Рішення

від 25.06.2019 по справі 400/840/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2019 р. № 400/840/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомРелігійної Громади Української Православної Церкви, вул. Суворова, 126/2, Чорноморка, Очаківський район, Миколаївська область, 57515 до Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, вул. Суворова, 126,Чорноморка,Очаківський район, Миколаївська область,57515 провизнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада Української православної церкви звернулась до адміністративного суду з позовом до Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області з вимогами визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення за заявою Релігійної громади Української православної церкви від 27.11.2018 та зобов`язати Чорноморську сільську раду Очаківського району Миколаївської області прийняти рішення в порядку ст.123 Земельного кодексу України щодо надання Релігійній громаді Української православної церкви у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , без зміни її меж та цільового призначення без складання документації із землеустрою.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що Релігійна громада УПЦ з 2014 року намагається оформити земельну ділянку у постійне користування. В 2014 році, листом сільського голови було відмовлено у наданні дозволу з надуманих підстав, не передбачених Земельним кодексом України. В червні 2018 року, позивач вдруге звернувся до відповідача з заявою про надання земельної ділянки у постійне користування, але взагалі не отримав відповіді. 27.11.2018 позивачем втрете було надано заяву з доданими документами, але останнім було знову відмовлено в розгляді заяви посилаючись на недоліки, а саме заява та копії документів надані Релігійною громадою Української православної церкви, а Статут - Парафії. Зазначена відмова, на думку позивача, не відповідає ст.123 Земельного кодексу України, яка забороняє вимагати додаткові матеріали та документи.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. В наданому суду відзиві, відповідач свою позицію виклав наступним чином. Позивач дійсно декілька разів звертався до відповідача з клопотанням з початку про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, а потім про надання земельної ділянки в постійне користування. Однак, при наданні документів позивач не надавав документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала заяву, а також документи що підтверджують прийняття рішення повноважним органом юридичної особи, від імені якої надавалась заява. Іноді заяви подавались взагалі ніким не підписані. Окрім ЗК України, на який посилається позивач, діють також і інші Закони, яких необхідно дотримуватися як позивачу так і відповідачу. Відповідно до ст.47 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. Постійні комісії розроблять проекти рішень ради та готують висновок з цих питань. При підготовці питання, яке виноситься на розгляд сесії ради, постійна комісія здійснює перевірку наданих документів та готує проект рішення. Під час цього комісія перевіряє повноваження особи, яка підписала заяву від імені юридичної особи та чи приймалось відповідне рішення. Ствердження позивача стосовно того, що відмова у наданні земельної ділянки здійснювалась одноособово головою сільради не відповідає дійсності. Кожна заява позивача розглядалась на засіданні постійної комісії сільради з питань земельних відносин, яка відповідно до покладених на неї завдань та повноважень перевіряє надані особами документи та готує проекти рішень ради. Позивач сам місяцями не надавав документів, які необхідно було надати. Постійна комісія, яка розглядала заяви та розробляє проект рішення, не може винести на розгляд сесії заяву позивача, оскільки сесія не займається перевіркою та відповідністю діючому законодавству наданих заявником документів. Відповідач не відмовляв позивачу в наданні земельної ділянки в постійне користування, оскільки це питання сесією не розглядалась в зв`язку з ненаданням позивачем необхідних документів. Посилання позивача на ст.123 Земельного кодексу України не є коректним, оскільки ця норма не регулює питання підтвердження повноважень представника юридичної особи, який звернувся з клопотанням. Також, Земельний кодекс України не регулює питання ким приймаються рішення та ким підписуються клопотання від імені юридичної особи.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначено, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи позивача, стосовно суті позовних вимог, також погодився з тим фактом, що позивач багато разів звертався до відповідача із заявами та отримував відмови. Чим доказує той факт, що відповідач не дає можливості розгляду питання на сесії, посилаючись то на одні то на інші недоліки, які доречи, не мають значення для вирішення питання по суті. До позову позивачем додано копії доказів того, що 27.11.2018 відповідачу було передано вичерпний перелік всіх необхідних документів. Проте і на це звернення відповідач відповів відмовою, посилаючись на невідповідність документів, а саме заява і копії документів надані релігійною громадою УПЦ, а Статут - парафії, що це різні організації. Проте позивач надавав Свідоцтво про реєстрації. Статут релігійної громади УПЦ діяльність якої поширюється на с. Чорноморку Очаківського району. Релігійна громада УПЦ користується земельною ділянкою для розташування та обслуговування будівлі Свято-Покровської церкви загальною площею 0,2500 га на підставі договору оренди укладеного та зареєстрованого з відповідачем 12.10.2006. Позивач надавав заяви багато разів, та лише один раз його було розглянуто на сесії. З того часу минуло 4 роки, і позивач знову подавав заяви і постійно виправляв всі недоліки. Проте відповідач ухиляється від розгляду питання на сесії відмовляючись протизаконними підставами.

В судовому засіданні 13.05.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача в судове засіданні не з`явився.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження 25.06.2019 без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, відповідно до визначених строків в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Релігійна громада Української православної церкві зареєстровано юридичною особою 22.10.1998.

З 12.10.2006 відповідно до договору оренди землі, Релігійна громада УПЦ користується на праві оренди земельною ділянкою загальною площею 0,2500 га забудованих земель громадського призначення в АДРЕСА_1, для розташування та обслуговування будівлі Свято-Покровської церкви.

З 21.02.2015 Релігійній громаді УПЦ належить на праві власності будівля Свято-Покровської церкви за адресою АДРЕСА_1 .

12.06.2018 Релігійна громада УПЦ звернулась до голови Чорноморської об`єднаної територіальної громади з заявою про передачу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

18.06.2018 головою Чорноморської сільської ради надано відповідь, що винести питання на розгляд сесії неможливо, оскільки згідно підпунктом м пункт 1- розділу 2 Статут парафії с. Чорноморка, Парафіяльні збори, як орган парафіяльного управління визначає порядок володіння, користування та розпорядження майном Парафії , що належить їм на праві власності або користування . Земельна ділянка є нерухомим майном, яким користується Парафія згідно договору оренди. Рішення Парафіяльних зборів є обов`язковим документом, який не надано. Згідно пункту 13 Статуту абзац 2 усі офіційні папери, що йдуть з парафії, підписуються настоятелем та головою Парафіяльної ради, а у разі, якщо головою Парафіяльної ради є настоятель, другий підпис належить казначею . У заяві від 12.06.2018 підпис казначея відсутній.

27.11.2018 Релігійна громада УПЦ звернулась до Чорноморської сільської ради з новою заявою про надання у постійне користування земельної ділянки в межах АДРЕСА_1 у постійне користування.

Зазначена заява підписана настоятелем релігійної громади УПЦ протоієреєм ОСОБА_4 та казначеєм ОСОБА_3 .

До заяви додано договір оренди землі від 12.10.2006, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.02.2015 №33976350, витяг з Державного реєстру речових прав від 21.02.2015 №33976393, технічний паспорт на будівлю Свято-Покровської Церкви від 30.12.2014 за №84/2106920, установчі документи Релігійної громади Української Православної церкви, повноваження підпису - протокол №2 від 11.05.2018, Указ №12 від 21.08.2018.

21.12.2018 Чорноморською сільською радою надано відповідь за №813/04.03, в якій повідомлено, що Чорноморська сільська рада припиняє розгляд справи в зв`язку з некоректністю наданих документів, а саме заява та копії документів наданої однієї організації - релігійної громади УПЦ, статут - парафії. Просимо привести документи, що надаються до заяви у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до ст.92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Відповідно до ст.123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, Релігійна громада УПЦ, як релігійна організація, яка володіє культовою спорудою - будівлею Свято-Покровської церкви, має право відповідно до ст.92, 123 Земельного кодексу України на отримання земельної ділянки для обслуговування цієї споруди у постійне користування.

Відповідач має право відмовити у передачі позивачу земельної ділянки лише з підстав, передбачених в ч.3 ст.123 Земельного кодексу - лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Інших підстав, відмови у наданні земельної ділянку у постійне користування, Земельний кодекс України не містить.

Відмова відповідача з посиланням на невідповідність статутних документів позивача, на думку суду, є необґрунтованою.

Відповідно до ст.7 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації (в редакції станом на 22.10.1998) релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Відповідно до ст.13 Закону релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення).

