Рішення

від 21.06.2019 по справі 133/565/19

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №133/565/19

РІШЕННЯ

Іменем України

21.06.19 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі головуючого судді Воронюк В.А

при секретарі Полонській Н.М.

з участю позивача ОСОБА_1

з участю представника позивача адвоката Архіпова А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Козятинська державна нотаріальна контора Вінницької області про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1 НОМЕР_5 від 22.02.2018 року видане на ім`я - ОСОБА_3 та свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 НОМЕР_6 від 22.02.2018 року видане на ім`я - ОСОБА_2 , що видане Козятинською державною нотаріальною конторою Вінницької області, та провести перерахунок часток у спадщині визначивши право власності на земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1 , в порядку спадкування майна після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , в наступних частках: 1/3 частку за ОСОБА_1 ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ; - 1/3 частки за ОСОБА_3 ; - 1/3 частки за ОСОБА_2 .

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_4 . На момент смерті ОСОБА_4 була власником земельної ділянки (паю) розташованої на території Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, площею 3,3309 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На момент смерті спадкодавця в одному будинку разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 проживали та були зареєстровані: він - ОСОБА_1 (чоловік) та ОСОБА_5 (син). Заповіту дружина не залишала, тому спадкування мало відбутися за законом.

В грудні 2018 року він звернувся до Козятинської державної нотаріальної контори Вінницької області з заявою про видачу свідоцтва про право власності на майно (земельну ділянку) після смерті його дружини. 11 грудня 2018 року Постановою Козятинської державної нотаріальної контори Вінницької області №1437/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності за законом, у зв`язку з видачею 22.02.2018 року свідоцтва про право власності за законом на ім`я спадкоємців: ОСОБА_2 за реєстром НОМЕР_6 та ОСОБА_3 за реєстром НОМЕР_5.

До грудня 2018 року він з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертався оскільки розумів, що відповідно до ст.. 1268 Цивільного кодексу України він прийняв спадщину, як спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу України(тобто шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Він був упевнений, що фактично прийняв спадщину, розпоряджається нею і може в будь який час звернутись за отриманням свідоцтва про право на спадщину.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скориставшись його довірою, отримавши оригінал свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , самостійно звернувся до нотаріуса, який відкрив спадкову справу після смерті матері, не повідомивши нотаріуса про наявність інших спадкоємців-чоловіка та 22.02.2018 року безпідставно отримали свідоцтво про право на спадщину, отримавши у власність земельну ділянку кадастровий номер: НОМЕР_1 площею 3,3309 га по 1/2 частки кожна.

Ухвалою суду від 20.03.2019 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_3 у встановлений судом строк надала відзив на позов в якому просила відмовти в задоволенні позову, зазначила, що після смерті матері спадкоємцями за законом були батько - ОСОБА_1 , вона та її сестра ОСОБА_3 , а також брат ОСОБА_6 Вони з сестрою у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини, а брат написав відмову від прийняття спадщини. Між Позивачем та Відповілачем-2 та Відповідачем - 1 ніколи не виникало будь-яких сімейних конфліктів та суперечок. Вході розмови з позивачем він жодного разу не повідомив про свої наміри звернутися до суду. В поданих позивачем документах, відсутній жоден доказ, який підтверджує оспорювання та не визнання саме Відповідачами майнових прав позивача на земельну ділянку, а сам позов не містить правових підстав для захисту прав позивача.

У своєму позові позивач зазначає, що постійно проживав разом спадкодавцем, а у якості доказу надає довідку Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області № 352 від 14.09.2018р., зі змісту якої можна дійти однозначного висновку, що позивач проживав разом зі спадкодавцем та не зазначено про постійне місце проживання позивача з спадкодавцем на час відкриття спадщини. Що стосується відмітки у паспорті про місце реєстрації позивача, то в ньому взагалі не зазначено місця реєстрації позивача, що підтверджує відсутність доказів які підтверджували б факт постійного проживання позивачем разом з спадкодавцем. Враховуючи похилий вік батька та стан його здоров`я, він на час відкриття спадщини постійно проживав у її сестер у м. Бердичеві, що додатково підтверджується зазначенням ним своєї адреси у позовній заяві: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений законом строк надала відзив на позов ідентичний відзиву ОСОБА_3

Представник позивача - адвокат Архіпов А.А. надав відповідь на відзив, в якій посилався на ч. 4 ст.. 62 ЦПК України Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність , представником позивача була надана нотаріально завірена копія довіреності щодо представництва та захисту прав позивача, з переліком дій які має право вчиняти представник. А також посилався ст.. 63 Закону України Про нотаріат , відповідно до якої нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спад коємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом пу блічного оголошення або повідомлення у пресі. Зазначені дії не буди вчинені ні но таріусом ні іншими спадкоємцями.

В судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Архіпов А.А. підтримали заявлені позовні вимоги та просять позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 була його дружино, з якою він все життя проживав постійно до дня її смерті в АДРЕСА_1 . Після смерті дружини у нього погіршився стан здоров`я і його дочка забрала проживати м.Бердичів. Від спадщини він не відмовлявся і претендує на свою частку.

Представник позивача додав, що нотаріус не перевірив коло спадкоємців, які мають право на спадщину після померлої ОСОБА_4 , а відповідачі, при подачі заяви на прийцняття спадщини, діяли недобросовісно, не повідомивши нотаріуса про наявність інших спадкоємців, які мають право на спадщину після смерті ОСОБА_4 Коли позивач звернувся із заявою в нотаріальну контору про видачу свідоцтва про право на спадщину на частку майна померлої ОСОБА_4 , то нотаріус йому відмовив з тих причин, що свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що належала ОСОБА_4 , були видані відповідачам на 1/2 частки кожній. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилась, хоч належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчать розписки про вручення судових посісток.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з"явилась, хоч належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, про що свідчать розписки про вручення судових посісток.

Третя особа - Козятинська державна нотаріальна контора в судове засідання не з"явилась, проте від завідуючої Козятинською держаною нотаріальною конторою Сизонюк Т.В.надійшла письмова заява про слухання справи без участі представника нотаріальної контори.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові докази вважає за необхідне позов задовольнити частково.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.9).

Відповідно до довідки Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області від 14.09.2018 року №352, ОСОБА_4 по день смерті проживала в АДРЕСА_1 , разом з нею, на день її смерті, проживали: чоловік - ОСОБА_1 та син - ОСОБА_5 (а.с.15)

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, яке складається зокрема із земельної ділянки (паю) розташованої на території Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, площею 3,3309 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 являється її чоловік, позивач по справі - ОСОБА_1 та діти, відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . а також син ОСОБА_5 , який на спадщину не притендує та написав заяву про відмову від прийняття спадщини, що підтверджується відповідною заявою (а.с. 48).

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину після смерті матері ОСОБА_4 , прийняли у встановлений законом строк, подавши заяви про прийняття спадщини до Козятинської держаної нотаріальної контори та отримали свідоцтво про правона спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,3309 га розташовану на території Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, по 1/2 частці на кожного.

Позивач бажає прийняти спадщину, проте не може скористатись своїм правом, оскільки звернувшись із заявою про прийняття спадщини Державний нотаріус постановою від 11.12.2018 року відмовила у вчиненні нотаріальних дій, а саме відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Вовчинецької сільської ради Козятинського району Вінницької області, площею 3,3309 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв"язку з видачею на даний об"єкт нерухомого майна свідоцтв про право на спадщину за законом спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.14)

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядкуй встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що право приватної власності насувається в порядку; визначеному законом.

Як визначено у ст. 1216 ЦК України спадку ванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 1261 ЦК України сторони є спадкоємцями першої черги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Статтею 66 Закону України "Про нотаріат" встановлено: на майно, що переходить за право спадкоємства до спадкоємців нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину за порядком, встановленим цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців може бути прийнята в письмовій формі і подана нотаріусу згідно із ст. 67 Закону України "Про нотаріат".

Відповідно до ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.12, 2.2, 2.3, 2.4, 3.2, 3.21, 3.22, 4.2, 4.14, 4.15, 4.18 глави 10, ІІ розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при зверненні спадкоємця у звязку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та розяснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус розяснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання позивача на день смерті спадкодавців було зареєстровано за однією адресою хоча б з одним із спадкодавців. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обовязково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус розяснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (із збереженням її цільового призначення) при підтверджені цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В порушення вказаних вимог, державний нотаріус Козятинської державної нотаріальної контори, яка видала відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищевказані свідоцтва про право на спадщину за законом, не перевірила наявність інших спадкоємців, що спричинило порушення вимог ст. 63 ЗУ Про нотаріат щодо сповіщення позивача.

Таким чином суд вважає, що видані свідоцтва про право власності на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 НОМЕР_5 та НОМЕР_6від 22.02.2018 року на ім"я ОСОБА_3 та ОСОБА_2 слід визнати недійсними.

Зі змісту ч.1 ст. 1267 ЦК України слідує, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Таким чином слід визначити за кожним із спадкоємців рівну частку у спадщині, що залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та встановити, що ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/3 частки, у спадковому майні, що залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Що стосується позовних вимог щодо визнання права власності на спадщину на земельну діянку кадастровий номер НОМЕР_1 після померлої ОСОБА_4 , то в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.Слід враховувати, що законодавством визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину (гл. 89 ЦК). Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування (далі - Постанова № 7) за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.19,41 Конституціїї України, , ст. ст. 1216-1218,1220,1221, 1222, 1223,1258,1261,1268,1278,1280 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12 19,76-81,258, 259, 263,264,265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 НОМЕР_5 від 22.02.2018 року видане на ім`я ОСОБА_3 Козятинською державною нотаріальною конторою Вінницької області та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 НОМЕР_6 від 22.02.2018 року видане на імя ОСОБА_2 , що видане Козятинською державною нотаріальною конторою Вінницької області.

Провести перерахунок часток у спадщині , що залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та встановити, що ОСОБА_1 належить 1/3 частки , ОСОБА_3 належить 1/3 частки , ОСОБА_2 належить 1/3 частки , у спапдковому майні, що залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

В частині позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору по 768 грн 40 коп з кожної.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення .

Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення буде складено 1 липня 2019р.

суддя В.А.Воронюк

21.06.19