Постанова

від 01.07.2019 по справі 200/11359/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року справа №200/11359/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Муравєй Ю.М., представника відповідача Сенникова А.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 р. (повний текст рішення виготовлено 4 березня 2019 року у м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/11359/18-а (головуючий І інстанції суддя Михайлик А.С.) за позовом Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Атомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2018 року Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило скасувати повідомлення-рішення від 12.07.2018 року № 0005531414 про сплату 2814287, 00 грн. податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 703571, 75 грн.; скасувати повідомлення-рішення № 0005541414 від 12 липня 2018 року про завищення від`ємного значення з податку на прибуток на суму 21 499 457,00 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005551414 від 12 липня 2018 року про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на 3 273,00 грн.; скасувати повідомлення-рішення № 0005561414 від 12 липня 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 301948,50 грн., з яких 201 299,00 грн. - за основним платежем, 100 649,50 грн. - штрафні санкції (т. 1 а.с. 3-26).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005531414 від 12 липня 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині збільшення грошового зобов`язання на 3 405 360,77 грн., у тому числі за основним платежем - 2 724 288,62 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 681 072,15 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005541414 від 12 липня 2018 року про зменшення від`ємного значення з податку на прибуток на 21 499 457,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005551414 від 12 липня 2018 року про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на 3 273,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005561414 від 12 липня 2018 року про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 301948,50 грн., з яких 201 299,00 грн. - за основним платежем, 100 649,50 грн. - штрафні санкції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат (т. 5 а.с. 161-174).

Позивач з таким судовим рішенням не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме: щодо взаємовідносин з ТОВ Строй Комплекс Груп та збільшенню грошового зобов`язання на суму 30002, 72 грн. та штрафні санкції на суму 7500, 69 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що в акті № 659/05-99-14-14/32001618 від 20.06.2018 року викладення обставин та висновків про безпідставність формування витрат по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ Строй Комплекс Груп фактично повторюють обставини та висновки, які були зазначені в акті перевірки № 598/05-99-14-14/32001618, що складений за результатами позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ Строй Компалекс Груп . По порушенням, зазначеним в акті, було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004211414, яке було оскаржено в судовому порядку і щодо якого винесене відповідне судове рішення.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням суду у справі № 805/3990/17-а, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Крім того, судом не з`ясований факт здійснення управління та контролю обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 контрагента ТОВ Строй Комплекс Груп саме на період здійснення господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Позивач доводи апеляційної скарги підтримав, пояснив, що матеріали для виготовлення асфальтової суміші придбавали у різні періоди, а звітність щодо їх використання складалася по факту їх використання в господарській діяльності, що було відображено в актах виконаних робіт.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції частково скасувати, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Дочірнє підприємство "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Атомобільні дороги України" є юридичною особою, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32001618. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства є: 85307, Донецька обл., м. Покровськ, вул. Захисників України, будинок 2. Як платник податків позивач перебуває на обліку в Покровській ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

В період з 23 квітня 2018 року по 06 червня 2018 року на підставі наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки № 550 від 29 березня 2018 року та направлень на проведення перевірки державними ревізорами інспекторами відділу аудиту платників на території обслуговування Покровської ОДПІ управління аудиту ГУ ДФС у Донецькій області, відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків та зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Донецькій області проведено планову виїзну документальну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2017 року. За наслідком проведення перевірки складено акт № 659/05-99-14148320001618 від 20 червня 2018 року (т. 1 а.с. 27-166).

Згідно висновків акту в ході проведеної перевірки, окрім іншого, встановлено порушення дочірнім підприємством " Донецький облавтодор":

- підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202 пункту 14.1. статті 14, пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134, підпункту 140.4.1 пункту 140.4. статті 140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на 2 814 287 грн., в тому числі за 2015 рік на 80 966 грн., 2016 рік на 110 373 грн., за 2017 рік на 2 622 948 грн., та завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування на 21 499 457 грн. за 2017 рік;

- підпунктів 14.1.36, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 пункту 14.1. статті 14, пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, пункту 188.1. статті 188, пунктів 1981.1.-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 201 299 грн., у т.ч. за пень 2016 року на 4 654,00 грн., серпень 2016 року - на 2 424,00 грн., вересень 2016 року на 11403,00 грн., березень 2017 року на 5696,00 грн., квітень 2017 року на 10 212,00 грн., травень 2017 року - на 4296,00 грн., червень 2017 року на 13 2149,00 грн., липень 2017 року - на 28500,00 грн., серпень 2017 року - на 20736,00 грн. вересень 2017 року -7084,00 грн., лютень 2017 року на 1834,00 грн., листопад 2017 року - на 983,00 грн., грудень 2017 року - на 9687,00 грн.

Опис виявлених порушень, що вплинули на визначення податку на прибуток та податку на додану вартість, викладено в розділі 3.1.1. та 3.1.2 акту перевірки та полягає в наступному.

Порушення, що вплинули на визначення бази оподаткування податком на прибуток.

Згідно пункту 2 розділу 3.1.1.1 акту перевірки перевіркою показників задекларованих у рядку 02 декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року в встановлено його заниження на 37 134 388 грн., у т.ч. за 2015 рік на 905 984 грн., за 2016 рік на 157 012 грн., за 2017 рік на 36 071 392 грн.

Заниження встановлено за рахунок:

1) завищення показників, відображених в рядку 2050 "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" внаслідок їх формування по взаємовідносинам із ТОВ Укрстрой" (ЄДРПОУ 30736002) за травень 2017 року та ТОВ " Строй Комплекс Груп" за жовтень 2015 року по ланцюгу постачання яких не підтверджується реальність здійснення господарських операцій всього на суму 569 430 грн., у т.ч. за жовтень 2015 року на 166 682 грн., травень 2017 року на 402 748 грн.; до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) включено послуги з автомобільних перевезень, що не підтверджені первинними документами (оригіналами товарно-транспортних накладних) всього на суму 563 005 грн., в тому числі за 2015 рік на 451 884 грн., за 2016 рік - 111 121 грн.

2) завищення показників, відображених в рядку 2130 "Адміністративні витрати" та 2180 "Інші операційні витрати" форми 2 "Звіт про фінансові результати" за 2015 рік за рахунок віднесення до складу адміністративних витрат судові витрати в сумі 287418,00 грн. за рішенням суду у справі 905/2953/14 від 01 липня 2014 року, що набрало законної сили 13 липня 2014 року.

3) завищення показників, відображених в рядку 2180 "Інші операційні витрати" форми 2 Звіту про фінансові результати за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року на 35 714 535 грн., у т.ч. за 2016 рік на 45 891 грн., внаслідок віднесення до витрат, пов`язані із одержанням доходів від операцій оренди в 2016 році по філії "Автодор № 3" ДП "Донецький облавтодор" за відсутності первинних документів, за 2017 рік на суму 35 668 644 грн. за рахунок включення до складу рядку 2180 "Інші операційні витрати" форми суми 3% річних та інфляційних витрат відповідно до судових рішень Господарського суду Донецької області у справах № 905/1930/17 від 30.10.2017, № 905/1931/17 від 12.10.2017, № 905/1695/17 від 25.09.2017.

Порушення, що вплинули на визначення об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

В розділі 3.1.2.1 акту зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року встановлено їх заниження на суму 124 022 грн., яких: за липень 2016 року - 4 645 грн., серпень 2016 рік - 2424 грн., вересень 2016 року - 11 403 грн., жовтень 2016 року - 3273 грн., березень 2017 року - 5 696 грн., квітень 2017 року - 10 212 грн., травень 2017 року - 4296 грн. червень 2017 - 13 249 грн., липень 2017 року - 28 500 грн., серпень 2017 року - 20 36 грн., вересень 2017 року - 7 084 грн., жовтень 2017 року - 1 834 грн., листопад 2017 року - 983 грн., грудень 2017 року - 9 687 грн. Так, в порушення пункту 188.1. статті 188 Податкового кодексу України, абзацу 10 пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України філією "АВТОДОР № 4" реалізовувався асфальт власного виробництва по ринковій ціні, а філіям дочірнього підприємства "ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАВТОДОР" був переданий для використання при закладанні кошторисів на виконані роботи з експлуатації доріг (матеріальні ресурси) на адресу замовника по ціні, що нижче ринкової.

Крім цього, перевіркою правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 встановлено завищення суми податкового кредиту на 80 550 грн. у травні 2017 року. Зазначене порушення виникло внаслідок формування позивачем податкового кредиту по операціях із ТОВ "УКРСТРОЙ", які, як зазначено в акті, не мали реального відбуття.

Наведені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 201 299 грн. за звітні період липень-вересень 2016 року, березень - грудень 2017 року та завищення від`ємного значення податку за жовтень 2016 року на 3 273 грн.

Позивачем надавалися заперечення на акт перевірки. За наслідком розгляду заперечень відповідачем виправлені технічні описки, допущені при складанні акту перевірки, висновки акту перевірки стосовно виявлених порушень залишені без змін (т. 1 а.с. 175-209).

12.07.2018 відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

-№ 0005531414, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, підпункту 134.1. 1. пункту 134.1. статті 134 та підпункту 140.4.2 пункту 140.4. статті 140 Податкового кодексу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 3 570 858,75 грн., з яких за основним платежем 2 814 287,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 703 571,75 грн. (т. 1 арк. справи 167);

-№ 0005541414, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 та 44.2. статті 44, підпункту 134.1. 1. пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 21 499 457 грн. (т 1 арк. справи 169);

-№ 0005551414, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1-198.3, 198.6. статті 198 Податкового кодексу України зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 3 273,00 грн.(т 1 арк. справи 171);

- № 0005561414, яким через встановлені порушення пунктів 44.1 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1-198.3, 198.6. статті 198 Податкового кодексу України збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 301 948, 50 грн., з яких за основним платежем 202 299, 00 грн., штрафні санкції - 100 649,50 грн. (т 1 а.с. 167-175).

Рішенням від 21.09.2018 № 30669/6/99-99-11-01-01-25 Державною фіскальною службою України залишено без змін податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України в Донецькій області від 12.07.2018 №№ 0005531414, № 0005541414, № 0005551414, № 0005561414, а надану позивачем скаргу без задоволення (т. 2 а.с. 13-24).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем повідомлення-рішення від 12.07.2018 року № 0005531414, яким донараховано підприємству податок на прибуток в розмірі 30002, 72 грн. та штрафні санкції на суму 7500, 69 грн.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до підпунктів 9.1.1 та 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належать, зокрема, податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість.

Згідно п.п. 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

У відповідності до п. 135.1. статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Підпунктом 14.1.191 статті 14 Податкового кодексу України постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За унормуванням пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 193 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1.1 статті 14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Загальні вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлено статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У пункті 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" витратами є зменшення економічних вигод у вигляді зменшення ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Фінансовою звітністю є бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

У Звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період.

Джерелом відомостей для заповнення Звіту про фінансові результати є дані регістрів бухгалтерського обліку, що містять інформацію про доходи, витрати, прибуток, збитки та сукупний дохід.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом. Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (абз. 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету визначені Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88.

За визначенням пункту 1.2. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському облік у господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

2.1. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

2.2. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(С)БО 16 "Витрати").

Згідно пунктів 5-7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 9 "Витрати" витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як вже зазначалось раніше, спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем повідомлення-рішення від 12.07.2018 року № 0005531414, яким донараховано підприємству податок на прибуток в розмірі 30002, 72 грн. та штрафні санкції на суму 7500, 69 грн.

11.07.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 805/3990/17-а, яким визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 3 жовтня 2017 року № 0004211414, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області, яким Дочірньому підприємству Донецький облавтодор Відкритого акціонерного товариства Автомобільні дороги України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 41670,00 грн., з яких за основним платежем - 33336,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8334,00 грн.

Зазначене рішення було прийнято на підставі акту перевірки від 15.09.2017 № 598/05-99-14-14/32001618 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2015 по 31.10.2015 по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ "Строй Комплекс Груп".

Як вбачається, у акті № 659/05-99-14-14/32001618 від 20.06.2018 року про безпідставність формування витрат по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ Строй Комплекс Груп фактично повторюються викладені обставини та висновки, що раніше зазначені в акті перевірки № 598/05-99-14-14/32001618.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2018 року у справі № 805/3990/17-а набрало законної сили 18.09.2018 року.

З огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.07.2018 року № 0005531414, яким донараховано підприємству податок на прибуток в розмірі 30002, 72 грн. та штрафні санкції на суму 7500, 69 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем не доведено, що приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення, яким донараховано підприємству податок на прибуток в розмірі 30002, 72 грн. та штрафні санкції на суму 7500, 69 грн., він діяв правомірно.

За унормуванням ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, є:

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат здійснено з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 310, 315, ч. 1 п. 4 ст. 317, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 р. у справі № 200/11359/18-а - в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Донецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Атомобільні дороги України" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 12.07.2018 року № 0005531414, яким донараховано підприємству податок на прибуток в розмірі 30002, 72 грн. та штрафні санкції на суму 7500, 69 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 2 липня 2019 року.

Судді Г.М. Міронова

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко