Рішення

від 27.06.2019 по справі 320/6900/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м.Київ № 320/6900/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Енергія з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 0032981402.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2018 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, в результаті якої встановлено, що ТОВ Енергія порушено норми п.п. 44.1 та 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 507 597,00 грн., у зв`язку з чим контролюючим органом було винесене податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 0032981402.

Позивач, не погоджується з рішенням контролюючого органу, оскільки вказує, що при розрахунках податкових відрахувань щомісячні амортизаційні відрахування для податкового обліку були визначені виходячи з термінів експлуатації не менше мінімально допустимих, при цьому у бухгалтерському обліку використовувались реальні строки корисного використання об`єктів основних засобів, які визначалися підприємством на основі реальної можливості корисного використання кожного окремо взятого об`єкта основних засобів, що іноді виявлявся меншим за встановлений ПК України, таким чином виникли різниці, які відображені у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Також заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, представник відповідача проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що позовні вимоги не визнають та вважають такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог законодавства не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на амортизаційні відрахування, якщо бухгалтерська амортизація менша від податкової.

19 лютого 2019 року в судовому засіданні вирішено питання про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

05 березня 2019 року розгляд справи розпочато по суті та в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Енергія має статус юридичної особи та зареєстроване за адресою: 08003, с. Гавронщина Макарівського району Київської області, вул. Шевченка, буд. 19, корпус А.

З витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що видами діяльності ТОВ Енергія за КВЕД є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (код КВЕД - 45.20), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД - 45.32 - основний), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД - 46.90), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД - 49.41), допоміжне обслуговування наземного транспорту (код КВЕД - 52.21), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД - 52.29).

Позивач перебуває на обліку у Вишгородській ОДПІ Макарівського відділення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергія з питань дотримання податкового законодавства, що стали предметом оскарження в запереченні на акт документальної планової виїзної перевірки від 16.08.2018 № 701/10-36-14-02-13/23482906, за результатами якої встановлено порушення п.п. 44.1 та 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.3

ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 419 209 грн., у тому числі по періодах: 2015 рік - 65 659,00 грн.; 2016 рік - 206 681,00 грн.; 2017 рік - 125 700,00 грн.; 1 квартал 2018 року - 21 169,00 грн.

З акту від 23.10.2018 № 887/10-36-14-02-13/23482906 вбачається, що перевіркою встановлено завищення показників у рядку 1.2.1 Сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПК України на загальну суму 2 328 937,00 грн.

У зв`язку зі встановленими порушеннями п.п. 44.1 та 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.3 ст. 138 ПК України на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 та п. 129.1 ст. 129 ПК України відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 0032981402, яким визначено загальну суму грошового зобов`язання 507 597,00 грн., з яких: суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 419 209,00 грн. та 88 388,00 грн. - штрафних санкцій.

Не погоджуючись з діями контролюючого органу позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту.

Згідно ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Так, судом встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Енергія з питань дотримання податкового законодавства, що стали предметом оскарження в запереченні на акт документальної планової виїзної перевірки від 16.08.2018 № 701/10-36-14-02-13/23482906, за результатами якої встановлено порушення п.п. 44.1 та 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.3

ст. 138 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 419 209 грн., у тому числі по періодах: 2015 рік - 65 659,00 грн.; 2016 рік - 206 681,00 грн.; 2017 рік - 125 700,00 грн.; 1 квартал 2018 року - 21 169,00 грн.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Оскільки ТОВ Енергія отримує річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку більше двадцяти мільйонів гривень, що вбачається, зокрема з декларації з податку на прибуток за 2018 рік, таким чином підприємство визначає об`єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПК України.

Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати регулюється нормами ст. 137 ПК України, з яких вбачається, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.1 та 138.2 ст. 138 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму залишкової вартості окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта; на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, а саме:

у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

у рядку 1.2.1 АМ до Додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПК України.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування регламентований п. 138.3 ст. 138 ПК України,

Так, відповідно до пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПК України розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, пп. 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім виробничого методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Згідно пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Термін невиробничі основні засоби , невиробничі нематеріальні активи означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, визначені пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПК України використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об`єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПК України встановлено строки нарахування амортизації нематеріальних активів та передбачено, що якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування матеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.

В бухгалтерському обліку розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених ПК України.

Пунктом 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 передбачено, що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об`єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об`єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Тобто, нормами чинного законодавства не встановлено імперативного зобов`язання відповідності строку корисного використання (експлуатації) об`єкта мінімально допустимим строкам, визначеним згідно ПК України.

Крім того, пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПК України передбачено випадок, що строки корисного користування (експлуатації) об`єкта основних засобів в бухгалтерському обліку можуть бути меншими, ніж мінімально допустимі, а тому слід використовувати строки, встановлені цим підпунктом.

Отже, з огляду на наведене, суд приходить до висновку, що при розрахунках податкових відрахувань ТОВ Енергія щомісячні амортизаційні відрахування для податкового обліку були визначені виходячи з термінів експлуатації не менше мінімально допустимих, при цьому у бухгалтерському обліку використовувалися реальні строки корисного використання об`єктів основних засобів, які визначалися підприємством на основі реальної можливості корисного використання кожного окремо взятого об`єкта основних засобів, що іноді виявлявся меншим за встановлений ПК України, таким чином виникли різниці, які відображені у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що висновок контролюючого органу про те, що не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на амортизаційні відрахування, якщо бухгалтерська амортизація менша від податкової, є необґрунтованим, а отже необґрунтованим і є винесення податкового повідомлення-рішення від 05.11.2018

№ 0032981402, яким позивачеві визначено загальну суму грошового зобов`язання

507 597,00 грн., з яких: суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 419 209,00 грн. та 88 388,00 грн. - штрафних санкцій.

На підтвердження правильності розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об`єкта оподаткування, позивач надав копії додатків РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2015-1018 роки, декларацію з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, порівняльну таблицю результатів перевірки по акту від 23.10.2018 та декларацій з податку на прибуток ТОВ Енергія за 2015-2018 роки.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Сєрков проти України (заява № 39766/05), Щокін проти України (заяви № 23759/03 та № 37943/06) було встановлено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Беручи до уваги наведене та з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд прийшов до висновку про можливість задовольнити даний позов та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 0032981402.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення рішення від 05.11.2018 № 0032981402.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Енергія є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 7 613,95 грн. (квитанція № 0.0.1201636449.1 від 03.12.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 05.11.2018 № 0032981402.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Енергія (код ЄДРПОУ 23482906) судові витрати у розмірі 7 613,95 грн. (сім тисяч шістсот тринадцять грн. 95 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.