Постанова

від 20.06.2019 по справі 815/3418/17

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2019 р.м. ОдесаСправа № 815/3418/17

Головуючий в І інстанції: Іванов Е.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 01.02.2019 р. м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Колеснікова-Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0015031415 від 20.06.2017 року, винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акту перевірки від 09.06.2017 року № 205/15-32-14-15/40254301, яким ТОВ Индустриал Прогресс збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 359375 грн. (за податковими зобов`язаннями в сумі 287500 грн.) та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 71875 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, заявлений позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 00115031415 від 20.06.2017 року, яким ТОВ Индустриал Прогресс збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 359375 грн., у тому числі, 287500 грн. за основним платежем, 78875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково, постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення заявлених вимог, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.

Представником відповідача поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26.05.2017 року по 01.06.2017 року, згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу від 26.05.2017 року № 1728, посадовою особою ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Индустриал Прогресс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.02.2016 року по 31.03.2017 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 205/15-32-14-15/40254301 від 09.06.2017 року.

Відповідно до висновків вказаного акту перевіркою встановлено порушення ТОВ Индустриал Прогресс п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV, п. 2.1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287500 грн., у тому числі: за серпень 2016 року в сумі 55557 грн.; за вересень 2016 року в сумі 221702 грн.; за грудень 2016 року в сумі 10241 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015031415 від 20.06.2017 року, яким ТОВ Индустриал Прогресс збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 359375 грн., у тому числі, 287500 грн. за основним платежем та 71875 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту грошові суми сплачені ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс . У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів акту перевірки щодо заниження ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287500 грн. та правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Так, як вбачається з акту оскаржуваної перевірки, підставою для виставлення позивачу податкового повідомлення - рішення № 0015031415 від 20.06.2017 року про збільшення ТОВ Индустриал Прогресс суми грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 359375 грн. став висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV, п. 2.1, п. 2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та неправомірне формування податкового кредиту за рахунок операцій з ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс за серпень, вересень, грудень 2016 року.

Відповідно до пп. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги містять п.п. 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704) (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів/послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання таких товарів/послуг, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару/послуг та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 01.08.2016 року між ТОВ Индустриал Прогресс (Підрядник) та ТОВ Мигарон (Субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 164, відповідно до п.п. 1.1 п. 1 якого Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати будівельні роботи.

Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 вказаного договору вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає 400000 грн. (у т.ч. ПДВ - 66666,67 грн.).

Підпунктом 2.2 пункту 2 зазначено договору передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання будівельних робіт позивачем було надано акт виконаних робіт № 1 від 30.09.2016 року на суму 400000 грн.(у т.ч. ПДВ - 66666,67 грн.), договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкову відомість ресурсів про виконання робіт, локальний кошторис на будівельні матеріали, довідку про вартість виконаних підрядних робіт, акт приймання-передачі будівельних матеріалів.

Також, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 01.09.2016 року, 05.09.2016 року, 07.09.2016 року, 12.09.2016 року, 22.09.2016 року між ТОВ Индустриал Прогресс (Підрядник) та ТОВ Маро-Макс (Субпідрядник) були укладені договори субпідряду №№ 134/5, 134/17, 1/31, 134/122, 134/118, 134/119, 33/26, 153/09, відповідно до п.п. 1.1 п. 1 яких Підрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати будівельні роботи.

Обсяг, характер і вартість робіт визначаються кошторисом і договірною ціною, погодженою сторонами і є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договорів).

Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 вказаних договорів вартість доручених Субпідряднику робіт визначається договірною ціною і складає: 60000 грн. (у т.ч. ПДВ - 10000 грн.); 30000 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000 грн.); 58000 грн. (у т.ч. ПДВ - 9666,67 грн.); 40000 грн. (у т.ч. ПДВ - 6666,67 грн.); 29000 грн. (у т.ч. ПДВ - 4833,33 грн.); 23000 грн. (у т.ч. ПДВ - 3833,33 грн.); 75000 грн. (у т.ч. ПДВ - 12500 грн.); 1010000 грн. (у т.ч. ПДВ - 168333,33 грн.) відповідно.

Підпунктом 2.2 пункту 2 зазначених договорів передбачено, що остаточна вартість визначається після підписання акту приймання виконаних робіт і довідки про вартість виконаних робіт.

На підтвердження виконання будівельних робіт за вказаними договорами позивачем було надано: акти виконаних робіт, договірну ціну на виконання будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів про виконання робіт, локальні кошториси на будівельні роботи, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання-передачі будівельних матеріалів.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, будівельні роботи були оплачені ТОВ Индустриал Прогресс в повному обсязі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Досліджуючи надані позивачем первинно-бухгалтерські документи щодо операцій з ТОВ Маро-Макс та ТОВ Мигарон , суд першої інстанції дійшов висновку, що такі документи підтверджують лише документування операцій з придбання робіт у ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс , а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі роботи виконувались і надання послуг мало місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, доходячи таких висновків, суд першої інстанції вказав на те, що надані ТОВ Индустриал Прогресс первинні документи на придбання вищевказаних робіт не розкривають повний зміст господарської операції, що унеможливлює такими первинними документами підтвердити зв`язок придбаних робіт з господарською діяльністю ТОВ Индустриал Прогресс .

Проте, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції.

Так, за встановлених у даній справі обставин, не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0015031415 від 20.06.2017 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, заявлений позов було задоволено.

Постановою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково, постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року та Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Направляючи дану справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно прийняти передбачені законом заходи щодо встановлення всіх обставин справи, з`ясувати якими об`єктивними доказами підтверджується реальність виконання укладених між позивачем та ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс договорів, пов`язаність цих угод із господарською діяльністю Товариства, запропонувати сторонам надати додаткові докази, що дозволять конкретизувати характер, обсяг та умови виконання вказаних робіт та пересвідчитися у їх фактичному виконані, тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Проте, всупереч наведеним вимогам КАС України та висновкам Верховного Суду, судом першої інстанції не надано оцінки додатково наданим позивачем первинно - бухгалтерським документам, які, на думку останнього, конкретизують характер, обсяг та умови виконання спірних робіт та дають можливість пересвідчитися у їх фактичному виконані, суд першої інстанції лише обмежився дослідженням доказів, які досліджувались при первісному судовому розгляді справи, що прямо суперечить рішенню Верховного Суду у даній справі.

В свою чергу, під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, було витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс додаткові докази, що дозволять конкретизувати характер, обсяг та умови виконання робіт ТОВ Мигарон , ТОВ Маро-Макс та пересвідчитися у їх фактичному виконані.

Досліджуючи надані сторонами на виконання вимог ухвали про витребування докази, з урахуванням вже наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, колегія суддів зазначає, що виконання умов, укладеного ТОВ Индустриал Прогресс та ТОВ Мигарон , договору субпідряду від 01.08.2016 року № 164, підтверджується наданими позивачем актом виконаних робіт, договірною ціною на виконання будівельних робіт, підсумковою відомістю ресурсів про виконання робіт, локальним кошторисом на будівельні матеріали, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання-передачі будівельних матеріалів, що складені ТОВ Индустриал Прогресс та ТОВ Мигарон .

Факт оплати проведених будівельних робіт та використання їх у власній господарській діяльності, а саме факт передачі ТОВ Индустриал Прогресс , виконаних будівельних робіт субпідрядником ТОВ Мигарон , генеральному підряднику СК Градо-Строй , з яким позивачем був укладений відповідний договір підряду, підтверджується наданими: платіжним дорученням, договором, договірною ціною на виконання будівельних робіт, підсумковою відомістю ресурсів про виконання робіт, локальним кошторисом на будівельні матеріали, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, актом приймання-передачі.

Крім того, додатково позивачем були надані первинні-бухгалтерські документи, що підтверджують передачу наведених будівельних робіт безпосередньому замовнику будівництва - Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради, які, в свою чергу, були надані позивачу СК Градо-Строй , а саме: договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання - передачі будівельних робіт, підсумкові відомості.

При цьому, із вказаних первино-бухгалтерських документів у їх сукупності вбачається, які саме роботи виконувались та за якою адресою.

Так, колегією суддів встановлено, що будівельні роботи виконувались за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, 61-А, а саме було здійснено реконструкцію будинків і споруд з інженерними мережами комунальної установи Міська клінічна лікарня № 10 , коригування в частині будівництва перехідної галереї з 3-го поверху існуючого корпусу урології та лікарні на другий поверх корпусу лікарні швидкої допомоги, що будується.

В свою чергу, виконання умов, укладених ТОВ Индустриал Прогресс та ТОВ Маро-Макс , договорів субпідряду від 01.09.2016 року, 05.09.2016 року, 07.09.2016 року, 12.09.2016 року, 22.09.2016 року №№ 134/5, 134/17, 1/31, 134/122, 134/118, 134/119, 33/26, 153/09 підтверджується наданими позивачем актами виконаних робіт, договірною ціною на виконання будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів про виконання робіт, локальними кошторисами на будівельні матеріали, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання-передачі будівельних матеріалів, що складені ТОВ Индустриал Прогресс та ТОВ Маро-Макс .

Факт оплати проведених будівельних робіт та використання їх у власній господарській діяльності, а саме факт передачі ТОВ Индустриал Прогресс , виконаних будівельних робіт субпідрядником ТОВ Маро-Макс , генеральному підряднику СК Градо-Строй , з яким позивачем були укладені відповідні договори підряду, підтверджується наданими: платіжними дорученнями, договорами, договірною ціною на виконання будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів про виконання робіт, локальними кошторисами на будівельні матеріали, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, актами приймання-передачі.

Крім того, додатково позивачем були надані первинні-бухгалтерські документи, що підтверджують передачу наведених будівельних робіт безпосереднім замовникам будівництва - Одеській спеціалізованій школі № 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області, Одеській загальноосвітній школі № 118 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, Одеській загальноосвітній школі № 5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, загальноосвітній школі № 31 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, загальноосвітній школі № 119 І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області Одеської, загальноосвітній школі № 122 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області, ДНЗ Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу , Управлінню капітального будівництва Одеської міської ради (щодо об`єкта загальноосвітньої школи № 62), які, в свою чергу, були надані позивачу СК Градо-Строй , а саме: договори, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання - передачі будівельних робіт, підсумкові відомості.

Із вказаних первино-бухгалтерських документів у їх сукупності також вбачається, які саме роботи виконувались та за якими адресами: за адресою м. Одеса, вул. Балківська, 42/1 було здійснено капітальний ремонт елементів благоустрою Одеської загальноосвітньої школи № 5 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області; за адресою м. Одеса, вул. Махачкалінська, 7 було здійснено капітальний ремонт фасаду Одеської спеціалізованої школи № 17 І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області; за адресою м. Одеса, вул. Гастелло, 90а було здійснено капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи № 31 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області; за адресою вул. Старопортофранківська, 45 було здійснено капітальний ремонт покрівлі Одеської загальноосвітньої школи № 122 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області; за адресою м. Одеса, вул. Преображенська, 75 було здійснено капітальний ремонт фасаду Одеської загальноосвітньої школи № 118 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради Одеської області; за адресою вул. Жуковського, 39 було здійснено капітальний ремонт покрівлі загальноосвітньої школи № 119 І ступеня з поглибленим вивченням англійської мови Одеської міської ради Одеської області; за адресою м. Одеса, вул. Пушкінська, 18 було здійснено капітальний ремонт коридору 3-го поверху учбового корпусу ДНЗ Одеське вище ПУ Морського туристичного сервісу; за адресою м. Одеса, вул. Шевченка, 10 було здійснено капітальний ремонт будівлі загальноосвітньої школи № 62.

Окрім цього, перелік, зміст та обсяг будівельних робіт, що були проведені на вказаних об`єктах, підтверджується наданими до суду: довідкою від 22.03.2019 року № 06-12 про результати зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ДНЗ Одеське вище професійне училище морського туристичного сервісу за період з 01.07.2016 року по 31.01.2019 року та доданим до неї актом контрольних обмірів; довідкою від 28.11.2016 року № 06-12/73-з про результати зустрічної звірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з Управлінням капітального будівництва Одеської міської рад за період з 01.01.2015 року по 31.08.2016 року та доданим до неї актом контрольних обмірів.

Також, позивачем надані матеріали фотофіксації об`єктів будівництва та листи замовників будівництва, в яких останні підтверджують виконання будівельних робіт на цих об`єктах.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи, встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв`язок між фактом придбання позивачем будівельних робіт, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, колегія суддів приходить до висновку про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем будівельних робіт від своїх контрагентів за перевіряємий період, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності фактичності поставки позивачу будівельних робіт від його контрагентів за перевіряємий період, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача.

Так, доходячи наведених висновків, відповідач виходив з того, що ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс не мають недостатньо трудових ресурсів для здійснення вказаних будівельних робіт.

Суд першої інстанції погодився із наведеними доводами відповідача.

Проте, вказані висновки відповідача та суду першої інстанції не підтверджені жодними доказами з боку ГУ ДФС в Одеській області, як суб`єкта владних повноважень.

Так, під час апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року, було витребувано від Головного управління ДФС в Одеській області належним чином засвідчені копії актів перевірок, актів звірок, листів (інформації), які, на думку податкового органу, підтверджують відсутність у контрагентів позивача - ТОВ Мигарон , ТОВ Маро-Макс можливостей для виконання укладених договорів та фіктивність цих підприємств.

Однак, на виконання вимог суду апеляційної інстанції відповідачем не було надано жодного доказу.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи довідки про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс від 28.10.2016 року та від 28.11.2016 року не підтверджують висновок відповідача про відсутність у ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс можливостей для виконання спірних договорів.

Так, відповідачем надано щодо ТОВ Мигарон довідку, якою досліджено діяльність цього підприємства лише за липень-серпень 2016 року, проте акти - виконаних робіт з цим підприємством підписані позивачем у вересні 2016 року. Крім того, із податкової інформації, вказаної у цій довідці, вбачається, що у ТОВ Мигарон наявні трудові ресурси. Так само у довідці щодо ТОВ Маро-Макс досліджено господарську діяльність цього підприємства лише за липень-жовтень 2016 року та у цій довідці зазначено про наявність у ТОВ Маро-Макс трудових ресурсів. В свою чергу, інформація щодо дослідження податковим органом інших періодів діяльності ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс в матеріалах справи відсутня.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем належними доказами не доведено неможливість виконання будівельних робіт ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс за укладеними з позивачем договорами.

Що стосується посилань відповідача та суду першої інстанції на те, що надані позивачем первинно-бухгалтерські документи щодо операцій з ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс не містять даних про їх складання цими підприємствами, колегія суддів зазначає, що вказані доводи спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що в наданій позивачем документації щодо вказаних операцій визначено, що підрядником виступає ТОВ Индустриал Прогресс , а субпідрядниками - ТОВ Мигарон та ТОВ Маро-Макс .

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи надану позивачем первинно-бухгалтерську документацію щодо операцій з його контрагентами, з огляду на те, що усі доводи відповідача, що наведені ним в акті оскаржуваної перевірки, в обґрунтування правомірності винесення податкового повідомлення - рішення та відповідно в обґрунтування висновків про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за перевіряємий період спростовані матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0015031415 від 20.06.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Индустриал Прогресс (код ЄДРПОУ 40254301) судовий збір у сумі 13475,64 грн. сплачений за платіжними дорученнями № 948 від 06.07.2017 року та від 11.03.2019 року № 2217.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 01.07.2019 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька