Рішення

від 26.06.2019 по справі 480/1627/19

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. справа № 480/1627/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Парфененка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1627/19 за позовом ОСОБА_2 до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 03 квітня 2019 року № 4896-МР "Про відмову у наданні у власність ОСОБА_2 земельної ділянки" в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язання розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, оскільки позивач пройшов всі етапи процедури приватизації земельної ділянки та отримав погоджений проект землеустрою та витяги з Державного земельного кадастру на сформовану земельну ділянку. Тому, на думку позивача, оскаржуване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

22.05.2019 Сумською міською радою надано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що спірна земельна ділянка перебуває частково в приватній власності, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, а тому у міської ради відсутні підстави для надання у власність позивачу земельної ділянки (а.с.56-57).

28.05.2019 відповідачем надана суду відповідь на заперечення, в якій ОСОБА_2 зазначив, що позиція відповідача, викладена у відзиві на позов є необґрунтованою, тому наполягав на своїх вимогах (а.с.68).

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2019 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача Парфененко М.С. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки та надання її у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно процедури безоплатної приватизації земельної ділянки із земель комунальної власності за адресою АДРЕСА_1 .

У встановлений законодавством строк для розгляду вказаної заяви, не отримавши відповідь, позивач замовив розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

У подальшому позивач звернувся до Сумської міської ради щодо винесення питання про надання вказаної земельної ділянки у власність на чергову сесію Сумської міської ради. 27.09.2017 відбулася XXX сесія Сумської міської ради VII скликання, але питання щодо надання вказаної земельної ділянки у власність взагалі не розглядалося.

Позивач не погодився з бездіяльністю відповідача та звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2018 у справі №1840/2576/18 задоволено позов ОСОБА_2 до Сумської міської ради про визнання протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо неприйняття рішення про надання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов`язано Сумську міську раду винести на розгляд чергової сесії Сумської міської ради питання надання земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2018 р. у справі № 1840/2576/18, Сумська міська рада прийняла рішення від 03 квітня 2019 року № 4896-МР "Про відмову у наданні у власність ОСОБА_2 земельної ділянки".

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 40 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Пунктом "г" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку.

Водночас, в силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання з приводу земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже питання щодо передачі земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку є виключними повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на пленарних засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Відповідно до частини 2 статті 83 Земельного кодексу України, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Сумської міської ради від 03 квітня 2019 року № 4896-МР "Про відмову в наданні у власність ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 " було відмовлено в затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю розташування земельної ділянки вимогам рішення Сумської міської ради від 27 березня 2013 року № 2224-МР "Про заходи щодо впорядкування роботи деяких управлінь міської ради в період розробки детальних планів територій житлових районів, мікрорайонів та кварталів нової забудови міста Суми" та її формування частково за рахунок земельної ділянки, на яку зареєстровано право власності, що посвідчено державним актом на право приватної власності на землю.

Так, згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 09.08.1996 серія НОМЕР_1 , на підставі рішення виконкому Піщанської сільської ради від 22.06.1995 № 29, ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,10 га на території АДРЕСА_2 . Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.58).

Крім того, той факт, що спірна земельна ділянка перебуває частково в приватній власності, підтверджується протоколом перевірки електронного документа №ПП-5900399142019 від 13.02.2019, рішенням про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру № РВ - 5900604652019 (а.с.59-62).

Таким чином позивач просить суд зобов`язати Сумську міську раду прийняти рішення, яким передати йому в приватну власність земельну ділянку, частина якої (34,7913%) перебуває в приватній власності іншої особи.

Враховуючи той факт, що частина земельної ділянки, на яку претендує позивач, перебуває у приватній власності іншої особи, Сумська міська рада позбавлена можливості затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її власність ОСОБА_2 .

Таким чином у суду відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 03 квітня 2019 року № 4896-МР "Про відмову у наданні у власність ОСОБА_2 земельної ділянки" в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1; зобов`язання Сумську міську раду розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Сумської міської ради від 03 квітня 2019 року № 4896-МР "Про відмову у наданні у власність ОСОБА_2 земельної ділянки" в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1; зобов`язання Сумську міську раду розглянути питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 та прийняття рішення у відповідності до вимог чинного законодавства - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення виготовлений 01.07.2019.