Постанова

від 18.02.2010 по справі 6-15/130-08-2917

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2010 р. Справа № 6-15/130-08-2917

Колегія суддів Одеськог о апеляційного господарсько го суду у складі:

Головуючого судді: Бєл яновського В.В.,

Суддів: Ше вченко В.В.

Мир ошниченко М.А.,

при секретарі - Волощ ук О.О.,

за участю представникі в:

Від прокуратури: Лянна О .А.

Від позивача: ОСОБА_3

Від відповідача: не з' явив ся

Від Фірми „Весна”: не з' яви вся

Від Нікопольської міської ради: не з' явився

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційне подання зас тупника прокурора Одеської о бласті в інтересах держави в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської обла сті

на рішення господарськ ого суду Одеської області

від 12.08.2009 року

по справі № 6-15/130-08-2917

за позовом фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4

за участю третьої особи без самостійних вимог на пре дмет спору на стороні позива ча: Фірми „Весна”

до Агропромислового ко мбінату „Нікопольський”

за участю третьої особи без самостійних вимог на пр едмет спору на стороні відпо відача: Нікопольської місько ї ради Дніпропетровської обл асті

про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності на майно

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ф ізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господ арського суду Одеської облас ті з позовом до Агропромисло вого комбінату „Нікопольськ ий” (далі - АПК „Нікопольськ ий”) про визнання дійсним дог овору купівлі - продажу нерух омого майна від 17.12.2003 року - об' єкту незавершеного будівниц тва бази відпочинку „Січ”, що знаходиться у смт. Затока, Лим анський курортний район Білг ород-Дністровського району О деської області, укладеного між сторонами, та визнання пр ава власності на об' єкт нез авершеного будівництва у виг ляді бази відпочинку „Січ”, щ о знаходиться за вказаною ад ресою.

На обґрунтування п ред' явлених вимог позивач п осилався на те, що 21.11.2003 року на з асіданні ради АПК „Нікопольс ький” було прийнято рішення надати дозвіл на продаж бази відпочинку „Січ” приватній фірмі „Весна”, засновником я кої є ОСОБА_4, яка з 1999 року о рендувала зазначену базу від починку на підставі договорі в оренди нерухомого майна ві д 11.01.1999р. та від 15.12.2000р. та за власні кошти здійснила роботи по ре монту, обслуговуванню, рекон струкції і благоустрою будів ель бази та будівництву їдал ьні на загальну суму 380 650 грн. Ци м же рішенням також було затв ерджено склад комісії, якій д оручено провести оцінку бази відпочинку та підготувати д оговір купівлі - продажу, ак т приймання - передачі, а так ож інші документи пов' язані з продажем бази. 16.12.2003 року згід но з експертною оцінкою бази як незавершеного будівництв а ОСОБА_4 сплатив відповід ачеві 146360 грн. по квитанції до п рибуткового касового ордера № 5. Після сплати вартості баз и відпочинку, 17.12.2003 року між сто ронами було укладено договір купівлі - продажу у простій письмовій формі й 18.12.2003 року пр одавець передав позивачу по акту приймання - передачі об ' єкт незавершеного будівни цтва - майно бази відпочинку „Січ” перераховане на 12 пункт ах. Однак у наступному відпов ідач не прийняв участі в реєс трації зазначеного договору і для його нотаріального офо рмлення ніякої документації позивачу не надав. Після звер нення до Білгород-Дністровсь кого МБТІ позивач довідався, що в експлуатацію госкомісі єю база не прийнята, у зв' язк у з чим органом реєстрації по зивачу було відмовлено в офо рмленні документації на прид бане нерухоме майно.

А тому, вказуючи те, що 04.06.2007 року ОСОБА_4 придбав у власність земельну ділянку з агальною площею 1,0406 га розташо вану в смт. Затока, яка викорис товується для експлуатації т а обслуговування бази відпоч инку „Січ”, позивач на підста ві ст. ст. 16, 321, 392 ЦК України проси в задовольнити позов.

Рішенням господарс ького суду Одеської області від 03.09.2008 року позовну заяву фіз ичної особи - підприємця О СОБА_4 задоволено, визнано д ійсним договір купівлі - пр одажу об' єктів бази відпочи нку „Січ” як незавершене буд івництво від 17.12.2003р., укладений між ОСОБА_4 та АПК „Нікопо льський”, а також визнано за ф ізичною особою - підприємце м ОСОБА_4 право власності на об' єкти бази відпочинку „Січ”, розташовану за адресо ю: Одеська область, смт. Затока , Лиманський курортний район , що складаються з: 8 спальних к орпусів (літ. „А-З”), душової (лі т. „І”), вбиральні (літ. „К”), бар у (літ. „Л”), переносного вагон чику (літ. „М”), воріт (№ 1), огорож (№ № 2, 3), водопроводу (№ 4), каналіз ації (№ 5), КНС, трансформаторно ї підстанції № 1290, каналізацій ного напорного колектору (1200 м ), внутрішньоквартальних вод опровідних мереж (977 м), внутріш ньоканальних каналізаційни х мереж (588 м), електричних мереж (внутрішньоквартальні - 1538 м , не квартальні - 1700 м), бетонни х автомобільних доріг (2316 кв.м).

За касаційним поданн ям заступника прокурора Одес ької області, постановою Вищ ого господарського суду Укра їни від 27.05.2009 року зазначене ріш ення було скасовано з мотиві в неповного з' ясування факт ичних обставин справи, що маю ть значення для правильного вирішення спору, і порушення вимог ст. 43 ГПК України щодо вс ебічного, повного та об' єкт ивного розгляду всіх обстави н справи в їх сукупності, керу ючись законом, а справу перед ано на новий розгляд до госпо дарського суду Одеської обла сті.

При новому розгляді даної справи суддя господар ського суду Одеської області Демешин О.А. ігноруючи вказів ки касаційної інстанції, які в силу вимог ч. 1 ст. 11112 ГПК Украї ни є обов' язковими для суду першої інстанції під час нов ого розгляду справи, обмежив ся лише тим, що відтворив досл івно мотивувальну частину по переднього скасованого ріше ння господарського суду від 03.09.2008 року та позовні вимоги зад овольнив у повному обсязі, ви знав дійсним договір купівлі -продажу об' єктів бази відп очинку „Січ” як незавершене будівництво від 17.12.2003 року, укла дений між ОСОБА_4 та АПК „Н ікопольський” та визнав за ф ізичною особою - підприємце м ОСОБА_4 право власності на об' єкти бази відпочинку „Січ”, розташовані за адресо ю: Одеська область, смт. Затока , Лиманський курортний район , що складаються з: 8 спальних к орпусів (літ. „А-З”), душової (лі т. „І”), вбиральні (літ. „К”), бар у (літ. „Л”), переносного вагон чику (літ. „М”), воріт (№ 1), огорож (№№ 2, 3), водопроводу (№ 4), каналіз ації (№ 5), КНС, трансформаторно ї підстанції № 1290, каналізацій ного напорного колектору (1200 м ), внутрішньоквартальних вод опровідних мереж (977 м), внутріш ньоканальних каналізаційни х мереж (588 м), електричних мереж (внутрішньоквартальні - 1538 м , не квартальні - 1700 м), бетонни х автомобільних доріг (2316 кв.м).

В апеляційному подан ні заступник прокурора Одесь кої області вважаючи зазначе не рішення прийнятим з поруш енням норм матеріального і п роцесуального права, просить його скасувати та прийняти н ове рішення про відмову у зад оволенні позовних вимог. На о бґрунтування вимог апеляцій ного подання заступник проку рора вказує те, що судом не над ано правову оцінку тій обста вині, що договір купівлі - пр одажу від 17.12.2003 року в порушення вимог ст. 657 ЦК України не був н отаріально посвідчений та зг ідно з положеннями ч. 1 ст. 216, ч. 1 с т. 220 ЦК України такий договір є нікчемним та не створює юрид ичних наслідків, крім тих, що п ов' язані з його недійсністю . Суд дійшов до необґрунтован ого висновку, що відповідач у хилився від нотаріального по свідчення договору купівлі - продажу, оскільки не досліди в з яких причин він відмовивс я від проведення нотаріальни х дій.

Також заступник прок урора вказує те, що АПК „Нікоп ольський” був реорганізован ий у 1996 році і власником його ма йна стали колективні сільськ огосподарські підприємства , після реформування яких агр опромкомбінат фактично прип инив своє існування, а майно б ази відпочинку „Січ” залишил ося без управління. Згідно з п . 1 Указу Президента України ві д 05.03.2000 року за № 398/2000 „Про деякі за ходи щодо поліпшення умов го сподарювання недержавних сі льськогосподарських підпри ємств”, п. 8 ст. 31 Закону України „Про колективне сільськогос подарське підприємство”, в р едакції Закону України від 20.0 2.2003р., об'єкти соціальної сфери , житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, що не підлягали паюванню в пр оцесі реорганізації цих підп риємств та не передані на бал анс підприємств -правонаступ ників, підлягають безоплатні й передачі до комунальної вл асності в порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни та відповідно до Закону України „Про передачу об'єкт ів права державної та комуна льної власності”. Всупереч в имогам законів АПК „Нікополь ський” передав базу відпочин ку приватній фірмі „Весна” в оренду, а у подальшому між АПК „Нікопольський” та ОСОБА_4 було укладено договір купі влі - продажу незавершеного будівництва - бази відпочин ку „Січ”, який нотаріально не посвідчено, що є порушенням в имог ст. 657 ЦК України.

Також заступник прок урора зазначає, що судом при в инесенні рішення не врахован о, що за умовами договору купі влі - продажу було продано о б' єкти незавершеного будів ництва. Між тим, постановою Ка бінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 передбачено порядок прийняття в експлуатацію за кінчених будівництвом об'єкт ів. Згідно з п. п. 1.5, 1.6 Тимчасовог о положення про порядок держ авної реєстрації прав власно сті на нерухоме майно, затвер дженого наказом Міністерств а юстиції України від 07.02.2002р. за № 7/5, обов'язковій реєстрації п рав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних т а юридичних осіб, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закі нчено та які прийняті в експл уатацію у встановленому поря дку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, п ідготовлених тим БТІ, яке про водить реєстрацію права влас ності на ці об'єкти. Позовні ви моги ОСОБА_4 стосуються об ' єкту незавершеного будівн ицтва. У разі продажу об' єкт у незавершеного будівництво м право власності виникає на будівельні матеріали (ст. 331 ЦК України). Разом з тим, у даному випадку судом визнано право власності на нерухоме майно , як завершене будівництвом.

Відзиви на апеляційн е подання заступника прокуро ра від сторін та третіх осіб н е надходили.

З метою виконання вка зівок касаційної інстанції, що містяться у постанові Вищ ого господарського суду Укра їни від 27.05.2009 року, та забезпече ння всебічного, повного і об' єктивного розгляду в судовом у процесі всіх обставин спра ви в їх сукупності, керуючись законом, судом апеляційної і нстанції на підставі ст. ст. 38, 1 01 ГПК України витребуване від сторін та Нікопольської рай держадміністрації Дніпропе тровської області додаткові докази, необхідні для правил ьного вирішення даного спору , які залучені до матеріалів с прави.

Про день, час і місце р озгляду апеляційного поданн я заступник прокурора, сторо ни та треті особи заздалегід ь були повідомлені належним чином, проте відповідач та тр еті особи не скористалися на даним законом правом на учас ть своїх представників в зас іданні суду. Нез' явлення ві дповідача та третіх осіб в су дове засідання не перешкоджа є розгляду апеляційної скарг и за наявними в справі матері алами згідно з приписами ст. с т. 75, 101 ГПК України.

Обговоривши доводи а пеляційного подання, вислуха вши пояснення представника О деської прокуратури, який пі дтримав подання, та представ ника позивача, який заперечу вав проти його задоволення, в важаючи викладені у ньому до води безпідставними та помил ковими, дослідивши матеріали наявні у справі та додатково витребувані судом апеляційн ої інстанції, перевіривши пр авильність застосування суд ом норм матеріального і проц есуального права при прийнят ті рішення, колегія суддів вв ажає, що апеляційне подання п ідлягає частковому задоволе нню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 25 ЦК У РСР, в редакції від 18.07.1963 року, чи нній на момент виникнення сп ірних правовідносин, юридичн а особа діє на підставі стату ту (положення).

Згідно з ст. 29 цього ж Ко дексу, юридична особа набува є цивільних прав і бере на себ е цивільні обов'язки через св ої органи, що діють у межах пра в, наданих їм за законом або ст атутом (положенням).

Порядок призначення або обрання органів юридично ї особи визначається їх стат утом (положенням).

Як вбачається з матер іалів справи, на момент виник нення спірних правовідносин діяльність Агропромисловог о комбінату „Нікопольський” здійснювалася на підставі с татуту, зареєстрованого розп орядженням голови Нікопольс ької районної державної адмі ністрації від 22.05.1996 року № 180/2-р.

Згідно з положеннями цього статуту АПК „Нікополь ський” заснований на колекти вній власності господарств, підприємств та організацій р айону і підпорядкований райо нній державній адміністраці ї і Мінсільгосппроду та зага льним зборам уповноважених п редставників підприємств, ор ганізацій і господарств, що у війшли до його складу та вибр аній раді АПК „Нікопольський ”.

До складу Агрокомбі нату входять: КСП, сільгосп -кооперативи, міжгосподарськ і об' єднання, асоціації та і нші підприємства і організац ії обслуговуючі, переробні, п остачальні, транспортні, буд івельні і т.д.

Агрокомбінат є юр идичною особою. Права і обов' язки юридичної особи він наб уває з дня його державної реє страції.

Майно Агрокомбінат у становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інш і цінності, вартість яких від ображається у самостійному б алансі Комбінату.

Майно Агрокомбінат у є власністю КСП району і з акріплюється за ним на праві повного господарського віда ння. Здійснюючи право повног о господарського відання, пі дприємство володіє, користує ться та розпоряджається зазн аченим майном на власний роз суд, вчинюючи щодо нього будь - які дії, які не суперечать ч инному законодавству та цьом у статуту.

Управління Агроком бінатом здійснює його кері вник - генеральний директор , який діє без доручення від ім ені Агрокомбінату, предс тавляє його в усіх установах та організаціях; розпоряджа ється коштами та майном відп овідно до чинного законодавс тва; укладає договори, видає д оручення, відкриває в устано вах банків розрахунковий та інші рахунки.

Керівним органом упр авління Комбінату є рада, до с кладу якої входять і генерал ьний директор Агрокомбіна ту і він же голова ради, його заступники, керівники підпр иємств і організацій, колгос пів, радгоспів і інших сільсь когосподарських формувань, а також представники трудових колективів, що входять до йог о складу. Рада Агрокомбінат у має право вирішувати усі питання, які торкаються робо ти Комбінату в цілому, затвер джувати статут і вносити до н ього зміни.

Ліквідація та реорга нізація (злиття, приєднання, п оділ, виділення, перетворенн я) Агрокомбінату здійсню ється за рішенням:

- райдержадміністраці ї за участю ради комбінату;

- зборів уповноважени х представників підприємств , організацій і господарств, я кі входять до його складу;

- арбітражного суду з п ричин передбачених законода вством.

27.08.1995 року виконавчим комітетом Білгород - Дністро вської міської ради народних депутатів було зареєстрован о статут Фірми „Весна” з прив атною формою власності, єдин им засновником якої є фізичн а особа ОСОБА_4.

У 1989 році АПК „Нікопол ьський” в смт. Затока Білгоро д-Дністровського району Одес ької області на відведеній р аніше для цієї мети земельні й ділянці загальною площею 13,1 га за погодженням з Одеською обласною радою по туризму та екскурсіям за власні кошти р озпочав роботи по реконструк ції існуючого кемпінгу „Каро ліно” та будівництву на його місці бази відпочинку „Каро ліно”, яка згодом отримала на зву „Січ”, що підтверджуєтьс я залученими до матеріалів с прави рішенням виконавчого к омітету Білгород - Дністровс ької міської ради народних д епутатів від 24.10.83р. № 927, договоро м від 24.05.1989р. укладеним з НВО „Ки слородмаш”, дозвільною та пр оектно - кошторисною докуме нтацією, актами приймання ви конаних будівельно - монтаж них робіт за 1990-1993 роки та довідк ами про вартість виконаних п ідрядних робіт, в яких АПК „Ні копольський” визначений зам овником будівельних робіт по реконструкції кемпінгу та б удівництву бази відпочинку, а також письмовими пояснення ми колишнього начальника Дир екції по будівництву АПК „Ні копольський” ОСОБА_6 та за явою генерального директора АПК „Нікопольський” Білоу са В.І. Але у цілому база відп очинку будівництвом закінче на не була та в експлуатацію д ержавною комісією в установл еному порядку не прийнята.

21.11.2003 року відбулося зас ідання ради АПК „Нікопольськ ий”, на якому розглядався лис т директора приватної фірми „Весна” ОСОБА_4 від 20.11.2003р., а дресований АПК „Нікопольськ ий”. Як вбачається з протокол у засідання ради, в процесі об говорення цього питання було встановлено, що по договору о ренди від 15.12.2000 року (копія яког о міститься в справі, т. 1, а. с. 137-14 1) база відпочинку „Січ” була п ередана фірмі „Весна” в орен ду на 11 років. Згідно з доповне нням до вищевказаного догово ру від 09.08.2002р. (копія якого місти ться в справі, т. 1, а. с. 42) термін о ренди збільшено на 3 роки, він становить тепер 14 років - до 1 5.12.2014р. Фактично фірма „Весна” о рендує базу відпочинку „Січ” з 1998 року (копія договору оренд и від 11.01.1999р. міститься в справі , т. 1, а. с. 26-29). За 6 років оренди оре ндар виконав за свої кошти ро боти по ремонту, обслуговува нню, благоустрою бази на 380 650 гр н. Окрім того, орендар за свої кошти сплачував обов' язков і податки за землю, газ, воду, е лектроенергію. В своєму лист і орендар просить продати йо му базу, або розірвати догові р оренди і повернути йому кош ти, які він вклав в незавершен е будівництво б/в „Січ”. За рез ультатами розгляду цього пит ання радою АПК „Нікопольськи й”, яка згідно з статутом мала право вирішувати усі питанн я, що торкаються роботи Комбі нату в цілому, було прийняте р ішення про надання дозволу г енеральному директору АПК „Н ікопольський” Білоусу В.І. на продаж незавершеного бу дівництва бази відпочинку „С іч” в смт. Затока Білгород-Дні стровського району Одеської області приватній фірмі „Ве сна”, яка належить ОСОБА_4 , або іншій юридичній або фізи чній особі; затвердити коміс ію у складі 5 чоловік, якій дор учити підготувати договір ку півлі-продажу, акту прийому-п ередачі та підготовку інших документів на продаж бази у в становленому порядку; зобов' язати голову комісії Дехтя рьова Л.А. і генерального ди ректора АПК „Нікопольський” Білоуса В.І. зробити оцін ку бази відпочинку „Січ” в Ні копольському БТІ; кошти, що на дійдуть від продажу бази від починку „Січ” направити на п огашення заборгованості з пл атежів до бюджету, пенсійног о фонду та інших обов' язков их платежів. Таке рішення рад и АПК „Нікопольський” було о формлено протоколом засідан ня ради від 21.11.2003р.

У грудні 2003 року між А ПК „Нікопольський” та КП „Ні копольське БТІ” було складен о та підписано акт приймання - передачі робіт з експертн ої оцінки нерухомого майна б ази відпочинку „Січ”, яка нал ежить АПК „Нікопольський”, р озташованій за адресою: Одес ька область, Лиманський куро ртний район, смт. Затока, згідн о з яким вартість нерухомого майна бази відпочинку „Січ” за результатами проведеної експертної оцінки визначено в 146 360 грн.

16.12.2003 року позивач сплат ив в касу АПК „Нікопольський ” готівкою оціночну вартість майна бази відпочинку „Січ” в сумі 146 360 грн., що підтверджуєт ься копією квитанції до приб уткового касового ордеру № 5, о ригінал якої був оглянутий с удом апеляційної інстанції в судовому засіданні, та не зап еречується відповідачем.

17.12.2003 року між АПК „Нікопольс ький” та позивачем у простій письмовій формі був укладен ий договір купівлі - продажу об' єктів бази відпочинку „ Січ” як незавершене будівниц тво, відповідно до якого АПК „ Нікопольський” передав у вла сність позивачу, а останній п рийняв об' єкти незавершено го будівництва: нерухоме май но бази відпочинку „Січ” за а дресою: Одеська область, Білг ород-Дністровський район, см т. Затока.

Умовами даного догов ору визначено, що право власн ості на об' єкти бази відпоч инку „Січ” переходить до пок упця з моменту підписання до говору сторонами і повної оп лати вартості бази відпочинк у; об' єкти незавершеного бу дівництва бази відпочинку „С іч” згідно з експертною оцін кою продано за 146 360 грн. Перелік об' єктів перерахований в а кті приймання - передачі, як ий є невід' ємною частиною д аного договору; покупець зоб ов' язується внести продавц ю 146 360 грн. за придбані об' єкти бази відпочинку „Січ” протя гом 15 календарних днів з момен ту підписання даного договор у; передача об' єктів бази ві дпочинку „Січ” продавцем і п риймання об' єктів покупцем посвідчується актом прийман ня - передачі, який підписує ться сторонами.

Від імені продавця за значений договір підписано г енеральним директором АПК „Н ікопольський” Білоусом В.І ., який діяв на підставі ріше ння ради АПК „Нікопольський” від 21.11.2003р. та згідно з статутом останнього мав право уклада ти договори без будь - яких о бмежень.

На виконання даного договору купівлі - продажу членами комісії створеної ви щевказаним рішенням ради АПК „Нікопольський” від 21.11.2003р. та покупцем ОСОБА_4 18.12.2003 року б уло підписано акт приймання - передачі об' єктів незаве ршеного будівництва бази від починку „Січ” АПК „Нікопольс ький” в смт. Затока Білгород-Д ністровського району Одеськ ої області, а саме: спальні кор пуса - 8 шт., ЗТП; КНС; каналізац ійний напірний колектор (1200 м.); внутрішньоквартальні водоп ровідні мережі (977 м); внутрішнь оквартальні каналізаційні м ережі (588 м); електричні мережі ( внутрішньоквартальні - 1538 м, не квартальні - 1700 м); огорожа б ази відпочинку (592 м); внутрішнь оквартальні бетонні дороги ( 2316 кв.м); туалет, кафе - бар, душо ва.

Залучені судом апеляційн ої інстанції до матеріалів с прави копії видаткових касов их ордерів АПК „Нікопольськи й” № 5 від 16.12.2003р., № № 1, 3, 4, 10 від 22.12.2003р., № № 2, 6, 7, 8 від 23.12.2003р. та відповідні п латіжні квитанції до них, ори гінали яких були досліджені судом в судовому засіданні, с відчать про те, що на виконанн я рішення ради АПК „Нікополь ський” від 21.11.2003р. одержані від продажу об' єктів незаверше ного будівництва бази відпоч инку „Січ” грошові кошти бул и спрямовані відповідачем на погашення своєї кредиторськ ої заборгованості, а також за боргованості по платежам до бюджету та державних цільови х фондів.

09.03.2004 року Затоківсько ю селищною радою за результа тами розгляду листа АПК „Нік опольський” з проханням розі рвати договір оренди земельн ої ділянки площею 1,04 га, яка вик ористовується для розміщенн я бази відпочинку „Січ”, у зв' язку з переходом права власн ості на будівлі бази відпочи нку до ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу, було прийнято рішення № 917 - Х ХІV про розірвання договору о ренди земельної ділянки площ ею 1,04 га, яка використовується для розміщення бази відпочи нку „Січ” у Лиманському куро ртному районі смт. Затока, укл аденого 11.12.2000р. з АПК „Нікопольс ький”, посвідченого приватни м нотаріусом Білгород - Дніс тровського міського нотаріа льного округу та зареєстрова ного у реєстрі за № 1264 (т. 1, а. с. 59).

