Рішення

від 10.06.2019 по справі 280/119/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2019 року 11 год. 37 хв.Справа № 280/119/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Серебрянниковій О.А., та сторін

від позивача: Кулєш Г.О., Каченюк О.І.,

від відповідача: Лабур М.Г.,

третя особа: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 НОМЕР_2 )

до відповідача - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750)

про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 06.09.2018 №0026471305, №0026481305, №0026491305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Позивачем та ПАТ Укрсиббанк було укладено кредитний договір та відбулося переведення кредитування із іноземною валюти (Долар США) в національну валюту (гривню). Однак, контролюючим органом на підставі акту перевірки, яким встановлено отримання позивачем доходу у формі додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором (банківською установою) основної суми боргу та неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік були прийняті податкові повідомлення рішення № 0026471305 із зобов`язанням щодо сплати податку на доходи фізичних осіб; № 0026481305 із зобов`язанням щодо сплати 170 грн на підставі п.п54.3.3 п.54,.3 статті 54 та п. 120.1 статті 120 ПКУ та № 0026491305 із зобов`язанням щодо сплати військового збору. Позивач скористався правом на адміністративне оскарження до вищого органу, проте листом №/К/99-99-11-01-01-14 від 04.12.2018 ДФС України повідомила про те, що скарга залишена без задоволення а вказані ППР без змін. Позивач вважає, висновки перевірки та рішення про донарахування податкових зобов`язань не відповідають вимогам діючого законодавства у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 14.01.2019 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем виконані вимоги ухвали суду від 14.01.2019.

Ухвалою суду від 01.02.19 відкрито загальне позовне провадження по справі №280/119/19 та призначено підготовче засідання на 27.02.19 о 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 20.02.2019 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

19.02.2019 через канцелярію суду (вх. №6800) від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував та зазначив наступне. В ході проведення перевірки контролюючим органом враховані всі обставини щодо визначення податкових зобов`язань по отриманим ППФО ОСОБА_1 доходам у сумі 329079, 48 грн від ПАТ УкрСиббанк за ознакою доходу 126 - Дохід, отриманий платником податку, як додаткове благо , інформація про які отримана від банку шляхом відображення у податковому розрахунку за ф.1-ДФ та підтверджені листом від 10.01.2018р. №14-2-02/232. Твердження позивача щодо не врахування контролюючим органом нібито наявної переплати по кредитному договору є безпідставним, оскільки це правові відносини між фізичною особою та банківською установою. Крім того, відповідно до Податкового кодексу України контролюючий орган не наділений правами щодо контролю по правомірності нарахування та виплати банком кредитів. Спір щодо правомірності визначення доходу між фізичною особою та банком не може розглядатися контролюючим органом відповідно до норм Податкового кодексу України. З огляду на зазначене податкові повідомлення рішення прийняті у спосіб та у порядку до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 27.02.2019 відкладено підготовче засідання суду на 25.03.2019 о/об 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 25.03.2019 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 23.04.2019 о/об 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.04.2019 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Укрсиббанк та витребовано копію кредитного договору.

Ухвалою суду від 23.04.2019 зупинено провадження по справі для примирення сторін до 10.06.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 23.04.2019 задоволено клопотання представника про витребування доказів від ПАТ "Укрсоцбанк", а саме копію кредитного договору №11352996000 від 02.06.2008, заяву про переведення валюти кредитування за довогором №1135299600 від 02.06.2008.

Ухвалою суду від 10.06.2019 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 10.06.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду від 10.06.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, після наданих сторонами пояснень та клопотання про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті у цей же день.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

02.06.2008 між Позивачем та ПАТ Укрсиббанк було укладено Договір іпотеки №11352996000/3. Відповідно до п.1.1 Договору Іпотеки №11352996000/3, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю квартиру АДРЕСА_2 в будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 49,86 кв. м, житловою площею 28,5 кв. м, що складається з двох жилих кімнат та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності.

14.01.2016 між Позивачем та ПАТ Укрсиббанк було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11478229000.

Пунктом 2.2. Розділу 2 Договору зазначено, що метою кредиту є споживчі потреби, погашення заборгованості за Договору про надання споживчого кредиту №11352996000 від 02.06.2008.

Пунктом 2.3. Розділу 2 Договору про надання споживчого кредиту №11478229000 від 14.01.2016 передбачено, що кредит надається строком до 14.07.2024.

В свою чергу, п.п. б пункту 1.1. частини 1 Додаткової угоди №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11352996000 від 02.06.2008, передбачено, що сторони дійшли згоди про анулювання частини заборгованості у разі погашення Позичальником (позивачем) частини заборгованості у розмірі не менше еквіваленту 277 863,05 (двісті сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят три) грн 05 коп. у валюті наданого кредиту за Договором. Останній платіж за Договором №11478229000 від 14.01.2016 сплачено 12.03.2018 .

З наданих на виконання вимог ухвали суду документів ПАТ "УкрСиббанком" вбачається, що банком було анульована сума боргу за кредитом згідно Договору про надання споживчого кредиту №11352996000 від 02.06.2008, про що наданий лист від 16.01.2016 вих №31-1-62/4.

До ГУ ДФС у Запорізькій області надійшла інформації щодо громадян, які не надали декларації за 2016 рік про доходи, отримані у вигляді додаткового блага за ознакою 126 дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у 2016 році, у тому числі щодо платника податків - фізичної особи, яка не є суб`єктом господарювання, який отримав дохід за ознакою 126 в сумі 329079,48 грн, у відповідності до Державного реєстру платників податків.

З метою підтвердження інформації, що відображена у відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів, стосовно отримання ППФО ОСОБА_1 доходу у вигляді додаткового блага (ознака доходу 126) протягом 2016 року в сумі 329079,48 грн, ГУ ДФС у Запорізькій області направлено лист від 20.11.2017 №18584/10/08-01-50-02-10-03 на адресу ПАТ УкрСиббанк .

ПАТ УКРСОЦБАНК , супровідним листом від 10.01.2018 №14-2-02/232 надано інформацію, відповідно до якої встановлено, що банк підтверджує інформацію надану у податковому розрахунку за ф.1-ДФ про дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), встановленого д 164.2.17 пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України .

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області ОСОБА_1 було надіслано лист-запрошення №4506/14/08-01-50-02 від 13.06.2018 з метою надати пояснення щодо отриманого доходу та заповнення декларації.

У встановлений законодавством строк, а саме - до 1 травня 2017 року та на станом на дату акту податкова декларація про майновий стан і доходи за 2016 р. ППФО ОСОБА_1 не подана, що є порушенням вимог пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 168.2.1 п. 168.1 ст.168, пп. „д" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України.

Головним управлінням ДФС у Запорізькій області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово - господарської діяльності платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 . За результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки складено акт від 27.07.2018 №711/08-01-13-05/2176305290, який направлено 27.07.2018 поштою, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ), який був повернутий поштою 30.08.2018 у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

За результати проведеної перевірки встановлені порушення, а саме:

вимог пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.168.2.1 п.168.1 ст.168, пп. „в" п. 176.1 ст. 176, п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПК України) в частині не подання у встановлений законодавством строк, а саме - до 1 травня 2017 року податкової декларації про майновий стан і доходи за 2016 р. та не відображення в ній доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді анульованої (прощеної) кредитором (банківською установою) основної суми боргу у розмірі 329079,48 грн, вимог 16.1.2, пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст. 36, пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 пп.168.2.1 п. 168.2. пп. 168.4.5 п. 168.4 ст.168, п. 179.7 ст.179 ПК України в частині не нарахування та не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді анульованої (прощеної) кредитором (банківською установою) основної суми боргу у розмірі 59110,29 грн, вимог пп. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України в частині не визначення об`єкту оподаткування військовим збором, що призвело до не нарахування та неперерахування до бюджету військового збору за 2016 р. у розмірі 4925,86 грн.

За результатами перевірки відповідно до вимог ПК України та згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків,затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 листопада 2012 року № 1236 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення - рішення №0026481305, №0026491305, №0026471305 від 06.09.2018.

У податковому повідомленні-рішенні №0026471305 від 06.09.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було встановлено порушення пп. 16.1.2, пп. 16.1.4, п. 16.1 ст. 16, п. 36.1 ст.36, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.2.1 п. 168.2. пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 179.7 ст. 179 ПК України у результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за резулльтатами річного декларування на суму 73887,86 грн (за податковими зобов`язаннями - 59110,29 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 14777,57 грн).

У податковому повідомленні-рішенні №0026481305 від 06.09.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було встановлено порушення пп. 16.1.3 п.16.1 ст. 16, пп. д пп.164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст. 167, підпуткту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп.168.2.1, п. 168.1 ст. 168, пп. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 ПК України у результаті чого застосовано штрафну санкцію за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 170,00 грн.

У податковому повідомленні-рішенні №0026491305 від 06.09.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області було встановлено порушення пп. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, підпункт 1.3 пункту 16-1 підроздялу 10 розділу XX ПК України збільшено суму грошового зобовязання за платежем військовий збір на суму 6157,32 грн (за податковими зобов`язаннями - 4925,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1231,46 грн).

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Заслухавши представників сторін, враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі ПК України) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату(нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.

Так, відповідно до підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній до 1 січня 2015 року) до оподатковуваного доходу включаються суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з підпунктом б підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обовязків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як доход у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує доход платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує доход платника податку і включається в його оподатковуваний доход. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку (процентного), анульованого кредитором за його самосійним рішенням, була усунена шляхом внесення змін Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2015 року.

Згідно з підпунктом д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню), прощені (анульовані) кредитором.

Наведене підтверджується і змінами, які в подальшому внесені до законодавства, зокрема, Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань від 09 квітня 2015 року №321-VIII, який набрав чинності 07 травня 2015 року, редакція підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України була доповнена абзацом другим, у звязку з чим сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності не підлягали включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При вирішенні даного спору слід враховувати й положення пункту 56.21 статті 56 ПК України, якими встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таке застосування норм відповідає й основним засадам податкового законодавства, проголошеним у статті 4 ПК України.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість за кредитом, прощена (анульована) банком. Прощені (анульовані) банком проценти за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеня) не є доходом платника податків, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом, без врахування таких платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з повідомлення про аналювання боргу ПАТ УкрСиббанк від 16.01.2016 №31-1-62/4 Банком прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 16 січня 2016 р. становить 13733,30 доларів США, що складає 332172,81 грн по курсу НБУ на 16.01.2016, а саме: суми основного боргу (кредиту) 13605,41 доларів США, що складає 329079,48 грн по курсу НБУ станом на 16.01.2016.

Згідно листа АТ УкрСиббанк від 23.04.2019 №13-3-05/440 заява про переведення валюти кредитування за договором з ОСОБА_1 до банку не надавалась, так як вказане переведення не здійснювалось.

Крім того АТ УкрСиббанк у 2014-16 роках не укладав до жодного кредитного договору (в іноземній валюті) з будь-якими фізичними особами додаткових угод до таких договорів про зміну валюти кредиту з іноземної в національну.

Також відповідно до листа АТ УкрСиббанк від 10.05.2019 за вих. №13-3-05/477 банк повідомляє, що заява про переведення валюти кредитування за кредитним договором №11352996000 від 02 червня 2008 року позичальником ОСОБА_1 не надавалась, так як вказаний договір припинив свою дію 16 січня 2016 року внаслідок погашення позичальником частини боргу та прощення банком частини боргу, що залишилась не погашеною.

Таким чином, ОСОБА_1 нараховано та сплачено дохід, як додаткове благо (ознакою 126 у вигляді анулювання основної суми кредиторської заборгованості) у сумі 329079,48 грн, а тому правильним є висновок контролюючого органу, що вказана сума у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є додатковим благом платника податку (позивача) за наслідками якого у позивача виникає наявність обов`язку сплати податку з доходів фізичних осіб та відображення її у річній податковій декларації.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадахзмагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) про визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 11.06.2019.

Суддя Р.В.Сацький