Постанова

від 02.07.2019 по справі 420/5370/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/5370/18

Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Дата і місце ухвалення: 06.12.2018р., м. Одеса Дата виготовлення повного тексту:13.12.2018р. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бетонекс-Буд до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Бетонекс-Буд звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2018р. №0042071410 про збільшення товариству грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в сумі 208 318,15 грн., та №0042081410 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 41 663,61 грн.

Позов обґрунтовувало тим, що Головним управлінням ДФС в Одеській області порушено вимоги ПК України щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Зокрема, ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд позбавлено права надати пояснення на копії підтверджуючих документів на запит податкового органу, з наказом про перевірку, відомостями про дату її податку та місце проведення платник податків не був ознайомлений у встановлений законодавством спосіб. Зазначене, на думку позивача, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності її правових наслідків. Також, позивач не погоджується з висновками акту перевірки про заниження ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд зобов'язань по сплаті митних платежів та ПДВ при ввезені на територію України товару від компанії ILLIYON TEKSTIL VE KONFEKSIYON URUNLERI SAN. VE TIK. LTD STI (Туреччина), у зв'язку з визнанням недійсним сертифікату про походження товару від 13.09.2017 №О 0050302. Позивач зазначав, що він не знав та не міг знати про визнання недійсним відповідного сертифікату, який йому надано уповноваженими органами Туреччини. Крім того, до митного органу товариством надано й інші документи, що підтверджують країну походження товару.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2018р. позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове - про відмову в задоволенні позову.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд за митною декларацією від 18.09.2017р. імпортовано на митну територію України товар з Туреччини із застосуванням режиму найбільшого сприяння, за пільговими ставками ввізного мита. При митному оформленні товарів товариством надавався сертифікат про походження товарів від 13.07.2017р. №О 0050302, на підставі якого була задекларована країна походження товару. Однак, Одеською митницею ДФС до податкового органу надано лист Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 11.07.2018р., яким повідомлено про визнання недійсним вказаного сертифікату про походження товару уповноваженими органами з видачі сертифікатів про походження Туреччини. У зв'язку з цим, походження ввезеного товариством товару достовірно не встановлено, а тому мають бути застосовані повні ставки ввізного мита.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2017р. між ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд (покупець) та компанією ILLIYON TEKSTIL VE KONFEKSIYON URUNLERI SAN. VE TIK. LTD STI (Туреччина) (продавець) було укладено контракт №08/17 щодо поставки в Україну товарів народного споживання.

За умовами вказаного Контракту Продавець зобов'язаний здійснити пакування Товару та після здійснення необхідних експортних митних процедур передати Товар перевізнику. Умови поставки визначаються Incoterms-2010 та здійснюються на умовах СРТ. Місце поставки - Україна. Продавець направляє Покупцю за факсом, вказаним Покупцем, товарно-транспортну накладну (коносамент тощо), інвойс, які свідчать про відвантаження товару. Оригінали міжнародної товарно-транспортної накладної, інвойсу, сертифікату про походження, свідоцтв якості продукції передаються Покупцю разом з Товаром.

На виконання умов вказаного контракту з Туреччини прибули товари народного споживання в асортименті на вантажному автомобілі д/н НОМЕР_1/НОМЕР_2 загальною вагою брутто 20 870,2 кг.

18.09.2017р. директором ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд була підготовлена та подана до органів ДФС митна декларація в режимі ІМ 40 ДЕ , яка була прийнята та зареєстрована за номером №UA500020/2017/003242. Разом з митною декларацією були надані передбачені ст.355 Митного кодексу України документи, серед яких: контракт №08/17 від 01.08.2017р., інвойс №197106 від 13.09.2017р., пакувальний лист до інвойсу №197106 від 13.09.2017р., CMR №126458 від 13.09.2017р., сертифікат про походження товару від 13.09.2017р. №О 0050302 та інші товаросупровідні та комерційні документи.

Відповідно до інформації, зазначеної у митній декларації та товаросупровідних документах, відправником товару є компанія ILLIYON TEKSTIL VE KONFEKSIYON URUNLERI SAN. VE TIK. LTD STI (Туреччина).

Товар імпортовано із застосуванням режиму найбільшого сприяння, за пільговими ставками ввізного мита, встановленими митним тарифом України, відповідно до ч. 5 ст. 280 МК України, як до товарів, що походять з держав - членів Світової організації торгівлі.

Відповідно до МД №UА500020/2017/003242 товари після повного митного оформлення були випущено у вільний обіг.

На підставі п.2 ч.2 ст.351 Митного кодексу України, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 03.09.2018р. №6593 Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд , у період з 07.09.2018р. по 11.09.2018р. посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг при переміщенні ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд через митний кордон України товарів за митною декларацією від 18.09.2017р. №UA500020/2017/003242, за результатами якої складено акт перевірки №2013/15-32-14-10-11/36518734 від 19.09.2018р.

У висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем ч.ч. 1, 2, 3 ст.43 Митного кодексу України від 13.03.2012р. №4495-VI та п. 190.1 ст.190 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено податкове зобов'язання на загальну суму 199 985,41 грн., в тому числі: по сплаті ввізного мита на суму 166 654,52 грн. та по сплаті податку на додану вартість на суму 33 330,89 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено у вересні 2017 року ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд було імпортовано з Туреччини до митної території України товар із застосуванням режиму найбільшого сприяння, за пільговими ставками ввізного мита, встановленими Законом України Про Митний тариф України , відповідно до ч. 5 ст. 280 МК України, як до товарів, що походять з держав - членів Світової організації торгівлі. Підставами для надання вказаних пільг був поданий позивачем до митного оформлення сертифікат про проходження товару від 13.09.2017р. №О 0050302, відповідно до якого встановлено країну походження товарів - Туреччина. Однак, Одеською митницею ДФС листом від 16.07.2018р. №835/12/15-70-19-04 було надано до ГУ ДФС України в Одеській області копію листа Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України від 11.07.2018р. №21014/7/99-99-19-04-02-17, яким повідомлено, що відповідно до інформації, направленої листом уповноваженого органу з видачі сертифікатів про походження Туреччини від 14.06.2018р. №84329644/71632, сертифікат про проходження товару від 13.09.2017р. №О 0050302 визнаний недійсним.

З огляду на зазначене, відповідач вказував на те, що за результатами проведення документальної перевірки, товари, які імпортовані позивачем вважаються такими, походження яких не встановлено, а тому було збільшено суму податку на додану вартість та ввізного мита за поданою ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд митною декларацією.

На підставі акту перевірки №2013/15-32-14-10-11/36518734 від 19.09.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняті 27.09.2018р. податкові повідомлення-рішення:

- №0042071410 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання в сумі 208 318,15 грн. (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 166 654,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 41 663,63 грн.);

- №0042081410 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у сумі 41 663,61 грн. (в т.ч. за податковими зобов'язаннями - 33 330,89 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8 332,72 грн.).

Не погоджуючись з правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд оскаржило їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства, виходив з того, що окрім сертифікату про походження товару від 13.09.2017р. №О 0050302, походження розмитненого товару підтверджується й іншими документами, наданими ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд при митному оформленні товару. ГУ ДФС в Одеській області при проведенні перевірки не було здійснено аналіз документів у повній мірі, які були в наявності. Також, суд першої інстанції врахував, що анулювання сертифікату про походження товару від 13.09.2017р. №О 0050302 мало місце майже через рік після завершення митних процедур.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог товариства та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Згідно з частинами першою-третьою статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ст.36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч.6 ст.36 МК України).

За приписами частин четвертої, п'ятої статті 280 Митного кодексу України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Порядок застосування тарифних пільг (тарифні преференції) регламентований статтею 281 Митного кодексу України.

Частиною першої статті 281 Митного України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до статті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, та виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Таким чином, сертифікат про походження товару не являється єдиним документом, що підтверджує країну походження товару.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, окрім сертифікату про походження товару від 13.09.2017р. №О 0050302, походження розмитненого товару підтверджується й іншими документами, зокрема: декларацією про походження товару шляхом вчинення напису Страна происхождения - Turkey у інвойсі від 13.09.2017р. №197106; пакувальним листом до інвойсу від 13.09.2017р. №197106, в якому зазначено Производитель: ILLIYON TEKSTIL VE KONFEKSIYON URUNLERI SAN. VE TIK. LTD STI (Туреччина) ; CMR №126458 від 13.09.2017р., в якій відправником значиться ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд , складена та місце завантаження ISTANBUL/TURKIYE.

Зазначені документи, на думку колегії суддів, свідчать про додаткову можливість визначення країни походження товару, який ввезено ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд на митну територію України.

Більше того, ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС України в Одеській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суду правомірності прийнятих ним рішень, не надано жодного доказу щодо обізнаності ТОВ Торговий Дім Бетонекс-Буд при прийомі-передачі товару про неправдивість відомостей наданого йому Продавцем сертифікату про походження товару. Також, чинним законодавством не уповноважено декларанта перевіряти дані, що зазначені в товарно-супровідних документах при заповненні митних декларацій.

Варто зазначити, що надані компанією ILLIYON TEKSTIL VE KONFEKSIYON URUNLERI SAN. VE TIK. LTD STI (Туреччина) документи були перевірені Турецькою митницею при оформленні експортних декларацій.

Колегія суддів вважає обґрунтованими твердження позивача, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій декларанта з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання митних вигод або його необізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання митних зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на мито сплачене по пільгових ставках.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги Головного управління ДФС в Одеській області висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції від 06 грудня 2018 року немає.

Відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 липня 2019 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук