Рішення від 01.07.2019 по справі 296/4484/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року м. Житомир справа №296/4484/17

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання видати посвідчення,

встановив:

ОСОБА_1 звертався до Корольовського районного суду міста Житомира із позовом, в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни 2 групи.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності звертався до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира із заявою про надання посвідчення інваліда війни ІІ групи, за наслідками якої отримав відмову. Вказує, що відповідачем при винесенні спірної відмови не було враховано, що ОСОБА_1 було надано усі необхідні підтверджуючі документи, а інші обставини вже були встановлені та підтверджені належним чином під час оформлення та видачі позивачу посвідчення інваліда війни ІІІ групи, а тому не потребують повторного додаткового документального підтвердження.

Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 09 червня 2017 року відкрито провадження у справі за загальними правилами Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, далі - КАС України).

Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира до Корольовського районного суду міста Житомира подано заперечення на позовну заяву (а.с. 30-31).

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 10 Розділу VII "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від03 жовтня 2017 року №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Враховуючи зазначене, подальший розгляд справи проводиться у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції.

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 16 квітня 2018 року справу №296/4484/17 передано на розгляд за підсудністю до Житомирського окружного адміністративного суду (а.с. 51-52).

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24 квітня 2019 року вказана справа була передана для розгляду головуючому судді Поповій О.Г. (а.с. 58) та ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 травня 2019 року адміністративну справу №296/4484/17 прийнято до провадження, встановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи у письмовому провадженні (а.с. 59-60).

21 травня 2019 року на офіційну електрону поштову адресу суду надійшло клопотання представника Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про його залучення до участі у справі в якості належного відповідача (а.с. 63-64). Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 травня 2019 року клопотання про залучення належного відповідача задоволено, залучено Департамент соціальної політики Житомирської міської ради в якості другого відповідача. Розпочато розгляд адміністративної справи №296/4484/17 спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, визначений частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 69-71).

06 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 74). Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с. 75-77).

11 червня 2019 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву вих. №1218 від 10 червня 2019 року, відповідно до змісту якого Департамент соціальної політики Житомирської міської ради позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що позивачем не було надано жодних належних доказів на підтвердження наявності правових підстав для видачі ОСОБА_1 інваліда війни ІІ групи. Наголошує, що доводи позивача про відсутність необхідності надання додаткових підтверджуючих документів у зв`язку із попереднім отриманням посвідчення інваліда війни ІІІ групи є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 було позбавлено статусу інваліда війни ІІІ групи, а тому усі обставини, що мають істотне значення при вирішенні питання про надання позивачу статусу інваліда війни ІІ групи потребують повного та всебічного з`ясуванню (а.с. 79-80).

19 червня 2019 року представником Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради до відділу документального забезпечення суду подано клопотання в порядку статті 79 КАС України з додатками (а.с. 85-93).

У відповідності до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У період з 24 червня 2019 року по 27 червня 2019 року суддя перебувала у відпустці.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 звертався до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира із заявою від 27 квітня 2017 року, відповідно до змісту якого просив, у зв`язку із встановленням з 24 березня 2017 року інвалідності ІІ групи, яка спричинена виконанням робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, видати посвідчення інваліда війни ІІ групи (зворот а.с. 3). Додатками до заяви зазначено: фотографію; копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (зворот а.с. 7); копію посвідчення інваліда війни ІІІ групи (а.с. 6); копію довідки про інвалідність ІІІ групи (а.с. 5); копію довідки про інвалідність ІІ групи від 24 березня 2017 року (зворот а.с. 5); копію експертного висновку (зворот а.с. 4); копію паспорту.

Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира листом вих. №2713/07-02 від 10 травня 2017 року позивачу було повідомлено, що для видачі посвідчення інваліда війни ІІ групи немає законних підстав, оскільки в спостережувальній справі про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни ІІІ групи та видачі відповідного посвідчення відсутнє документальне підтвердження про залучення позивача до складу Цивільної оборони. У зв`язку з чим, для підтвердження правомірності встановлення статусу інваліда війни ІІІ групи та видачі відповідного посвідчення, з метою подальшої видачі посвідчення інваліда війни ІІ групи, позивача повідомлено про необхідність у 10-денний термін надати до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира документ про залучення ОСОБА_1 до формувань Цивільної оборони (а.с. 3).

Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 16 Конституції України проголошено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них регламентовано Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №3551-XII).

Пунктом 9 частини другої статті 7 Закону №3551-XII закріплено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни визначено Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302 ((в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення №302)

Пунктом 2 Положення №302 визначено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з пунктом 3 Положення №302 інвалідам війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - інвалід".

Відповідно до пункту 7 Положення №302, "Посвідчення інваліда війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Приписами пункту 13-1 Положення №302 закріплено, що у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.

Перевіряючи оскаржувану відмову на відповідність вимогам частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Як встановлено зі змісту листа Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира вих. №2713/07-02 від 10 травня 2017 року, підставою для відмови позивачу у видачі посвідчення інваліда війни ІІ групи є відсутність у спостережувальній справі про встановлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни ІІІ групи та видачі відповідного посвідчення документального підтвердження про залучення позивача до складу Цивільної оборони та подальше не надання позивачем вказаних підтверджуючих документів.

У відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики України вих. №04-9492/281 від 14 серпня 2006 року, у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС брали участь три зведені загони Цивільної оборони (Київської, Житомирської, Чернігівської областей), що були сформовані на базі об`єднань "Хімволокно", а також інших невоєнізованих формувань Цивільної оборони. Підставою для надання учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС статусу інваліда війни є довідки, що надаються управліннями з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і підтверджують залучення особи до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зазначенням: назви формування, терміну перебування у зоні відчуження та причинний зв`язок інвалідності з захворюванням, пов`язаним із цією заявою (а.с. 33 та зворот).

Так, згідно із довідкою-підтвердженням, що була видана ОСОБА_1 , останній дійсно 27-31 травня 1986 року приймав участь у відселенні населення сіл Довгий Ліс, Омельники, Мотилі, Нове Шарно, у зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС (а.с. 91).

Суд звертає увагу, що у відповідності до "Решения суженного заседания исполкома Житомирского областного Совета наробныз депутатов" (мовою оригіналу) №6 від 02 травня 1986 року (а.с. 39) та додатку №3 до вказаного рішення (а.с. 40), Житомирське обласне житлове управління, де на той час працював ОСОБА_1 . до зведеного мобільного загону спеціального захисту ЦО Житомирської області, не входило.

При цьому, зведений мобільний загін спеціального захисту ЦО Житомирської області працював у період з 03 травня 1986 року по 20 травня 1986 року, в той час як ОСОБА_1 приймав участь у відселенні населення сіл Довгий Ліс, Омельники, Мотилі, Нове Шарно, в зв`язку з аварією на Чорнобильській АЕС, у період з 27 травня 1986 року по 31 травня 1986 року.

Крім того, ОСОБА_1 також не зазначений у "Списке личного состава сводного мобильного отряда специальной защиты Житомирской области, виполняющих задачи по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС в 30-ти километровой зоне в мае 1986 года" (мовою оригіналу, а.с. 34-37).

Суд критично ставиться до доводів позивача в частині відсутності необхідності повторного надання додаткових підтверджуючих документів у зв`язку із попереднім отриманням посвідчення інваліда війни ІІІ групи та зазначає, що у відповідності до Протоколу засідання тимчасової комісії щодо перевірки законності встановлення статусу та видачі посвідчень інвалідів війни за період з 01 січня 2005 року по 31 березня 2013 року №1 від 20 червня 2017 року, було прийнято рішення про позбавлення ОСОБА_1 статусу інваліда війни ІІІ групи та вилучення посвідчення інваліда війни ІІІ групи серії НОМЕР_1 , видане управлінням 19 листопада 2012 року у зв`язку із неправомірністю встановлення такого статусу (а.с. 32).

Неправомірність встановлення позивачу статусу інваліда війни ІІІ групи та не подання останнім усіх необхідних підтверджуючих документів також підтверджується змістом: розпорядження голови Корольовської районної ради м. Житомира №26-а від 16 червня 2017 року (а.с. 87-88) та актом комісії по проведенню службового розслідування стосовно видачі посвідчення посадовою особою місцевого самоврядування ОСОБА_2 від 14 червня 2017 року (а.с. 89-90).

Крім того, факт відмови ОСОБА_1 від добровільного повернення посвідчення інваліда війни ІІІ групи серії ААВ НОМЕР_3, видане управлінням 19 листопада 2012 року також є предметом звернення Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира до Житомирської місцевої прокуратури за вих. №4550/07-02 від 21 червня 2017 року (а.с. 92).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 до заяви від 27 квітня 2017 року не було надано сукупності усіх належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів для підтвердження наявності правових підстав для встановлення статусу позивачу інваліда війни ІІ групи із оформленням та видачею відповідного посвідчення. Матеріали справи доказів на підтвердження факту, що ОСОБА_1 входив до складу зведеного мобільного загону спеціального захисту ЦО Житомирської області не містять.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем на виконання частини другої статті 77 КАС України та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано, а позивачем не доведено протиправність відмови у оформленні та видачі посвідчення інваліда війни ІІ групи, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради, (майдан С.П. Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 20429768) , Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира (площа Польова, 8, м. Житомир, 10009. РНОКПП/ЄДРПОУ: 03192684) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання видати посвідчення - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 01 липня 2019 року.

Суддя О.Г. Попова