Ухвала

від 01.07.2019 по справі 640/11661/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову в житті заходів забезпечення позову

01 липня 2019 року м. Київ № 640/11661/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ДЦ Україна про забезпечення позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЦ Україна до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Хенкель Україна , про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ДЦ Україна звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Хенкель Україна , про визнання протиправними та скасування рішень, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144 від 16.03.2019;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0145 від 16.03.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Одночасно з позовною заявою до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярії) суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ДЦ Україна надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144 від 16.03.2019 та №04.1-0145 від 16.03.2019 до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Необхідність забезпечення позову заявником обґрунтовується наступним.

Так, очевидність ознак протиправності рішень суб`єкта владних повноважень на переконання заявника обумовлюється тим, що відповідачем в акті перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018 зазначено, що на етикетці спеціального засобу для прання Perwoll for All Whites, 1,8л Whites&Fiber, розповсюджуваної позивачем, начебто відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів, а також інформація про місцезнаходження і номер телефону виробника.

Проте, Товариство зазначає, що на етикетці продукції, убачається вся інформація, наявність якої вимагається п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, в тому числі, інформація про місцезнаходження виробника, номер телефону гарячої лінії його уповноваженого представника, за якою можна отримати технічний опис інгредієнтів продукції.

Також заявник у своїй заяві про забезпечення позову наголошує на тому, що невиконання вказівок відповідача та не приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами до 16.07.2019 року (строк виконання, вказаний в оскаржуваних рішеннях) матиме негативні наслідки для позивача.

Відповідно до п. 13 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1017 від 05.10.2011, у разі коли за результатами аналізу повідомлення про виконання рішення та/або перевірки стану його виконання встановлено факт невиконання чи часткового виконання суб`єктом господарювання рішення або коли його виконання не може бути визнано результативним, орган ринкового нагляду невідкладно приймає рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема щодо вжиття нових обмежувальних (корегувальних) заходів.

Таким чином, невиконання позивачем вимог оскаржуваних рішень може мати наслідком вжиття відповідачем нових обмежувальних (корегувальних) заходів, що нівелюватиме ефективність звернення позивача з позовом про скасування оскаржуваних рішень та потребуватиме подання інших позовів про скасування нових рішень відповідача.

За таких умов, на думку Товариства, невжиття судом заходів забезпечення позову у цій справі значно ускладнить ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, за твердженням заявника, у разі встановлення судом протиправності оскаржуваних рішень, позивачу доведеться повертати кошти, сплачені на виконання відповідного судового рішення, тобто докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та інтереси.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Слід зауважити, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із вищенаведеного випливає, що, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для такого забезпечення позову.

У справі Беєлер проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що будь - яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 Європейський суд з прав людини у справі Інтерсплав проти України наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати справедливий баланс між інтересами особи і суспільства.

Таким чином, перевіривши зазначені в заяві позивача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вищевикладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, які уже містяться у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вимоги щодо забезпечення позову є передчасними та без розгляду справи по суті з встановленням усіх фактичних обставин справи та дослідженням доказів, що мають значення для вирішення даної справи, неможливо в даному випадку забезпечити позов.

Необхідно наголосити на тому, що за жодних умов заходи забезпечення позову не можуть бути використані як санкція для відповідача або як спосіб примусити відповідача діяти певним чином під загрозою заподіяння збитків шляхом вжиття заходів забезпечення позову, а також не можуть бути наслідком зловживання позивачем своїми правами на шкоду відповідачеві з санкціонованого дозволу суду.

Застосовуючи той чи інший вид забезпечення позову, суд не завжди може знати про реальний стан речей та наслідки вжиття заходу для відповідача, проте суд діє на підставі доказів та фактів, наданих позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Керуючись статтями 150 - 154, 241, 243, 256, 293 - 297 КАС України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДЦ Україна про забезпечення позову у справі №640/11661/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко