Рішення
від 18.06.2019 по справі 200/2911/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2019 р. Справа№200/2911/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗКА ОЗЕРА"

до Головного управління Держпраці у Донецькій області

про визнання протиправними та скасування постанов про накладання штрафу

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю КАЗКА ОЗЕРА , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Донецькій області відповідно до якої просив суд: визнати протиправною та скасувати: Постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА № ДЦ 615/1178/АВ/МГ - ФС у сумі 409530,00 грн.; Постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС у сумі 11169,00 грн.; Постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС у сумі 3 723,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем проведено інспекційне відвідування позивача за результатами якого було складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ДЦ 615/1178/АВ від 31 липня 2018 року. При цьому позивач вважає, що висновки Акту перевірки не відповідають приписам Конституції України та законів України. Крім того зазначив, що відповідачем були допущені наступні порушення діючого законодавства:

а) інспектором праці не було повідомлено об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі про проведення інспекційного відвідування ( п.8 Порядку № 295);

б) відповідачем не було направлено на адресу ТОВ КАЗКА ОЗЕРА посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), не надано копію вказаного посвідчення та не ознайомлено з підставами проведення позапланового інспекційного відвідування ( ч.3 ст.6; ч.5 ст. 7 ЗУ № 877 - V);

в) тривалість інспекційного відвідування малого підприємництва - ТОВ КАЗКА ОЗЕРА тривало більше двох робочих днів з 19.07.2018 по 31.07.2018 року ( п.10 Порядку № 295).

Відповідачем не враховано, що позивач віднесений до суб`єктів малого підприємництва.

Щодо невідповідності Постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами вимогам закону та порушення строків розгляду справи.

Відносно постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС від 30.08.2018.

Згідно змісту оскаржуваної постанови, посадовою особою відповідача було встановлено не дотримання підприємством ТОВ КАЗКА ОЗЕРА мінімальних гарантій в оплаті праці, у тому числі робота в надурочний час робітників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у квітні 2018 року тривалістю 159 годин, яка не була оплачена у подвійному розмірі, що є порушенням ч.3 ст. 106 КЗпП України.

Позивач категорично не погоджується із зазначеним, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 50 КЗпП України, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, тривалість робочого часу на квітень 2018 року за календарем п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, норма тривалості робочого часу складала 159 годин, які і відпрацювали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без залучення до роботи у надурочний час.

Відповідачем встановлено порушення ст. 107 КЗпП України, щодо не оплати у подвійному розмірі роботи у святкові і неробочі дні, дні релігійних свят за період з січня 2017 по червень 2018 року наступним працівникам: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ;ОСОБА_2

В порушення ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не нараховано індексацію з червня 2017 року по грудень 2017 наступним працівникам: ОСОБА_10 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_9. ; ОСОБА_15

В порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України на підприємстві не здійснюються розрахунки з робітниками при звільненні в день звільнення, а саме з робітниками: ОСОБА_11 , ОСОБА_15 .

Позивач вважає, що порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України не є порушенням мінімальних державних гарантій оплати праці (абзац 4 ч.2 ст.265 КЗпП), оскільки має ознаки порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам (абзац. 3 ч.2 ст. 265 КЗпП України).

Невиплата ОСОБА_8 , який був звільнений з посади чергового 02.02.2017 року, з яким станом на 31.07.2018 року розрахунки при звільнені (грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи - порушення ч.1 ст. 116 КЗпП України) не здійснені - не є порушенням мінімальних державних гарантій оплати праці (абзац 4 ч.2 ст.265 КЗпП), оскільки має ознаки порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам (абзац 3 ч.2 ст. 265 КЗпП), у зв`язку із чим на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА було накладено штраф у розмірі 11 169,00 гривень відповідно до Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС від 30.08.2018.

Звернув увагу суду на ту обставину, що порушення встановлені відносно 10 осіб, мінімальна зарплата у 2018 році склала 3723 грн., але сума застосованого штрафу склала 409530 грн.

2) Відносно Постанов про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС та Дії 615/1178/АВ/ІП-ФС від 30.08.2018.

Постановою № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС від 30.08.2018 року у відношенні позивача застосований штраф у сумі 11 169,00 грн. на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП (порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі) були встановлені порушення строків виплати заробітної плати із затримкою на один і більше календарних місяців: травень 2018 -14.06.2018.

Звернув увагу суду на ту обставину, що за дане порушення у вигляді затримки строків виплати заробітної плати працівникам за травень 2018 - 14.06.2018, на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА було накладено штраф у розмірі 3 723 грн. відповідно до Постанови № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП ( порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини), однак позивач вже був притягнутий до відповідальності Постановою про накладення штрафу № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС від 30.08.2018 (не проведення розрахунків при звільненні ОСОБА_8 , з посади чергового 02.02.2017 року станом на 31.07.2018), однак дане порушення враховано та за нього одночасно накладено стягнення постановою № ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС від 30.08.2018.

Таким чином, позивач вважає, що Постанови про накладення штрафів ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС та ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС, а також Постанови ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС та ДЦ 615/1178/АВ/ІП- ФС суперечать вимогам статті 61 Конституції України, оскільки за своїм змістом несуть подвійну відповідальність одного виду за одне й те саме правопорушення.

Постановою про накладення штрафу № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС від 30 серпня 2018 року на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА накладено штраф у розмірі 3723 грн. на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП, за порушення термінів виплати заробітної плати, а саме за: Січень 2017 - 16.02.2017, 28.02.2017; Лютий 2017 - 18.03.2017, 21.03.2017; Березень 2017 - 11.04.2017; Квітень 2017-25.05.2017; Травень 2017 - 07.06.2017; Червень 2017- 10.07.2017; Липень 2017 - 14.08.2017; Травень 2018 - 14.06.2018.

Абзац 8 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачає відповідальність за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини.

При цьому абзацем 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, передбачена відповідальність саме за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, у зв`язку із чим Постанову про накладення штрафу № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС від 30 серпня 2018 на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України прийнято безпідставно.

Також позивач зазначив, що відповідачем порушені строки розгляду справи.

Ухвалою від 27 лютого 2019 року судом відкрите провадження у справі у справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначене підготовче засідання на 20 березня 2019 року.

20 березня 2019 року відповідачем засобами електронного зв`язку надано до суду відзив на позовну заяву (разом з додатками т.1, а.с. 39- 114), відповідно до якого він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що посадовими особами відповідач дотримані вимоги діючого законодавства та Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , ратифікованою Законом №1985-IV від 08.09.2004 року (надалі Конвенція) під час проведення інспекційного відвідування, Актом встановлені чисельні порушення позивачем норм діючого законодавства, подвійного притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення не було, оскільки притягнення відбувалось за інші види правопорушень.

Підготовче судове засідання було відкладено з 20 березня 2019 року на 02 квітня 2019 року.

01. квітня 2019 року представником позивача через канцелярію суду до справи надані додаткові матеріали та докази по справі, а також відповідь на відзив (т.1, а.с. справи 123-147).

02 квітня 2019 року відповідачем через канцелярію суду до справи надані завірені належним чином докази по справі (т.1, а.с. справи 153-197).

02 квітня 2019 року у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва до 16 квітня 2019 року.

12 квітня 2019 року позивачем через канцелярію суду надані додаткові докази у справі (т.1, а.с. 204-212).

16 квітня 2019 року відповідачем через канцелярію суду докази по справі (т.1, а.с. 213- 240).

16 квітня 2019 року судове засідання відкладено на 22 квітня 2019 року.

22 квітня 2019 року від представника відповідача до суду через канцелярію суду надійшли заперечення на відзив.

22 квітня 2019 року судом закрито підготовче засідання та справа призначена до судового розгляду на 15 травня 2019 року.

Ухвалою від 15 травня 2019 року суд зупинив провадження у справі до 10 червня 2019 року.

17 траня 2019 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення.

28 травня 2019 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення з додатками.

Ухвалою від 10 червня 2019 року суд поновив провадження у справі. У судовому засіданні оголошена перерва до 18 червня 2019 року.

11 червня 2019 року від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення.

13 червня 2019 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Казка озера зареєстрований в якості юридичної особи 11.09.2006 року за номером 12721020000000275 та включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за №34064486. Зазначені відомості підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи місцезнаходження юридичної особи: 84400, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Івана Лейка, буд. 16, кв.61.

У відповідності до даних ЄДРПОУ позивач змінив місцезнаходження 04.12.2017 року та 03.10.2018 року.

Згідно до Витягу із ЄДРПОУ, сформованого станом на 20.02.2019 року місцезнаходження юридичної особи: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Казкова, буд. 41 ( з 03.10.2018 року).

Основними видами діяльності позивача є: 01.49 Розведення інших тварин, 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг, 55.20 Діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання, 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідачем 11.07.2018 року виданий наказ №781 Про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю Казка озера .

Правовими підставами відповідачем визначено пп. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі звернення особи (т.1, а.с. 215).

У відповідності до п. 1 Наказу було визначено провести інспекційне відвідування суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю Казка озера , місце реєстрації: 84400, Донецька область, м. Лиман , вул. Івана Лейка, буд. 16, кв. 61 , дата початку заходу 19 липня 2018 року, тривалістю 2 робочих дні, з питань дотримання законодавства про працю, в частині оплати праці.

На реалізацію вищезазначеного наказу були оформлені Направлення на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 11.07.2018 року № 573/04.2/15-14-12 та повідомлення про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання від 11.07.2018 року № 04.2-13-6/7247-18 (т.1, а.с. 91-93).

19 липня 2018 року посадовими особами відповідача було здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ КАЗКА ОЗЕРА за адресою: Донецька область, м. Лиман, вул. Івана Лейка,16, кв.61. Посадові особи позивача за вказаною адресою були відсутні. Інспектори праці прибули за місцезнаходженням позивача (місце фактичного здійснення господарської діяльності за адресою Донецька область, м. Лиман, вул. Казкова (контрольно-пропускний пункт). Черговий КПП ТОВ КАЗКА ОЗЕРА ОСОБА_10 надав письмові пояснення, що директор ОСОБА_1 , знаходиться на лікарняному і документи знаходяться у останньої та надати їх не має можливості (т.1, а.с. 94). У телефонній розмові з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), яка відбулась з телефону КПП ТОВ КАЗКА ОЗЕРА ( НОМЕР_2 ) повідомлено про початок інспекційного відвідування та запропоновано з`явитись на фактичне місце здійснення господарської діяльності та надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування. З пояснень директора безпосередньо з`явитись немає можливості, інша уповноважена особа яка б могла надати документи ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не визначена.

У зв`язку з наведеним, інспекційне відвідування неможливо було провести у зв`язку з відсутністю об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцем здійснення господарської діяльності, відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.

Тому, 19.07.2018 року посадовими особами відповідача було складено акт неможливості проведення інспекційного відвідування та винесено вимогу №ДЦ615/1178/ПД від 19.07.2018 року, де були викладені вищезазначені обставини.

19 липня 2018 року посадовими особами відповідача була складена вимога про надання/поновлення документів № ДЦ615/1178/ПД та зобов`язано представника позивача надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, протягом триденного терміну з дня отримання вимоги.

Копія акту неможливості проведення інспекційного відвідування, вимога №ДЦ615/1178/ПД разом з копією повідомлення про проведення інспекційного відвідування та копією направлення на проведення інспекційного відвідування було направлено ТОВ КАЗКА ОЗЕРА 20.07.2018 року засобами поштового зв`язку (поштове відправлення №8430107515040) (т.1, а.с.103).

25 липня 2018 року Вимога з переліком необхідних документів була отримана ОСОБА_1 , що підтверджується її підписом (т.1, а.с.100-102).

Відповідно до 2 аркушу вимоги 30.07.2018 року (т.1, а.с. 101) позивачем були надані частково документи, які витребувались відповідачем, про що свідчать відмітки про виконання у графі Вимоги Відмітка про виконання (дата, підпис) .

Отже інспекційне відвідування фактично було проведено 30.07.2018 року та було закінчено 31.07.2018 року.

31 липня 2018 року посадовими особами відповідача складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

У відповідності до вищезазначеного Акту встановлені наступні порушення з боку позивача:

1) частина четверга статті 96 КЗпП України, частина четверта статті 6 ЗУ № 108/95- ВР Закону України Про оплату праці (надалі в тексті Рішення Закон № 108).

Відповідно до частини четвертої статті 96 КЗпП встановлено, що формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до частини третьої статті 96 КЗпП тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона с основною для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка на підприємстві не сформована з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів ставок (посадових окладів). Так, система оплати праці на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не враховує складність виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці на підприємстві не включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці не використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації j та за розрядами тарифної сітки. Тарифна система праці не використовується для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) не формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до Штатного розпису з 01.01.2017 працівники бухгалтер, електрик, черговий отримують рівну заробітну плату, однаковий місячний посадовий оклад.

Відповідно до Штатного розпису з 01.01.2018 працівники електрик, черговий отримують рівну заробітну плату, однаковий місячний посадовий оклад.

1) Частина друга статті 97 КЗпП України, частина перша статті 15 Закону України №108.

ТОВ КАЗКА ОЗЕРА порушено частину другу статті 97 КЗпП України, частинe першe статті 15 ЗУ № 108, умови оплати праці не визначені у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами та питання оплати праці не погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. На виконання вимоги № ДЦ615/1178/ПД від 19 липня 2018 р. керівником ТОВ КАЗКА ОЗЕРА ОСОБА_1 було надано письмові пояснення в яких зазначено, що колективний договір не укладався ( тобто на час проведення інспекційного відвідування колективний договір був відсутній), положення про оплату праці, правила внутрішнього трудового розпорядку відсутні, тобто умови оплати праці не визначені, що підтверджує порушення частини другої ст. 97 КЗпІІ України, частина першої ст. 15 ЗУ № 108.

1) Частини перша та друга статті 107 КЗпП України.

Відповідно до ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (ч.4 ст. 73 КЗпП) оплачується у подвійному розмірі:

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Статтею 73 КЗпП України встановлено такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих (з 02.12.2017 року 1 травня - День праці); 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України: 14 жовтня - День захисника України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове: один день (неділя) - Пасха (Великдень) - 16 квітня 2017, 8 квітня 2018; один день (неділя) - Трійця (4 червня 2017, 27 травня 2018).

Відповідно до виходів на роботу (фактичні виходи на роботу та час роботи працівників співпадають з затвердженим графіками виходів на роботу за 2017 р„ 2018 р.) ТОВ КАЗКА ОЗЕРА за період з січня 2017 по червень 2018, наступні працівники працювали у святкові дні та дні релігійних свят:

1 січня 2017 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

7 січня 2017- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

8 березня 2017 - ОСОБА_36

1 травня 2017 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10

2 травня 2017 - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_7

9 травня - ОСОБА_9 , ОСОБА_16

4 червня 2017 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ОСОБА_11 , ОСОБА_7

28 червня 2017 - ОСОБА_5 ., ОСОБА_6 ОСОБА_37 , ОСОБА_36

24 серпня 2017 - ОСОБА_9, ОСОБА_10

14 жовтня 2017 - ОСОБА_12, ОСОБА_7

25 грудня 2017 - ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_2

1 січня 2018 - ОСОБА_5 , ОСОБА_10

7 січня 2018 - ОСОБА_12, ОСОБА_9 ,

8 березня 2018 - ОСОБА_5 ОСОБА_38 ,

8 квітня 2018 - ОСОБА_12 , ОСОБА_9

1 травня 2018 - ОСОБА_7 , ОСОБА_9

9 травня 2018 - ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

27 травня 2018 - ОСОБА_5 ОСОБА_38 ,

28 червня 2018 - ОСОБА_5, ОСОБА_20, ОСОБА_12 .

Вищевказаним працівникам відповідно до розрахункових відомостей по заробітній платі робота у святковий і неробочий день на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не оплачувалася в подвійному розмірі. Викладене свідчить про те, що ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не дотримано мінімальних гарантій в оплаті праці, а саме має місце порушення ст.107 КЗпП України - робота у святкові, неробочі дні не оплачувалася у подвійному розмірі.

2) Частина третя статті 106 КЗпП України.

У разі підсумованого обліку робочого часу не оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 106 КЗпП

Відповідно до пояснень директора ТОВ КАЗКА ОЗЕРА ОСОБА_1 табелі обліку робочого часу не складалися у зв`язку з тим, що фактичні виходи на роботу та загальний час роботи працівників співпадають із затвердженими графіками виходів на роботу за 2017 р., 2018 р., які були надані інспектору праці.

Наказом від 30.12.2016 року № 35-к на підприємстві затверджено штатний розпис на 2017 рік. яким, бухгалтеру, електрику та черговим встановлено посадовий оклад у розмірі 3200 грн за повну відпрацьовану норму робочого часу.

Відповідно до Листа Мінсоцполітики № 11535/0/14-16/13 вiд 05.08.2016 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік , норма тривалості робочого часу в годинах при 40-годинному робочому тижні в 2017 році по місяцям складає годин/місяць:

Січень - 159, лютий -160, березень - 175, квітень - 152, травень - 159, червень 159, липень - 168, серпень - 175, вересень -168, жовтень - 167, листопад - 176, грудень 160.

Згідно графіків виходу на роботу у 2017 р., які співпадають з фактично відпрацьованим часом, працівники працювали понад встановлену норму робочого часу, а саме фактично відпрацювали:

ОСОБА_12 липень - 184, серпень - 184, вересень -161, жовтень - 184, листопад - 184, грудень - 184.

ОСОБА_37 квітень - 184, травень - 161

ОСОБА_7 . Січень - 184, лютий -161, березень - 184, квітень - 176, травень - 184, червень - 161, липень - 184, серпень - 184, вересень -161, жовтень - 184, листопад - 184, грудень -184.

ОСОБА_15 березень 175

ОСОБА_9 січень - 176, лютий -161, березень - 184, квітень - 161, травень - 184, червень - 161, липень - 176, серпень - 176, вересень -176, жовтень - 176, листопад -176, грудень -176.

ОСОБА_6 січень - 184, лютий -161, березень - 184, квітень - 184, травень - 176, червень - 169, липень - 184, серпень - 184, вересень -176, жовтень - 169, листопад -184.

ОСОБА_5 січень - 184, лютий -161, березень - 184, квітень - 184, травень - 176, червень - 169, липень - 184, серпень - 184, вересень -176, жовтень - 169, листопад -184, грудень -184.

ОСОБА_10 січень - 176, лютий -161, березень - 184, квітень - 161, травень - 184, червень - 184, липень - 176, серпень - 176, вересень -176, жовтень - 176, листопад -176.

ОСОБА_2. грудень 167.

ОСОБА_8 січень 184.

На підприємстві самостійно встановлено норму тривалості робочого часу на 2018 рік з урахуванням рекомендацій Кабміну щодо перенесення робочих днів, затверджених розпорядженням КМУ N 1-р від 11.01.2018 р. (наведені в графіках роботи на 2018 рік), яка становить: січень - 168, лютий -160, березень - 167, квітень - 152, травень - 166, червень - 159, липень - 176, серпень - 175, вересень -160, жовтень - 176, листопад -176, грудень -158.

ОСОБА_1 квітень 159 ОСОБА_23 лютий 161, березень 184, червень 176.

ОСОБА_9 січень 184, червень 176,

ОСОБА_6 лютий 162, березень 159, червень 169.

ОСОБА_5 квітень 184, червень 169.

ОСОБА_10 січень 169, лютий 161, березень 184, червень 184.

ОСОБА_2. квітень 159.

Відповідно до відомостей нарахування заробітної плати та видаткових касових ордерів вищезазначеним працівникам у порушенні ч. 3 статті 106 КЗпП робота в надурочний час не оплачувалася в подвійному розмірі.

Викладене свідчить про те, що підприємством ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не дотримано мінімальних гарантій в оплаті праці, а саме має місце порушення ст.106 КЗпП України - робота в надурочний час не оплачувалася в подвійному розмірі.

3) Частина шоста статті 95 КЗпП України, стаття 33 ЗУ №108.

В порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату праці ТОВ КАЗКА ОЗЕРА не нараховано індексацію з червня 2017 по грудень 2017 наступним працівникам: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_15 . У порушенні пункту 4 ПКМУ № 1078 розрахунок індексації заробітної плати не здійсненний, порушення підтверджується відомостями нарахування та виплати заробітної плати.

4) Частини перша та друга статті 115 КЗпІІ України, частина перша статті 24 ЗУ№ 108.

Щодо виплати заробітної плати не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, у строки, встановлені колективним договором, але не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, виплата заробітної плати працівникам ТОВ КАЗКА ОЗЕРА здійснювалася несвоєчасно, з порушенням встановлених строків виплати.

За даними фінансових документів заробітна плата працівникам виплачувалася з порушенням терміну виплати, а саме за: січень 2017 - 16.02.2017, 28.02.2017 лютий 2017 - 18.03.2017, 21.03.2017, березень 2017 - 11.04.2017, квітень 2017 - 25.05.2017, травень 2017 - 07.06.2017, червень 2017 - 10.07.2017, липень 2017 - 14.08.2017, травень 2018 - 14.06.2018.

Заборгованість більше місяця за: серпень 2017 - 23.10.2017, 15.11.2017, вересень 2017 - 26.12.2017, жовтень 2017 - 26.01.2018, листопад 2017 - 28.02.2018, грудень 2017 - 30.03.2018, січень 2018 - 27.04.2018, лютий 2018 - 08.05.2018, березень 2018 - 08.05.2018, травень 2018 - 14.06.2018.

5) Частина четверта статті 115 КЗпП України; стаття 21 ЗУ № 504/96- ВР Про відпустки ( надалі в тексті Рішення Закон № 504).

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки не в усіх випадках виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Згідно Наказу № 7-к від 15.02.2018 р. Черговому ОСОБА_9 надано щорічну відпустку за робочий період з 16.01.2017 р. по 18.03.2018 р. тривалістю 24 календарних днів з 23.02.2018 року по 18.03.2018 року. Відповідно до касового ордеру № 26 від 8 травня (платіжна відомість № 5) заробітна плата за весь час щорічної відпустки ОСОБА_9 виплачена 8 травня 2018 року.

6) Стаття 34 ЗУ № 108.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством не провадиться.

На підприємстві заробітна плата за наступні місяці виплачувалася з порушенням строків їх виплати із затримкою на один і більше календарних місяців: серпень 2017 - 23.10.2017, 15.11.2017, вересень 2017 - 26.12.2017, жовтень 2017 - 26.01.2018, листопад 2017 - 28.02.2018, грудень 2017 - 30.03.2018, січень 2018 - 27.04.2018, лютий 2018 - 08.05.2018, березень 2018 - 08.05.2018, травень 2018 - 14.06.2018.

Так, наприклад: заробітна плата за березень 2018 року працівникам ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 була виплачена 08.05.2018 року ( з порушенням строків встановлених ст. 115 КЗпП України), проте компенсація за втрату частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством не провадилася.

9) Частина перша статті 116 КЗпП України.

На підприємстві не здійснюються розрахунки з робітниками при звільненні в день звільнення, а саме: відповідно до графіку виходів на роботу за лютий 2017 року ОСОБА_8 звільнений з посади чергового 02.02.2017 року. Згідно з відомостями нарахування заробітної плати за січень, лютий 2017 року заробітна плата була нарахована (за січень 2017 року - 2576 грн, за лютий 2017 р у сумі 157,60 грн.). До інспекційного відвідування надано відомості виплати заробітної плати за 2017 року та січень-червень 2018 року. Згідно наданих відомостей про виплату заробітної плати, ОСОБА_8 станом на 31.07.2018 року розрахунки при звільненні не здійсненні. Порушення підтверджується наказами про звільнення працівників, розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати.

10) ч. 1 ст.117 КЗпП України: у випадках невиплати в день звільнення всіх коштів працівникам не нараховується та не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наказами про звільнення, розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати.

ОСОБА_8 звільнений з посади чергового 02.02.2017 року. Станом на 31.07.2018 року розрахунки при звільненні не здійсненні. Компенсація у розмірі середнього заробітку за період з 03.02.2017 до 31.07.2018 року не нараховується та не виплачується.

ОСОБА_37 відповідно до Наказу № 11 від 30 червня 2017 року було звільнено з посади чергового КПП. Виплата заробітної плати здійснена 10 липня. Компенсація за невикористану відпустку не нарахована та не виплачена. Компенсація у розмірі середнього заробітку за період з 01.07.2017 по 10.07.2017 не нараховувалася та не виплачувалася.

ОСОБА_15 відповідно до Наказу № 9К від 14 квітня 2017 року звільнено з посади чергового КПП. Виплата заробітної плати здійснена 25 травня. Компенсація за невикористану відпустку не нарахована та не виплачена, компенсація у розмірі середнього заробітку за період з 15.04.2017 по 25.05.2017 не нараховувалася та не виплачувалася.

11) Частина перша статті 83 КЗпП України.

При звільненні працівника йому не виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи.

ОСОБА_27 звільнений з посади чергового 02.02.2017 року, станом на 31.07.2018 року розрахунки при звільненні не здійсненні. Згідно відомостей нарахування заробітної плати, грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки не нараховувалася та згідно відомостей виплати не виплачувалася.

Згідно п.3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі в тексті Рішення Порядок № 509) уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Пунктом 4 Порядку встановлено, що справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Рішення про розгляд справи про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА №ДЦ615/1178/АВ/ІП, ДЦ615/1178/АВ/3Б, ДЦ615/1178/АВ/Мг прийняті 09.08.2018 року, тобто в межах строку на їх прийняття ( дата складення акту 31.07.2018) .

Згідно вказаних рішень, розгляд справи призначено на 22.08.2018 року, тобто строк призначення справи до розгляду не перевищив встановленого п.4 Порядку №509 терміну.

Повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу отримано позивачем 13.08.2018 року, а саме за 9 днів до розгляду справи. Отже відповідачем дотримано вимоги п.6 Порядку, згідно якого про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про розгляд відносно нього справи про накладення штрафу. В той же час, 22.08.2018 року позивачем було надано клопотання про перенесення розгляду справи №36 від 22.08.2018 року, в якому позивач просив перенести розгляд справи та призначити його на 30 серпня 2018 року о 10 годині.

Відповідно до п.5 Порядку № 509, у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Клопотання позивача задоволено та перенесено розгляд справи на 30 серпня 2018 року, строк перенесення розгляду не перевищив десяти днів, що вказує на дотримання відповідачем вимог п.5 Порядку № 509.

Про задоволення клопотання позивача повідомлено телефонограмою, яка міститься у Журналі реєстрації телефонограм 04.2-14-4 копія якого міститься в матеріалах справи (т.1, а.с. 154).

Отже твердження позивача, про те, що його не повідомлено про задоволення заявленого клопотання спростовується матеріалами справи.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 31 липня 2018 року уповноваженою особою відповідача були прийняті: 1) Постанова № ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 409 530, 00 грн.; 2) Постанова № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС про накладення штрафу розмірі 11 169,00 грн.; 3) Постанова № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу у розмірі 3 723,00 грн.

Правовими підставами для застосування штрафу у розмірі 409 530 грн., який накладений Постановою № ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС відповідачем визначені порушення позивачем наступних норм: ч. 2 ст. 3-1 Закону України Про оплату праці , щодо не оплати за роботу в нічний та надурочний час, ч. 3 ст. статті 106 КЗпП України ( робота в надурочний час не оплачувалось в подвійному розмірі), порушення ст. 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (ч.4 ст. 73 КЗпП України) не оплачувалось в подвійному розмірі, порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України Про оплату прані ( не нарахована індексація з червня 2017 по грудень 2017(пункт 4 ПКМУ № 1078), порушення ч. 1 ст. 116 КЗпП України (не здійснювались розрахунки з робітниками при звільненні в день звільнення), порушенні частини першої статті 83 КЗпП України (при звільненні працівника йому не виплачувалась грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинстві підгрупи А І групи).

При застосуванні штрафу відповідач керувався ст. 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закон України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю u зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509. Штраф заснований на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

1) Щодо структури штрафу позивачем за позицією відповідача допущені порушення мінімальних гарантій в оплаті праці (абзац 4 ст. 265 КЗпП України).

А. Частина 1, 2 ст. 106 КЗпП України (надурочний час): працівники працювали понад встановлену норму робочого часу у 2017 році, яка оплачується в подвійному розмірі годинної ставки ОСОБА_12 липень - 184, серпень - 184, вересень -161, жовтень - 184, листопад - 184, грудень - 184., ОСОБА_37 . квітень - 184, травень - 161, ОСОБА_7 січень - 184, лютий -161, березень - 184, квітень - 176, травень - 184, червень - 161, липень - 184, серпень - 184, вересень -161, жовтень - 184, листопад - 184, грудень -184, ОСОБА_15 березень 175, ОСОБА_9 січень - 176, лютий -161, березень - 184, квітень - 161, травень - 184, червень - 161, липень - 176, серпень - 176, вересень -176, жовтень - 176, листопад -176, грудень -176, ОСОБА_6 січень - 184, лютий -161, березень - 184, квітень - 184, травень - 176, червень - 169, липень - 184, серпень - 184, вересень -176, жовтень - 169, листопад -184, ОСОБА_5 січень - 184, лютий -161, березень - 184, квітень - 184, травень - 176, червень - 169, липень - 184, серпень - 184, вересень -176, жовтень - 169, листопад -184, грудень -184., ОСОБА_10 січень - 176, лютий -161, березень - 184, квітень - 161, травень - 184, червень - 184, липень - 176, серпень - 176, вересень -176, жовтень - 176, листопад -176, ОСОБА_2. грудень 167, ОСОБА_27 січень 184. Всього 10 працівників.

Згідно графіків виходу на роботу у 2018 р., які співпадають з фактично відпрацьованим часом, працівники працювали понад встановлену норму робочого часу, а саме фактично відпрацювали: ОСОБА_12 січень 176, березень -176, квітень -169, ОСОБА_1 квітень 159, ОСОБА_23 лютий 161, березень 184, червень 176, ОСОБА_9 січень 184, червень 176, ОСОБА_6 лютий 162, березень 159, червень 169, ОСОБА_5 квітень 184, червень 169, ОСОБА_10 січень 169, лютий 161, березень 184, червень 184, ОСОБА_29 квітень 159. Всього 8 працівників.

Однак, із восьми працівників, які за позицією відповідача працювали понаднормовий час у 2018 році відносно семи працівників порушення були встановлені і за 2017 рік.

У відношенні ОСОБА_1 вперше було встановлено порушення лише у 2018 році.

Усього кількість працівників, які працювали понад встановлену норму робочого часу у 2017- 2018 роках, яка повинна оплачуватись в подвійному розмірі за даним відповідача склала 11 осіб.

Б. Частина 2 ст. 72, ч. 4 ст. 73, ч.1,2 ст. 107 КЗпП України (робота у святкові, неробочі дні і як наслідок не оплата у подвійному розмірі).

Санкція застосована за несплату заробітної плати у подвійному розмірі відносно наступних працівників: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_37, ОСОБА_12, ОСОБА_2. Всього 9 працівників.

В. Частина 6 ст. 95 КЗпП України, ст.33 Закону України Про оплату праці (не проведення індексації заробітної плати) відносно наступних працівників: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_30 Всього 8 працівників.

Г. Частина 1 ст. 83 КЗпП України ( не нарахована та несплачена компенсація за всі дні невикористаної щорічної відпустки при звільненні працівника, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи).

Компенсація не сплачена ОСОБА_11 , ОСОБА_15 , ОСОБА_27 Всього 3 працівники.

Постанова № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС про накладення штрафу розмірі 11169 грн.

Правовими підставами для застосування штрафу у розмірі 11169 грн., який накладений Постановою № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС відповідачем визначені порушення позивачем наступних норм: ч.1,2,4 ст.115, ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпП України, ст. ст. 24, 34 Закону України Про оплату праці , ст. 21 Закону України Про відпустки .

При застосуванні штрафу відповідач керувався ст. 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509. Штраф заснований на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Заробітна плата працівникам виплачувалася з порушенням терміну виплати, а саме за: січень 2017 - 16.02.2017, 28.02.2017 лютий 2017 - 18.03.2017, 21.03.2017, березень 2017 - 11.04.2017, квітень 2017 - 25.05.2017, травень 2017 - 07.06.2017, червень 2017 - 10.07.2017, липень 2017 - 14.08.2017, травень 2018 - 14.06.2018.

Порушення частини четвертої статті 115 КЗпП України, статті 21 ЗУ №504 Про відпустки : заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки не в усіх випадках виплачувалась не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (виплата здійснена з порушенням строків більш ніж на місяць).

В порушенні статті 34 ЗУ № 108 компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари та тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством не провадилась.

На підприємстві не здійснюються розрахунки з робітниками при звільненні в день звільнення ( ч. 1 ст.117 КЗпП: у випадках невиплати в день звільнення всіх коштів працівникам не нараховується та не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наказами про звільнення, розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати).

Постанова № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу у розмірі 3 723,00 грн.

Правовими підставами для застосування штрафу у розмірі 3 723 грн., який накладений Постановою № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС відповідачем визначені порушення позивачем наступних норм: ч.1,2 ст. 24 Закону України Про оплату праці щодо виплати заробітної плати не менш двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів у строки, встановлені колективним договором, але не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата,

При застосуванні штрафу відповідач керувався ст. 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509. Штраф заснований на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V (далі - Закон N 877-V).

Так, за приписами ст. 1 Закону N 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності , заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 1 9, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону (частини 5 статті 2 Закону).

Спірні правовідносини регулюються Конвенцією № 81 Міжнародної організації праці 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , Законом України " Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності " від 05.04.2007 року № 877, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року (який діяв на час проведення інспекційного відвідування), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року, Кодексом законів про працю України .

Суд зазначає, що приписами статті 259 Кодексу законів про працю України визначено що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці).

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 929-р, функції і повноваження Державної інспекції України з питань праці передані правонаступникам Державній службі України з питань праці та її територіальним органам.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Державна служба України з питань праці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11.02.2015 року № 100 утворено Головне управління Держпраці у Донецькій області, реорганізувавши шляхом злиття Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області та Територіальної державної інспекції з питань праці у Донецькій області.

Відповідно до розпорядження Кабінету міністрів України "Питання державної служби праці" від 30.09.2015 року № 1021-р функції і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється, покладені на Державну службу з питань праці.

Наказом Держпраці України від 07.05.2015 року № 16 затверджене Положення про Головне управління Держпраці у Донецькій області, згідно пункту 1 якого, Головне управління Держпраці у Донецькій області є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці у та їй підпорядковується.

Згідно ст. 38 Закону України "Про охорону праці" державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Таким чином, відповідач у справі є органом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики у сфері охорони праці.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 зазначеного Закону).

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Статтею 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно - правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2694 охорона праці - це система правових, соціально - економічних, організаційно - технічних, санітарно - гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 цього Закону умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно - побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, нормативно - правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов`язкові для виконання (ст. 27 Закону № 2694).

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 року N 295 (чинною на час спірних правовідносин), якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (Визнана нечинною Постановою Шостого апеляційного адміністративного суді від 14 травня 2019 року по справі № 826/8917/17, яка набрала законної сили 13 червня 2019 року та як слід Постанова втратила чинність саме з цього дня).

Відповідно до пунктів 1-2 Порядку № 295 здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Згідно п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5 - 7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об`єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю (п. 6 Порядку № 295).

Пунктом 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Пунктом 9 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів (п. 10 Порядку № 295).

Під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку; 3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису; 4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником; 5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки; 6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об`єкта відвідування; 8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці; 9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Відповідно до п. 19, 20, 21 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Крім того, пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

З матеріалів справи встановлено, що посадові особи відповідача пред`явили службові посвідчення черговому на КПП позивача ОСОБА_32 , який пояснив що зі слів директора ОСОБА_1 знаходиться на лікарняному, а остання за телефоном повідомила, що з`явитись немає можливості, інша особа яка мала б можливість надати документи позивачем не визначена (т.1., а.с. 94, 95-98).

Тобто початок перевірки та відповідні документи були пред`явлені не уповноваженій особі.

При цьому посадовими особами за точкою зору позивача допущені порушення Порядку № 295.

Відповідно до абз. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року N 877-V (далі - Закон N 877-V) виключно законами України встановлюється спосіб та форма здійснення державного нагляду (контролю). При цьому, відповідно до ст. 1 Закону N 877-V, заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 3 ст. 7 цього ж Закону зазначено, що у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається, зокрема, форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо). Таким чином, з аналізу приписів абз. 3 ст. 1 та ч. 3 ст. 7 Закону N 877-V слідує, що Закон містить різні переліки форм заходів контролю, серед яких є і така форма, як інспектування. Крім того, конструкція норми ч. 3 ст. 7 Закону свідчить про те, що законом не визначений вичерпний перелік таких заходів та інша назва контрольного заходу, прямо не зазначена в тексті Закону, не суперечить його вимогам.

Поряд з цим, основні засади здійснення контролю за додержанням законодавства про працю визначені Конвенцією МОП № 81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , ратифікованої Україною Законом N 1985-IV від 08.09.2004 року, яка є частиною національного законодавства України та застосовується в порядку передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України".

Суд зазначає, що Порядок № 295 визначав, що інспекційне відвідування може бути проведено за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Зазначена позиція повністю узгоджується з приписами Конвенції № 81 Міжнародної організації праці 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року.

Статтею 12 Конвенції передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Стаття 16 Конвенції визначає, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

У відповідності до стаття 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 2 Закону України Про міжнародні договори визначено поняття міжнародний договір України це укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб`єктом міжнародного права, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов`язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо). Статтею 15 вище значеного Закону чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права. Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов`язання за цими договорами.

Тобто інспекційне відвідування здійснюється без залежного повідомлення якщо тільки інспектори вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Тому суд вважає, що не пред`явлення документів об`єкту відвідування, а також пред`явлення їх не уповноваженій особі не порушує права позивача, оскільки у інспекторів праці наявні повноваження на проведення інспекційного відвідування з огляду на приписи Конвенції.

Також думки дотримується Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 року по справі № 697/2073/17.

У відповідності до ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно того, що інспектування відбувалось з 19.07.2018 року по 31.07.2018 року суд не погоджується із доводами позивача щодо порушення строку здійснення інспекційного відвідування, оскільки в перший день інспекційного відвідування (19.07.2018 року) був складений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ДЦ615/1178/НД/АВ та вимога щодо надання документів № ДЦ615/1178/ПД. У відповідності до приписів пункту 18 Порядку №295, на час виконання вимоги, строк проведення інспекційного відвідування зупиняється.

Директором позивача ОСОБА_1 . на адресу відповідача були надані пояснення від 30.07.2018 року (т.1, а.с. 155 ) та надані завірені належним чином документи: накази про прийняття на роботу та платіжні відомості та видаткові касові ордери, графіки виходів на роботу (т.1, а.с. 157-196).

Крім того, у відповідних поясненнях директором позивача було зазначено, що трудові договори з працівниками не укладались, правила внутрішнього трудового розпорядку, як і графіки змінності відсутні, зарплата виплачується до табелю обліку робочого часу , журналів виходу на роботу не має, колективний договір не укладався, положення про оплату праці не має, станом на 30 липня зарплата виплачена, зарплата виплачується по мірі надходження коштів, графік виплати відсутній (т.1., а.с. 155).

Позивачем до матеріалів справи долучений колективний договір на 2018 -2019 роки, який до уваги судом не приймається, оскільки відповідно до вищезазначених пояснень на час проведення інспекційного відвідування, як зазначила ОСОБА_1 , колективний договір не укладався.

Додатково ОСОБА_1 пояснила, що табелі обліку робочого часу не складались у зв`язку з тим, що фактичні виходи на роботу та час роботи працівників співпадають з графіками виходів на роботу за 2017-2018 роки, які були надані інспектору праці (т.1, а.с. 156).

Тобто фактично документи були надані позивачем посадовим особам відповідача 30.07.2018 року і 31.07.2019 року був складений Акт інспекційного відвідування.

Тому відповідачем не були порушені строки проведення інспекційного відвідування, оскільки воно було проведено протягом 2 робочих днів.

Щодо доводів позивача щодо не направлення та не надання посвідчень (направлень) на проведення інспекційного заходу, то відповідачем до суду надані докази направлення поштою копії повідомлення, копія направлення, копія акту та копія вимоги (копія Накладної та опису вкладення - т.1, а.с. 103) на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві.

Суд не погоджується із доводами представника позивача щодо не розшуку зазначеного листа за допомогою сервісу Укрпошти щодо відстеження кореспонденції (відправлення), оскільки зазначена інформація зберігається не більш 6 місяців, відповідно до Правил Укрпошти.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу Постанова № ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС про накладення штрафу у розмірі 409530 грн. суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 3-1 Закону України Про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров`я, за роботу в нічний та надурочний час, роз`їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР Про оплату праці (далі - Закон № 108/95-ВР) норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються КЗпП України.

Частиною другою статті 12 Закону № 108/95-ВР встановлено, що норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.

Крім того, за приписами статті 17 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії , основні державні соціальні гарантії встановлюються законами.

Отже, державне регулювання оплати праці, що визначено законодавством, полягає, зокрема, у встановленні розміру мінімальної заробітної плати та інших зазначених у законодавстві норм і гарантій оплати праці, в тому числі за роботу в надурочний та нічний час.

У статті 106 КЗпП України передбачені державні гарантії оплати праці за роботу в надурочний час, тобто час, відпрацьований понад встановлений робочий час.

Статтею 265 КЗпП України визначено відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема:

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Такої ж позиції дотримується Веховний Суд у Постанові від 19 вересня 2018 року справа №804/7745/16 (адміністративне провадження №К/9901/1475/17).

На час виявлення порушення у 2018 році був встановлений мінімальний розмір заробітної плати - 3723 грн.

Частиною 1, 2 ст. 106 КЗпП України встановлено, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки.

За відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою - за всі відпрацьовані надурочні години.

Відповідачем встановлений факт, що 11 працівників позивача працювали понад встановлену норму робочого часу у 2017- 2018 роках, яка повинна була оплачуватись в подвійному розмірі годинної ставки, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .., ОСОБА_10 , ОСОБА_2., ОСОБА_27 та ОСОБА_1 (2018 рік).

Позивач звернув увагу суду на ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відпрацювали у квітні 2018 року 159 годин, а відповідач вважає, що зазначені особи відпрацювали понад встановлену норму робочого часу.

Як вбачається із листа Міністерства соціальної політики України від 19.03.2019 року №353/0/206-19, який долучений до матеріалів справи норма тривалості робочого часу у квітні 2018 року, розрахована за календарем п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, при 40 - годинному робочому тижні становила 159 годин.

Тобто у зазначеному випадку не підтверджуються висновки акту інспектування щодо вищезазначеного порушення відносно двох вищезазначених осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Однак, позивачем також допущені порушення приписів частини 2 ст. 72 КЗпП України, якою було передбачено, що оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу, ч. 4 ст. 74 робота у дні, встановлені ч.1 та 2 цієї ж статті компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Частиною 1, 2 ст. 107 КЗпП України передбачено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Тобто позивачем не дотримані мінімальні державні гарантії .

Зазначена позиція суду збігається із позицією Верховного Суду України від 26 квітня 2018 року, справа №823/708/17 (адміністративне провадження №К/9901/747/17).

Позивачем порушена частина 6 ст. 95 КЗпП України, якою встановлено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку та ст.33 Закону України Про оплату праці , якою визначено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Як було встановлено, що індексація заробітної плати не була здійснена відносно наступних працівників: ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9, ОСОБА_15 Всього 8 працівників.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про оплату праці" норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням потреб працівників та їх сімей, вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної людини, збереження її здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості, а також загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці та рівня зайнятості (стаття 9 Закону України "Про оплату праці").

Статтею 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою (стаття 11 Закону України "Про оплату праці").

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, індексація заробітної плати є і мінімальною державною гарантією в оплаті праці, і державною соціальною гарантією, оскільки стосується працівників і їх сімей.

Водночас, статтею 95 КЗпП України визначено, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно до п. 4 Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, фіксована сума індексації виплачується до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення заробітної плати перевищить фіксовану суму індексації.

Зазначена позиція відповідає Постанові Верховного суду від 12 квітня 2018 року, справа №816/2325/16 (адміністративне провадження №К/9901/3914/17).

Позивачем порушена ч. 1 ст. 83 КЗпП України, якою передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Компенсація не сплачена ОСОБА_11 ., ОСОБА_15, ОСОБА_27 Всього 3 працівники.

Вищезазначене свідчить про недотримання мінімальних гарантій для працівників щодо оплати щорічних відпусток.

Абзацем 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

Оскільки порушення виявлені відносно 10 працівників (не враховуючі ОСОБА_1 та з врахуванням того що відносно ОСОБА_2 встановлено порушення ст. 107 КЗпП України (ч.4 ст. 73 КЗпП), то сума штрафу , яка повинна бути застосована до позивача повинна складати 372300 грн, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Постанови № ДЦ 615/1178/АВ/МГ-ФС підлягають задоволенню у частині скасування штрафу у сумі 37230 грн.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування Постанови № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС про накладення штрафу у розмірі 11169 грн. суд зазначає наступне.

Позивачем не дотримані частини перша та друга статті 115 КЗпІІ України, якими передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Частиною 4 КЗпП України передбачено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Аналогічна норма встановлена ч. 1 ст. 21 Закону України Про відпустки , якою визначено, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Як вбачається із матеріалів справи згідно Наказу № 7-к від 15.02.2018 р. черговому ОСОБА_9 надано щорічну відпустку за робочий період з 16.01.2017 р. по 18.03.2018 р. тривалістю 24 календарних днів з 23.02.2018 року по 18.03.2018 року. Відповідно до касового ордеру № 26 від 8 травня (платіжна відомість № 5) заробітна плата за весь час щорічної відпустки ОСОБА_9 . виплачена 8 травня 2018 року.

Частиною першої статті 24 Закону України Про відпустки встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Статтею 34 Закону України Про оплату праці компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивачем не дотримані вимоги вищезазначеного закону компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством не провадиться.

На підприємстві заробітна плата за наступні місяці виплачувалася з порушенням строків їх виплати із затримкою на один і більше календарних місяців: Серпень 2017 - 23.10.2017, 15.11.2017, Вересень 2017 - 26.12.2017, Жовтень 2017 - 26.01.2018, Листопад 2017 - 28.02.2018, Грудень 2017 - 30.03.2018, Січень 2018 - 27.04.2018, Лютий 2018 - 08.05.2018, Березень 2018 - 08.05.2018, Травень 2018 - 14.06.2018. Однак, компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги не проводилась ( ОСОБА_12 , ОСОБА_36, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2.).

Позивачем порушені приписи частина перша статті 116 КЗпП, якою було передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підприємстві не здійснювались розрахунки з робітниками при звільненні в день звільнення ( ОСОБА_8 )

У порушення ч. 1 ст.117 КЗпП України, якою передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Інспектуванням було встановлені випадки невиплати в день звільнення всіх коштів без нарахування та виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що підтверджено наказами про звільнення, розрахунково-платіжними відомостями на виплату заробітної плати ( ОСОБА_27 ., ОСОБА_37, ОСОБА_15 ).

У відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Оскільки відповідачем встановлені факти порушення строків виплати заробітної плати більш як за один місяць, а також встановлені факти порушення встановлених строків виплати інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, які знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи тому у задоволенні позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування Постанови № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС про накладення штрафу у розмірі 11169 грн. повинно бути відмовлено.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправною та скасування Постанови № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС про накладення штрафу у розмірі 3 723,00 грн.

Позивачем не дотримані вимоги частини першої та другої статті 115 КЗпП України, якими передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За даними фінансових документів позивача заробітна плата працівникам виплачувалася з порушенням терміну виплати, а саме за: січень 2017 - 16.02.2017, 28.02.2017, лютий 2017 - 18.03.2017, 21.03.2017, березень 2017 - 11.04.2017, квітень 2017 - 25.05.2017, травень 2017 - 07.06.2017, червень 2017 - 10.07.2017, липень 2017 - 14.08.2017, травень 2018 - 14.06.2018.

Тобто відповідачем встановлені факти невиплати заробітної плати не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що ридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Тому відповідачем обґрунтовано застосований штраф у сумі 3723 грн.

У відповідності до ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача, щодо притягнення позивача двічі за одні і ті ж порушення, оскільки позивачем порушені різні норми КЗпП України та Закону України Про відпустки , за порушення яких встановлена різна відповідальність.

Щодо доводів позивача відносно Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 року N 295 (чинною на час спірних правовідносин), якою, зокрема було затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та яка була визнана нечинною Постановою Шостого апеляційного адміністративного суді від 14 травня 2019 року по справі № 826/8917/17 і набрала законної сили 13 червня 2019 року то у відповідності до приписів ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто Постанова втратила чинність 13 червня 2019 року і не може бути застосована до правовідносин, які діяли у 2017- 2018 роках.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім цього, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", заява № 4909/04, рішення від 10 лютого 2010 року, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

У відповідності до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КАЗКА ОЗЕРА до Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування: Постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА №ДЦ615/1178/АВ/МГ - ФС у сумі 409530,00 грн.; Постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА № ДЦ 615/1178/АВ/ЗБ-ФС у сумі 11169,00 грн.; Постанови Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА № ДЦ 615/1178/АВ/ІП-ФС у сумі 3 723,00 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Держпраці у Донецькій області від 30.08.2018 про накладення штрафу на ТОВ КАЗКА ОЗЕРА № ДЦ 615/1178/АВ/МГ - ФС у сумі 37230 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Донецькій області (87302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82, ЄДРПОУ 3970445) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗКА ОЗЕРА" ( 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Казкова, буд. 41, код ЄДРПОУ 34064486 ) судовий збір в розмірі 875 (вісімсот сімдесят п`ять) гривень 88 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко


Суд	Донецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.06.2019
Оприлюднено	03.07.2019
Номер документу	82752605
Судочинство	Адміністративне

Кониченко О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.06.2019 по справі 200/2911/19-аДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —200/2911/19-а

Рішення від 18.06.2019

Рішення
від 18.06.2019 по справі 200/2911/19-а
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД