Рішення

від 26.06.2019 по справі 409/2547/18

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №409/2547/18

Пров.№2/409/387/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань: А.М.Малик

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно його сина - ОСОБА_3 ..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з відповідачем по справі вона перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 13.12.2011 року шлюб між сторонами було розірвано. Дитина проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. З відповідача було стягнуто аліменти на утримання сина, починаючи з 07.03.2012 року. Відповідач з 2011 року свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, життям та здоров`ям дитини не цікавиться, у вихованні сина участі не приймає, матеріально не допомагає. У зв`язку з чим позивачка просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, свої позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, попередньо надавши до суду заяву про визнання позову, в якій позивач зазначив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.

Згідно ч. 4ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що в судовому засіданні не було встановлено підстав для прийняття визнання позову, тому, що це буде суперечити нормам матеріального та процесуального закону, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.

В судове засідання третя особа - служба у справах дітей Лутугинської РДА не з`явилася, про місце та час розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судових повісток на адресу: АДРЕСА_1 , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 28.05.2019 року до суду надійшло пояснення служби у справах дітей Новопсковської РДА, згідно, якої за вказаною адресою розташована Новопсковська РДА, ОСОБА_1 та малолітній ОСОБА_3 на території Новопсковського району не проживають.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі кожний окремо і в їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.10).

На підставі рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 13.12.2011 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11.08.2007 року Артемівським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, актовий запис №681, було розірвано (а.с.9).

Згідно рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 08.11.2012 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 всіх видів доходів (заробітку) відповідача, щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.03.2012 року і до повноліття дитини (а.с.11-12).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6333011861 від 19.05.2016 р., ОСОБА_1 разом з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають фактично за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.8)..

Згідно педагогічної характеристики, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 4-го класу навчається у школі №20 м.Харкова. Дитина проживає з матір`ю. Батько дитини живе окремо від сім`ї, школу не відвідує, результатами навчання сина не цікавиться (а.с.13).

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він зокрема: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно роз`яснень викладених в п.п. 15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , із змінами та доповненнями, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про розвиток дитини, хоча мають реальну можливість для цього.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, встановлено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Отже, позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Проте, в матеріалах справи відсутні дані про обставини, які б свідчили про винну поведінку ОСОБА_2 щодо сина ОСОБА_3 , або дані про те, що до нього раніше застосовувались попередження про необхідність змінити ставлення до виховання дитини. Як вбачається з матеріалів справи, висновок органу опіки та піклування за місцем проживання дитини по доцільність позбавлення батьківських прав відсутній. В позовній заяві позивач зазначає, що до органу опіки та піклування щодо отримання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 як за місцем проживання дитини, та і за місцем реєстрації відповідача вона не зверталася.

Відповідно до ч.5 ст. 19 СК України Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Таким чином, позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження факту ухилення відповідача від своїх батьківських обов`язків у відношенні дитини.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, як це передбачено ст.81 ЦПК України і є процесуальним обов`язком, ухилення відповідача від участі у вихованні малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , що давало б підстави для можливості застосування до нього такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.

Таким чином, позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 12 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВРУ 27.02.1991р., Постановою № 3 Пленуму Верховного суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновленні і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ст.ст. 19, 150, 164-166, 194, 196 СК України, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 273, 282-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В прийнятті заяви ОСОБА_2 про визнання позову - відмовити.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Луганського апеляційного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області на підставі п.15.5 ч.1 Розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Артемівським РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 05.10.2007р., РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа- Управління-служба у справах дітей Лутугинської районної державної адміністрації, ЄДРПОУ 04051543, місцезнаходження: пров. Історичний (Кірова), 1 смт.Новопсков Луганської області.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко