Постанова

від 19.09.2019 по справі 160/2095/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 вересня 2019 року м. Дніпросправа № 160/2095/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року (суддя - Олійник В.М.) у справі №160/2095/19 за позовом ОСОБА_1 до Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області про визнання неправомірним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

визнати неправомірним (протиправним) та скасувати рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 ;

зобов`язати Шульгівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання у власність земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 з врахуванням висновків суду.

В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 лютого 2016 року. Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,85 га, з яких відповідно до відомостей з земельно-кадастрової книги Шульгівської сільської ради про наявність, розташування та цільове призначення земель: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер присвоювався №1223783800:03:004:0094) та 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер не визначався). Рішенням Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VII позивачці відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за вищезазначеною адресою у зв`язку з недотриманням вимог, що зазначені в п.3 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , а саме: відсутність детального плану даної території. Позивачка вважала таке рішення відповідача неправомірним, оскільки відповідач помилково дійшов висновку, що спірна

земельна ділянка надається для містобудівних потреб.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення відповідача №664-32/VІІ від 18.12.2018 року з огляду на те, що на території Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області відсутній детальний план території, що є підставою для відмови у наданні земельних ділянок у власність чи користування враховуючи положення ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , якою визначено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Не погодившись з рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка посилається на те, що положення ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не можуть бути застосовані до спірних відносин, оскільки вказана норма права містить виключення, які не застосував суд першої інстанції. Крім цього вказує на те, що наявність детальних планів є обов`язковою умовою лише у разі надання земельних ділянок, які будуть використовуватися для розміщення об`єктів будівництва, а не для ведення особистого селянського господарства. Також посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано того, що позивачка є фактичним користувачем вказаної земельної ділянки, оскільки на ній розташований житловий будинок, що знаходиться у її власності.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 - позивач є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 лютого 2016 року посвідченого державним нотаріусом Третьої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Бурдік С.С., зареєстрованому в реєстрі за №1-164.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,85 га, з яких відповідно до відомостей з земельно-кадастрової книги Шульгівської сільської ради про наявність, розташування та цільове призначення земель: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер присвоювався №1223783800:03:004:0094) та 0,6 га - для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер не визначався).

19 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 у власність.

Рішенням Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VІІ від 18.12.2018 року відмовлено в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 .

Підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою визначено ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - відсутність детального плану даної території.

Не погоджуючись із відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду.

За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції вказуючи на правомірність рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, не звернув уваги на те, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» не регулює правовідносини у сфері земельних відносин, у тому числі правовідносин щодо передачі земельних ділянок у власність чи користування.

Вказані правовідносини врегульовані Земельним кодексом України.

При цьому, згідно із положеннями Земельного кодексу України, процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою. І сам факт отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність.

Відповідно до ч.1 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч.7 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч.3 ст.123 ЗК України, за якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З аналізу положень вказаних норм права можливо дійти висновку про те, що законодавцем визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що рішення відповідача не містить інформації про наявність підстав для відмови у наданні дозволів на розробку документації із землеустрою, які визначені вимогами ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відповідає вимогам чинного законодавства.

Вказані обставини є підставою для скасування рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , з врахуванням висновків суду.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає недоцільним надання оцінки правильності застосування відповідачем положень ч.3 ст.24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , в частині можливості передачі земельної ділянки у власність за відсутності детального плану території, оскільки на стадії вирішення питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не вирішується питання про передачу земельної ділянки у власність, а отже застосування вказаних положень Закону на зазначеній стаді у будь-якому випадку є неправомірним.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

З огляду на задоволення позову на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору, який сплачений за подання позову у розмірі 768,40грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1155,0грн., а всього 1923,4грн.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 травня 2019 року по справі №160/2095/19 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Рішення Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області №664-32/VІІ від 18.12.2018 року про відмову в наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 - визнати протиправним та скасувати.

Зобов`язати Шульгівську сільську раду Петриківського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 0,6 га для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 , з врахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області судові витрати у розмірі 1923,40грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступна та резолютивна частини проголошено 19.09.2019р.

Повне судове рішення складено 20.09.2019 р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк