Рішення

від 27.06.2019 по справі 826/3357/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/3357/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства Укргазбуд доДержавної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві проскасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Укргазбуд (далі - позивач, ПАТ Укргазбуд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005802202.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки викладені в акті від 11.10.2012 №6600/22-217/14277604 Про результати планової виїзної перевірки ПАТ Укргзбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства з період з 01.01.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.06.2012 є безпідставними та спростовуються наявними документами, відтак прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях та зазначив, що правочини між позивачем та контрагентами ТОВ Ново-Ком , ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж є нікчемними, а відтак позивач не мав права відносити до складу валових витрат витрати у зв`язку з проведенням нікчемних правочинів. Також, відповідач зазначив, що ПАТ Укргазбуд завищено задекларовані суми в рядку 04.9 від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року на загальну суму 21 920 943 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2013 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2013 та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ПАТ Укргазбуд задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2017 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2013 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.10.2017 касаційну скаргу ПАТ Укргазбуд задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до розподілу справ між суддями Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2017 року адміністративну справу №826/3357/13-а передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

31.10.2017 ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва справу прийнято до провадження.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 підпункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядається за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 09.01.2018 року призначено підготовче засідання.

Судом здійснено у підготовчому засіданні 05.06.2018 заміну відповідача - ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ДПС на правонаступника - ДПІ у Солом`янському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві.

У підготовчому засіданні 10.07.2018 судом закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 витребувано у Головного управління ДФС у Луганській області: засвідчену належним чином копію акта від 10.02.2012 за №315/231-36917481 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП Ново-Ком з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2011 по 30.09.2011; засвідчену належним чином копію акта перевірки ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж від 17.05.2012 за №129/227/35554567 ДПС, про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив і просив відмовити у його задоволенні.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом, з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, встановлено наступне.

ДПІ у Солом`янському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ПАТ Укргазбуд з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 30.06.2012, за результатом якої складено акт від 11.10.2012 №6600/22-217/14277604 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 5.1, частини четвертої підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 37830964,00 грн, у тому числі по періодам: 1 квартал 2011 року на суму 29256930,00 грн; 2 квартал 2011 року на суму 7144930,00 грн; 2 - 3 квартали 2011 року на суму 8574034,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 за №0005802202, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 37830964,00 грн.

Підставою для визначення позивачу спірних сум грошових зобов`язань слугував висновок контролюючого органу про те, що позивачем не підтверджено реальність здійснення спірних операцій по взаємовідносинах з ТОВ Лугпромтройсантехмонтаж , ПП Ново-Ком . Також, відповідач вважає безпідставним завищення Товариством задекларованих показників у рядку 04.9 від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року за 1 квартал 2011 року на суму 21920943 грн, оскільки відповідні суми валових витрат не були враховані позивачем у минулих податкових періодах, зокрема, за 2010 рік.

При цьому, зазначені висновки контролюючого органу ґрунтуються на актах перевірок Ленінської ОДПІ у м. Луганську та Алчевської ОДПІ, а також на даних інтегрованої картки.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи доводи позивача та заперечення відповідачів, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За правилами підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 за № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачалось, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, валові витрати (витрати) для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

- збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

- зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Аналіз положень пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України свідчить, що платник податку на прибуток підприємств з метою визначення об`єкта оподаткування - прибутку визначає фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку) шляхом коригування (збільшення або зменшення), використовуючи дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. При цьому показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату у фінансовій звітності підприємства визначаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами) (далі Положення №318), витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

У пунктах 6, 7 розділу Визнання витрат зазначеного Положення №318 визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Виходячи з положень абзацу 11 частини першої статті 1, частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Також, у І кварталі 2011 року позивач відобразив у складі валових витрат від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 32721786,00 грн. Водночас, згідно декларації з податку на прибуток за 2010 року від`ємне значення становить 10800843,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ Укргазбуд та ТОВ Верес укладено договори купівлі-продажу від 01.02.2011, 01.03.2011 №03/01, 10.03.2011 №17/03, відповідно до яких продавець (ТОВ Верес ) зобов`язується поставити (передати у власність) покупцю (ПАТ Укргазбуд ) обладнання та будівельні матеріали у строки, кількості, якості й асортименті та по ціні зазначених в Специфікаціях (додатках до договорів) а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Також з матеріалів справи вбачається, що ТМЦ були придбані у ТОВ Верес , а кошти перераховані ПП Ново-Ком на підставі повідомлення від ТОВ Верес про відступлення права вимоги.

На підтвердження факту проведення господарських операцій з ТОВ Лугпромтройсантехмонтаж позивачем надано копії договорів №2 від 10.01.2011, №11а від 01.02.2011 та №69 від 29.06.2011, за умовами яких контрагент ПАТ Укргазбуд зобов`язався виконати роботи з ремонту ізоляційного покриття магістрального аміакопроводу та лоткової частини магістрального аміакопроводу на території УДП Укрхімтрансаміак .

Здійснення робіт засвідчено актами здачі-приймання від 31.03.2011, від 25.07.2011, від 26.07.2011, від 27.07.2011, від 25.09.2011, від 26.09.2011, від 27.09.2011, від 28.09.2011, від 29.09.2011, від 30.09.2011, від 31.10.2011 та податковими накладними №611 від 29.03.2011, №335 від 18.04.2011, №336 від 18.04.2011, №337 від 18.04.2011, №338 від 21.04.2011, №339 від 26.04.2011, №340 від 28.04.2011, №207 від 25.07.2011, №208 від 26.07.2011, №209 від 27.07.2011.

За даними банківських виписок кошти за договорами позивачем сплачувались шляхом їх безготівкового перерахунку на поточний рахунок контрагента.

ПАТ Укргазбуд було надано видаткові накладні №АТ-0000011 від 01.02.2011, №АТ-0000012 від 01.02.2011, №АТ-0000013 від 08.02.2011, №АТ-0000013 від 01.03.2011, №АТ-0000014 від 01.03.2011, №АТ-0000015 від 01.03.2011, №АТ-0000016 від 02.03.2011, №АТ-0000017 від 02.03.2011, №АТ-0000018 від 02.03.2011, №АТ-0000019 від 03.03.2011, №АТ-0000020 від 03.03.2011, №АТ-0000021 від 04.03.2011, №АТ-0000022 від 04.03.2011, №АТ-0000023 від 04.03.2011, №АТ-0000024 від 07.03.2011, №АТ-0000025 від 07.03.2011, №АТ-0000026 від 07.03.2011, №АТ-0000027 від 10.03.2011, №АТ-0000028 від 10.03.2011, №АТ-0000029 від 10.03.2011 на підтвердження повернення отриманого від ПП Ново-Ком товару продавцеві, а також оборотно-сальдові відомості по рахунку №631 та картки рахунку №631, що відображають відповідні зміни в структурі активів підприємства.

Крім того, позивачем були надано копії видаткових накладних та податкових накладних №276 від 01.02.2011, №277 від 01.02.2011, №1 від 08.02.2011, №260 від 01.03.2011, №261 від 01.03.2011, №262 від 02.03.2011, №263 від 02.03.2011, №264 від 02.03.2011, №265 від 03.03.2011, №266 від 03.03.2011, №267 від 04.03.2011, №268 від 04.03.2011, №269 від 04.03.2011, №270 від 07.03.2011, №271 від 07.03.2011, №272 від 07.03.2011, №273 від 10.03.2011, №274 від 10.03.2011, №275 від 10.03.2011, товарно-транспортних накладних.

Також, позивач зазначив, що ТМЦ на суму 7533073,35 грн були придбані у ТОВ Верес , а кошти перераховані ПП Ново-Ком на підставі повідомлення від ТОВ Верес про відступлення права вимоги.

Однак, позивачем не надано суду жодного доказу такого відступлення права вимоги.

Щодо господарський взаємовідносин ПАТ Укргазбуд з ТОВ Лугпромстройтехмонтаж суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки порушення податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ТОВ Лугпромстройтехмонтаж обґрунтовано тим, що ТОВ Лугпромстройтехмонтаж має стан прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), товариство за податковою адресою не знаходиться, документів товариства не виявлено, ліцензій на надання послуг з перевезення товариство не має. Затриманий директор та засновник ТОВ Лугпромстройтехмонтаж ОСОБА_1 , обвинувачений у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.212 КК України, від дачі свідчень та відібранні зразків почерку для проведення експертизи відмовився. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що господарські операції по ТОВ Лугпромстройтехмонтаж , з контрагентами та, зокрема, позивачем не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операції, відсутності майна, трудових ресурсів, транспортних засобів, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ Лугпромстройтехмонтаж укладено договір від 01.02.2011 за №11а, в ході виконання якого складено акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні; договір субпідряду від 10.01.2011 за №2, в ході виконання якого було складено довідку про вартість виконаних робіт, акт приймання виконаних робіт, податкову накладну, договір №69 від 29.06.2011, в ході виконання якого було складено акти здачі-приймання робіт, податкові накладні. На підтвердження оплати робіт, відповідно до вказаних вище договорів позивачем надано суду копії банківських виписок, які долучені до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, зазначений висновки контролюючого органу ґрунтуються на актах перевірок Ленінської ОДПІ у м. Луганську та Алчевської ОДПІ, а також на даних інтегрованої картки.

Однак, такі посилання відповідача в Акті перевірки судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Судом неодноразово витребовувались документи щодо таких перевірок, проте позивачем таких доказів надано не було, у зв`язку з чим судом постановлена ухвала від 27.02.2019, якою у Головного управління ДФС у Луганській області було витребувано: засвідчену належним чином копію акта від 10.02.2012 за №315/231-36917481 Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП Ново-Ком з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.02.2011 по 30.09.2011; засвідчену належним чином копію акта перевірки ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж від 17.05.2012 за №129/227/35554567 ДПС, про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011.

У відповідь на запит суду ГУ ДФС у Луганській області своїм листом від 06.03.2019 повідомило, що надати належним чином завірені копії матеріалів перевірок по ТОВ Лугпромстройсантехмонтаж (код за ЄДРПОУ 35554567) та ПП Ново Ком , код за ЄДРПОУ 36917481 не надається можливим, оскільки дані документи знаходились в Ленінській об`єднаній держаній податковій інспекції у м. Луганську та в Алчевській об`єднаній держаній податковій інспекцій відповідно.

Відповідно до Наказу Міністерства доходів і зборів України від 08.07.2014 №381 Про встановлення простою у роботі територіальних органів Міндоходів вищезазначені ОДПІ були у простої з 09.07.2014, виконували функціональні обов`язки та не знаходилась за місцем розташування. Адміністративні будівлі були захоплені озброєними силами, де окрім інвентарю, меблів, комп`ютерної та офісної техніки захоплені документи, акти перевірок та інше, доступу на даний час до, яких не має. На теперішній час м. Луганськ та м. Алчевськ є непідконтрольною територією Україні та з початком проведення АТО було втрачено контроль над майном, у тому числі документацією, справами та серверами, що знаходились у приміщених та на територіях вищевказаних споруд, акти перевірок залишилися на тимчасово неконтрольованій Україною території.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що акт Алчевської ОДПІ та Ленінської ОДПІ у м. Луганську не є достатньою підставою для встановлення порушення з боку позивача, оскільки цими актами не було досліджено саме здійснення господарських операцій між вищевказаним контрагентом та ТОВ Укргазбуд , не давалась оцінка первинним бухгалтерським документам, складеним цими суб`єктами господарювання, не досліджувалось реальності таких операцій та їх товарності.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право контролюючого органу при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента суд зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов`язковому порядку необхідно з`ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагента (відсутність реєстрації його як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Зокрема, судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Порушення, допущенні одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Таким чином, на переконання суду, відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагента.

Також, в акті перевірки вказано, що згідно поданих до податкового органу декларацій по податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року позивачем було задекларовано в рядку 04.9 від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року суму витрат в розмірі 32721786,00 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2010 рік значення об`єкта оподаткування (рядок 08) становить - 10800843,00 грн, що підтверджено актом планової виїзної перевірки ДПІ у Солом`янському районі м. Києва від 30.06.2011 за №7591/23-02/14277604 за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про завищення позивачем задекларованих сум у рядку 04.9 від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року за 1 квартал 2011 року на загальну суму 21920943,00 грн.

Проте, позивач зазначає, що у деклараціях з податку на прибуток за 3 квартал 2010 року та за 2010 рік ним було задекларовано від`ємне значення об`єкта оподаткування у розмірі 20% суми від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010, тобто в сумі 5480236,00 грн, а сума 21920943,00 грн була тимчасово вилучена із складу від`ємного значення об`єкта оподаткування, яку в подальшому було відображено в декларації за 1 квартал 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Відповідно до абзацу 1 пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Абзац 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від`ємного значення, що є результатом розрахунку об`єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01.04.2011 норм Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Пунктом 6.1 статті 6 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств було визначено, що якщо об`єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об`єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств .

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 цього Закону сум від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від`ємного значення, що утворилося станом на 01.01.2010.

Водночас, як передбачено абзацом 2 пункту 22.4 статті 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , у 2011 році сума від`ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від`ємне значення об`єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств обмеження щодо можливості врахування всієї суми від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від`ємного значення об`єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010, так і ті суми від`ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від`ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в разі, якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від`ємного значення об`єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Як зазначалося вище, за загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від`ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в разі, якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 01.04.2011, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року.

Включення від`ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв`язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від`ємного значення об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від`ємного значення, що утворилися станом на 01.01.2010, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

У подальшому розрахунок об`єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від`ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення.

При цьому, тлумачення абзацу 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в системному взаємозв`язку з абзацом 2 цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття від`ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року - це від`ємне значення, отримане як розрахунок значення об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства. Відповідний розрахунок передбачав урахування у складі валових витрат першого кварталу 2011 року також і сум від`ємного значення об`єкта оподаткування за попередні податкові періоди.

Водночас, відсутні підстави вважати, що поняття від`ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року охоплює лише ті суми від`ємного значення, які утворилися як результат господарської діяльності лише за перший квартал 2011 року. Зазначене пояснюється тим, що значення об`єкта оподаткування розраховувалося в першому кварталі 2011 року з урахуванням усіх сум, що включалися до валових витрат цього податкового періоду, а не лише валових витрат, сформованих за результатами господарських операцій тільки першого кварталу 2011 року. Правомірно сформоване від`ємне значення об`єкта оподаткування за попередні податкові періоди без будь-яких обмежень включалося до валових витрат першого кварталу 2011 року і враховувалося при визначенні об`єкта оподаткування за цей період, значення якого могло бути як позитивним, так і від`ємним.

Зазначені норми законодавства відображені у формах податкової звітності з податку на прибуток, які підлягали використанню платниками цього податку в першому та другому календарному кварталах 2011 року.

У першому кварталі 2011 року платники податку на прибуток мали використовувати форму Декларації з податку на прибуток підприємства, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143.

У рядку 04.9 цієї Декларації відображалося від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року. Як випливає з приписів пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , у першому кварталі 2011 року до вказаного рядка без будь-яких обмежень підлягало включенню непогашене протягом попередніх звітних періодів наростаючим підсумком від`ємне значення об`єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01.01.2010, а також те, що виникло у 2010 році.

Значення рядка 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася як форма податкової звітності за перший квартал 2011 року, враховувалося при розрахунку значення рядка 06 цієї ж Декларації (скориговані валові витрати). У складі скоригованих валових витрат відповідне від`ємне значення об`єкта оподаткування за попередній податковий рік безпосередньо впливало на розрахунок показника рядка 08 (об`єкт оподаткування (позитивний чи від`ємний)) Декларації з податку на прибуток, що використовувалася як форма податкової звітності за перший квартал 2011 року.

Саме у рядку 08 Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 за №143, відображався результат розрахунку значення об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Вказане значення могло бути як позитивним, так і від`ємним.

Правові наслідки формування від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі, якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від`ємне значення, то сума такого від`ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовується платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 за №114.

У рядку 06.6 цієї Декларації підлягає відображенню, зокрема, від`ємне значення об`єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Тобто у другому кварталі 2011 року до рядка 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 за №114, підлягає перенесенню в повному обсязі від`ємне значення рядка 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Причому, ні Закон України Про оподаткування прибутку підприємств , ні Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від`ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від`ємного значення попередніх податкових періодів.

Враховуючи, що в акті перевірки відповідач вказує, що актом попередньої перевірки не було підтверджено, що зазначені у декларації за 1 квартал 2011 року валові витрати не були враховані позивачем у минулих податкових періодах, зокрема за 2010 рік, не надано таких доказів і позивачем під час розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку контролюючого органу про завищення позивачем задекларованих сум у рядку 04.9 від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього податкового року за 1 квартал 2011 року на загальну суму 21920943,00 грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов`язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України та Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні пов`язують виникнення у позивача права на спірні суми витрат.

Констатуючи правомірність висновків контролюючого органу в певній частині визначених ним зобов`язань та застосованих санкцій, суд не може визнати рішення контролюючого органу в якійсь сумі, оскільки відповідач ще не надав розрахунок зобов`язань та штрафних санкцій.

При цьому, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду України від 05.12.2006 у справі 21-527во06).

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд з урахуванням встановлених у справі обставин приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2012 №0005802202.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини другої статті 2 цього Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Укргазбуд задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 05.11.2012 №0005802202.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Укргазбуд (код ЄДРПОУ 14277604, адреса: 07415, Київська область, с. Зазимє, вул. Деснянська, 141) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39471390, адреса: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 6) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська