Постанова

від 27.06.2019 по справі 289/2218/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/2218/17 Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І.М.

Категорія 23 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №289/2218/17 за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі про дострокове розірвання договору оренди землі,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі ,

на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області, ухвалене 26 лютого 2018 року суддею Невмержицьким І.М у м. Радомишлі,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив достроково розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,1489 га з кадастровим № НОМЕР_1 , укладений 19.02.2015 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Вишевичі (далі - ТОВ Вишевичі , Товариство). В обґрунтування позову зазначав, що Товариство своїх зобов`язань з виплати орендної плати не виконало, чим істотно порушило умови укладеного договору, що є підставою для його розірвання.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 1,1489 га з кадастровим номером НОМЕР_2 0018 від 19.02.2015, укладений між ОСОБА_1 та Товариством. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник Товариства , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду, закрити провадження у справі, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

На його думку рішення прийнято з порушенням правил юрисдикції загальних судів, оскільки на момент подачі позову та відкриття провадження у справі щодо відповідача у справі було порушено провадження про банкрутство господарським судом Житомирської області, відповідно ця справа не могла бути розглянута в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір повинен розглядатися господарським судом у межах справи про банкрутство. Крім того, справу розглянуто за відсутності відповідача, якого не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, що є безумовною підставою для скасування судового рішення згідно із п. 3 ч.3 ст. 376 ЦПК України.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 20 лютого 2019 року провадження у даній справі зупинялося до закінчення перегляду Верховним Судом у касаційному порядку рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року у справі №289/2217/17.

15 травня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено судове рішення у вищевказаній справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі у подібних правовідносинах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,1489 га розташованої на території Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

19 лютого 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Вишевичі було укладено договір оренди земельної ділянки.

На виконання зобов`язань, визначених у пункті 20 договору, ОСОБА_1 передала земельну ділянку ТОВ Вишевичі в строкове платне користування на 10 років.

Згідно пунктів 9 та 11 договору орендна плата становить 1300 грн, обчислюється з урахуванням індексації і вноситься до 31 грудня поточного року.

Пунктом 29 договору оренди землі передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а пункт 39 надає право припинити дію договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно статті 15 Закону України Про оренду землі орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.

Як вбачається із матеріалів справи, з часу укладення договору оренди землі відповідач жодного разу не виконав свого обов`язку щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати. Доказів на спростування вказаної обставини Товариство не надало.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову та розірвання договору оренди внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, належним чином не повідомив ТОВ Вишевичі про час і місце судового засідання, яке згідно з приписами пункту 3 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення позову.

З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду в сумі 640 грн.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення правил юрисдикції загальних судів є безпідставними, враховуючи наступне.

Позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ТОВ Вишевичі про дострокове розірвання договору оренди. При цьому жодних позовних вимог майнового характеру, тобто таких вимог, які підлягають вартісній оцінці, до відповідача не заявлялося.

В матеріалах справи відсутні будь-які відомості та судом не встановлено, що на спірній земельній ділянці знаходиться будь-яке майно ТОВ Вишевичі , яке можна було би вважати активом боржника, що в подальшому може бути направлений на погашення грошових вимог кредиторів боржника.

Таким чином, позовні вимоги до відповідача є немайновими, а спір не стосується питання щодо формування активу боржника, а тому не є пов`язаним із здійсненням провадження у справі про банкрутство ТОВ Вишевичі , а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному постанові від 15 травня 2019 року у справі №289/2217/17.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі задовольнити частково.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 26 лютого 2018 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,1489 га з кадастровим номером НОМЕР_3 :000:0018 від 19 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Вишевичі .

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Вишевичі на користь ОСОБА_1 640 грн судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 02 липня 2019 року .