Постанова

від 27.06.2019 по справі 361/4792/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 361/4792/18 Суддя (судді) першої інстанції: Дутчак І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Ключковича В.Ю.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-ЖК" на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-ЖК" до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області звернулось Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім-ЖК з позовом до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київській області у якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № З-1307/1-1307/1-и від 13 липня 2018 року про накладення на об`єднання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену начальником Відділу ДАБК Мельниченком Б.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року адміністративну справу передано на розгляд за предметною підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням та вважаючи, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, позивач звернувся до суду з даною апеляційною скаргою, відповідно до змісту якої просить суд скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року та направити дану справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта, спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності відповідно до положень КАС України підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними.

Крім того, на переконання позивача, передача справи за предметною підсудністю на даній стадії судового процесу, не узгоджується з положеннями пункту 3 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Разом з тим, позивач звертає увагу апеляційного суду, що ним не було допущено порушень правил територіальної підсудності під час звернення до суду з даним позовом.

З огляду на те, що наведені обставини, на думку позивача, свідчать про невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі вимогам норм процесуального права, а також про неправильне застосування та трактування судом першої інстанції окремих норм права, останній вважає, що відповідне рішення суду підлягає скасуванню.

Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги явку уповноважених представників до суду не забезпечили.

Разом з цим, представником відповідача було подано до суду заяву відповідно до змісту якої, останній просить суд провести розгляд апеляційної скарги позивача без участі уповноваженого представника Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області.

Крім того, у цій заяві представник відповідача зазначає, що рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року є законним та обґрунтованим, у той час як доводи викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими. З огляду на зазначене, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Враховуючи викладені обставини та керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту позовної заяви звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено незаконним, на його думку, прийняттям відповідачем рішення про притягнення ОСББ Наш Дім-ЖК до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладення на нього штрафу в розмірі 27615,00 грн.

Приймаючи рішення про передачу даної адміністративної справи до Окружного адміністративного суду Київської області, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у справі є постанова, якою позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на підставі спеціального ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не за вчинення адміністративного правопорушення, за результатами перевірки, проведеної саме в порядку, регламентованому спеціальними нормами закону, без застосування процедури, визначеної КУпАП. За наведених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративна справа за позовом ОСББ Наш дім-ЖК не є справою з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому відповідно до ст. 20 КАС України вона не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному суду, оскільки розгляд такої категорії справ законом віднесено до компетенції саме окружних судів.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення з урахуванням доводів апеляційної скарги та встановлених обставин справи, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи у період з 18 червня 2018 року по 02 липня 2018 року відповідачем було проведено позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 02 липня 2018 року було винесено припис № С-0207/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил. У вказаному приписі позивачу було роз`яснено, що за невиконання цього припису юридична особа, фізична особа/фізична особа - підприємець несуть відповідальність передбачену ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та КУпАП.

Разом з приписом відповідачем було складено протокол № Л-З-0207/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та повідомлено суб`єкту містобудування про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

13 липня 2018 року розглянувши вказані матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідач визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийняв постанову про накладення штрафу за правопорушення сфері містобудівної діяльності № З-1307/1-1307/1-и.

Відповідно до приписів ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Положення ст. 6 КУпАП визначають, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що відповідно положень ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Разом з цим, приписами ст. 2 КУпАП встановлено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень та відповідно порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення в органах, уповноважених розглядати такі справи, може встановлюватись і іншими законами, ще не включеними до Кодексу.

Так, відповідно до положень ст. 41 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Тобто, державний архітектурно-будівельний контроль є заходом органу виконавчої влади, який спрямований на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Частиною 2 ст. 41 Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, суд апеляційної інстанції акцентує увагу, що врегулювання відповідного питання іншим Законом, а не КУпАП не виключає складу саме адміністративного правопорушення та не встановлює для особи, якою було допущено відповідне порушення іншого виду відповідальності, ніж адміністративна (якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності).

Крім того, колегія суддів зауважує, що встановлення окремого порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю жодним чином не впливає на визначення виду допущеного суб`єктом містобудування порушення, оскільки лише визначає процедуру проведення органом державної влади відповідного контролю.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, згідно з приписами ст. 1 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.10.1994 № 208/94-ВР, який встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Абзацом 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 визначено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є адміністративною відповідальністю.

Таким чином, з урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із доводами апелянта та зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що предметом спору у даній справі є постанова органу державної архітектурно-будівельної інспекції, якою позивача притягнуто до відповідальності не за вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Аналогічна правова норма визначена ст. 286 КАС України відповідно до приписів якої адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Отже, з наведеного слідує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що даний спір не підсудний Броварському міськрайонному суду Київської області як адміністративному суду, вважаючи, що розгляд такої категорії справ законом віднесено до компетенції окружних судів.

Разом з цим, судова колегія вважає обґрунтованими доводи апелянта про те, що відповідно до приписів ст. 29 КАС України передача адміністративної справи на розгляд іншого адміністративного суду після відкриття провадження у справі можлива лише у випадку, якщо суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Натомість, у даному випадку суд першої інстанції після відкриття провадження у справі встановив, що даний спір предметно підсудний іншому суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що нормами чинного КАС України не регламентовано право та відповідно порядок передачі справи до іншого суду після відкриття провадження у справі, у разі якщо суд встановить, що адміністративна справа предметно не підсудна цьому суду.

Тобто, з наведеного слідує, що приймаючи рішення про передачу даної справи, після відкриття провадження, до іншого адміністративного суду внаслідок недотримання позивачем правил предметної підсудності даного адміністративного спору, судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Відповідно до ст. 320 КАС України - підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, з урахуванням того, що доводи позивача викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в оскаржуваній ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 308, 311- 313, 320-322, 325, 328 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш Дім-ЖК" - задовольнити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2019 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді В.Ю. Ключкович Н.М. Літвіна