Рішення

від 27.06.2019 по справі 280/246/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/246/19

Провадження № 2/280/496/19

РІШЕННЯ

Іменем України

27 червня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

Головуючого-судді Пасічного Т.З.,

за участю секретаря Сьомак Л.І.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно стягнених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на його користь безпідставно набуте відповідачем майно - аліменти у сумі 8000 грн. та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав наступне. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13.12.2006р. з нього на користь ОСОБА_2 стягувалися аліменти в розмірі 800 грн., на утримання двох дітей. Відповідно до рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 19.12.2017 р., змінено спосіб та розмір стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/3 частину заробітку. Разом з цим, в період з 01.12.2017 року по 30.11.2018 року із заробітної плати позивача було утримано на користь відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 8000 грн., тобто стягнення проводилося на підставі двох рішень суду. Позивач зазначає, що вказані кошти отримані відповідачем безпідставно, тому просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані кошти.

Відповідно до ч.1 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те, що у даній справі розглядається спір про стягнення заборгованості, який підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою суду від 29.03.2019 року відкрито провадження по справі. Одночасно в ухвалі роз`яснено відповідачу, що він має право подати до суду заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Відповідачем до суду відзив на позовну заяву не подано.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін не скористався.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 13.12.2005 р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягувалися аліменти в розмірі 800 грн., на утримання двох дітей, що підтверджується копією рішення суду (а.с.6).

Відповідно до рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 19.12.2017 р. змінено спосіб та розмір аліментів з твердої грошової суми 800грн. на 1/3 частину заробітку ОСОБА_1 (а.с.4-5)

З грудня 2017 року по листопад 2018 року із заробітної плати позивача було утримано на користь відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі 8000 грн., що підтверджується довідкою про здійснення відрахування та виплати аліментів №224-3725 від 26.12.2018р. (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються наступними нормами права.

Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.2 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно ч.3 ст.1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищенаведені норми права, зокрема, частина перша статті 1212 ЦК України, зобов`язує особу, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.

Водночас, стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Вказаний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 02.07.2014 р., ухваленій у справі №6-91цс14.

У відповідності до правової позиції, висловленої Верховним Судом України у справі №6-151 ЦС 13, від 22 січня 2014 р., згідно до ст.1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті особою кошти, то належать до виплат, встановлених п.1 ч.1 вказаної статті, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела таку виплату, та факту недобросовісності набувача коштів, грошові кошти поверненню не підлягають.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Як встановлено судом в ході розгляду даної цивільної справи, грошові кошти, набуті відповідачем у період з 01.12.2017 року по 30.11.2018 року є аліментами, що утримані із заробітної плати позивача на підставі рішення суду.

Доказів тому, що, утримання вказаних аліментів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, матеріали справи не містять.

Встановивши те, що грошові кошти, набуті відповідачем у розмірі 8000 грн., є аліментами, виплата яких здійснена за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, та за відсутності недобросовісності з боку відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1212, 1215 ЦК України, ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_2 про повернення безпідставно стягнених коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.06.2019 року.

Суддя Т.З.Пасічний