Постанова

від 20.06.2019 по справі 2040/7685/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 р. Справа № 2040/7685/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Гуллівер" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018, суддя Мельников Р.В., вул Мар`їнська 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 26.12.18 по справі № 2040/7685/18

за позовом Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Гуллівер"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Індустріальне об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (далі - позивач, Індустріальне ОУПФУ м. Харкова) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Гуллівер" (далі - відповідач, ТОВ "Торговельний будинок "Гуллівер"), в якому просило суд стягнути з ТОВ "Торговий будинок "Гуллівер" на користь Індустріального ОУПФУ м. Харкова прострочену суму заборгованості по сплаті фінансової санкції та пені у розмірі 12 813,79 грн..

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 задоволено адміністративний позов.

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що заборгованість по сплаті штрафу та пені за ТОВ "Торговельний будинок "Гуллівер" за період 2002-2004 рік відсутня, про що свідчать документи, які знаходяться в матеріалах справи. Суд, всупереч вимог законодавства, не визнав як докази відсутності заборгованості відповідача лист управління Пенсійного фонду у Фрунзенському районі м. Харкова, в якому повідомлено про погашення вимог по сплаті боргу станом на 07.06.2004, акт звірки станом на 01.01.2005, картку особового рахунку страхувальника, та не надано належної правової оцінки вказаним документам.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2019 призначено до розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку письмового провадження та ухвалою суду від 01.04.2019 задоволено вищезазначене клопотання, поновлено строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 залишено без руху апеляційну скаргу у зв`язку з несплатою судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 відкрито провадження по справі № 2040/7685/18.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі сторін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 18.12.2018 ТОВ "Торговий будинок "Гуллівер" зареєстровано як суб`єкт господарювання.

Позивач є правонаступником Закритого акціонерного товариства Торговельний будинок Гуллівер .

Внаслідок допущення несвоєчасного перерахування страхових внесків на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та підпункту 9.3 п. 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України начальником Індустріального ОУПФУ м.Харкова було винесено:

- рішення № 110 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 4947,62 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 11.11.2003 по 29.03.2004;

- рішення № 111 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 702,45 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 30.12.2002 по 29.03.2004;

- рішення № 112 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 206,27 грн. за період з 30.01.2003 року по 29.03.2004 року;

- рішення № 113 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 985,86 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 02.03.2003 по 29.03.2004;

- рішення № 114 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 667,95 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 30.03.2003 по 29.03.2004;

- рішення № 115 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 651,55 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 05.05.2003 по 29.03.2004;

- рішення № 116 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 637,20 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 30.05.2003 по 29.03.2004;

- рішення № 117 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 555,78 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 01.07.2003 по 29.03.2004;

- рішення № 118 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 403,39 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 31.07.2003 по 01.04.2004;

- рішення № 119 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 404,20 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 01.09.2003 по 01.04.2004;

- рішення № 120 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 433,98 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 02.10.2003 по 01.04.2004;

- рішення № 121 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 390,97 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 30.10.2003 по 01.04.2004;

- рішення № 122 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 422,68 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 01.12.2003 по 01.04.2004;

- рішення № 123 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 399,33 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 31.12.2003 по 01.04.2004;

- рішення № 124 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 468,30 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 02.01.2004 по 04.06.2004;

- рішення № 125 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 283,17 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 30.01.2004 по 04.06.2004;

- рішення № 126 від 13.07.2018, відповідно до якого застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені в сумі 253,09 грн. за несвоєчасне перерахування страхових внесків за період з 20.02.2004 по 04.06.2004.

Загальна сума заборгованості відповідача у зв`язку з несплатою штрафів та пені склала 12 813,79 грн.

Вказані рішення було надіслано відповідачу з повідомленням про вручення поштового відправлення, але поштовий конверт був повернутий із відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням встановленого строку зберігання .

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Відповідно до ст. 14 Закону України №2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону покладений на Пенсійний фонд та його територіальні органи, яким згідно п.7 ст.13 Закону надане право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску, а також згідно п.7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону заборгованість по страховим внескам.

Відносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування в спірний період унормовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з положеннями п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2, 5, 9 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у редакції чинній до 01 січня 2011 року, у разі виявлення своєчасно несплачених сум страхових внесків страхувальники зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону визнано такими, що втратили чинність частини 1-9 статті 106 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

При цьому, згідно із пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення "Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", суми внесків, нарахованих на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2011 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Як слідує з вимог позовної заяви та апеляційної скарги, основним спірним питанням у даній справі є встановлення за відповідачем простроченої заборгованості по сплаті фінансових санкцій та пені.

На підтвердження відсутності вищезазначеної заборгованості товариством надано акт звірки платежів та сальдо розрахунків з Пенсійним фондом України станом на 01.01.2005, лист управління ПФУ у Фрунзенському р-ні м. Харкова № 3695-4/34 від 07.06.2004.

Згідно листа управління ПФУ у Фрунзенському р-ні м. Харкова № 3695-4/34 від 07.06.2004 слідує, що станом на 07.06.2004 вимога про сплату боргу по підприємству відповідача за № 72 від 02.04.2004 в сумі 11225,46 грн. погашена повністю, в тому числі недоїмка по страховому збору відкорегована в сторону зменшення в звіті за березень 2004 року, штрафна санкція в розмірі 2690,00 грн. та пеня в розмірі 4487,51 грн. погашені 04.06.2004 платіжним дорученням № 3657.

Не приймаючи до уваги акт звірки платежів та сальдо розрахунків з Пенсійним фондом України, суд першої інстанції виходив з того, що даний акт свідчить про відсутність заборгованості у відповідача перед пенсійним лише за 2004 рік.

Колегія суддів вважає помилковими вищезазначені висновки суду, оскільки даний акт складений відповідно до п. 9.3 розд. 9 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів , затвердженого постановою Правління ПФУ від 19.01.2002 № 2-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 за № 212/6500 (далі - Порядок № 2-4), та свідчить про розрахунки станом на 01.01.2005, а не лише за 2004 рік.

Так, відповідно до п. 9.3 розд. 9 Порядку № 2-4 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), на 1 січня органами Пенсійного фонду України проводиться звірення розрахунків усіх платників за всіма платежами, які сплачуються до відповідного органу Пенсійного фонду України.

На вимогу платника органи Пенсійного фонду України проводять звірення розрахунків за всіма платежами, які сплачуються платниками за звітний період. За платежами, за якими виникли розбіжності, за бажанням платника друкується картка особового рахунку.

При збігові сальдо розрахунків за даними платника з даними органу Пенсійного фонду України розрахунки на 1 січня вважаються звіреними і про це робиться відмітка у книзі обліку актів звірення розрахунків з Пенсійним фондом України, яка ведеться у відділі надходження доходів, за формою згідно з додатком 4. Якщо сальдо розрахунків з Пенсійним фондом України на 1 січня за даними платника не збігається з даними відповідного органу Пенсійного фонду України, то звірення розрахунків оформляється складанням акту, який є підставою для здійснення детальної перевірки розбіжностей даних особового рахунку платника із даними платника. Акт звірення складається в довільній формі.

Враховуючи вищезазначені норми права, наявні в матеріалах справи письмові докази, колегія суддів прийшла до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Серявін та інші проти України").

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в цій частині як такого, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Гуллівер" - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року по справі № 2040/7685/18 скасувати .

Ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Індустріального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Постанова складена в повному обсязі 01.07.19.