Ухвала

від 19.06.2019 по справі 359/3228/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Комфорт-Траст», адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017, з забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно вказаної земельної ділянки, та з забороною ТОВ «КОМФОРТ-ТРАСТ» (ЄДРПОУ 39918226) та іншим особам проведення будь-яких будівельних робіт на об`єктах незавершеного будівництва будинках №№ 1, 2, 3, які належать ТОВ «КОМФОРТ-ТРАСТ» (ЄДРПОУ 39918226) та знаходяться на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,3407 га з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017, у тому числі робіт щодо скління фасадів об`єктів незавершеного будівництва, проведення у них санітарно-технічних робіт щодо проведення опалення, водопостачання, каналізації, газопостачання тощо, електро-монтажних робіт, укладення міжквартирних та міжкімнатних перегородок, зовнішніх стін тощо.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Комфорт-Траст», адвокат ОСОБА_6 , просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Так, апелянт не погоджується з висновками слідчого судді щодо можливості використання майна як доказу злочину, оскільки вважає, що стороною обвинувачення не доведено його відповідності критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, представник зазначає про те, що застосування такого обмежувального заходу має негативні наслідки для підприємства, зокрема щодо строків здачі об`єктів, виконання діючих договорів, нарахування штрафів та пені, порушення прав третіх осіб (інвесторів, підрядників тощо).

Також, ОСОБА_6 вважає безпідставними висновки слідчого судді щодо незаконності проведення ТОВ «Комфорт-Траст» будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017, оскільки будівництво на цій ділянці здійснюється з дотриманням законодавства та містобудівних умов.

Посилається представник і на відсутність в матеріалах провадження технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове засідання, у зв`язку з чим вважає, що слідчим суддею було допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

Також, адвокат зазначає, що розгляд клопотання слідчого про арешт майна відбувся без повідомлення представника та власника ТОВ «Комфорт-Траст», а про постановлене судом рішення останнім стало відомо лише 16 квітня 2019 року, у зв`язку з чим вважає, що апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана в межах строків встановлених ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Враховуючи ті обставини, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власника цього майна та його представника, колегія суддів, виходячи з вимог ст. 395 КПК України, погоджується з доводами апелянта про своєчасність оскарження ухвали слідчого судді.

Разом з тим, дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів представника щодо необґрунтованості та незаконності ухвали слідчого судді, у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, в ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, в тому числі, і з метою збереження речових доказів.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.

Так, Бориспільською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження № 42019111100000025 від 23 січня 2019 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

Згідно наданих суду матеріалів, в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження було встановлено, що посадовими особами відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації через неналежне виконання своїх службових обов`язків видано містобудівні умови та обмеження для забудови земельних ділянок, які не були сформовані на місцевості, згідно земельного законодавства України, чим порушили вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Зокрема, встановлено, що посадові особи відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації видали містобудівні умови та обмеження для забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017 площею 0, 9966 га, яка перебуває в оренді ТОВ «КІА-ЦЕНТР».

В подальшому ТОВ «КІА-ЦЕНТР» передало в суборенду ТОВ «Комфорт-Траст» дві частини земельної ділянки площею 0, 3556 га та 0, 3407 га, які є складовими частина земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017.

На вказаних земельних ділянках ТОВ «Комфорт-Траст» розпочато будівельні роботи трьох багатоповерхових житлових будинків.

Однак, згідно даних Публічної кадастрової карти та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що відомості щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017 площею 0, 9966 га, яка перебуває в оренді ТОВ «КІА-ЦЕНТР» відсутні в Управлінні, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи те, що земельні ділянки площею 0, 3556 га та 0, 3407 га не сформовані на місцевості у відповідності до вимог закону, та те, що кадастрові номера таким ділянкам ГУ Держгеокадастру у Київській області не присвоєно, а фактичні межі земельних ділянок технічною документацією із землеустрою не визначено, ТОВ «Комфорт-Траст», - як суборендар, не міг надати Витяг із Державного земельного кадастру на земельні ділянки площею 0, 3556 га та 0, 3407 га до відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації для отримання містобудівних умов та обмежень.

Крім того, у поданій декларації ТОВ «Комфорт-Траст» про початок виконання будівельних робіт у розділі «Основні показники об`єкта будівництва» площа забудови кожного об`єкта значно перевищує встановлену містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки можливу площу забудови земельної ділянки під кожним з трьох багатоповерхових будинків.

Постановою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 від 08 квітня 2019 року земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017 та об`єкти незавершеного будівництва на ній, а саме № 1, 2, 3, які належать ТОВ «Комфорт-Траст» та знаходяться на земельній ділянці № 1 площею 0, 3407 га визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42019111100000025 від 23 січня 2019 року.

Також, в рамках даного кримінального провадження прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017 та об`єктів незавершеного будівництва на ній, а саме № 1, 2, 3, які належать ТОВ «Комфорт-Траст» з метою збереження речових доказів.

Встановивши зазначені обставини, слідчий суддя прийшов до висновку з приводу наявності підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що надані прокурором матеріали містять достатньо розумних підстав і підозр вважати, що зазначене майно може зберігати на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або є об`єктом кримінально протиправних дій, що вказує на його відповідність критеріям ст. 98 КПК України, а відтак вважає, що стороною обвинувачення доведено ті обставини, що вказане майно має ознаки речових доказів.

Таким чином, посилання апелянта на відсутність у арештованого майна ознак речового доказу спростовуються вище наведеними обставинами.

Що стосується посилань представника на відсутність технічної фіксації судового засідання, то слід зазначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі, якщо відповідно вимог цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів в суді не здійснюється.

Також, стороною обвинувачення доведено, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення цього кримінального провадження та не застосування такого обмежувального заходу може призвести до негативних наслідків.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані прокурором матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, подана апеляційна скарга, за викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області 11 квітня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , та накладено арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0017, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Комфорт-Траст», адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/2821/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_7

Доповідач: ОСОБА_1