Рішення

від 24.06.2019 по справі 920/244/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Суми

24.06.2019 Справа № 920/244/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/244/19 в порядку загального позовного провадження,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Суми - Стройінвест (42343, вул. Селекційна, 84, с. Сад Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 34878645)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Суми - Цукор (40021, вул. Герасима Кондратьєва, 127/1 кв. 15, м. Суми, код ЄДРПОУ 40649608),

про стягнення 25 806 грн 10 коп,

Представники сторін в судове засідання не з`явились

Суть спору: 12.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Суми - Стройінвест звернулось до суду з позовною заявою б/н, б/д (від 12.03.2019 Вх.№ 699), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 24 268 грн 40 коп; інфляційні збитки - 1 210 грн 58 коп; 3% річних - 327 грн 12 коп, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн 00 коп, а також витрати на правничу допомогу у сумі 3 600 грн 00 коп

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/244/19 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.05.2019 постановлено розглядати справу № 920/244/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.05.2019 відкладено підготовче засідання на 10.06.2019 з метою забезпечення права відповідача на відзив.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Представники сторін в судове засідання 24.06.2019 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с. 103, 109), тому відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що протягом 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Суми-Стройінвест поставляло товар Товариству з обмеженою відповідальністю Суми-Цукор , що підтверджується видатковими накладними, довіреністю на отримання ТМЦ та податковими накладними, зокрема:

- видаткова накладна від 12.06.18 № 2122 на суму 433 грн 62 коп, довіреність від 12.06.18 № 5; сплачено платіжним дорученням від 06.07.2018 № 1204 на суму 433 грн 62 коп;

- видаткова накладна № 2123 від 12.06.18 на суму 2 914 грн 40 коп, довіреність № 5 від 12.06.2018 сплачено платіжним дорученням № 1383 від 09.08.18;

- видаткова накладна № 2124 від 12.06.18 на суму 399 грн 00 коп, довіреність № 5 від 12.06.2018 сплачено платіжним дорученням № 1383 від 09.08.18;

- видаткова накладна № 2127 від 12.06.18 на суму 4 205 грн 00 коп, довіреність № 5 від 12.06.2018 сплачено платіжним дорученням № 1580 від 18.09.18;

- видаткова накладна № 2128 від 12.06.18 на суму 2 089 грн 80 коп, довіреність № 5 від 12.06.2018 сплачено платіжним дорученням № 1580 від 18.09.2018;

- видаткова накладна № 2158 від 13.06.18 на суму 2 615 грн 00 коп, довіреність № 5 від 12.06.2018, сплачено платіжним дорученням № 1208 від 06.07.18, згідно листа відповідача від 06.07.2018 кошти частково повернуті, що підтверджується платіжним дорученням № 820 від 09.07.2018;

- видаткова накладна № 2372 від 23.06.18, довіреність № 5 від 12.06.2018 на суму 3532 грн 70 коп, сплачено платіжним дорученням № 1383 від 09.08.18 ;

- видаткова накладна № 2455 від 27.06.18, довіреність № 5 від 12.06.2018 на суму 2131 грн 44 коп, сплачено платіжним дорученням № 1383 від 09.08.18;

- видаткова накладна № 3589 від 28.08.18, довіреність № 24 від 13.08.18 на суму 1442 грн 56 коп, сплачено - платіжне доручення № 1383 від 09.08.18;

- видаткова накладна № 3696 від 30.08.2018, довіреність № 24 від 13.08.18 на суму 7329 грн 20 коп;

- видаткова накладна № 3697 від 30.08.2018, довіреність № 24 від 13.08.18 на суму 1120 грн 00 коп;

- видаткова накладна № 3698 від 30.08.2018, довіреність № 24 від 13.08.18 на суму 3795 грн 20 коп;

- видаткова накладна № 3699 від 30.08.2018, довіреність № 24 від 13.08.18 на суму 4843 грн 20 коп;

- видаткова накладна № 3776 від 03.09.2018, довіреність № 35 від 03.09.18 на суму 2421 грн 60 коп;

- видаткова накладна № 3866 від 07.09.2018, довіреність № 35 від 03.09.18 на суму 2280 грн 00 коп;

- видаткова накладна № 4106 від 21.09.2018, довіреність № 35 від 03.09.18 на суму 2479 грн 20 коп;

Відповідно до пояснень представника позивача (від 20.05.2019 Вх.№ 3827) та розрахунку суду, станом на 04.03.2019 сума боргу ТОВ Суми-Цукор становить 24 268 грн 40 коп.

Пунктом. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, правочини та інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 612 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 655 Цивільного кодексу передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання несе учасник господарських відносин. Відсутність у боржника необхідних коштів не звільняє його від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язання за договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, суд дійшов висновку щодо обгрунтованості стягнення загальної суми заборгованості з відповідача, що становить 25 806 грн 10 коп, з яких 24 268 грн 40 коп - сума основного боргу, 327 грн 12 коп -- 3% річних, 1 210 грн 58 коп - інфляційних збитки.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві ТОВ Суми-Стройінвест просить стягнути з відповідача судові витрати, що складаються із судового збору у сумі 1 921 грн 00 коп та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 600 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно із ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат береться до уваги: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також при визначенні суми таких витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04).

У даному випадку для підтвердження понесених витрат, позивач долучив до справи копії договору про надання правової допомоги від 04.03.2019, укладеного між ТОВ "Суми-Стройінвест" (позивачем) та Адвокатським бюро Коваленко і партнери , свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю вказаною особою (Серія СМ № 000417 від 05.02.2015), ордеру та розрахунок розміру витрат на правничу допомогу адвоката.

Водночас, позивачем не надано суду жодних первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати заявником, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів чи прибуткового касового ордеру.

Також не надано акту фактично наданих послуг з правничої допомоги адвокатом Коваленком О.І. на суму 3 600 грн 00 коп, підписаного обома сторонами.

Отже, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 3 600 грн 00 коп позивачем не надано суду жодного доказу, а тому суд відмовляє у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 3 600 грн 00 коп.

В той же час, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. (а.с. 11) відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 526, 610, 612, 625,655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Цукор (код в ЄДРПОУ 40649608, ІПН 406496018194. Місцезнаходження: 40021, м. Суми, вул. Герасима Кондратьева, буд.127/1 кв.15. Тел./факс: (0542) 78-14-12, 78-14-35. E-mail: sumy-sugar@ukr.net. Банківські реквізити: п/р № 88008010004648 РВ АКБ "Індустріалбанк" м. Суми, МФО 313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суми-Стройінвест (42343, с. Сад Сумського району Сумської області, вул. Селекційна, буд. 84, код ЄДРПОУ 34878645) 24 268 грн 40 коп - суму основного боргу; 327 грн 12 коп- 3% річних, 1 210 грн 58 коп - інфляційні втрати та 1921 грн 00 коп - витрати зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне судове рішення складено 01.07.2019.

Суддя Ю.А. Джепа