Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4517/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2019 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси ОСОБА_1 , за участю: секретар ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , представника Косарської сільської ради ОСОБА_6 , власників майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого ОВС слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , внесеного у матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120192500000000090 від 05.04.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про накладання арешту, -
Встановив:
До слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту звернувся слідчого відділу ОВС слідчого управління ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 . У клопотанні просить про накладення арешту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, за наступними кадастровими номерами - 7121882500:02:000:0977, 7121882500:02:000:0978, 7121882500:02:000:0979, 7121882500:02:000:0980, 7121882500:02:000:0981, 7121882500:02:000:0982, 7121882500:02:000:0983, 7121882500:02:000:0984, 7121882500:02:000:0985, 7121882500:02:000:0986, 7121882500:02:000:0994, 7121882500:02:000:0995, 7121882500:02:000:0996, 7121882500:02:000:0997, 7121882500:02:000:0998, 7121882500:02:000:0999, 7121882500:02:000:1000, 7121882500:02:000:1001, 7121882500:02:000:1002, 7121882500:02:000:1003, 7121882500:02:000:1004, 7121882500:02:000:1005, 7121882500:02:000:1006, 7121882500:02:000:1007, 7121882500:02:000:1020, 7121882500:02:000:1021, 7121882500:02:000:1022, 7121882500:02:000:1023, 7121882500:02:000:1024, заборонивши їх подальше відчуження. В обґрунтування клопотання вказує, що досудове розслідування проводиться за обставинами відповідно до яких службові особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, діючи умисно, спільно та за попередньою змовою з невстановленими особами, маючи на меті одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в порушення ст. 122 Земельного кодексу України та розпорядження КМУ №60-р від 31.01.2018 року, без погодження з територіальною громадою в особі Косарської сільської ради, видали накази про затвердження землеустрою 29 громадянам та незаконно передали у приватну власність останнім земельні ділянки по 2 га, котрі являються роздержавленими і перебувають у колективній власності відповідно до Державного акту на право колективної власності серія ЧР 6-5 від 26.09.1995 року, виданого на підставі рішення Кам`янської районної ради від 12.05.1995 року №4-22, чим завдали збитків територіальній громаді на суму близько 3500000 грн. З матеріалів кримінального провадження стало відомо, що ГУ Держгеокадастру Черкаської області землі колективної власності були проінвентаризовані, незаконно змінено їх статус на землі державної власності та присвоєно відповідні кадастрові номери. Зазначені ділянки були сформовані на підставі проведеної інвентаризації державних сільськогосподарських земель, яка проводилась ГУ Держгеокадастру Черкаської області на підставі Наказу Держгеокадастру України № 45 від 15.03.2018 року в серпні 2018 року. Вищезазначеним наказом передбачалось проведення інвентаризації земель виключно державної власності. З 01.01.2019 року набув чинності Закон України від 10.07.2018 року № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким вносяться зміни до Земельного кодексу України та до низки інших Законів України, зокрема тих, які регулюють, у тому числі, і питання щодо переходу сільськогосподарських земель колективної власності у власність територіальних громад, а також щодо формування з метою державної реєстрації та подальшої передачі в оренду місцевим радам. Таким чином органи місцевого самоврядування як представницькі органи територіальних громад мали отримати право розпорядження землями колишніх КСП, оскільки з 01.01.2019 року землі колективної власності, які не розпайовані або не підлягають паюванню, переходять у власність територіальних громад згідно закону. Однак Головне управлінням Держгеокадастру Черкаської області проінвентаризувало землі, які не відносяться до земель державної власності, за результатами інвентаризації сформувало земельні ділянки, які в подальшому були передані фізичним особам на підставі Наказів останнього. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, стало відомо, що в березня 2019 року вказані земельні ділянки передані у власність особам. Після цього впродовж 23-29 березня 2019 року, відбулася передача земельних ділянок належних вказаним особам в оренду строком на 15 років на ТОВ «Кам`янська зернова компанія», котра має юридичну адресу в АДРЕСА_1 , має статутний капітал в 1000 грн. та була зареєстрована 26.10.2018 року. Допитані в якості свідків власники земельних ділянок повідомили, що звернулись до Черкаської міської спілки ветеранів Афганістану з заявою про з-абезпечення землею, отримали відповідь про існування землі на території Косарської сільської ради Кам`янського району. Після чого, восени 2018 року дали довіреність на представництво їх інтересів, а також в преважній більшості підписали пусті бланки договору оренди землі. В подальшому, 16.04.2019 року частина земельних ділянок (4 шт), незважаючи на існуючу заборону до продажу землі, були продані на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_13 , на ім`я якого власники таких земельних ділянок видавали довіреності про представництво їхніх інтересів. На думку органу досудового розслідування, такі обставини свідчать про свідоме заволодіння землями колективної власності, котрі належать територіальній громаді Косарської сільської ради, шляхом введення в оману громадян під приводом видачі землі у власність учасникам бойових дій, та подальшим їх відчуженням шляхом підписання договорів довгострокової оренди чи договорів купівлі-продажу землі. Постановою слідчого вказані земельні ділянки визнані речовим доказом, оскільки в силу ч. 1 ст. 98 КПК України, вони є матеріальними об`єктами, котрі були об`єктом кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження. З огляду на вище викладене, в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що невстановлені особи, з метою отримання в незаконний спосіб права на розпорядження та користування землями сільськогосподарського призначення колективної власності, маючи на меті ухилення від сплати обов`язкових платежів та орендної плати за користування землями, вчинили ряд дій спрямованих на підробку документів з подальшим отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою в службових осіб ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, тим самим спричинили шкоду інтересам територіальної громади у великих розмірах. За таких обставин, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на такі земельні ділянки шляхом встановлення заборони на їх подальше відчуження.
Прокурор та слідчий підтримали у судовому засіданні клопотання та просили його задоволити.
Сільський голова Косарської сільської ради Кам`янського району ОСОБА_6 пояснила, є займає вказану помаду з 2015 року. У 2019 році за земельною картою встановила, що земельні ділянки комунальної власності виділені у приватну власність. Дані ділянки є пасовищкм, однак на даний момент опинились у приватній власності. Просила накласти арешт на ділянки.
Власники земельних ділянок ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та адвокат ОСОБА_7 . ОСОБА_5 заперечили щодо задоволення клопотання щодо заборони відчуження земельних ділянок, оскільки це обмежить їх право власності. Пояснили, що вважають себе законними власниками ділянок, мають право на них у зв`язку зі статусом учасника АТО.
Власник земельної ділянки ОСОБА_9 не заперечував щодо задоволення клопотання.
Інші власники земельних ділянок, стосовно яких ініційоване питання про накладення арешту, в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду клопотання були повідомлені.
Перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та матеріали кримінального провадження № 120192500000000090 від 05.04.2019, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора та слідчого, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019250000000090 від 05.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України щодо службових осіб ГУ Держгеокадастру у Черкаській області підтверджується витягом з ЄРДР.
У межах даного кримінального провадження винесено постанову від 10.04.2019, якою визнано речовими доказами земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані в адміністративних межах Косарської сільської ради Кам`янського району Черкаської області, за наступними кадастровими номерами - 7121882500:02:000:0977, 7121882500:02:000:0978, 7121882500:02:000:0979, 7121882500:02:000:0980, 7121882500:02:000:0981, 7121882500:02:000:0982, 7121882500:02:000:0983, 7121882500:02:000:0984, 7121882500:02:000:0985, 7121882500:02:000:0986, 7121882500:02:000:0994, 7121882500:02:000:0995, 7121882500:02:000:0996, 7121882500:02:000:0997, 7121882500:02:000:0998, 7121882500:02:000:0999, 7121882500:02:000:1000, 7121882500:02:000:1001, 7121882500:02:000:1002, 7121882500:02:000:1003, 7121882500:02:000:1004, 7121882500:02:000:1005, 7121882500:02:000:1006, 7121882500:02:000:1007, 7121882500:02:000:1020, 7121882500:02:000:1021, 7121882500:02:000:1022, 7121882500:02:000:1023, 7121882500:02:000:1024.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно із п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідност. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:1) підстави і мету відповідно до положеньстатті 170 цього Кодексута відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостоїстатті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Крім того, відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимогКПК, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цьогоКодексу.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст.132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Як вбачається з матеріалів клопотання, воно не містить переліку наявних ризиків, що доводять необхідність такого арешту, у клопотанні слідчого відсутні доводи про те, що незастосування заборони у вигляді арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна - 29 земельних ділянок або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Також, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
За змістом положеньКПК Україниобов`язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов`язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано особою, що подала клопотання.
Відповідно ч. 1ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, як такого, що не доводить необхідність арешту майна, з метою вказаною у клопотанні, та яке явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.170-173,369-372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У клопотанніпро накладанняарешту - відмовити.
Повний текст буде виготовлений 03.07.2019.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2019 |
Оприлюднено | 17.02.2023 |
Номер документу | 82764730 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Кондрацька Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні