Постанова

від 19.06.2019 по справі 64/229

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 64/229

Провадження № 12-66гс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Бакуліної С. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транзіт (далі - ТОВ Транзіт ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року (головуючий Власов Ю. Л., судді Калатай Н. Ф., Буравльов С. І.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року (суддя Спичак О. М.), прийняті за наслідками розгляду скарги ТОВ Транзіт на дії Святошинського відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Святошинський ВДВС), у справі № 64/229 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна (далі - ТОВ ОТП Факторинг Україна ) до ТОВ Транзіт , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю ГОШАВК ІНТЕРНЕЙШИНАЛ ТРЕЙДІНГ КО., ЛТД , про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 770084,59 грн.

1. Історія справи та доводи учасників спору щодо скарги

1.1. 3 січня 2013 року Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі № 64/229, яким стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 770084,59 грн, що складається з основного боргу у сумі 394189,14 грн, процентів за користування кредитними коштами у сумі 113775,80 грн, пені за прострочення виконання зобов`язань по кредитному договору у сумі 261672,79 грн.

1.2. 12 лютого 2014 року Київський апеляційний господарський суд прийняв постанову, якою рішення Господарського суду міста Києва від 3 січня 2013 року у справі № 64/229 скасував та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні позову.

1.3. Вищий господарський суд України постановою від 13 травня 2014 року скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року та направив справу № 64/229 на новий розгляд до апеляційного суду.

1.4. Київський апеляційний господарський суд постановою від 6 жовтня 2014 року рішення Господарського суду міста Києва від 3 січня 2013 року у справі №64/229 залишив без змін.

1.5. 24 жовтня 2014 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 3 січня 2013 року у справі №64/229 видано наказ.

1.6. 24 листопада 2014 року державний виконавець на підставі наказу №64/229 від 24 жовтня 2014 року відкрив виконавче провадження №45559594 про стягнення з відповідача на користь позивача 778021,49 грн та наклав арешт на все майно боржника в межах суми стягнення.

1.7. 18 березня 2016 року державний виконавець на підставі виконавчого напису №ВТК762165 від 11 жовтня 2013 року, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, відкрив виконавче провадження №50547844 про стягнення з ТОВ Транзіт на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна 474577,69 грн.

1.8. 19 січня 2017 року державний виконавець виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень №50547844, №45559594 у зведене виконавче провадження №53877874.

1.9. 19 січня 2017 рокудержавний виконавець виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Товариства з обмеженою відповідальністю Українська експертна група .

1.10. 28 квітня 2017 року відповідач отримав копію експертного висновку від 6 квітня 2017 року для ознайомлення.

1.11. 17 липня 2017 року відповідач звернувся до суду зі скаргою на дії Святошинського ВДВС, у якій просив:

- визнати дії старшого державного виконавця Святошинського ВДВСЖелтікової О. А. щодо проведення оцінки нежилого приміщення в„– 3 першого поверху, загальною площею 65,5 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, будинок 63 ?А, незаконними та неправомірними;

- визнати недійсними та скасувати результати оцінки майна у виконавчому провадженні №45559594, визначених у звіті про оцінку майна за вих. № 16923;

- зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського ВДВСЖелтікову О. А. здійснити повторну оцінку майна та призначити для її здійснення іншого суб`єкта оціночної діяльності.

1.12. Указана скарга обґрунтована тим, що:

- боржника не було повідомлено про призначення суб`єкта оціночної діяльності;

- призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні було здійснено не за результатами проведення конкурсу, чим порушено вимоги частини першої статті 58 Закону України Про виконавче провадження ;

- висновки оцінки направлені боржнику з порушенням строків, установлених Законом України Про виконавче провадження ;

- оцінка майна була здійснена без його огляду та з порушенням Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

1.13. Заперечення проти вказаної скарги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення та дії державного виконавця прийняті та вчинені відповідно до вимог законодавства та в межах визначених повноважень, а отже права боржника не були порушені.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1.Господарський суд міста Києва ухвалою від 29 травня 2018 року відмовив у задоволенні скарги відповідача, зазначивши про відсутність порушень вимог законодавства під час призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні та проведенні оцінки нерухомого майна. Місцевий суд вказав, що вимога відповідача про визнання недійсними та скасування результатів оцінки майна також не підлягає задоволенню, оскільки правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. За вказаних обставин, місцевий суд дійшов висновку, що підстави для проведення повторної оцінки відсутні.

2.2. Північний апеляційний господарський суд постановою від 28 листопада 2018 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року скасував; провадження у справі щодо розгляду скарги ТОВ Транзіт на дії Святошинського ВДВС закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки ТОВ Транзіт оскаржує дії Святошинського ВДВС щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24 жовтня 2014 року у цій справі, які здійснювалися в межах зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судового рішення та виконавчого напису нотаріуса, що відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зумовлює розгляд такої скарги за правилами адміністративного судочинства.

3. Вимоги касаційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

3.1. Не погоджуючись з постановою Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 року та ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 травня 2018 року, ТОВ Транзіт звернулося з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в якій просило скасувати зазначені судові акти та ухвалити нове рішення про задоволення скарги.

3.2. На обґрунтування касаційної скарги ТОВ Транзіт зазначило про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми процесуального права, оскільки скаржником оскаржуються дії державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні, яке не містить судових рішень, ухвалених судами різних юрисдикцій, що не зумовлює розгляд такої скарги за правилами адміністративного судочинства (частина перша статті 287 КАС України). Крім того, відповідач зазначає про порушення вимог Закону України Про виконавче провадження під час призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, при повідомленні про зазначене призначення боржника та складанні висновку про оцінку нерухомого майна.

4. Позиція Великої Палати Верховного Суду у справі

4.1. Оскільки ТОВ Транзіт оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, справа разом із касаційною скаргою була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.

4.2. Згідно зі статтею 1 Закону України Про виконавче провадження (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

4.3. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних/господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

4.4. Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

4.5. Статтею 121-2 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) визначено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

4.5. Отже, право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ГПК України.

4.6. Частиною першою статті 181 КАС України (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

4.7. Зазначена норма є загальною і стосується усіх випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності відділу державної виконавчої служби, крім тих, що передбачені прямо в окремому законі.

4.8. Наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій, чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню, є підставою для розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність відділу державної виконавчої служби у порядку адміністративного судочинства.

4.9. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 17 жовтня 2018 року у справах № 5028/16/2/2012 та № 927/395/13, від 14 листопада 2018 року у справі № 707/28/17-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 657/233/14-ц.

4.10. Судом апеляційної інстанції установлено, що 24 листопада 2014 року державний виконавець на підставі наказу від 24 жовтня 2014 року №64/229 відкрив виконавче провадження №45559594 про стягнення з ТОВ Транзіт на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна 778021,49 грн, 18 березня 2016 року державний виконавець на підставі виконавчого напису №ВТК762165 від 11 жовтня 2013 року відкрив виконавче провадження №50547844 про стягнення з ТОВ Транзіт на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна 474577,69 грн.

4.11. У подальшому, державний виконавець виніс постанову від 19 січня 2017 року про об`єднання виконавчих проваджень №50547844, №45559594 у зведене виконавче провадження №53877874.

4.12. Враховуючи викладене вище, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що скарга ТОВ Транзіт на дії Святошинського ВДВС не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки вона стосується оскарження дій державного виконавця саме у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судового рішення та виконавчого напису нотаріуса.

4.13. Доводи скаржника про те, що закриття провадження за його скаргою поставило під загрозу сутність гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права відповідача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту, відхиляються Великою Палатою Верховного Суду, оскільки матеріали справи не містять ні доказів звернення ТОВ Транзіт до адміністративного суду із відповідною вимогою та відмову цього суду у її прийнятті, ні доказів існування реальних перешкод у можливості звернення до суду адміністративної юрисдикції разом із клопотанням про поновлення процесуального строку на звернення з відповідною вимогою.

4.14. Посилання скаржника на те, що він вже звертався до адміністративного суду із цією скаргою не відповідають дійсності, оскільки відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, скарга ТОВ Транзіт на дії відділу державної виконавчої служби щодо здійснення оцінки майна та визнання недійсними результатів такої оцінки подавалась до Святошинського районного суду міста Києва в порядку цивільного, а не адміністративного процесуального законодавства, і була повернута ухвалою вказаного суду від 17 травня 2017 року на підставі статей 383 - 385 ЦПК України.

4.15. За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

4.16. За змістом частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

4.17. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судового рішення у цій справі та не ухвалює нового, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транзіт залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2018 рокуу справі №64/229 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. В. Бакуліна Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко М. І. Гриців О. Б. Прокопенко Д. А. Гудима В. В. Пророк В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська