Рішення

від 02.07.2019 по справі 540/854/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/854/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВЕБ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВЕБ" (далі-відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції у розмірі 30 826,93 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 166,50 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2019 вказаний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення його недоліків.

10.05.2019 ухвалою суду відкрито спрощене провадження в справі та призначено справу до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що у зв`язку з невиконанням ТОВ ВІВЕБ вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 особу, позивачем було нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції в сумі 30826,93 грн. та пеню в сумі 166,50 грн., які він і просить стягнути у судовому порядку.

05.06.2019 ТОВ ВІВЕБ було подано до суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог виходячи з наступного. В січні 2018 року, у зв`язку із збільшенням обсягів робіт і як наслідок збільшенням працівників, було видано наказ про створення робочого місця для працевлаштування інваліда та затвердження штатного розпису №10К від 02.01.2018. Отже наявність створеного робочого місця для особи з інвалідністю підтверджується штатним розписом від 02.01.2018, табелем обліку робочого часу за січень 2018 та звітністю форми №Д4 (місячна) за січень 2018 року. На виконання вищенаведеного наказу, з урахуванням вимог законодавства, відповідачем подавалися у 2018 році звіти форми №3-ПН про наявність вакантного робочого місця, в яких зазначалося створене вакантне робоче місце для окремих категорій громадян - осіб з інвалідністю. Даний факт також підтверджується і листом Херсонського міського центру зайнятості №2120/04/1426/19 від 15.04.2019, в якому зазначається, що підприємство подавало звітність щодо попиту на робочу силу, а центром зайнятості не були направлені на підприємство особи з інвалідністю для працевлаштування, у зв`язку з відсутністю кандидатур, які б відповідали вимогам роботодавця. Крім цього, інформацію про надані вакансії було розміщено на Веб-порталі Державної служби зайнятості України та у вільному доступі на інформаційних стендах у секторі самостійного пошуку вакансій Херсонського міського центру зайнятості. Також відповідачем додатково проводилися дії по пошуку та працевлаштуванню осіб на вакантні посади, у тому числі й осіб з інвалідністю, шляхом розміщення оголошень в 2018 році на веб- сайті https://www.work.ua, що підтверджується листом ТОВ Ворк Україна №17/05-01 від 17.05.2019 із скріншотами вакансій та актами надання послуг між сторонами за 2018 рік. Крім того, відповідач звернув увагу на те, що відсутні випадки безпідставної відмови ним у прийнятті на роботу осіб з інвалідністю. Таким чином, керівництвом товариства зроблено всі необхідні заходи по створенню робочого місця для особи з інвалідністю, своєчасно та достовірно проінформовано відповідні установи. Просить відмовити в задоволенні позову, у зв`язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

26.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю ВІВЕБ (код 40689174) було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі, номер запису 1 499 102 0000 019519.

Видами діяльності ТОВ ВІВЕБ відповідно до КВЕД є: 62.01 комп`ютерне програмування (основний); 62.02 консультування з питань інформатизації; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.11 оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 63.12 веб-портали;63.99 надання інших послуг інформаційних послуг, н.в.і.у.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю ВІВЕБ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік по формі № 10-ПІ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 13 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон 875) - 1 особа.

На основі поданого відповідачем звіту по формі № 10-ПІ за 2018 рік, Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів ТОВ ВІВЕБ нараховані заборгованість по сплаті адміністративно - господарських санкцій за незайняте робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю у 2018 році в розмірі 30 826,93 грн. та пеня в сумі 166,50 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні (далі - Закон № 875-ХІІ) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У відповідності до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, законом передбачена відповідальність підприємств, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ Про зайнятість населення (набрав чинності з 01 січня 2013 року) роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії підприємство, фактично, вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 (далі - Наказ № 316, із внесеними змінами) форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

У відповідності до встановленого законом обов`язку, відповідач у 2018 році подав до Херсонського міського центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) із зазначенням громадян-інвалідів для влаштування на підприємство за формою № 3-ПН. Проте, у зв`язку з відсутністю підходящих кандидатур для працевлаштування на вакансії для інвалідів до підприємства, направлення не видавались, що підтверджується листом Херсонського міського центру зайнятості від 15.04.2019 № 2120/04/1426/19.

Крім цього, інформацію про надані вакансії було розміщено на Веб-порталі Державної служби зайнятості України та у вільному доступі на інформаційних стендах у секторі самостійного пошуку вакансій Херсонського міського центру зайнятості.

Як вбачається з доданих до відзиву на адміністративний позов документів, відповідачем додатково проводилися дії по пошуку та працевлаштуванню осібна вакантні посади, у тому числі й осіб з інвалідністю, шляхом розміщення оголошень в 2018 році на веб- сайті https://www.work.ua, що підтверджується листом ТОВ Ворк Україна №17/05-01 від 17.05.2019 із скріншотами вакансій та актами надання послуг між сторонами за 2018 рік.

Крім того, у суду відсутні докази безпідставної відмови особам з інвалідністю, які самостійно зверталися до відповідача з метою працевлаштування.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем вжито всіх заходів по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю, водночас причини непрацевлаштування осіб з інвалідністю не залежали від самого відповідача, тому в його діях відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Висновки суду відповідають правовим позиціям викладеним у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року справа №806/1368/17, від 15 квітня 2019 року у справі №825/699/17.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Херсонському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВЕБ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 112040201