Постанова

від 01.07.2019 по справі 820/582/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2019 року

Київ

справа №820/582/16

адміністративне провадження №К/9901/12224/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою Харківської міської ради,

на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року (у складі головуючого судді Нуруллаєва І.С.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленського В.В., суддів: Чалого І.С., П`янової Я.В.)

у справі №820/582/16

за позовом Харківської міської ради

до Харківської місцевої прокуратури №2

про визнання дій протиправними.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до Харківської місцевої прокуратури №2, в якому просила визнати незаконними дії заступника прокурора Київського району міста Харкова, а саме: звернення до Господарського суду Харківської області із позовною заявою від 17 серпня 2015 року № 04-35-4465/15 до відповідачів - Харківської міської ради та ОК ЖБК Фортуна про визнання незаконним та скасування п.п. 22.2. додатку 1 до рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об`єктів від 25 лютого 2009 року № 14/09; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,3849 га, по вул. Шевченка, 307- 309 у місті Харкові , кадастровий № 6310136600:04:007:0111- ЯЕ в„– 512269 без підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, клопотання представника Харківської місцевої прокуратури №2 про закриття провадження у справі № 820/582/16 за позовом Харківської міської ради до Харківської місцевої прокуратури №2 про визнання дій протиправними - задоволено. Закрито провадження у справі № 820/582/16 за позовом Харківської міської ради до Харківської місцевої прокуратури №2 про визнання дій протиправними.

3. У поданій касаційній скарзі Харківська міська рада із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

4. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що звернення суб`єкта владних повноважень (прокурора) до суду з позовною заявою не є спором за своєю правовою природою та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки саме по собі звернення до суду не породжує за собою якихось зобов`язань, які виникають із владних управлінський функцій для позивача.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

5. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує на тому, що відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор попередньо, до звернення з позовом до суду, зобов`язаний був звернутися до Господарського суду Харківської області за підтвердженням судом наявності підстав для представництва. Однак, доказів такого звернення або відмови господарського суду на підтвердженні підстав для представництва інтересів держави в суді до подання позовної заяви до господарського суду прокурором не надано.

6. Також зазначив, що наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді може бути оскаржена громадянином або суб`єктом владних повноважень. При цьому Законом України "Про прокуратуру" та частиною 6 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не поставлено можливість оскарження підстав для представництва прокурора в залежність від наявності порушення прав позивача.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.

8. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

9. Згідно з частиною 1 статті 4 КАС України( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. При цьому публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

10. Таким чином, однією із визначальних ознак справи адміністративної юрисдикції є те, що вона стосується правовідносин, у яких хоча б одна зі сторін являється суб`єктом владних повноважень та виконує по відношенню до іншої сторони владно-управлінські функції, тобто, законодавчо наділена можливістю здійснювати владний вплив на права та обов`язки цієї особи. У випадку, якщо суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб`єкта, що є стороною даних правовідносин, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак публічно-правового, та, відповідно, не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

11. Крім того, суд звертає увагу, що стаття 5 КАС України передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

12. Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України Про прокуратуру ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для захисту законних інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

13. Також статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що господарський суд порушує справи, у тому числі, за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави

14. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

15. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

16. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

17. Отже, саме при реалізації права прокурора на звернення з позовом до господарського суду в інтересах держави або в інших випадках, судом перевіряються та встановлюється обґрунтованість підстав для такого звернення, в даному випадку, відповідно до Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється відповідна ухвала.

18. Судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20 серпня 2015 року позовну заяву прокурора прийнято до розгляду.

19. Ця обставина свідчить про те, що судом перевірено наявність підстав для представництва інтересів держави та не виявлено перешкод для цього.

20. Таким чином, суди правильно вказали, що звернення прокурора Київського району міста Харкова з позовом в інтересах держави є реалізацією таким суб`єктом владних повноважень своїх процесуальних прав і жодним чином не пов`язано зі здійсненням ним владних управлінських функцій саме стосовно позивача - Харківської міської ради.

21. При цьому, суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що право на звернення та наявність відповідних підстав для такого звернення у даному випадку має перевірятися господарським судом, на адресу якого надійшло це звернення, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

22. Відповідно, відсутні правові підстави вважати, що спір між позивачем і відповідачем є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

23. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

24. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Харківської міської ради, залишити без задоволення , а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року у справі №820/582/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

О.В. Калашнікова,

Судді Верховного Суду