Рішення

від 11.05.2019 по справі 160/2095/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 року Справа № 160/2095/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

05 березня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, в якому просить:

визнати неправомірним (протиправним) та скасувати рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_3 ;

зобов`язати Шульгівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_3 з врахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 лютого 2016 року.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,85 га, з яких відповідно до відомостей з земельно-кадастрової книги Шульгівської сільської ради про наявність, розташування та цільове призначення земель: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер присвоювався № НОМЕР_1 ) та 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер не визначався).

Рішенням Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VII позивачці відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за вищезазначеною адресою у зв`язку з недотриманням вимог, що зазначені в п.3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме: відсутність детального плану даної території.

Позивач вважає дії відповідача такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України та є протиправними, оскільки відповідач помилково дійшов висновку, що спірна земельна ділянка надається для містобудівних потреб.

Вказана земельна ділянка розташована відповідно до відомостей з земельно- кадастрової книги Шульгівської сільської ради про наявність, розташування та цільове призначення: площею 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства та складає єдиний цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 , та за даною адресою розташована будівля, що перебуває у власності позивача.

Посилання відповідача на п. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , як на підставу відмови у наданні у власність земельної ділянки, є неправомірним, чим порушує її права та охоронювані законом інтереси. Тобто, відсутність детального плану території в даному випадку не є підставою для відмови в наданні земельної ділянки у власність (користування).

Ухвалою суду від 11 березня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

10 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог, враховуючи наступне.

Згідно з відомостями земельно-кадастрової книги Шульгівської сільської ради за адресою : АДРЕСА_3 розташовані дві земельні ділянки з різним цільовим призначенням відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України : 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та 0,60 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер не присвоєно), загальною площею 0,85 га. Отже, віднесення позивачем даних двох земельних ділянок до категорії земель відповідно до ст.38 ЗК України є помилковим.

Згідно з п. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Дана заборона закону набула чинності з 1 січня 2015 року.

Також представник відповідача зазначає про те, що позивач помилково ототожнює термін "містобудування" із будівництвом та помилково робить висновок, що дія закону розповсюджується тільки на об`єкти будівництва.

Окрім того, Шульгівською сільською радою направлено лист № 39 від 20.01.2017 р. до відділу архітектури та містобудування, житлово-комунального господарства та будівництва Петриківської районної державної адміністрації щодо застосування п.3, п.4 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та отримано лист - роз`яснення вказаного відділу № 21 від 21.02.2017 р. (що додається) стосовно дотримання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в питанні виділення земель комунальної власності в межах населених пунктів для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, рішення сесії Шульгівської сільської ради № 664- 32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства прийняте правомірно.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 лютого 2016 року посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., зареєстрованому в реєстрі за №1-164.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,85 га, з яких відповідно до відомостей з земельно-кадастрової книги Шульгівської сільської ради про наявність, розташування та цільове призначення земель: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер присвоювався № НОМЕР_1 ) та 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер не визначався).

19 листопада 2018 року позивач звернулась до відповідача з заявою про надання у власність вказаної земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_3 .

Розглянувши звернення гр. ОСОБА_1 до Шульгівської сільської ради від 19.11.2018 року вх. № 69 про безоплатне надання земельної ділянки у власність, загальною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , сесією сільської ради прийнято рішення № 664-32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 у зв`язку з недотриманням вимог, що зазначені в п. 3 ст.24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: відсутність детального плану даної території.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону

Так, відповідно до п. 3 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Дана заборона закону набула чинності з 1 січня 2015 року.

Земельні відносини, окрім Земельного кодексу регулюються Конституцією, а також іншими нормативно-правовим актами.

Згідно п. 3.3 Розділу 3 Планувальна структура території Наказу міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 12 березня 2012 року № 107 Про затвердження ДБН Б. 1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території" - визначене на плані (кресленні) розташування основних структурних елементів планування території, червоних ліній та інших меж (громадських центрів, мікрорайонів, кварталів, ландшафтно-рекреаційних зон, земельних ділянок тощо), що з`єднані транспортно-пішохідною та інженерною інфраструктурами.

Таким чином територія населеного пункту це об`єкт містобудування.

Згідно п. 3.4. Наказу №107 Функціональне використання (призначення) території. Використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.

У розділі Загальні положення наказу №107 зазначено, що:

1. Детальний план розробляється з метою:

уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території району;

уточнення планувальної структури і функціонального призначення території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту або території за його межами;

обґрунтування потреб формування нових земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, зображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

2. Детальний план розробляється:

на структурно-планувальні елементи території населеного пункту, які мають цілісний планувальний характер, - на основі затвердженого генерального плану цього населеного пункту відповідно до чинного законодавства, плану зонування (за наявності) з використанням матеріалів містобудівного та земельного кадастрів;

Проектний план є основним кресленням детального плану, який включає:

елементи планувальної структури та забудови території, зазначені у 5.1.3, які пропонується залишити без змін;

запропоноване функціональне використання території та розміщення забудови різних видів (у т.ч. шляхом реконструкції) з відокремленням об`єктів на етап від 3 років до 7 років реалізації з відображенням режиму та параметрів забудови земельних ділянок;

межі існуючих земельних ділянок;

пропозиції щодо розміщення нової та реконструкції існуючої забудови (обсяги, послідовність);

громадські та торговельні центри, інші об`єкти масового користування (заклади освіти, основні підприємства торгівлі та обслуговування, зупинки зовнішнього та швидкісного транспорту, пересадочні вузли тощо);

нерухомі об`єкти культурної спадщини, землі історико-культурного призначення, території історичних ареалів;

червоні лінії з позначенням назв проектних та існуючих вулиць, доріг, майданів тощо;

лінії регулювання забудови;

транспортні та інженерні споруди (шляхопроводи, мости, дамби, тунелі тощо), транспортні вузли і розв`язки, пішохідні переходи у різних рівнях;

зелені насадження загального користування та спеціального призначення, водні суб`єкти;

основні існуючі та запропоновані елементи благоустрою та озеленення на територіях кварталів, мікрорайонів, проїзди, автостоянки, гаражі;

підземні споруди цивільного призначення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про планування і забудову територій ":

- містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій;

план зонування, детальний план - це види містобудівної документації, які розробляються на основі генерального плану населеного пункту.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів. об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності": детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Таким чином, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території, отже без наявності такого сільська рада не має права надавати дозволи на виготовлення проектів відведення землеустрою.

Згідно ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону об`єктами містобудування на державному та регіональному рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов`язаного комплексного розміщення основних об`єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів.

Об`єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об`ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об`єктів будівництва, що визначаються відповідно до:

у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (селищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;

за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.

Об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п.2.4. Розділу II Наказу Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18.05.2010 року "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками" - підготовчі роботи включають збір та аналіз відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки.

Як встановлено судом, на сьогоднішній день залишається невирішеним земельний спір щодо межі земельної ділянки, який триває з листопада 2017 року між суміжними землекористувачами: гр. ОСОБА_1 , земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (з однієї сторони) та гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , земельна ділянка яких розташована за адресою: АДРЕСА_3 (інша сторона), а саме: технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 не погоджена суміжними землекористувачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Окрім того, Шульгівською сільською радою направлено лист № 39 від 20.01.2017 р. до відділу архітектури та містобудування, житлово-комунального господарства та будівництва Петриківської районної державної адміністрації щодо застосування п.3, п. 4 ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На зазначене звернення від відділу архітектури та містобудування, житлово-комунального господарства та будівництва Петриківської районної державної адміністрації надійшов лист № 21 від 21.02.2017 р., в якому міститься посилання на п. 1.4 ДБН Б.2.4-1-94 Планування і забудова сільських поселень , затверджені Наказом Мінбудархітектури України від 05.01.94 № 6 та введені в дію з 01.03.94 р., згідно яких реконструкція і розвиток сільських населених пунктів повинні здійснюватися у відповідності з затвердженими проектами схемами генеральних планів території сільської Ради (сільськогосподарського підприємства), генеральними планами сільських населених пунктів, проектами детального планування сільських населених пунктів, проектами планування і забудови громадського центру або інших фрагментів населених пунктів, що ув`язані з проектами територіального розвитку сільських адміністративних районів;

- п. 2.1 Концепція територіального розвитку населених пунктів та планувальної організації сільських Рад розроблюється в проекті схеми генерального плану відповідної території, який із умовах приватизації землі повинен бути первинним і обов`язковим містобудівним документом;

- п. 3.1 територія сільського населеного пункту в залежності від функціонального призначення ділиться на селищну і виробничу зони. При формуванні функціональних зон сільського поселення необхідно керуватись основними положеннями Державного земельного і Містобудівного кадастрів населених пунктів. Селищна зона включає громадський центр, територія житлової забудови, вулиці, бульвари, проїзди, майданчики, для стоянки автомобілів, парки, сквери, водоймища. Виробнича зона включає ділянки підприємств для виробництва і переробки сільськогосподарської та іншої продукції, ремонту, технічного обслуговування і зберігання сільськогосподарської техніки і автотранспорту, комунально-складські та інші об`єкти, дороги, проїзди і майданчики для стоянки автомобілів, інші території.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що рішення відповідача № 664- 32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , прийняте відповідно до норм чинного законодавства України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

11 травня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

З оригіналом згідно.

Суддя В.М. Олійник