Постанова

від 12.02.2021 по справі 640/11661/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/11661/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДЦ Україна до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Хенкель Україна про визнання протиправним та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями ДЦ Україна звернулося з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144 від 16.03.2019 та №04.1-0145 від 16.03.2019.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на етикетці продукції позивача вказані адреса виробника та номер телефону його уповноваженого представника, за яким можна, на думку позивача, отримати інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції, що свідчить про повну безпідставність тверджень відповідача про її невідповідність вимогам п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008. Позивач зазначає, що відповідач був позбавлений права приймати оскаржувані рішення за результатами проведених перевірок, оскільки станом на день їх прийняття перевірка характеристик продукції ще не була завершена та звертає увагу, що акт перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018 не був підписаний усіма посадовими особами, які здійснювали захід контролю.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що Головним управлінням законно встановлено порушення та винесено рішення відповідно до Протоколу випробувань продукції №13818/18-м 12.12.2018 та Протоколу оцінювання споживчого маркування продукції, виданих ДП Укрметртестстандарт . Також відповідач зазначає, що належним дотриманням вимог п. 11 Технічного регламенту № 717 має бути конкретизований напис з посиланням на номер телефону, згідно з якого споживачі можуть чітко розуміти, що за даним номером телефону вони можуть одержати конкретну, повну, достовірну інформацію про технічний опис інгредієнтів, саме кваліфікованими спеціалістами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Наголошує, що ДП Укрметртестстандарт , як орган який уповноважений проводити лабораторні дослідження відповідає за їх зміст та висновки протоколу, тому дані протоколу є належним доказом. При цьому позивач не оскаржував результатів експертизи (випробувань) в судовому порядку. Позивачем не надано доказів, що за вказаним номером Гарячої лінії Хенкель можна одержати технічний опис інгредієнтів та, що дійсно надається така інформація кваліфікованими працівниками із спеціальними знаннями ТОВ Хенкель Україна .

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі секторального плану перевірок з ринкового нагляду на 2018 рік, наказу Головного управління від 05.11.2018 №4393 та направлення на проведення перевірки від 05.11.2018 відповідачем проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції позивача з відбором зразків продукції: мийні засоби для прання або чищення, які містять поверхнево-активні речовини.

За результатами перевірки позивача контролюючим органом було складено Акт перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018, за висновками якого встановлено, що засіб для прання Perwoll for All Whites, 1,8 л Whites&Fiber, виробник Хенкель, Австрія не відповідає вимогам п. 11 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №717 від 20.08.2008, а саме: відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна отримати технічний опис інгредієнтів, місцезнаходження та номер телефону виробника.

16.03.2019 відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0144, яким тимчасово заборонив надавати на ринку Продукцію до приведення її у відповідність із встановленими вимогами, а також рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0145, яким зобов`язано позивача привести продукцію у відповідність із встановленими вимогами.

Позивач вважаючи вищевказані рішення прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи спростовують доводи відповідача, що позивач не надавав доказів на підтвердження можливості одержати інформацію щодо технічного опису інгредієнтів продукції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 23 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:1) у торговельних та складських приміщеннях суб`єктів господарювання; 2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій); 3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб; 4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Частинами 1 та 2 ст. 11 Закону встановлено, що державний ринковий нагляд за додержанням виробниками та розповсюджувачами продукції загальної вимоги щодо безпечності продукції забезпечується шляхом здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції при її ввезенні на митну територію України.

Організація та порядок здійснення державного ринкового нагляду, а також державного контролю продукції під час її ввезення на митну територію України визначаються Законом України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції та Митним кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 та 5 ст. 12 Закону, якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція може становити ризики за певних умов, він невідкладно приймає рішення про попередження виробником та/або розповсюджувачем споживачів (користувачів) про такі ризики або рішення про вжиття заходів щодо приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції перед введенням її в обіг на ринку України.

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція за обґрунтованих припущень може бути небезпечною, він невідкладно приймає рішення про тимчасову заборону введення в обіг такої продукції на ринку, в тому числі постачання цієї продукції, пропонування її для постачання або її демонстрації, на строк, необхідний для проведення відповідної експертизи (випробування).

Якщо орган державного ринкового нагляду встановив, що продукція є небезпечною, він невідкладно: 1) забороняє введення в обіг такої продукції на ринку та вживає заходів щодо забезпечення такої заборони; 2) вживає заходів щодо негайного вилучення її з обігу і попередження споживачів (користувачів) про ризики, які становить ця продукція; 3) спільно з виробниками та розповсюджувачами такої продукції, яка вже була надана на ринку України споживачам (користувачам), вживає заходів щодо відкликання її з обігу та знищення. Відкликання продукції застосовується як винятковий захід, якщо вжиті виробником або розповсюджувачем заходи є недостатніми для запобігання чи уникнення відповідних ризиків, які становить продукція.

Обмежувальні (коригувальні) заходи із забезпечення безпечності продукції, визначені частинами першою - четвертою цієї статті, вживаються органами державного ринкового нагляду пропорційно до рівня загрози відповідної продукції суспільним інтересам.

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 15 Закону відповідальність за порушення вимог цього Закону встановлюється цим та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Статтею 22 Закону встановлено, що заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до ст. 29 Закону, у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених ст. 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам та одночасно становить серйозний ризик, орган ринкового нагляду вживає обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених ч. 1 ст. 28 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування оскаржуваних рішень відповідач зазначив, що за результатами перевірки у магазині Watsons ТОВ ДЦ Україна виявлено розповсюдження продукції, зазначеної в п. 1 таблиці акту перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27 листопада 2018 року, а саме: спеціальний засіб для прання Perwoll for AllWhites, 1,8л White&Fibre, Виробник Хенкель, Австрія. Відповідно до Протоколу випробувань № 13818/18-м від 12.12.2018 та Протоколу оцінювання споживчого маркування продукції, виданого ДП Укрметртестстандарт , продукція не відповідає вимогам Технічного регламенту мийних засобів, а саме: відсутня інформація про електронну пошту та номери телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів; місцезнаходження та номер телефона виробника, відповідно до сценарного плану ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція миючий засіб становить низький рівень загрози, чим порушено п. 11 Технічного регламенту мийних засобів , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717.

Так, відповідно до п. 11 Технічного регламенту мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

- найменування та інформації про призначення мийного засобу;

- торговельної марки (за наявності) або торговельного знака, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;

- інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2;

- адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;

- інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством, а в разі їх відсутності - вимог, наведених у ДСТУ ГОСТ 31340:2009 Попереджувальне маркування хімічної продукції. Загальні вимоги ;

- маси нетто чи об`єму;

- дати виготовлення;

- строку придатності;

- умов зберігання (в разі потреби).

У разі коли мийний засіб постачається нерозфасованим, інформація, зазначена в абзацах 2, 3 і 5 цього пункту, повинна міститися в супровідній документації.

При цьому, згідно з п. 11 Технічного регламенту на етикетці продукції зазначається адреса електронної пошти (за наявності) та номер телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів. Однак, жодних особливих вимог до способу викладу цієї інформації Регламент не передбачає.

Тобто, якщо підприємство не має електронної пошти, за якою можна отримати технічний опис інгредієнтів, така електронна пошта не вказується на етикетці і це не є порушенням п. 11 Регламенту.

При цьому, етикетка продукції містить напис: Гаряча лінія Хенкель: 0800501313 (дзвінки з усіх стаціонарних телефонів в Україні безкоштовні) , таким чином вимоги Регламенту про зазначення номеру телефону, за яким можна одержати технічний опис інгредієнтів, виконані в повному обсязі.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що з акту перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018 неможливо встановити (підтвердити чи спростувати) чи вчиняли службові особи спроби дізнатися інформацію про технічний опис інгредієнтів продукції за вказаним номером телефону, а лише зазначено, що продукція не відповідає п.11 Технічного регламенту мийних засобів.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи апелянта, що він не уповноважений проводити лабораторні дослідження, а за зміст протоколу випробувань відповідає ДП Укрметртестстандарт не спростовують вищевикладених обставин, оскільки протокол випробувань не фіксував жодних порушень зі сторони позивача або виробника продукції. Натомість оцінка споживчого маркування відносить до компетенції органу ринкового нагляду у відповідності до п.4 ч.1 ст.11 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , тобто зміст протоколу оцінки споживчого маркування ДП Укрметртестстандарт сам по собі не може вказувати про порушення п.11 Технічного регламенту, оскільки таких порушень безпосередньо відповідачем не встановлено, доказів про їх наявність не надано.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки, викладені в акті перевірки характеристик продукції №4393/167 від 27.11.2018, та на підставі яких прийняті оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 04.1-0144 від 16.03.2019 та № 04.1-0145 від 16.03.2019, є такими, що прийняті у невідповідності до положень Технічного регламенту та норм чинного законодавства, тому оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2020 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 12.02.2021.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Н.В. Безименна