Ухвала

від 01.07.2019 по справі 0840/3240/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2019 року

Київ

справа №0840/3240/18

адміністративне провадження №К/9901/17798/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Форт (далі - ТОВ Форт ) про скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської ради про скасування рішення, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 23 липня 2018 року № 3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на предмет спору, залучено ТОВ Форт .

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, у задоволені адміністративного позову відмовлено.

На зазначені судові рішення позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 25 червня 2019 року.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено, що предметом розгляду в цій справі є оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів.

Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали справи і дійшла висновку про таке.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує положення статті 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів і стаття 13 КАС України.

Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною ж 6 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім не є вичерпним й, при цьому за змістом пунктів 6 та 10 названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно з положеннями частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження) у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В Кодексі адміністративного судочинства України термін розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини 1статті 4 КАС України).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня 2018 року (позов подано в 2018 році) встановлений в розмірі 1 762,00 грн., на 01 січня 2019 року (касаційна скарга подана в 2019 році) - 1 921,00 грн.

Таким чином, предметом оскарження у даній справі є рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також з огляду на оскарження позивачем рішення суб`єкта владних повноважень про накладення штрафу у розмірі 36 820,00 грн., в силу пункту 6 частини 6 статті 12 КАС України, дана справа віднесена до справ незначної складності.

Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах а - г пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 0840/3240/18, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Форт про скасування рішення.

Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя С.Г. Стеценко