Ухвала

від 27.06.2019 по справі 127/23078/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 127/23078/18

провадження № 61-11415ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В. розглянув касаційну скаргу Громадської організації Фізкультурно-спортивне товариство Динамо України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації Фізкультурно - спортивного товариства Динамо України, третя особа - Громадська організація Вінницька обласна організація Фізкультурно - спортивного товариства Динамо України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та просив визнати незаконним та скасувати наказ Фізкультурно-спортивного товариства Динамо України від 17 серпня 2018 року № 86-П Про звільнення ОСОБА_1 та зобов`язати Всеукраїнську громадську організацію Фізкультурно-спортивне товариство Динамо Україна поновити ОСОБА_1 на попередньому місці роботи на посаді заступника голови громадської організації Вінницька обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства Динамо Україна з 17 серпня 2018 року, мотивуючи позовні вимоги тим, що звільнення відбулося безпідставно, з допущенням порушень порядку та строків накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року позов було задоволено, визнано незаконним та скасовано наказ Всеукраїнської громадської організації Фізкультурно - спортивного товариства Динамо України від 17 серпня 2018 року № 86-П Про звільнення ОСОБА_1 за пунктом третім статті 40 КЗпП України, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника голови Громадської організації Вінницька обласна організація Фізкультурно - спортивного товариства Динамо України. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі допущено до негайного виконання та стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 704, 80 грн.

Додатковим рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року вирішено питання розподілу судових витрат та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 12 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року апеляційну скаргу Всеукраїнської громадської організації Фізкультурно-спортивне товариство Динамо України залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року залишено без змін.

Додатковою постановою Вінницького апеляційного суду від 20 червня 2019 року стягнуто з Всеукраїнської громадської організації Фізкультурно-спортивне товариство Динамо Україна на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Громадської організації Фізкультурно-спортивне товариство Динамо України в якій остання просить рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Крім того представник заявника зазначає, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу у зв`язку із тим, що для товариства важливо щоб його осередки очолювали керівники, які свою роботу очолюють якісно та професійно, а допущені ОСОБА_1 порушення призвели до дестабілізації діяльності Вінницького осередка організації, розбалансування фінансової стабільності, частої зміни працівників, в тому числі і головних бухгалтерів, а після звільнення позивача за ходом розгляду даної справ спостерігала вся спортивна спільнота України.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Частиною четвертою статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частина перша статті 274 ЦПК України визначає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються: малозначні справи і справи, що виникають з трудових відносин, а згідно частини другої цієї статті - може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в даній справі є визнання незаконними та скасування наказів, і зобов`язання вчинити дії.

Судами попередніх інстанцій вказану справу не визнано малозначною, однак малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (справа Зубак проти Хорватії від 05 квітня 2018 року).

Встановлені судами фактичні обставини справи та правовідносини; доводи касаційної скарги; ціна позову та застосування норм матеріального та процесуального права дають підстави для висновку, що зазначена скарга не представляє значної складності.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга містить посилання на випадок, передбачений підпунктом в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що заявником не наведені обґрунтовані обставини того, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Представником заявника жодним чином не обґрунтовано доводи касаційної скарги про те, що допущені ОСОБА_1 порушення призвели до дестабілізації діяльності Вінницького осередка організації, розбалансування фінансової стабільності, частої зміни працівників, в тому числі і головних бухгалтерів так і ту обставину, що розгляд даної справи становить значний суспільний інтерес.

Таким чином перелічені Громадською організацією Фізкультурно-спортивне товариство Динамо України обставини не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтуванняз причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації Фізкультурно-спортивне товариство Динамо України на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 26 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Всеукраїнської громадської організації Фізкультурно - спортивного товариства Динамо України, третя особа - Громадська організація Вінницька обласна організація Фізкультурно - спортивного товариства Динамо України, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботівідмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя І .В. Литвиненко