Постанова

від 25.06.2019 по справі 2340/4423/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2340/4423/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Гайдаш В.А. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватав" до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ватав звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, в якому просило суд: визнати протиправними та скасувати рішення від 12.10.2018 №0012121401, №0012101401, №0012081401, №0012071401, №0012091401, №0012181401, №0012141401, №0012131401.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, товариство з обмеженою відповідальністю Ватав зареєстроване як юридична особа 29.10.2009 Звенигородською районною адміністрацією, ідентифікаційний код 36773338.

Головним управлінням ДФС у Черкаській області у період з 30.08.2018 по 19.09.2018 була здійснена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю Ватав з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.06.2018, результати вказаної перевірки оформлені актом від 26.09.2018 №372/23-00-14-0107/36773338.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України , п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20 , п. 7 П(С)БО 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 623861 грн., у т.ч. за 2015 рік на суму 336092 грн., за 2016 рік на суму 70304 грн., за 2017 рік на суму 126000,0 грн., за півріччя 2018 року на суму 91465 грн.;

- пп. 141.4.4 . п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на доходи нерезидентів за ІІ квартал 2016 року на суму 2668 грн. 08 коп.;

- п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України , в результаті чого не подано розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до рядка 23 ПН податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за півріччя 2016 року ( 2 звіти) та з квартали 2017 року ( 1 звіт).;

- п. 198.1 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 496831 грн., у т.ч. за березень 2015 року на суму 13883 грн., травень 2015 року на суму 95619 грн., червень 2015 року на суму 21627 грн., жовтень 2015 року на суму 121219 грн., грудень 2015 року на суму 13762 грн., лютий 2016 на суму 17751 грн., квітень 2016 року на суму 21415 грн., вересень 2017 року на суму 73329 грн., січень 2018 року на суму 118225 грн.;

- п. 198.1 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено заявлений до відшкодування з бюджету податок на додану вартість за серпень 2017 року на суму 1514 грн.;

- п. 198.1 , 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) за червень 2018 року на суму 500275 грн.;

- п. 201.10 ст. 202 Податкового кодексу України , в результаті чого не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну з податком на додану вартість в сумі 3054,20 грн.;

- пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 , пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 , пп. 214.1 , 4 п. 214.1 ст. 214 , пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 , п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено акцизний податок на загальну суму 218813 грн. 59 коп., у т.ч. за січень 2015 року на суму 247 грн. 50 коп., лютий 2015 року на суму 8547 грн. 65 коп., березень 2015 року на суму 11907 грн. 95 коп., квітень 2015 року на суму 4722 грн. 60 коп., травень 2015 року на суму 11629 грн. 72 коп., червень 2015 року на суму 7552 грн. 05 коп., липень 2015 року на суму 7938 грн. 20 коп., серпень 2015 року на суму 15311 грн. 70 коп., вересень 2015 року на суму 6789 грн., жовтень 2015 року на суму 12457 грн. 40 коп., грудень 2015 року на суму 6750 грн., січень 2016 року на суму 16827 грн. 29 коп., березень 2016 року на суму 3730 грн. 48 коп., квітень 2016 року на суму 15435 грн. 21 коп., травень 2016 року на суму 5788 грн. 34 коп., червень 2016 року на суму 22569 грн. 69 коп., липень 2016 року на суму 10855 грн. 58 коп., серпень 2016 року на суму 22836 грн. 07 коп., вересень 2016 року на суму 12993 грн. 82 коп., жовтень 2016 року на суму 13923 грн. 34 коп.;

- п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України , в результаті чого не подано податкові декларації з акцизного податку за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, липень 2015 року, серпень 2015 року, вересень 2015 року, жовтень 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, травень 2016 року, червень 2016 року, липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року, жовтень 2016 року;

- п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України , в результаті чого реалізовано дизельне пальне, без реєстрації платником акцизного податку в березні 2016 року на суму 42326 грн. 38 коп., квітні 2016 року на суму 189280 грн. 68 коп., травні 2016 року на суму 82157 грн. 94 коп., в червні 2016 року на суму 291823 грн. 76 коп., липні 2016 року на суму 141083 грн. 28 коп., серпні 2016 року на суму 284898 грн. 12 коп., вересні 2016 року на суму 197758 грн., жовтні 2016 року на суму 8645 грн. 86 коп.;

- п. 51.1 ст. 51 , п. 176.2 б ст. 176 Податкового кодексу України , в результаті чого подано податковий розрахунок за формою № 1-ДФ з недостовірними відомостями та помилками за ІІІ квартал 2015 року, IV квартал 2015 року, ІІ квартал 2016 року, ІІІ квартал 2016 року.

За наслідками вищевказаної перевірки Головним управлінням ФДС у Черкаській області винесені податкові повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року: №0012121401 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 623861 грн. 00 коп. податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем та в сумі 71942 грн. 25 коп. штрафних (фінансових) санкцій; №0012101401 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 387328 грн. 00 коп. податку на додану вартість за основним платежем та в сумі 96832 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій; №0012081401 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 500275 грн. 00 коп.; №0012071401 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1514 грн. 00 коп. та в сумі 378 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій; №0012091401 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні, застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1527 грн. 10 коп.; №0012181401 про визначення суми грошового зобов`язання в сумі 218813 грн. 59 коп. акцизного податку на пальне за основним платежем та в сумі 54703 грн. 40 коп. штрафних (фінансових) санкцій; №0012141401 про визначення штрафних санкцій за даними інформаційних баз контролюючого органу ( у тому числі Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних) в сумі 1237974 грн. 02 коп. штрафних (фінансових) санкцій акцизного податку на пальне; №0012131401 про визначення штрафних санкцій за даними інформаційних баз контролюючого органу ( у тому числі Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних) в сумі 3400 грн. 00 коп. штрафних (фінансових) санкцій акцизного податку на пальне.

Не погоджуючись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом для їх оскарження.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, аргументуючи свою позицію наступним.

Як встановлено судом із матеріалів справи, в 2015 році ТОВ ВАТАВ відповідно до договору поставки № ДГ- 00103 від 01.07.2015р. було придбано у ПП Фінн9 висівку пшеничну в 2015р. на загальну суму 603375 грн., ПДВ 120675 грн., в 2016р. на загальну суму 296275 грн., ПДВ 59255.0 грн.

Позивачем за отриману висівку пшеничну було здійснено оплату на загальну суму 1079585 грн. відповідно до платіжних доручень, які додані до позовної заяви

Вищевказану придбану позивачем у ПП Фінн9 висівку пшеничну передано в цех на переробку на висівку пшеничну - гранульовану (звіт виробництва за зміну) та відображено в бух.рах. 26 Готова продукція в подальшому реалізована висівка пшенична - гранульована частково на експорт та іншим контрагентам по Україні і задекларовано в р.01 декларації Дохід від будь - якої діяльності ( за вирахуванням непрямих податків).

У 2016 році ТОВ ВАТАВ відповідно до договору поставки № 2 від 25.02.2016р було придбано в ТОВ Укр-Євро-Бетон висівки пшеничні на загальну 94294,33 грн., ПДВ 18858,87 грн.

Позивачем за отриману висівку пшеничну було здійснені оплату на загальну суму 113153,20 грн., відповідно до платіжних доручень, які додані до позовної заяви

Вищевказані отримані від ТОВ Укр-Євро-Бетон висівки пшеничні позивачем передано в цех на переробку висівки пшеничної - гранульованої (звіт виробництва за зміну) та відображено в бух.рах. 26 Готова продукція в подальшому реалізована висівка пшенична - гранульована частково на експорт та іншим контрагентам по Україні і задекларовано в р.01 декларації Дохід від будь - якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків).

У 2017 році ТОВ ВАТАВ відповідно до договору купівлі - продажу № 08/09/2017ПКЗ від 08.09.2017р. було придбано в ТОВ Мрія-К пшеницю на загальну 700000 грн., ПДВ 140000 грн.

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товару, вказаного в догові купівлі-продажу, позивачем проведено розрахунки за отриману продукцію на загальну суму 840000 грн., відповідно до платіжних доручень, які додані до позовної заяви

Відповідно до договору № 1 від 14.04.2017р. позивач передав вищевказану пшеницю на переробку ТОВ Петрус - Кондитер .

Після переробки, ТОВ ВАТАВ отримав готову продукцію - борошно та реалізував в подальшому борошно ТОВ Комбінат баранкових виробів .

Вищевказані господарські операції підтверджуються позивачем первинними та бухгалтерськими документами та документами податкового обліку, які надані при перевірці відповідачу та додані до позовної заяви, та які відповідачем не спростовані ні при написанні акта перевірки, ні при написанні апеляційної скарги.

Таким чином, ТОВ ВАТАВ не порушено п.3.10 Наказу М 433 , п.5 Стандарту № 11, п.7 Стандарту № 15 та не занижено інші опеюдншні доходи за 2015 рік на суму 603375 грн., за 2016 рік на суму 390575 грн., за 201 7 році на суму 700000 грн.

По взаємовідносинах ТОВ ВАТАВ та ТОВ Кіб-Труп , позивач зазначає, що було укладено договір № 1 -003 купівлі - продажу.

Відповідно до п. 9 договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 28.02.2019 року.

У зв`язку з тим, що 18.10.2017р. між підприємствами підписаний акт звіряння взаємних розрахунків та лист № 137 від 18.10.2017р. про визнання боргу, то і перебіг позовної давності переривається.

Отже, в підприємства не сплинув термін позовної давності та сума 508141,15 грн. не повинна включатись до іншого операційного доходу.

15.09.2015 між позивачем та ТОВ Спец-Пром-Снаб укладено договір купівлі - продажу №34, згідно якого позивач реалізував борошно в/г в кількості 95.8 т. на загальну суму 459840 грн., в т.ч. ПДВ 76640 грн., що підтверджується видатковою накладною №210 від 15.09.2015 та податковою накладною №21 від 15.09.2015, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015, а на кошти, які отримані позивачем на розрахунковий рахунок в сумі 459840 грн., було нараховане податкове зобов`язання по податку на прибуток за 2015р. та податку на додану вартість за вересень 2015 року.

Відповідач в обґрунтування правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень, посилається на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 08.08.2016 у справі №761/20573/16-к (провадження №1-кп/761/968/2016), яким визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України директора ТОВ Спец-Пром-Снаб .

Однак, суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на вищевказаний вирок, оскільки зазначений вирок суду не містить будь-яких встановлених обставин, пов`язаних саме з фінансово-господарською діяльністю між позивачем та ТОВ Спец-Пром-Снаб . Крім того, вказаним вироком не було встановлено, що ТОВ Спец-Пром-Снаб не мало взаємовідносин з товариством позивача, обставини господарської діяльності ТОВ Спец-Пром-Снаб по взаємовідносинам із позивачем не досліджувались.

Відповідно до наказу від 25.12.2014 №1-аг Про проведення маркетингових досліджень (вивчення, дослідження і аналіз споживчого попиту) директором ТОВ Ватав зобов`язано: 1) провести дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, щодо споживання та критеріїв відбору товарів та продукції підприємства через вивчення та аналіз споживчого попиту в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 в областях України, згідно плану проведення маркетингових досліджень; 2) торгівельному представнику Маланюку Є.В. до 31.12.2014 заключити договори з СПД, які будуть займатися маркетинговим дослідженням та узгодити з ними плани проведення маркетингових досліджень.

У грудні 2014 року позивачем укладено договір №01/31/12-14 Про надання послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , відповідно до якого Виконавець зобов`язується протягом строку дії даного Договору надавати Замовнику послуги у сфері послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, щодо споживання, та критеріїв вибору продукції птахофабрик - яйця курячі (далі - Послуги), що полягають у наданні даних у певному порядку чи послідовності шляхом вибирання даних (автоматизоване ведення даних), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані належним чином Послуги відповідно до умов даного Договору і додатків до нього (п. 1.1 Договору).

До вищевказаного договору було складено додаток №1 до договору № 01/31/12-14 про надання послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, щодо споживання, та критеріїв вибору продукції птахофабрик від 31 грудня 2014 року (копія додається) та додаток № 2 до договору № 01/31/12-14 про надання послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, щодо споживання, та критеріїв вибору продукції птахофабрик від 31 грудня 2014 року.

Факт надання послуг та виконання вимог вищевказаного договору підтверджується актами приймання - передачі, річним звітом ФОП Русаліної В.Е., актом звірки, платіжним дорученням.

Також, у грудні 2014 року позивачем укладено договір №30/12 Про надання послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , відповідно до якого Виконавець зобов`язується протягом строку дії даного Договору надавати Замовнику послуги у сфері послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, щодо споживання, та критеріїв вибору кормів для тварин, продуктів мукомольно-круп`яної промисловості (далі - Послуги), що полягають у наданні даних у певному порядку чи послідовності шляхом вибирання даних (автоматизоване ведення даних), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані належним чином Послуги відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього (п. 1.1 Договору).

Факт надання послуг та виконання вимог вищевказаного договору, підтверджується актами приймання - передачі, річним звітом ФОП Граркушина В.О., актом звірки, платіжним дорученням.

Крім того, у грудні 2014 року позивачем укладено Договір №29/12-01 Про надання послуг з дослідження кон`юктури ринку та виявлення громадської думки з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , відповідно до якого Виконавець зобов`язується протягом строку дії даного Договору надавати Замовнику послуги у сфері послуг з дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки, щодо споживання, та критеріїв вибору продукції - борошно в асортименті (далі - Послуги), що полягають у наданні даних у певному порядку чи послідовності шляхом вибирання даних (автоматизоване ведення даних), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити надані належним чином Послуги відповідно до умов даного Договору і Додатків до нього (п.1.1 Договору).

Факт надання послуг та виконання вимог вищевказаного договору, підтверджується актами приймання - передачі, річним звітом ФОП Дієсперовою М.М., актом звірки, платіжним дорученням.

Згідно з частиною 2 статті 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Статтею 44 ГК України встановлено, що підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємницької зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Таким чином, укладені договори з ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є послуги про просуванню товару (збільшення обсягу реалізації товару) інформаційні послуги, послуги з передпродажної підготовки товару, що зокрема, підтверджується і актами надання послуг, які надавалися виконавцями.

В силу приписів абзацу 1 пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення; об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У силу підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 ПК України до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов`язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів, витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов`язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); інші витрати, пов`язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно підпункту 14.1.108 пункту 14.1. статті 14 ПК України; Маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності -латника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, - послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі; послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) .

Наведене свідчить про те, що всі договори, які укладені ТОВ ВАТАВ з вказаними вище фізичними особами - підприємцями, спрямовані на стимулювання збуту продукції, при цьому предметом цих договорів є послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (яйця, корма та борошно) - такі договори є договорами на надання маркетингових послуг.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів колегія суддів дійшла висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та відображають зміст і характер вчинених господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Крім того, судом із матеріалів справи встановлено, що у порівнянні з 2014 роком продаж продукції позивача у 2015 році зріс, а саме: гранули на 612,6 тис. грн., кормосуміш на 2748,6 тис. грн., борошна на 12039,7 тис. грн., яйце на 2126,5 тис. грн., таким чином, консультаційні, маркетингові послуги, послуги з проведення кон`юнктури дослідження ринку мали пряме та безпосереднє значення для приросту (збереження) активів платника ТОВ Ватав .

Відповідно до п. 3.1.2.3 висновку акту перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, які відображені в п. 3.1.2.1 та п. 3.1.2.2 розділу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 496830 грн., у т.ч. за березень 2015 року на суму 13883 грн., травень 2015 року на суму 95619 грн., червень 2015 року на суму 21627 грн., жовтень 2015 року на суму 121219 грн., грудень 2015 року на суму 13762 грн., лютий 2016 на суму 17751 грн., квітень 2016 року на суму 21415 грн., вересень 2017 року на суму 73329 грн., січень 2018 року на суму 118225 грн. і зазначено, що позивачем не надано до перевірки первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували списання (реалізацію) придбаного дизельного пального.

Як свідчать матеріали справи, дизельне пальне ТОВ Ватав використовувалось в його господарській діяльності, оскільки у вищевказаний період позивач здійснював перевезення товарів, які придбавались та реалізовувались ним та отримував послуги, щодо перевезення товарів фізичною особою - підприємцем.

Так, у 2015 році позивачем не було реалізовано дизельне пальне, а було його списано на господарські потреби у кількості 110261,35 л на загальну суму 1877075,32 грн., що підтверджується бух. рахунком 203 Паливо , бухгалтерськими довідками, актами списання товарів та подорожніми листами. Крім того, у період із січня по жовтень 2016 року позивачем не було реалізовано дизельне пальне, а було його списано на господарські потреби у кількості 94977,48 л на загальну суму 1220714.18 грн. (ПДВ - 244142,84 грн.), що підтверджується бух. рахунком 203 Паливо , бухгалтерськими довідками, актами списання товарів та подорожніми листами.

Наведене свідчить про безпідставність твердження контролюючого органу про те, що ТОВ Ватав ніби то занижено податкові зобов`язання на загальну суму 550506 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на те, що позивачем занижено визначені показники у рядку 6 Декларацій Послуги, отримані від нерезидента на загальну суму 24495 грн., в т.ч. за квітень 2016 року на суму 21441 грн., серпень 2017 року на суму 3054 грн. є безпідстааним, з огляду на наступне.

Як встановлено судом із матеріалів справи, ТОВ Ватав укладено з: SRL Tintoreto-trans (Молдова) договір транспортного перевезення б/н від 01.01.2016. На виконання умов договору SRL Tintoreto-trans у квітні 2016 року надано позивачу послуги міжнародного перевезення на загальну суму 2400 доларів США (на дату складання актів виконаних робіт становило 62464,24 грн.); Revita transport SRL (Молдова) договір транспортного перевезення від 01.04.2016 №01/04/16. На виконання умов договору Revita transport SRL в квітні 2016 року надано послуги міжнародного перевезення на загальну суму 1740 доларів США (на дату складання актів виконаних робіт становило 44671.33 грн.); Avera Plus SRL (Молдова) договір транспортного перевезення від 08.08.2017 №0808/01К. На виконання умов договору Avera Plus SRL надано послуги міжнародного перевезення на загальну суму 1900 доларів США (на дату складання актів виконаних робіт становило 48989,88 грн.).

Відповідно до абзацу а підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою. При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Згідно ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність №1955-IV факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Такими документами можуть бути: - авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); - міжнародна автомобільна накл адна (CMR); - накладна СМГС (накладна УМВС); - коносамент (Bill of Lading); - накладна ЦІМ (СІМ); - вантажна відомість (Cargo Manifest); - інші документи, визначені законами України.

Як встановлено судом, у ТОВ Ватав єдиним міжнародним перевізним документом є міжнародна автомобільна накладна (CMR), оскільки оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту - не передбачено.

Нульова ставка ПДВ, визначена підпунктом 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України , застосовується до операцій з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажів по всьому маршруту перевезення вантажів в цілому, без поділу його на відрізки в межах митної території України та поза межами митної території України, за умови, що таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

У випадку здійснення міжнародного перевезення вантажів безпосередньо самим експедитором без залучення інших учасників транспортно-експедиторської діяльності, нульова ставка визначена абзацом а підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України застосовується експедитором (резидентом) і до всієї вартості послуг перевезення в межах договорів міжнародного перевезення вантажів.

Отже якщо перевізник - нерезидент, то податкові зобов`язання з ПДВ з вартості послуг з перевезення не виникають та не є об`єктом ПДВ.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податкові зобов`язання ТОВ Ватав на загальну суму 24495 грн., в т.ч. за квітень 2016 року на суму 21441 грн., серпень 2017 року на суму 3054 грн. по правовідносинах із нерезидентами щодо міжнародних перевезень оподатковуються за нульовою ставкою.

У зв`язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року №0012071401 щодо визначення позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у розмірі 1514 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 378,50 грн. є протиправним та підлягає до скасування, що і було вірно встановлено судом першої інстанції.

Як встановлено судом, між ТОВ Мрія-К (продавець) та ТОВ Ватав (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 08.09.2017 №08/09/2017ПКЗ. Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Загальна кількість товару вказується у видаткових накладних та/або рахунку - фактурі (п. 2.2 Договору).

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товару, вказаного в догові купівлі-продажу, позивачем отримано видаткові накладні.

Крім того, позивачем включено до податкового кредиту Декларації по податку на додану вартість за жовтень 2017 року в сумі 140000 грн. на підставі податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі 20.10.2017.

Факт здійснення транспортування вищевказаного товару (пшениці) підтверджується товарно-транспортними накладними, а факт здійснення розрахунків за придбаний товар підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Колегія суддів зауважує, що посилання відповідача на наявність кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 (засновника ТОВ Мрія-К ), яка надала свідчення про непричетність до здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Мрія-К , як доказу ніби то заниження позивачем податкового кредиту - є необґрунтованим, оскільки належне чи неналежне виконання контрагентом обов`язків, покладених на нього законом як на суб`єкта господарювання, як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, а контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Так, колегією суддів встановлено, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача, як юридична особа, була внесена у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців і була зареєстрована платником податку на додану вартість.

Крім того, із матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ Укр-Євро-Бетон (продавець) та ТОВ Ватав (покупець) укладено договір поставки від 25.02.2016 №2. Згідно п. 1.1 вказаного договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар.

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товару (висівки пшеничної), позивачем отримано видаткові накладні від 02.03.2016 №У-00000007 (висівка пшенична в кількості 19,24 т. на загальну суму 53872 грн., в т.ч. ПДВ 8978,67 грн.), від 03.06.2016 №У-00000027 (висівка пшенична в кількості 19,96т на загальну суму 59281,2 грн., в т.ч. ПДВ 9880,20 грн.), які містять всі необхідні реквізити, у тому числі місце їх складання - м. Кременчук. Факт здійснення позивачем транспортування вищевказаного товару (пшениці) підтверджується товарно-транспортними накладними.

Податок на додану вартість позивачем включено до податкового кредиту Декларації по податку на додану вартість за березень 2016 року в сумі 8978,67 грн. та за червень 2016 року в сумі 9880,20 грн. на підставі податкових накладних, а саме: податкова накладна від 02.03.2016 №1 на суму 44893,33 грн. (ПДВ - 8978.67 грн.), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.03.2016; податкова накладна від 03.06.2016 №15 на суму 49401 грн. (ПДВ - 9880,20 грн.), яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.06.2016.

Крім того, факт здійснення розрахунків за придбаний товар підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями на загальну суму 113153,20 грн.

Крім того, відповідно до договору поставки ДГ-00103 від 01.07.2015, укладеного між ПП Фінн9 (продавець) та ТОВ Ватав (покупець), продавець зобов`язується продати (поставити), а покупець прийняти та оплатити товар (продукти харчування: цукор, борошно, крупи та інше) на умовах, зазначених у Договорі. Найменування, кількість, ціна і загальна вартість Товару визначається у відповідності з видатковими накладними, які є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2 Договору).

На виконання умов договору ПП Фінн9 реалізувало висівку пшеничну та виписало позивачу видаткові накладні.

Податок на додану вартість позивачем включено до податкового кредиту Декларації по податку на додану вартість за відповідні періоди, на загальну суму 1079585 грн., в т.ч. ПДВ 179930,83 грн. на підставі податкових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи.

Факт здійснення позивачем транспортування вищевказаного товару (пшениці) підтверджується товарно-транспортними накладними. Перевезення здійснювалось як ПП Фінн9 , так і позивачем. Крім того, факт здійснення розрахунків за придбаний товар підтверджуються наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями на загальну суму 1079585 грн.

Посилання відповідача на наявність кримінального провадження №32017270000000035 стосовно керівника ТОВ Фін , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України колегія суддів також вважає необґрунтованим, оскільки належне чи неналежне виконання контрагентом обов`язків, покладених на нього законом як на суб`єкта господарювання, як то подача звітності, сплата податків, здійснення господарської діяльності та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, а контролюючий орган не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у кримінальних провадженнях.

Податковий кредит, згідно із п. 14.1.181 ст. 14 ПК України , - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

У відповідності із п. 198.1 статті 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно із п. 198.2 статті 198 ПК України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України , податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України ).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України , платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України , податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України ).

Щодо встановлення контролюючим органом порушення, згідно якого ТОВ Ватав не проведено коригування податкового кредиту в січні 2018 року в сумі 84690,19 грн. по кредиторській заборгованості термін позовної давності якої минув, чим порушено п. 198.3 , 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , то колегія суддів зазначає наступне.

Так, 01.032013 між ТОВ Кіб Груп , далі - Продавець та ТОВ Ватав , далі - Покупець було укладено договір №1-003 купівлі - продажу зерна пшениці.

Відповідно до п. 9 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28.02.2019 року.

Згідно пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість, зокрема - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Як встановлено судом, позивачем до перевірки було надано контролюючому органу оригінал договору №1-003 купівлі - продажу від 01.03.2013, акт звіряння взаємних розрахунків на 18.10.2017 між підприємствами, підписаний директором ТОВ Ватав та директором ТОВ Кіб - Груп , оригінал листа №137 від 18.10.2017 про визнання боргу підписаного вищевказаними директорами.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що позивач не порушив вимоги п. 198.3 , 198.6 ст. 198 ПК України та не занизив податкового зобов`язання по ПДВ у січні 2018 року в сумі 84690,19 грн.

Крім того, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України , реєстрація податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ Ватав не видавалась податкова накладна і не було здійснено нарахування податкового зобов`язання з ПДВ у серпні 2017 року на суму 3054 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року №0012091401 про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні, також підлягає до скасування, що також вірно встановив суд першої інстанції.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено, що в порушення вимог пп. 212.1.11 , п. 212.1 , ст. 212 , пп. 213.1.9 , п. 213.1 ст. 213 , пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 , пп. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 , п. 216.9 ст. 216 Податкового кодексу України , ТОВ Ватав занижено акцизний податок на загальну суму 218813,59 грн.

Так, згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПУ України об`єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Пунктом 214.4 ст. 214 ПК України передбачено, що у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об`єму, кількості товару (продукції), об`єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, обов`язковою умовою реалізації підакцизних товарів є передача права власності на вказаний товар.

Оскільки об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації підакцизних товарів (ст. 213 ПК України ), а реалізація підакцизних товарів (продукції) включає в себе операції, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, позивач вважає, що податковим органом під час перевірки невірно визначено базу оподаткування, включивши до оподатковуваних операцій з реалізації дизельного пального, без дослідження питання, як списувалось дизельне пальне.

Датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є дата надходження оплати за проданий товар, що передбачено пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України .

Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету міністрів України Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами від 20 грудня 1997 року №1442 (далі - Правила) розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Отже, при відпуску дизельного пального здійснюється розрахункова операція, дата якої є датою виникнення податкових зобов`язань щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів) згідно з пунктом 216.9 статті 216 Податкового кодексу України .

Пунктом 216.9 ст. 216 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань, щодо реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Колегія суддів зазначає, що фактично у 2015 році позивачем не було реалізовано дизельне пальне, однак його було списано на господарські потреби у кількості 110751,86 л. на загальну суму 1943402,03 грн., за період січень-жовтень 2016 року в кількості 94977,48 л. на загальну суму 1464857,02 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи бух. рахунком 203, бухгалтерськими довідками, актами списання товарів та подорожніми листами.

Наведене свідчить про те, що податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року №0012181401 є також протиправним та підлягає до скасування.

З урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 жовтня 2018 року №0012141401 про визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 1237974 грн. 02 коп. з акцизного податку на пальне.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних пинципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б.