Ухвала

від 27.06.2019 по справі 826/11091/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11091/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

27 червня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олта до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у м. Києві 31 травня 2019 року вдруге направило апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року було прийняте в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Головне управління ДФС у м. Києві у межах встановленого законом строку зверталося до суду із апеляційної скарги, яку було повернуто з підстав ненадання документа про сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у м. Києві 10 квітня 2019 року подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав ненадання документа по сплату судового збору в розмірі 12512 грн 79 коп.

Відповідач у встановлений строк не усунув зазначений недолік апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою суду від 20 травня 2019 року апеляційну скаргу було повернуто скаржнику.

Головне управління ДФС у м. Києві 31 травня 2019 року повторно направило до суду апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою суду від 27 червня 2019 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було відмовлено.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що повторна апеляційна скарга була подана в межах граничного річного строку, передбаченого ч. 2 ст. 299 КАС України.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Перевіряючи обґрунтованість доводів клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження враховую, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили її повернення та за наявності поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження.

Наявність об`єктивних перешкод для усунення недоліків апеляційної скарги може бути підставою для поновлення строку апеляційного оскарження у разі невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою після усунення таких перешкод.

Однак повторна апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві подана з такими ж недоліками, що і апеляційна скарга від 09 квітня 2019 року.

Скаржник зазначає, що на даний час позбавлений можливості сплатити судовий збір через обмежене бюджетне фінансування, однак вживає заходи для отримання коштів на зазначені цілі.

Надаючи оцінку доводам податкового органу, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 квітня 2018 року у справі № 815/3029/17 щодо умов, за яких причини пропуску строку апеляційного оскарження можуть вважатися поважними. У вказаній постанові зазначено, що належними доказами поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зміст доводів щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що скаржник повинен був надати суду письмові докази, які підтверджують:

- відсутність коштів на рахунку Головного управління ДФС у м. Києві починаючи з дати податі апеляційної скарги вперше по день звернення з повторною апеляційною скаргою (наприклад виписку з рахунку за період з 10 квітня по 31 травня 2019 року);

- вжиття заходів, спрямованих на виділення додаткових коштів для цілей сплати судового збору.

Разом з тим, до апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Головне управління ДФС України не приєднало зазначених доказів. У матеріалах справи такі докази також відсутні.

Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві слід залишити без руху та надати скаржнику час для підготовки заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.

Крім того відповідачу необхідно надати документ про сплату судового збору в розмірі 12512 грн 79 коп., визначеному ухвалою суду від 18 квітня 2019 року.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунка - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 169, 293, 295, 296, 298 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олта до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення вказаних недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя А.М. Горяйнов