Відповідно до ст.12 Закону, Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості про: 1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження; 2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об`єднання; 3) майновий стан релігійної організації; 4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів; 5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації; 6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Таким чином, по-перше, відповідно до ст.12 Закону, до Статуту релігійної організації взагалі не висувається вимога про зазначення у самому Статуті її назви, по-друге, з моменту реєстрації Статуту релігійна організація набуває статус юридично особи, по-третє, в повноваження відповідача під час розгляду питання про надання земельної ділянки у постійне користування взагалі не входить перевірка відповідності статутних документів релігійної організації.

Наявність цивільної правоздатності позивача, а також повноваження його керівників може бути перевірена та підтверджена відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис 1 518 120 0000 000299 від 17.03.2008 про державну реєстрацію юридичною особи Релігійна громада Українська православна церков з 22.10.1998. Ідентифікаційний код - 25381960. Керівник та підписант з 12.12.2011 - ОСОБА_4.

Відповідно до ст.10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Зазначені відомості з Реєстру повністю співпадають з наданими позивачем документами Свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади №579-р від 22.10.1998 та Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №691859 від 17.03.2008.

Сумніви відповідача щодо тотожності позивача з його статутними документами, є штучними та необґрунтованими. Поза будь-яким розумними сумнівом у всіх статутних документах позивача йде мова про одну й ту саму релігійну організацію.

У будь-якому випадку, наявність невідповідностей у Статуті позивача, не є перешкодою для реалізації його права на користування земельної ділянкою. Зазначена обставина, жодним чином, не стосується питання передачі земельної ділянки у постійне користування.

Крім того, пунктом а частини 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.

Як вбачається із матеріалів справи, заява Релігійної громади УПУ від 27.11.2018 року відповідачем в порядку, визначеному Земельним кодексом України та Законом Про місцеве самоврядування не розглянута, а тому суд вважає, що Чорноморська сільська рада у вказаній частині діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.

Сукупність вищеозначених обставин, а також те, відповідач і раніше з 2014 року відмовляв позивачу у передачі земельної ділянки у користування не з підстав, передбачених ст.123 Земельного кодексу України, дає підстави суду для висновку про упередженість відповідача по відношенню до позивача.

Позов необхідно задовольнити частково - визнати протиправною бездіяльність Чорноморської сільської ради щодо неприйняття рішення за заявою Релігійної громади Української православної церкви від 27.11.2018.

Зобов`язати Чорноморську сільську раду Очаківського району Миколаївської області розглянути на сесії питання щодо надання Релігійній громаді Української православної церкви у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , без зміни її меж та цільового призначення без складання документації із землеустрою.

У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання Релігійній громаді Української православної церкви у користування земельної ділянки, суд вважає необхідним відмовити, оскільки це питання ще не було розглянуто органом, до компетенції якого віднесено його вирішення.

Одночасно, з цим суд звертаю увагу відповідача, що під час повторного розгляду питання надання Релігійній громаді Української православної церкви у користування земельної ділянки, відповідно до ст.4 ст.244 КАС України для нього є обов`язковою правова оцінка, надана судом у цьому рішенні.

Сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1728,90 грн. підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно частині задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Релігійної громади Української православної церкви (вул. Суворова, 126/2,Чорноморка,Очаківський район, Миколаївська область,57515 25381960) до Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (вул. Суворова, 126,Чорноморка,Очаківський район, Миколаївська область,57515 04377184) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області щодо неприйняття рішення за заявою Релігійної громади Української православної церкви від 27.11.2018.

3. Зобов`язати Чорноморську сільську раду Очаківського району Миколаївської області розглянути на сесії питання щодо надання Релігійній громаді Української православної церкви у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр , без зміни її меж та цільового призначення без складання документації із землеустрою.

4. У задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання Релігійній громаді Української православної церкви у користування земельної ділянки відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області (вул. Суворова, 126,Чорноморка,Очаківський район, Миколаївська область,57515 04377184) на користь Релігійної громада Української православної церкви (вул. Суворова, 126/2,Чорноморка,Очаківський район, Миколаївська область,57515 25381960) судові витрати в розмірі 1728,90 гривень (одна тисяча сімсот двадцять вісім грн. дев`яносто коп.).

6. Апеляційна скарга на це рішення може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено у повному обсязі 01.07.19