Рішення

від 01.07.2019 по справі 479/364/17

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/364/17

2/479/56/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 червня 2019 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

В складі : головуючої - судді Репушевської О.В.;

за участі : секретаря судових засідань Добровольської І.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Криве Озеро, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №479/364/17 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Мазурівське" про стягнення орендної плати ,

у ч а с н и к и с п р а в и:

позивач ОСОБА_2 ,

представник позивача адвокат Споришев М.О., за ордером серії ОД №362745 від 28 січня 2019 року,

відповідач ФГ "Мазурівське",

представник віповідача адвокат Дулдієр О.А., за ордером серії МК №80620 від 03 липня 2017 року,

в с т а н о в и в :

11 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства "Мазурівське" про стягнення орендної плати.

В своєму позові позивач зазначила, що вона є власником земельної ділянки площею 2,94 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої в межах Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належить їй на праві приватної власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Мазурівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 17 грудня 2001 року.

Дана земельна ділянка перебувала в користуванні Фермерського господарства "Мазурівське", в жовтні 2016 року вона дізналась про існування договору оренди землі, зареєстрованого у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП "Центр ДЗК при ДЗК України" 27 жовтня 2006 за №040601700024 укладеного між нею та відповідачем, за яким вказана земельна ділянка була передана відповідачу в користування на строк 49 років. Посилаючись на те, що спірний договір оренди та акт прийому-передачі земельної ділянки вона не підписувала, використовуючи земельну ділянку відповідач не сплачував орендну плату, просила стягнути з ФГ "Мазурівське" орендну плату за користування земельною ділянкою в період з 27 жовтня 2006 року по жовтень 2016 року в сумі 27 346 грн. та 997,58 грн. пені.

В судовому засіданні позивач, її представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в суді позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, в обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачем, в ході розгляду спору в суді, виплочено позивачці орендну плату за 2015-2017 роки в сумі 11 105,00 грн., до іншої частини позовних вимог просив застосувати строк позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

17 грудня 2001 року Мазурівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області видано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_3 отримала у приватну власність земельну ділянку площею 2,94 га., розташовану на території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.10).

У зв`язку з державною реєстрацією шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданим Ониськівською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 21 листопада 1998 року (а.с.9) та даними паспорта позивачки серії НОМЕР_3 виданого Кривоозерським РВ УМВС України в Миколаївській області 10 грудня 2003 року (а.с.8).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-4802428362016 від 15 серпня 2016 року (а.с.13-15) належній позивачці земельній ділянці 27 жовтня 2006 року присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1 , уточнено площу земельної ділянки - 2,9394 гектарів, внесено відомості про її передачу орендарю - Фермерському господарству "Мазурівське" на строк 10 років на підставі договору оренди, зареєстрованого Кривоозерським сектором реєстрації МРФ ДП ЦДЗК 27 жовтня 2006 року.

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року цивільній справі №479/1046/16-ц за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Мазурівське", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фермерське господарство "Перспектива Агро" про визнання договору оренди землі недійсним та зобов`язання повернути земельну ділянку договір оренди землі б/н, укладений без дати 2005 року між ОСОБА_3 та Фермерським господарством "Мазурівське" на право користування земельною ділянкою загальною площею 2.9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованою в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрований у Кривоозерському районному відділі МРФ ДП "Центр ДЗК при ДЗК України", про що вчинено запис 27 жовтня 2006 року за №040601700024 - визнано недійсним (а.с.144-116).

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, що встановлені рішенням суду у господарській цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до положень ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною особою.

За такого, недійсність правочину створює для відповідача обов`язок здійснити позивачу відшкодування збитків, заподіяних неправомірним користуванням ним земельною ділянкою.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду" слідує, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.

За таких обставин можна вважати, що позивач ставила питання про стягнення збитків відповідно до ст. ст.216, 1212 ЦК України в розмірі орендної плати, у зв`язку з користуванням земельною ділянкою за недійсним правочином.

Пунктами 9, 10, 11, 14 спірного договору оренди визначено наступне: орендна плата вноситься орендарем у грошовій або натуральній формі, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, орендна плата вноситься у такі строки: з 31.07 по 31.12 кожного року, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення (а.с.11).

Судом встановлено, що право звернення до суду у позивача виникло у жовтні 2016 року після отримання копії договору оренди.

Відповідно до положень ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України). При цьому відповідно до ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16 листопада 2016 р. у справі за № 6-2469цс16.

Із наданих відповідачем фіскального чеку УДППЗ "Укрпошти" від 18 жовтня 2017 року (а.с.56) та відомості на видачу орендної плати ОСОБА_2 (а.с.81), вбачається що за спірним договором позивачці ОСОБА_2 перераховані, в якості орендної плати до сплати після утримання необхідних платежів за 2015 рік - 1 903,00 грн.; за 2016 рік - 2 202,00 грн.; за 2017 рік - 7 000,00 грн. всього 11 105,00 грн.

В суді позивач, її представник підтвердила факт отримання вказаних коштів від відповідача в рахунок орендної плати за 2015-2017 роки, користування спірною земельною ділянкою, проте наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно положень ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Разом з цим суд акцентує увагу на те, що орендна плата за 2017 рік не є предметом спору в даній справі, тому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, що ФГ "Мазурівське" виплатило ОСОБА_2 плату за користування її земельною ділянкою за три останніх роки, тобто в межах позовної давності.

За таких обставин з урахуванням того, що договір оренди землі передбачає щорічні виплати, а позивачка просить стягнути орендну плату за десять років період з жовтня 2006 року по жовтень 2016 року та врахувавши те, що до суду з позовом вона звернулася в травні 2017 року, на час ухвалення рішення у справі відповідачем виплочено позивачу кошти в рахунок орендної плати за 2015-2016 року, стягненню в межах заявлених позовних вимог та строку позовної давності підлягають кошти, які відповідачем як орендна плата тільки за 2014 рік, в сумі 1 824,59 грн. (з розрахунку 3% від середньої вартості земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва по Мазурівській сільській раді Кривоозерського району Миколаївської області на 2014 рік - 60 819,69 грн.).

Згідно положень ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_2 до Фермерського господарства "Мазурівське" про стягнення орендної плати - задовольнити частково .

Стягнути з Фермерського господарства "Мазурівське", код ЄДРПОУ:31421626 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 1 824,59 грн. збитків, заподіяних неправомірним користуванням в 2014 році земельною ділянкою загальною площею 2.9394 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованою в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Стягнути з Фермерського господарства "Мазурівське", код ЄДРПОУ:31421626 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді в сумі 41,19 грн.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кривоозерський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1415/, E-mail: inbox@ko.mk.court.gov.ua.

Повне судове рішення складене та підписане 01 липня 2019 року.

Суддя :