15.03.2004 року виконавчим комітетом Білгород-Дністров ської міської ради Одеської проведена державна реєстрац ія фізичної особи - підприєм ця ОСОБА_4, що підтверджує ться наявним у справі свідоц твом серії В01 № 393698 ( т. 1, а. с. 60).

04.06.2007 року між Затоків ською селищною радою Білгоро д - Дністровського району Од еської області (продавець) та фізичною особою - підприємце м ОСОБА_4 (покупець) укладе но та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу зем ельної ділянки загальною пло щею 1,0406 га, в тому числі забудов аних земель 1.0406 га, розташовано ї у Лиманському курортному р айоні смт. Затока Білгород-Дн істровського району Одесько ї області, яка використовуєт ься для експлуатації та обсл уговування бази відпочинку „ Січ”.

Приймаючи рішення пр о задоволення позову в части ні визнання дійсним договору купівлі - продажу нерухомог о майна від 17.12.2003р., укладеного м іж сторонами, місцевий госпо дарський суд виходив із того , що ст. 227 ЦК УРСР 1963 року передба чала, що договір купівлі - пр одажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчени й, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

З 01.01.2004 року набрав чинн ості Цивільний кодекс Україн и, стаття 657 якого передбачає о бов' язкове нотаріальне пос відчення та державну реєстра цію щодо договорів купівлі - продажу нерухомого майна.

Як встановлено судом , відповідач ухилився від нот аріального посвідчення оспо рюваного договору купівлі - продажу, який був укладений у простій письмовій формі.

Так, згідно Прикінце вих положень Цивільного коде ксу України щодо цивільних в ідносин, які виникли до набра ння чинності Цивільним кодек сом України, положення цього кодексу застосовуються до т их прав та обов' язків, що вин икли або продовжують існуват и після набрання ним чинност і. До договорів, що були укладе ні до 01 січня 2004 року і продовжу ють діяти після набрання чин ності Цивільним кодексом Укр аїни, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, п орядку і наслідків зміни або розірвання договорів окреми х видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного ко дексу України, якщо сторони д омовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджу ється письмовими доказами, і відбулося повне або частков е виконання договору, але одн а із сторін ухилилась від йог о нотаріального посвідчення , суд може визнати такий догов ір дійсним. У цьому разі насту пне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Враховуючи те, що сторонами було досягнута домовленість щодо усіх істотних умов дого вору купівлі-продажу об' єкт ів бази відпочинку „Січ” як н езавершене будівництво від 1 7.12.2003 р., при цьому відбулося фак тичне його виконання, проте в ідповідач своїми діями переш коджає нотаріальному посвід ченню договору, місцевий гос подарський суд дійшов виснов ку, що укладений між сторонам и договір купівлі-продажу є д ійсним.

Проте, з таким виснов ком суду погодитися не можна , оскільки він суперечить зак ону.

Згідно з роз' ясненн ями, що містяться в п. 10 роз' я снень президії Вищого арбітр ажного суду України „Про дея кі питання практики вирішенн я спорів, пов'язаних з визнанн ям угод недійсними” від 12.03.99р. № 02-5/111 з наступними змінами, відп овідність чи невідповідніст ь угоди вимогам законодавств а має оцінюватися господарсь ким судом стосовно законодав ства, яке діяло на момент укла дення спірної угоди.

Аналогічне роз' ясне ння міститься в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду Укра їни „Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и” від 06.11.2009 року № 9, відповідніс ть чи невідповідність правоч ину вимогам законодавства ма є оцінюватися судом відповід но до законодавства, яке діял о на момент вчинення правочи ну.

Згідно з п. 4 Прикінцев их та перехідних положень Ци вільного кодексу України, в р едакції від 16.01.2003 року, цей Коде кс застосовується до цивільн их відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Частиною 2 ст. 5 ЦК Украї ни передбачено, що акт цивіль ного законодавства не має зв оротної дії у часі, крім випад ків, коли він пом'якшує або ска совує цивільну відповідальн ість особи.

Оскільки спірний дог овір купівлі - продажу був у кладений сторонами до набран ня чинності Цивільним кодекс ом України від 16.01.2003 року № 435-ІV, то внаслідок цього його відпов ідність чи невідповідність в имогам закону не може оцінюв атися за нормами зазначеного нормативного акту.

Згідно з ч. 1 ст. 42 ЦК УРСР , в редакції від 18.07.1963 року, що був чинним на момент укладення с пірного договору, угоди можу ть укладатись усно або в пись мовій формі (простій чи нотар іальній).

Статтею 47 ЦК УРСР пере дбачено, що нотаріальне посв ідчення угод обов'язкове лиш е у випадках, зазначених у зак оні. Недодержання в цих випад ках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч астиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін пов ністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріаль ного посвідчення, а друга сто рона ухиляється від нотаріал ьного оформлення угоди, суд в праві за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угод у дійсною. В цьому разі наступ не нотаріальне оформлення уг оди не вимагається.

Відповідно до ст. 224 цьо го Кодексу, за договором купі влі-продажу продавець зобов' язується передати майно у вл асність покупцеві, а покупец ь зобов'язується прийняти ма йно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР вста новлено, що договір купівлі-п родажу жилого будинку повине н бути нотаріально посвідчен ий, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання ц ієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Коде ксу).

Договір купівлі-прод ажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому ком ітеті місцевої Ради народних депутатів.

За визначенням, що міс титься в ст. 6 Житлового Кодекс у УРСР, в редакції чинній на мо мент виникнення спірних прав овідносин, жилим будинком ви знається помешкання признач ене для постійного проживанн я громадян, а також для викори стання у встановленому поряд ку як службового жилого прим іщення і гуртожитку.

Як вбачається з наявн их у справі технічних паспор тів на об' єкти незавершеног о будівництва бази відпочинк у „Січ”, виготовлених на замо влення АПК „Нікопольський” Б ілгород - Дністровським МБТ І за станом на 27.11.2003 року, ці об' єкти, і зокрема спальні корпу си, не мають опалення, а тому н е можуть бути використані дл я постійного проживання гром адян. Отже, призначена для літ нього відпочинку громадян ба за відпочинку „Січ” не є жили м будинком у розумінні ст. 227 ЦК УРСР, у зв' язку з чим вказана правова норма не підлягає за стосуванню при вирішенні дан ого спору.

Місцевий господарськ ий суд не звернув уваги на те, що частиною 1 ст. 15 ЦК України, ч инного на момент звернення п ідприємця ОСОБА_4 до госпо дарського суду з даним позов ом, передбачено, що кожна особ а має право на захист свого ци вільного права у разі його по рушення, невизнання або оспо рювання.

Способи судового за хисту цивільних прав та інте ресів встановлені статтею 16 Ц К України. Цією нормою також в становлено, що суд може захис тити цивільне право або інте рес іншим способом, що встано влений договором або законом .

Предметом заявленого пози вачем позову є визнання дійс ним договору купівлі - прода жу об' єктів бази відпочинку „Січ” як незавершеного буді вництва від 17.12.2003р.

Між тим, системний ана ліз положень ЦК УРСР від 18.07.1963р. та ЦК України від 16.01.2003р. дозвол яє дійти висновку, що цивільн е законодавство, як чинне на м омент укладення спірного дог овору (ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР), так і на м омент вирішення даного спору (ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 220 ЦК України), пере дбачає можливість визнання с удом договору дійсним тільки у випадках, якщо сторони домо вилися щодо усіх істотних ум ов договору, який потребує но таріального посвідчення, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне а бо часткове виконання догово ру, але одна із сторін ухилила ся від обов' язкового нотарі ального посвідчення такого д оговору.

Отже, до встановлення і дослідження підстав позов у, тобто фактичних обставин, н а яких ґрунтуються позовні в имоги, місцевому господарськ ому суду необхідно було з' я сувати і надати правову оцін ку предмету позову - певній матеріально - правовій вимо зі, яка має відповідати спосо бам захисту прав, встановлен им, зокрема, статтею 16 ЦК Украї ни.

Проте, вирішуючи цей с пір, місцевий господарський суд помилково застосував ст. 227 ЦК УРСР та ст. 657 ЦК України, ос кільки чинний на момент укла дення спірного договору ЦК У РСР, в редакції від 18.07.1963 року, не містив вимоги щодо обов' яз кового нотаріального посвід чення договору купівлі - про дажу нерухомого майна бази в ідпочинку літнього типу, а та кож відповідних застережень щодо обов' язкової нотаріал ьної форми не міститься у сам ому договорі від 17.12.2003р., який ві дповідає вимогам ст. 44 ЦК УРСР та не потребує нотаріальног о посвідчення.

Статтею 204 ЦК України, ч инною на момент вирішення да ного спору, встановлено през умпцію правомірності правоч ину, згідно з якою правочин є п равомірним, якщо його недійс ність не встановлена законом або якщо він не визнаний судо м недійсним.

Чинним на момент укла дення спірного договору зако нодавством його недійсність не встановлена, цей договір н іким не оспорений і в судовом у порядку недійсним не визна вався.

Таким чином, пред' яв лений позивачем позов в част ині визнання дійсним договор у купівлі - продажу від 17.12.2003р. не відповідає способам захис ту цивільних прав, визначени м ст. 16 ЦК України, і з цих підст ав не може бути задоволений в судовому порядку.

За таких обставин, при йняте у справі судове рішенн я в частині визнання дійсним договору купівлі - продажу об' єктів бази відпочинку „С іч” як незавершеного будівни цтва від 17.12.2003р., укладеного між ОСОБА_4 та АПК „Нікопольс ький”, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення п ро відмову у задоволенні поз ову в цій частині.

Судом першої інстанц ії встановлено та підтвердже но матеріалами справи, що пре дметом позову у справі також є вимога фізичної особи - пі дприємця ОСОБА_4 пред' яв лена до АПК „Нікопольський” про визнання за позивачем пр ава власності на об' єкт нез авершеного будівництва у виг ляді бази відпочинку „Січ”, щ о знаходиться в смт. Затока, Ли манський курортний район Біл город-Дністровського району Одеської області.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися д о суду за захистом свого особ истого немайнового або майно вого права та інтересу. Способи захисту цивільних пр ав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГПК Укра їни. Однім із способів захист у цивільних прав та інтересі в є, зокрема, визнання права вл асності.

Статтею 392 ЦК України передб ачено, що власник майна може п ред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не виз нається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, я кий засвідчує його право вла сності.

Відповідно до приписів ст. 3 28 ЦК України право власності н абувається на підставах, що н е заборонені законом, зокрем а із правочинів. Право власно сті вважається набутим право мірно, якщо інше не випливає і з закону або незаконність на буття права власності не вст ановлена судом.

Позов про визнання права вл асності є речово-правовим, ви моги котрого звернені до суд у який повинен підтвердити н аявність у позивача права вл асності на спірне майно. Об' єктом цього позову є усуненн я невизначеності відносин пр ава власності позивача щодо індивідуально визначеного м айна. Підставою позову є обст авини, що підтверджують наяв ність у позивача права власн ості. Умовами задоволення по зову про визнання права влас ності на майно є наявність у п озивача доказів на підтвердж ення в судовому порядку факт у приналежності йому спірног о майна на праві власності. Та кими доказами можуть бути пр авовстановлюючі документи, а також будь - які інші докази, щ о підтверджують приналежніс ть позивачеві спірного майна . Таким чином, до предмету дока зування у даній справі входи ть встановлення цивільно-пра вових підстав набуття права власності на недобудований о б'єкт - базу відпочинку „Січ ”.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову поз ивач вказує те, що він набув пр аво власності на спірне неру хоме майно на підставі догов ору купівлі продажу від 17.12.2003 ро ку, укладеного з відповідаче м.

Відповідно до приписів ст. 1 01 ГПК України у процесі перегл яду справи апеляційна інста нція за наявними у справі і до датково поданими доказами по вторно розглядає справу. Апе ляційний суд не зв' язаний д оводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґ рунтованість рішення місцев ого суду у повному обсязі.

За приписами ст. 32 ГПК Україн и доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі як их господарський суд, у визна ченому законом порядку, вста новлює наявність чи відсутні сть обставин, на яких ґрунтую ться вимоги і заперечення ст орін, а також інші обставини, я кі мають значення для правил ьного вирішення господарськ ого спору.

Відповідно до приписів ста тей 33, 34 цього ж Кодексу кожна с торона повинна довести ті об ставини, на які вона посилаєт ься як на підставу своїх вимо г і заперечень. Обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтве рджені певними засобами дока зування, не можуть підтвердж уватись іншими засобами дока зування.

Згідно зі ст. 4 ЦК УРСР України, що був чинним до 01 січ ня 2004 року, цивільні права і обо в'язки виникають на підстава х, передбачених законодавств ом Союзу РСР і Української РС Р, а також з дій громадян і орг анізацій, які хоч і не передба чені законом, але в силу загал ьних начал і змісту цивільно го законодавства породжують цивільні права і обов'язки.

Відповідно до цього ц ивільні права і обов'язки вин икають, зокрема, з угод, передб ачених законом, а також з угод , хоч і не передбачених законо м, але таких, які йому не супер ечать.

Статтею 41 цього ж Коде ксу передбачено, що угодами в изнаються дії громадян і орг анізацій, спрямовані на вста новлення, зміну або припинен ня цивільних прав або обов'яз ків.

Угоди можуть бути одн осторонніми і дво - або багато сторонніми (договори).

Право власності (прав о оперативного управління), я к передбачено в ст. 128 цього Код ексу, в набувача майна за дого вором виникає з моменту пере дачі речі, якщо інше не передб ачено законом або договором.

Передачею визнається вру чення речей набувачеві, а так само здача транспортній орг анізації для відправки набув ачеві і здача на пошту для пер есилки набувачеві речей, від чужених без зобов'язання дос тавки. До передачі речей прир івнюється передача коносаме нту або іншого розпорядчого документа на речі.

Конвенція про захис т прав людини і основоположн их свобод 1950 року (із змінами, в несеними Протоколом № 11) у ста тті 1 Першого Протоколу від 20.03. 1952 року, гарантує, що ніхто не м оже бути позбавлений своєї в ласності інакше як в інтерес ах суспільства і на умовах, пе редбачених законом і загальн ими принципами міжнародного права.

Захист права власнос ті в законодавстві пов' язан ий з презумпцією правомірнос ті володіння. Зокрема, у ст. 49 За кону України „Про власність” , що був чинним на момент виник нення спірних відносин, стве рджується, що володіння майн ом вважається правомірним, я кщо інше не буде встановлено судом.

Під володінням розум іється юридично забезпечена можливість власника мати ма йно у своєму безпосередньому віданні.

Відповідно до ст. 328 ЦК У країни, що є чинним на момент в ирішення даного спору, право власності набувається на пі дставах, що не заборонені зак оном, зокрема із правочинів. П раво власності вважається на бутим правомірно, якщо інше п рямо не випливає із закону аб о незаконність набуття права власності не встановлена су дом.

Згідно з ст. 182 ЦК Україн и право власності та інші реч ові права на нерухомі речі, об меження цих прав, їх виникнен ня, перехід і припинення підл ягають державній реєстрації . Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів що до нерухомості є публічною, з дійснюється відповідним орг аном, який зобов'язаний надав ати інформацію про реєстраці ю та зареєстровані права в по рядку, встановленому законом .

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України „Про держ авну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеж ень” речові права на нерухом е майно, їх обмеження та право чини щодо нерухомого майна п ідлягають обов'язковій держа вній реєстрації в порядку, вс тановленому цим Законом.

Як зазначено в п. 1.6 Тимч асового положення про порядо к державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мініс терства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, реєстрації підляг ають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, б удівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за н аявності матеріалів технічн ої інвентаризації, підготовл ених тим БТІ, яке проводить ре єстрацію права власності на ці об'єкти.

Статтею 19 Закону України „ Про державну реєстрацію речо вих прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачено, що підставою для державної реє страції прав, що посвідчують виникнення, перехід, припине ння речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зо крема, рішення суду про право власності на об'єкт незаверш еного будівництва.

Судом при розгляді справи в становлено, і це підтверджує ться матеріалами справи, що 21. 11.2003 року радою АПК „Нікопольсь кий” було прийняте рішення п ро продаж незавершеного буді вництва бази відпочинку „Січ ” в смт. Затока, Білгород-Дніст ровського району Одеської об ласті за експертною оцінкою, затвердження складу комісії , якій доручено підготувати п роект договору купівлі - про дажу, акту приймання - перед ачі та інших документів пов' язаних з продажем бази відпо чинку у встановленому порядк у та спрямування грошових ко штів, що надійдуть від продаж у бази, на погашення заборгов аності з платежів до бюджету , пенсійного фонду та інших об ов' язкових платежів.

На виконання вказано го рішення, 17.12.2003 року між АПК „Н ікопольський” та позивачем б уло укладено договір купівлі - продажу об' єктів бази ві дпочинку „Січ” як незавершен ого будівництва, відповідно до якого відповідач продав, а позивач придбав об' єкти не завершеного будівництва - не рухоме майно бази відпочинку „Січ” в смт. Затока, Білгород- Дністровського району Одесь кої області за визначеною ек спертною ціною в 146 360 грн.

На виконання умов дан ого договору позивачем сплач ено відповідачеві договірну вартість майна в повному обс язі і 18.12.2003 року сторони підписа ли акт приймання - передачі об' єктів незавершеного буд івництва бази відпочинку „Сі ч”.

Та обставина, що позивач спл атив грошові кошти в сумі 146 360 г рн. відповідачеві до підписа ння договору купівлі - прода жу від 17.12.2003р., не є підставою вва жати, що покупець свій обов' язок щодо сплати вартості пр идбаного майна виконав ненал ежним чином, оскільки надход ження вказаної грошової суми від позивача саме за цим дого вором та на його виконання ві дповідачем не оспорюється та підтверджується наявними в справі належними доказами, д ослідженими судом.

Таким чином, фактичн і дії сторін за спірним догов ором були спрямовані на дося гнення певного юридичного ре зультату: передачу об'єкта не завершеного будівництва баз и відпочинку „Січ” у власніс ть від продавця покупцеві та набуття останнім права влас ності на це нерухоме майно і с плату за нього обумовленої с уми грошових коштів.

На виконання вищезг аданого рішення ради АПК „Ні копольський”, одержані від п родажу об' єктів незавершен ого будівництва бази відпочи нку „Січ” грошові кошти були використані відповідачем на погашення своєї існуючої кр едиторської заборгованості та заборгованості по платеж ам до бюджету і державних ціл ьових фондів.

Судом апеляційної ін станції також встановлено, і цього не заперечує відповід ач, що договір купівлі - прод ажу від 17.12.2003р. був укладений бе з правовстановлюючих докуме нтів та технічної документац ії на об' єкт нерухомості, як і у додатках до даного догово ру не вказані. АПК „Нікопольс ький”, як продавець, правовст ановлюючі документи та техні чну документацію покупцю не передав. Саме вказані обстав ини і є причиною виникнення д аного спору, оскільки позива ч не має можливості на викона ння вимог закону зареєструва ти своє право власності на пр идбане нерухоме майно.

Також судом апеляцій ної інстанції встановлено, і це підтверджується матеріал ами справи, що на момент уклад ення договору купівлі - прода жу АПК „Нікопольський” був н алежним власником спірного н ерухомого майна. Договір куп івлі - продажу від 17.12.2003р., укла дений між сторонами у справі , не суперечив цивільному зак онодавству, чинному на момен т його укладення, ніким не осп орений та недійсним у встано вленому законом порядку не в изнавався.

Таким чином, судом встановл ено, що АПК „Нікопольський” н а підставі договору купівлі - продажу від 17.12.2003р. продав поз ивачу нерухоме майно - об' є кти незавершеного будівницт ва бази відпочинку „Січ”, що р озташоване в смт. Затока, Білг ород-Дністровського району О деської області, одержав за н ього від позивача договірну вартість цього майна у повно му обсязі та передав це майно останньому за актом прийман ня - передачі від 18.12.2003р., тобто у даному випадку мають місце всі необхідні складові, пере дбачені статтями 4, 41, 128, 224 ЦК УРС Р для визнання за позивачем п рава власності на спірне май но.

Доводи апеляційного подан ня заступника прокурора про те, що постановляючи оскаржу ване рішення суд не перевіри в наявність у відповідача пр ава власності на спірне майн о, апеляційною інстанцією не приймаються до уваги, оскіль ки вони суперечать встановле ним апеляційним судом обстав инам справи та приписам ст. 49 З акону України „Про власність ”, згідно з якою володіння май ном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлен о судом, третейським судом.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, що будівницт во бази відпочинку „Січ” зді йснювалося АПК „Нікопольськ ий” за власні кошти згідно з н аявною в справі дозвільною т а проектно - кошторисною док ументацією на відведеній для цієї мети земельній ділянці , право власності відповідач а на це нерухоме майно ніким н е оспорювалося та неправомір ність володіння цим майном н а момент укладення договору купівлі - продажу судом не в становлена.

Стосовно посилання заступника прокурора на те, щ о в порушення вимог ст. 657 ЦК Укр аїни договір купівлі - прод ажу від 17.12.2003р. не був нотаріаль но посвідчений, то колегія су ддів зазначає таке. Спірний д оговір купівлі - продажу був укладений сторонами до набр ання чинності Цивільним коде ксом України від 16.01.2003р. № 435-ІV, вна слідок цього вимоги ст. 657 Коде ксу щодо обов' язкової нотар іальної форми договору купів лі - продажу нерухомого майн а, з урахуванням дії актів цив ільного законодавства у часі (ст. 5 ЦК України), не можуть роз повсюджуватися на цей догові р.

Як вже було зазначено вище, чинний на момент укладе ння спірного договору купівл і - продажу ЦК УРСР не містив вимоги щодо його обов' язко вого нотаріального посвідче ння і відповідних застережен ь не міститься у самому догов орі, а тому сторони згідно зі с т. 44 ЦК УРСР мали право укласти такий договір у простій пись мовій формі.

З цих же підстав необґ рунтованим є посилання заявн ика апеляційної скарги на по ложення ст. 331 ЦК України, якою п ередбачено, що право власнос ті на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будів лі, споруди тощо) виникає з мом енту завершення будівництва (створення майна), прийняття й ого до експлуатації та держа вної реєстрації, а до заверше ння будівництва (створення м айна) особа вважається власн иком матеріалів, обладнання тощо, які були використані в п роцесі цього будівництва (ст ворення майна).

Помилковими слід визнати також доводи заступника про курора про те, що після реформ ування КСП Нікопольського ра йону АПК „Нікопольський” фак тично припинив своє існуванн я, а нерухоме майно бази відпо чинку „Січ”, як об' єкти неза вершеного будівництва, згідн о з п. 1 Указу Президента Украї ни від 05.03.2000 року за № 398/2000 „Про дея кі заходи щодо поліпшення ум ов господарювання недержавн их сільськогосподарських пі дприємств”, п. 8 ст. 31 Закону Укр аїни „Про колективне сільськ огосподарське підприємство ” підлягало безоплатній пер едачі до комунальної власнос ті в порядку, встановленому К абінетом Міністрів України т а відповідно до Закону Украї ни „Про передачу об'єктів пра ва державної та комунальної власності”.

Згідно з ч. 2 ст. 104 ЦК України ю ридична особа є такою, що прип инилася, з дня внесення до єди ного державного реєстру запи су про її припинення.

Належних доказів, які б свідчили про припинення АП К „Нікопольський” в установл еному законом порядку заступ ником прокурора до суду не по дано і таких доказів в матері алах справи не міститься. Нав паки, на запит апеляційного с уду Нікопольська районна дер жавна адміністрація Дніпроп етровської області, якій згі дно з п. 1 статуту підпорядкова ний відповідач, листом від 15.01.2 010р. № 42 повідомила суд, що АПК „Н ікопольський” є самостійним суб' єктом господарювання т а юридичною особою і на сього дні провести державну реєстр ацію припинення АПК „Нікопол ьський” (код 00730543) немає підстав .

Статтями 1, 4 Указу През идента України „Про деякі за ходи щодо поліпшення умов го сподарювання недержавних сі льськогосподарських підпри ємств” від 09.03.2000 року № 398/2000 зобов ' язано Раду міністрів Автон омної Республіки Крим, облас ні, Київську та Севастопольс ьку міські державні адмініст рації із залученням у встано вленому порядку органів місц евого самоврядування здійсн ити відповідно до Закону Укр аїни "Про передачу об'єктів пр ава державної та комунальної власності", інших актів закон одавства України організаці йні заходи щодо: безоплатної передачі протягом 2000 року в ко мунальну власність житловог о фонду та інших об'єктів соці альної інфраструктури, включ аючи об'єкти незавершеного б удівництва (далі - об'єкти соці альної інфраструктури), які н алежать сільськогосподарсь ким кооперативам, приватним (приватно-орендним) сільсько господарським підприємства м, селянським (фермерським) го сподарствам, господарським т овариствам, а також іншим сіл ьськогосподарським підприє мствам, які засновано на прив атній власності (далі - недерж авні сільськогосподарські п ідприємства), із збереженням мережі та функціонального п ризначення об'єктів соціальн ої інфраструктури, а також до ручено міністерствам та інши м центральним органам викона вчої влади розробити у місяч ний строк рекомендації щодо здійснення безоплатної пере дачі недержавними сільськог осподарськими підприємства ми об'єктів соціальної інфра структури у комунальну власн ість.

Частиною 2 ст. 1 цього Ук азу передбачено, що зазначен і у цій статті заходи здійсню вати за згодою недержа вних сільськогосподарських підприємств.

Жодного належного до казу, який би свідчив про те, щ о АПК „Нікопольський” або ж б удь - яке господарство, підп риємство чи організація, що в ходили до його складу, надава ли згоду на безоплатну перед ачу об' єктів незавершеного бази відпочинку „Січ” в кому нальну власність на виконанн я вищезгаданого Указу, засту пником прокурора до суду не п одано і таких доказів в матер іалах справи не міститься.

На виконання Указу Пр езидента України від 09.03.2000 року № 398/2000 „Про деякі заходи щодо по ліпшення умов господарюванн я недержавних сільськогоспо дарських підприємств” Мініс терством аграрної політики У країни, Міністерством фінанс ів України, Міністерством ек ономіки України, Державним к омітетом будівництва, архіте ктури та житлової політики У країни, Фондом державного ма йна України з урахуванням чи нного законодавства та затве рджених постановами Кабінет у Міністрів України норматив них актів з цих питань були ро зроблені відповідні Рекомен дації щодо здійснення безопл атної передачі недержавними сільськогосподарськими під приємствами об'єктів соціаль ної інфраструктури у комунал ьну власність від 04.07.2000р., у пунк ті 1 яких визначені об' єкти п ередачі, які можуть пропонув атися недержавними сільсько господарськими підприємств ами для передачі у комунальн у власність:

а) об'єкти соціальної сфери, призначені для надання посл уг:

- освіти (дитячі ясла та дитя чі садки, середні загальноос вітні школи першого, другого та третього ступенів);

- охорони здоров'я (заклади д іагностичних послуг, послуг з нагляду за хворими, виконан ня аналізів, надання невідкл адної медичної допомоги, пер ебування в лікарнях, акушерс ька допомога та зберігання в агітності в стаціонарних уст ановах тощо);

- соціальної допомоги (будин ки-інтернати для людей похил ого віку та дітей, спеціальни х категорій громадян з обмеж еними можливостями самообсл уговування);

- культурно-освітніх (клуби та будинки культури, інші при міщення для демонстрації кін о- чи відеофільмів, бібліотек и, читальні зали, лекторії, муз еї усіх видів та будинки-музе ї);

- спорту (закриті та відкрит і споруди з трибунами або ого родженими місцями для глядач ів чи без місць для глядачів, я кі придатні для проведення с портивних заходів, навчально -тренувальні центри та бази, с портивні табори, дитячі спор тивні школи, центри підготов ки скакових та бігових коней , інші об'єкти та споруди з над ання послуг, пов'язаних зі спо ртом);

б) об'єкти житлово-комунальн ого господарства:

- житловий фонд (будинки та г уртожитки). З житловим фондом передаються вбудовані і при будовані приміщення, крім ти х, які приватизовані відпові дно до чинного законодавства ;

- об'єкти та мережі трансфор мації, розподілення і подачі електроенергії, природного та зрідженого газу для комун ально-побутових потреб насел ення та закладів соціальної сфери;

- об'єкти та мережі з виробни цтва, розподілення і подачі т еплової енергії для обігріву житла, побутових потреб насе лення та на комунально-побут ові потреби підприємств, уст анов і організацій;

- сільські дороги;

- об'єкти водопостачання для населення та комунально-поб утових потреб підприємств, у станов і організацій;

- об'єкти та системи вилучен ня, обробки, зберігання та тра нспортування рідких та тверд их відходів життєдіяльності людей;

в) незавершене будівництво об'єктів соціальної інфраст руктури.

Як вбачається з цього визначеного переліку об' єк тів передачі, об' єктів неза вершеного будівництва баз ві дпочинку у ньому не міститьс я.

Пунктами 1, 3, 8 ст. 31 Закон у України „Про колективне сі льськогосподарське підприє мство”, на яку посилається за ступник прокурора в обґрунту вання своїх доводів, передба чено, що ліквідація та реорга нізація (злиття, приєднання, п оділ, виділення, перетворенн я) підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його ч ленів або за рішенням суду.

Підприємство може бути лік відовано у разі визнання йог о банкрутом та на інших підст авах, передбачених законодав чими актами України.

Підприємство вважається р еорганізованим або ліквідов аним з моменту виключення йо го з державного реєстру Укра їни.

Об'єкти соціальної сфери, жи тлового фонду, у тому числі не завершеного будівництва, а т акож внутрішньогосподарськ і меліоративні системи підпр иємств, що не підлягали паюва нню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правон аступників, підлягають безоп латній передачі до комунальн ої власності в порядку, встан овленому Кабінетом Міністрі в України.

Судом апеляційної інстанц ії встановлено, і це підтверд жується матеріалами справи, що статут АПК „Нікопольський ” був зареєстрований 22.05.1996 року і з цього часу він не ліквідов увався та не реорганізовував ся і в установленому законом порядку з державного реєстр у України не виключений.

Відповідно до ст. 31 Зак ону України „Про колективне сільськогосподарське підпр иємство” постановою Кабінет у Міністрів України від 13.08.2008р. № 1253 було затверджено Порядок безоплатної передачі у кому нальну власність об'єктів со ціальної сфери, житлового фо нду, у тому числі незавершено го будівництва, а також внутр ішньогосподарських меліора тивних систем колективних сі льськогосподарських підпри ємств, що не підлягали паюван ню в процесі реорганізації ц их підприємств та передані н а баланс підприємств-правона ступників, який визначав мех анізм безоплатної передачі у комунальну власність об'єкт ів соціальної сфери, житлово го фонду, у тому числі незавер шеного будівництва, а також в нутрішньогосподарських мел іоративних систем колективн их сільськогосподарських пі дприємств, що не підлягали па юванню в процесі реорганізац ії цих підприємств та переда ні на баланс підприємств-пра вонаступників (далі - об' єк ти), пунктом 2 якого чітко визн ачено, що об'єктами передачі з гідно з цим Порядком є:

а) об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва:

житлові будинки (разом із вб удованими та прибудованими н ежитловими приміщеннями), жи тлові приміщення в інших буд івлях, що належали колективн им сільськогосподарським пі дприємствам, та гуртожитки;

навчальні заклади (заклади дошкільної, повної загально ї середньої, професійно-техн ічної освіти тощо);

заклади охорони здоров'я - л ікувально-профілактичні зак лади, фельдшерсько-акушерськ і пункти, сільські лікарські амбулаторії тощо (крім сан аторіїв, профілакторіїв, буд инків відпочинку та аптек);

заклади культури - клуби, б удинки культури тощо (крім кі нотеатрів);

заклади фізичної культури та спорту (стадіони, спортивн і зали, інші об'єкти та споруди , призначені для занять фізич ною культурою і спортом);

заклади побутового обслуг овування (перукарні, лазні то що);

зовнішні мережі електро-, те пло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також інже нерні будівлі та споруди, при значені для обслуговування о б'єктів соціальної сфери, жит лового фонду (бойлерні, котел ьні, каналізаційні та водопр овідні споруди, обладнання т ощо);

сільські дороги;

б) внутрішньогосподарські меліоративні системи - внутр ішньогосподарська меліорат ивна мережа з об'єктами інжен ерної інфраструктури, що не п ідлягали паюванню в процесі реформування колективних сі льськогосподарських підпри ємств.

Як вбачається з визна ченого цим Порядком переліку об' єктів передачі, баз відп очинку, у тому числі незаверш еного будівництва баз відпоч инку, у ньому не міститься

Наведене свідчить про те, що спірні об' єкти бази відпоч инку „Січ” не є об' єктами со ціальної сфери та житлово ко мунального господарства, у т ому числі незавершеного буді вництва, у розумінні вищевка заних Рекомендацій щодо здій снення безоплатної передачі недержавними сільськогоспо дарськими підприємствами об 'єктів соціальної інфраструк тури у комунальну власність та Порядку безоплатної перед ачі у комунальну власність о б'єктів соціальної сфери, жит лового фонду, у тому числі нез авершеного будівництва, а та кож внутрішньогосподарськи х меліоративних систем колек тивних сільськогосподарськ их підприємств, що не підляга ли паюванню в процесі реорга нізації цих підприємств та п ередані на баланс підприємст в -правонаступників, у зв' яз ку з чим на них не поширюється дія Указу Президента Україн и „Про деякі заходи щодо полі пшення умов господарювання н едержавних сільськогоспода рських підприємств” від 09.03.2000р . № 398/2000 та п. 8 ст. 31 Закону України „Про колективне сільськогос подарське підприємство”, а т ому вони не підлягали безопл атній передачі у комунальну власність відповідної тери торіальної громади.

Окрім того, за змістом п. 5 постанови Кабінету Мініст рів України „Про поетапну пе редачу у комунальну власніст ь об'єктів соціальної сфери, ж итлового фонду сільськогосп одарських, переробних та обс луговуючих підприємств, уста нов і організацій агропромис лового комплексу, заснованих на колективній та інших форм ах недержавної власності” ві д 05.09.1996 року № 1060, а також п. 3 вищезг аданого Порядку, затверджено го постановою Кабінету Мініс трів України від 13.08.2003р. № 1253, за зг одою сільськогосподарських підприємств рішення про пер едачу об'єктів соціальної сф ери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівни цтва, у комунальну власність приймається відповідною сіл ьською, селищною, міською рад ою, на території яких розта шовані ці об' єкти.

Належних доказів, як і б свідчили про те, що за згод ою АПК „Нікопольський” Заток івською селищною радою Білго род - Дністровського району Одеської області приймалися будь - які рішення щодо пере дачі у комунальну власність об' єктів незавершеного буд івництва бази відпочинку „Сі ч” заступником прокурора до суду не подано і таких доказі в в матеріалах справи не міст иться.

З огляду на наведене н едоречним слід визнати тверд ження заступника прокурора, що винесення господарським с удом оскаржуваного рішення п ризвело до того, що держава в о собі Нікопольської міської р ади втратила право власності на об' єкти незавершеного б удівництва бази відпочинку т а призводить до занепаду дія льності курортів в Україні.

Окрім того, зроблене з аступником прокурора ототож нення права державної та пра ва комунальної власності суп еречить статтям 326, 327 та ст. 321 ЦК У країни, згідно з якими у держа вній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке нале жить державі України, у комун альній власності є майно, у то му числі грошові кошти, яке на лежить територіальній грома ді.

Право власності є неп орушним. Ніхто не може бути пр отиправно позбавлений цього права чи обмежений у його зді йсненні.

Інші доводи апеляцій ного подання не заслуговують на увагу, оскільки з урахуван ням всіх обставин даної спра ви, встановлених апеляційним господарським судом, не впли вають на правильність виріше ння спору по суті.

Враховуючи, що право в ласності на спірне майно поз ивачем набуто правомірно і н езаконність набуття права вл асності на це майно судом не в становлена, то його позовні в имоги в частині визнання пра ва власності на об' єкт неза вершеного будівництва бази в ідпочинку „Січ”, що знаходит ься в смт. Затока, Білгород-Дні стровського району Одеської області є обґрунтованими та підлягають задоволенню, згі дно з технічними паспортами на ці об' єкти виготовленими Білгород-Дністровським МБТІ за станом на 27.11.2003 року.

Разом з тим, оскаржува не рішення місцевого господа рського суду про задоволення позову в цій частині не може б ути залишено без змін, оскіль ки в порушення вимог п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України його резолютивн а частина не відповідає заяв леній вимозі. Позовні вимоги підприємця ОСОБА_4 стосую ться об' єкту незавершеного будівництва, а судом всупере ч цьому визнано за позивачем право власності на нерухоме майно, як завершене будівниц твом.

З урахуванням наведе ного колегія суддів вважає, щ о оскаржуване рішення місцев ого господарського суду в ча стині визнання дійсним догов ору купівлі - продажу об' є ктів бази відпочинку „Січ” я к незавершеного будівництва від 17.12.2003р., укладеного між ОС ОБА_4 та АПК „Нікопольський ”, підлягає скасуванню з прий няттям нового рішення про ві дмову у задоволенні позову в цій частині. А в частині визна ння за позивачем права власн ості на об' єкти незавершено го будівництва бази відпочин ку „Січ” підлягає зміні з ура хуванням викладеного у мотив увальній частині даної поста нови.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 112 ГПК України всі вказівки ка саційної інстанції, що містя ться у постанові Вищого госп одарського суду від 27.05.2009 року т а входять до предмета доказу вання у справі, виконані судо м апеляційної інстанції у по вному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105, 122 Г ПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційне подання заступника прокурора Одеськ ої області задовольнити част ково.

Рішення господарсько го суду Одеської області від 12.08.2009 року у справі № 6-15/130-08-2917 скасу вати частково, стягнення за н им припинити, викласти його р езолютивну частину в наступн ій редакції:

Позов задовольнити ч астково.

Визнати за фізично ю особою - підприємцем ОСО БА_4 право власності на об' єкт незавершеного будівницт ва бази відпочинку „Січ”, що з находиться в смт. Затока, Лима нський курортний район, Білг ород-Дністровського району О деської області та складаєть ся з 8 спальних корпусів (літ. А -З); закритої трансформаторно ї підстанції № 1290; каналізацій ної насосної станції; каналі заційного напірного колекто ру (1200 м); внутрішньоквартальни х водопровідних мереж (977 м); вну трішньоквартальних каналіз аційних мереж (588 м); електрични х мереж (внутрішньоквартальн і - 1538 м, не квартальних - 1700 м); о горожі (592 м); внутрішньокварта льних бетонних доріг (2316 кв.м); в биральні (літ. К); кафе - бару (лі т. Л); душової (літ. І), згідно з те хнічними паспортами на ці об ' єкти виготовленими Білгор од-Дністровським МБТІ за ста ном на 27.11.2003 року.

В решті частини позов у відмовити.

Стягнути з Агропро мислового комбінату „Нікопо льський” (32012, Дніпропетровськ а область, Нікопольський рай он, смт. Красногригорьївка, ву л. Узлова, 1) на користь фізично ї особи - підприємця ОСОБА_4 (67700, Одеська область, м. Білго род -Дністровський, АДРЕСА_ 1) витрати зі сплати державн ого мита в сумі 1463 грн. та витра ти на інформаційно - технічн е забезпечення судового проц есу в сумі 59 грн..

Доручити господарськ ому суду Одеської області ви дати відповідний наказ.

Постанова набирає за конної сили з дня її прийнятт я і може бути оскаржена у каса ційному порядку до Вищого го сподарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.