Рішення

від 02.07.2019 по справі 560/1662/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1662/19

РІШЕННЯ

іменем України

02 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

29.05.2019 позивачем поштовим зв`язком направлено до суду позовну заяву від 29.05.2019, у якій вона просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2019 року ВП №58185051.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем на підставі виконавчого напису № 12330, виданого 13.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, 24.01.2019 відкрито виконавче провадження № 58185051. Вказану постанову вважає протиправною з огляду на те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна не мала права на відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що не зверталася до банку про відкриття карткового рахунку, і на вказаному рахунку відсутні кошти, а саме поняття "картковий рахунок" не є майном в розумінні ЦК України, а отже відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ухвали від 14.06.2019, суд поновив позивачу строк звернення до суду, визнавши причини пропуску строку звернення до суду поважними, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, залучив акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача і призначив судове засідання на 02.07.2019 ( акр. спр. 2-4).

27.06.2019 до суду від відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що грошові кошти у формі записів на рахунках у банках є майном у розумінні ст. 190 ЦКУ. Стягувачем було надано заяву про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 в валюті гривні, відкритого в ПАТ Перший Український Міжнародний Банк , який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. Оскільки до відповідача надійшов виконавчий документ у якому зазначено, що місцезнаходження майна боржника у межах виконавчого округу м. Києва, у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку із пред`явленням не за місцем виконання.

02.07.2019 до суду від позивача поступила відповідь на відзив від 01.07.2019, в якому вказує, зокрема, що вказаний рахунок 2909 є внутрішнім рахунком банку, а не картковий рахунок клієнта банку. Зазначає, що висновок Верховного суду в доданій постанові від 10.09.2018 зроблено по справі з іншого предмета спору, а тому не може бути застосований.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, однак від позивача поступила заява від 02.07.2019, в якій просить розгляд справи проводити без її участі.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та перевіривши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

13 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. вчинено виконавчий напис № 12330 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 15330,00 гривень (арк. спр. 63).

Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. із заявою про примусове виконання рішення, якою просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за № 12330 від 13.12.2018 про стягнення із боржника, яким є ОСОБА_1 коштів у розмірі 15330,00 гривень.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольгою Леонідівною постановою від 24.01.2019 відкрито виконавче провадження № 58185051, з виконання виконавчого напису № 12330, виданого 13.12.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості в розмірі 15330,00 гривень (арк. спр. 12).

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 1 ст. 26 Закону №1404-VII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження , має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 48 Закону №1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом №1404-VII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Виконавчим округом відповідача є м. Київ. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, в територіальних межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться в м. Києві.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додав Довідку від 21.01.2019 №1_01, в якій зазначив, що у позивача є рахунок № НОМЕР_1 від 16.04.2013 в валюті гривня, відкритий в АТ Перший Український Міжнародний Банк (арк. спр. 60).

Згідно з Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 06.02.2019 встановлено, що згідно з відомостями, наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, боржник отримує дохід від особи, якою є Пліщинська сільська рада (ЄДРПОУ 04404303), та постановлено звернути стягнення на доходи боржника, що отримує дохід від особи, якою є Пліщинська сільська рада (арк. спр. 13).

Звертає на себе увагу факт звернення відповідачем стягнення на доходи позивача, а не на грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку позивача № НОМЕР_1 від 16.04.2013 в валюті гривня, відкритий в АТ Перший Український Міжнародний Банк , що відповідно вказує на відсутність коштів на цьому картковому рахунку.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого № 172102294 від 01.07.2019, у позивача відсутнє будь-яке майно, яке розташовано у м. Києві (арк. спр. 108-109).

Копією паспорта ОСОБА_1 серії НВ в„– 025069 виданого 28.03.2002 Шепетівським РВ УМВС України в Хмельницькій області стверджено, що місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (арк. спр. 9-10).

Вказана адреса місця реєстрації боржника зазначена у Виконавчому написі № 12330 від 13.12.2018 і в заяві АТ "Перший Український міжнародний банк" про примусове виконання рішення.

Отже, при відкритті виконавчого провадження інформація про місце проживання була відома відповідачу.

Посилання відповідача на те, що стягувачем було зазначено місцезнаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, суд критично оцінює, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно з ст. 179 ЦК України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до п. 1.27 ст. 1 Закону України №2346-III від 05.04.2001 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (далі - Закон №2346-III), платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Пунктом 3.1 ст. 3 Закону №2346-III визначено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Згідно з п. 7.1 ст. 7 Закону №2346-III, банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки.

Таким чином, наявність самого рахунку в банку, за відсутності на ньому коштів чи цінностей, не породжує цивільні права та обов`язки, оскільки рахунок це - засіб, механізм, спосіб безготівкового здійснення розрахунків, отримання готівки чи інший спосіб розпорядження коштами, що на ньому знаходяться за волевиявленням власника цих коштів.

Відтак, наявність карткового рахунку у банку, місцезнаходження якого зареєстровано у м. Києві, на думку суду, не є тотожнім місцезнаходженню майна боржника, зокрема, його грошових коштів, оскільки матеріали справи не містять доказів, що на картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ "Перший Український Міжнародний Банк" знаходяться грошові кошти позивача, що б давало підстави вважати їх майном боржника. Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів наявності таких коштів на картковому рахунку на момент відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач всупереч вищезазначеній нормі при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Лист-роз`яснення Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018, на який також посилається відповідач, не спростовує вищевказаний висновок суду, що видно з його змісту.

Щодо посилання відповідача на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 10.09.2018 по справі № 905/3542/15, суд зазначає наступне.

В пункті 19 Постанови Верховного Суду № 905/3542/15 від 10.09.2018 зазначено, зокрема: ч. 3.1. ст. 3 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб. Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію у цій справі означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

Водночас, предметом розгляду у наведеній справі було, зокрема, визнання неправомірною постанови приватного виконавця про арешт коштів боржника, а виконавче провадження відкрито з виконання ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, в якій був зазначений банківський рахунок. Також, у вказаній справі була надана оцінка правовідносинам щодо рахунків юридичної особи у банку, тоді як у цій адміністративній справі йде мова про рахунок фізичної особи за відсутності доказів, що на рахунку позивача № НОМЕР_1 обліковуються грошові кошти (будь-яка сума), належні боржникові - позивачу.

Крім того, суд звертає увагу, що у заяві про примусове виконання рішення Акціонерне товариство Перший Український Міжнародний Банк вказало реквізити, на які слід перераховувати грошові суми, стягнуті з боржника, зазначивши розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , тобто, той же рахунок, що зазначений як картковий рахунок ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2019 ВП №58185051, відповідає вимогам Закону №1404-VIII, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на користь позивача.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 21.04.2019 ВП №58185051.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 липня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) Відповідач:Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольга Леонідівна (вул. Поправки Юрія, 6, офіс 19, м. Київ, 02094 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Третя особа:Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (вул. Андріївська, 4, Київ 70, 04070 , код ЄДРПОУ - 14282829)

Головуючий суддя А.І. Петричкович