Рішення

від 01.07.2019 по справі 910/4017/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.07.2019Справа № 910/4017/19

за позовом доАкціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Технології та інвестиційний консалтинг"; 2) ОСОБА_1 про стягнення 202 311,34 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Без повідомлення (виклику) учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Технології та інвестиційний консалтинг" (надалі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про стягнення солідарно заборгованості за договором банківського обслуговування від 24.11.2011, за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в розмірі 202 311, 34 грн, з яких: 31 182, 91 грн - заборгованість за кредитом, 76 649, 92 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 7 275, 89 грн - заборгованості з комісії, 84 202, 62 грн - пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, вимог законодавства, яке регулює існуючі між сторонами відносини, не здійснив повернення банку в повному обсязі використані кредитні кошти, сплату відсотків та комісії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2019 відкрито провадження в справі № 910/4017/19, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, ухвала суду від 23.04.2019 була надіслана за адресою відповідача-1, яка міститься у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також та адресою відповідача-2, яка міститься у позовній заяві.

Поряд із тим, суд зауважує, що процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження від Сторін до суду не надходило та при цьому про розгляд справи судом Сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Поряд із тим, розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 24.11.2011 Товариство з обмеженою "Спільне українсько-російське підприємство "Технології та інвестиційний консалтинг" з однієї сторони та Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" з другої сторони уклали Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http:/privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до даного Договору, відповідачеві-1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та картковий рахунок НОМЕР_2

Також позивач вказує на те, що в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг відповідачеві було встановлено кредитний ліміт.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно вимог ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. Умов 3.2.1.4.1 за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1 Умов, за суму кредиту, отриманими клієнтами до 31 січня 2015 р. включно до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов, за суму кредиту, отриманими клієнтами до 31 січня 2015 р. включно і до моменту обнуління кредитного ліміту при не обнулені дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов передбачено, що за суму кредиту, отриманими до 31 січня 2015 р. включно і до моменту обнуління кредитного ліміту у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Під непогашенням кредиту мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4 Умов).

Відповідно до пункту 3.2.1.4.9 Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Згідно умов п. 3.2.1.5.7 Умов, термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Так, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами є кредитним договором. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 638, 1049, 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), він вважається укладеним.

Окрім того судом встановлено, що 14.09.2015 між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі за договором - кредитор) та ОСОБА_1 (далі за договором - поручитель) було укладено договір поруки № POR1442235867527 (далі - Договір поруки), предметом якого (п. 1.1. договору поруки) є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством СП ТИКОН, Товариство з обмеженою відповідальністю, код ЄДРПОУ 22821654, далі - боржник зобов`язань за угодами-приєднання до:

1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" умов та правил надання банківських послуг, далі угода 1, по сплата:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 33 % річних;

- за період користування кредитом згідно з п 3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 66 % річних;

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 Угоди 1 в розмірі 3 % від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 35 000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поруки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду Договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 205, 553, 554, 638 ЦК України та ст. ст. 179, 180 ГК України, він вважається укладеним.

Зазначені вище укладені Кредитний договір та Договір поруки є підставами для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Поряд із тим, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання. Забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки сторонами основного зобов`язання є юридичні особи, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017р. господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків прийшов і Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13.03.2018р. у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Як вбачається із банківських виписок по рахункам відповідача-1 та наданого позивачем розрахунку заборгованості, копії яких містяться в матеріалах справи, позивачем, за період з 10.08.2012 по 12.10.2015 надавалися відповідачеві-1 кредитні кошти за договором, проте останній не здійснив їх повернення відповідно до Умов, у зв`язку із чим за відповідачем-1 станом на 15.02.2019 виникла заборгованість за кредитом в сумі 34 182,91 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 76 649,92 грн. та заборгованість з комісії в сумі 7 275,89 грн.

Доказів повернення позивачу всієї суми наданого кредиту, а також та сплати належних за договором процентів та комісії суду не надано. Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідачем-1 не спростований.

Статтями 525 , 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 528, 543, 554 ЦК України відповідач-2, який поручився за виконання відповідача-1 спірного договору, є солідарним боржником позивача поряд з відповідачем-1.

Відповідач-2, у свою чергу, не спростував належними та допустимим доказами факт недійсності договору поруки № POR1442235867527 від 14.09.2015, а відтак, керуючись презумпцією правомірності правочину, що передбачена статтею 204 ЦК України, слід дійти висновку, даний Договір поруки є правомірним.

Таким чином, оскільки відповідач-1 прострочив виконання зобов`язання за кредитним договором, чим порушив права позивача, з нього, а також з відповідача-2 солідарно на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 543, 622, 624, 1049, 1050, 1054 ЦК України підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 34 182, 91 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 76 649, 92 грн. та заборгованість з комісії в сумі 7 275, 89 грн. та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Поряд із тим, згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов сторони встановили та погодились, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 15 (п`ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Так, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з повернення кредиту відповідно до Умов, позивачем нараховано до стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 пеню в сумі 84 202, 62 грн.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем-1 порушено взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 237, п. 2. ч. 5. ст. 238, 240, 241, 247, ч. 1. ст. 256 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-російське підприємство "Технології та інвестиційний консалтинг" (01042, м. Київ, бульв. Марії Приймаченко, буд. 1/27, оф. 24; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 22821654) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість за договором банківського обслуговування від 24.11.2011, за послугою "кредитний ліміт на поточний рахунок" в сумі 202 311, 34 грн., що включає в себе заборгованість за кредитом в сумі 34 182, 91 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 76 649, 92 грн. та заборгованість з комісії в сумі 7 275, 89 грн., пеню в сумі 84 202, 62 грн. та окрім того - витрати зі сплати судового збору в сумі 3 034, 67 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.07.2019 року.

Суддя Ю.О. Підченко