Постанова

від 02.07.2019 по справі 916/5148/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 року Справа № 916/5148/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів: К.В. Богатиря, І.Г. Філінюка

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від Одеської митниці ДФС - Ковальчук О.А. - за довіреністю;

від ТОВ Брок-Сервіс Марін - не з`явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС

на ухвалу господарського суду Одеської області від 12 квітня 2019 року про відмову у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання

у справі № 916/5148/15

за позовом Одеської митниці ДФС

до Товариства з обмеженою відповідальністю Брок-Сервіс Марін

про стягнення 21902854,22грн.

суддя суду першої інстанції: Н.В. Рога

час і місце постановлення ухвали: 12.04.2019р. о 11.22год., м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №16

повна ухвала складена 15.04.2019р.

Учасники справи чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 02.07.2019р. згідно ст.ст.233, 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. задоволено позовні вимоги Одеської митниці ДФС до Товариства з обмеженою відповідальністю Брок-Сервіс Марін - стягнуто з ТОВа Брок-Сервіс Марін на користь Одеської митниці ДФС збитки у розмірі 21902854,22грн. та судовий збір у розмірі 182700грн.

13.07.2016р. господарським судом Одеської області видано відповідні накази на виконання вищезазначеного рішення.

02 квітня 2019р. Одеська митниця ДФС подала господарському суду Одеської області заяву, в якій просила поновити пропущений з поважних причин строк для пред`явлення до виконання наказу про примусове виконання рішення №916/5148/15, виданого 13.07.2016р. господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВа Брок-Сервіс Марін на користь Одеської митниці 182700грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заяви Одеська митниця ДФС зазначає, що 22.11.2018р. до Одеської митниці ДФС надійшла постанова головного державного виконавця Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Васильєвої С.О. від 26.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №52188567) на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження . 30.11.2018р. Одеська митниця ДФС надіслала до Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області заяву про примусове виконання рішення (вих.№3639/15-70-10 від 30.11.2018р.), в якій просила відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення №916/5148/15, що підтверджується у відмітці автоматичного нумератора про реєстрацію заяви на першому аркуші цієї заяви. 21.03.2019р. до Одеської митниці ДФС надійшло повідомлення Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮв Одеській області від 26.02.2019р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що згідно інформації про боржника - ТОВ Брок-Сервіс Марін зареєстровано за адресою м.Одеса, пр-т М.Жукова, 47/3, яка територіально підвідомча Другому Київському ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. Дане повідомлення було відправлено виконавчою службою 15.03.2019р. відповідно до інформації, яка розміщена на Інтернет сайті УДППЗ Укрпошта . Пунктом 10 частини 4 статті 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Однак, в порушення строку, визначеного п.10 ч.4 ст.4 ЗУ "Про виконавче провадження" , державний виконавець повернув виконавчий документ до Одеської митниці ДФС більше ніж через 3 місяці після його пред`явлення.

Відповідно до ч.5 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 цього Закону. Відповідно до ч.ч.1,5 ст.12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення у строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Одеська митниця ДФС вважає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущений з поважних причин, оскільки лише 22.11.2018р. до Митниці надійшла постанова від 26.06.2018р. про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ Про виконавче провадження .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. (суддя Н.В. Рога) у задоволенні заяви Одеської митниці ДФС (вх. №2-1516/19 від 02.04.2019р.) про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.07.2016р., виданого на виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. у справі №916/5148/15 щодо стягнення з ТОВа Брок-Сервіс Марін на користь Одеської митниці ДФС 182700грн. витрат по сплаті судового збору відмовлено.

Ухвала обґрунтована посиланням на норми ст.ст.116, 119, 329 (ч.1) ГПК України та вмотивована наступним. Відповідно до ст.22 ЗУ Про виконавче провадження (в редакції , що була чинною на момент видачі судового наказу) зазначені судові накази, які є виконавчими документами можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення. Отже, строк пред`явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. по справі №916/5148/15 є таким, що сплинув 13.07.2017р. Виходячи з тексту заяви, Одеська митниця ДФС поважною причиною пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання вважає порушення органом ДВС строку повернення стягувачу виконавчого документу без прийняття до виконання (п.10 ч.4 ст.4 ЗУ Про виконавче провадження ). Але, при цьому, зі скаргами на неправомірні дії або бездіяльність органу ДВС Одеська митниця ДФС не зверталася. З матеріалів справи вбачається, що з часу видачі судового наказу та пред`явлення його до виконання минуло більш ніж 2 роки, позивачем не надано доказів та не зазначено обставин, які перешкоджали йому отримати інформацію щодо стану виконавчого провадження у період з дати надання наказу до органу ДВС та повернення його без виконання. Крім того, заявником не наведено поважних причин, за яких стягувач пропустив строк для пред`явлення наказу до виконання. За таких обставин відсутні підстави для поновлення стягувачу Одеській митниці ДФС пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. справі №916/5148/15.

07.05.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області надійшла апеляційна скарга Одеської митниці ДФС (подана скаржником 25.04.2019р.), в якій скаржник просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу про примусове виконання рішення №916/5148/15, виданого 13.07.2016р.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню; неправильне тлумачення закону), а саме: ч.ч.1,2 ст.329 ГПК) України, п.10 ч.4 ст.4, ч.6 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIIІ, пунктів 78, 156, 158 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018р. №55, п.73 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 та підлягає скасуванню з огляду наступного:

- дата надходження постанови державного виконавця до митниці - 22.11.2018 підтверджується цією датою у відмітці автоматичного нумератора на першому аркуші супровідного листа Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.06.2018 №24234 до зазначеної постанови;

- факт надіслання Одеською митницею ДФС заяви про примусове виконання (вихідний номер 3639/15-70-10 від 30.11.2018), разом з яким був надісланий оригінал наказу господарського суду Одеської області 13.07.2016 №916/5148/15 підтверджується відміткою автоматичного нумератора про реєстрацію заяви на першому аркуші цієї заяви;

- в порушення строку, визначеного п.10 ч.4 ст.4 ЗУ Про виконавче провадження № 1404-VIII (протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення), державний виконавець повернув виконавчий документ до Одеської митниці ДФС більше ніж через 3 місяці після його пред`явлення;

- суд не врахував того, що факт надіслання Одеською митницею ДФС заяви про примусове виконання (вихідний номер 3639/15-70-10 від 30.11.2018р.), разом з яким був надісланий оригінал наказу господарського суду Одеської області 13.07.2016 № 916/5148/15 підтверджується датою 03.12.2018р. на штампі відділення поштового зв`язку ДП "Укрпошта" на реєстрі на відправлення замовленої пошти Одеської митниці ДФС від 03.12.2018р., та на списку згрупованих поштових відправлень листів поданих Одеською митницею ДФС;

- суд дійшов до помилкових висновків про те, що начебто наказ не пред`явлено Одеською митницею ДФС до виконання за територіальною підвідомчістю до Другого Київського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області відповідно до повідомлення Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеса територіального управління юстиції в Одеській області про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за вих. № 69210 від 26.02.2019р. - 28.03.2019р. Одеська митниця ДФС подала до Другого Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області заяву про примусове виконання рішення (вихідний номер митниці 1077/15-70-10 від 28.03.2019), у якій просила суд прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення №916/5148/15, виданий 13.07.2016 господарським судом Одеської області;

- Одеська митниця ДФС надіслала запит до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (вихідний номер 781/11/15-70-10-08 від 19.04.2019р.), в якому просила надати інформацію про стан виконавчого провадження з примусового виконання наказу №916/5148/15 про стягнення з ТОВ Брок-Сервіс Марін на користь Одеської митниці ДФС 182700грн. витрат по сплаті судового збору, але станом на теперішній час відповідь на вказаний запит до митниці не надходила;

- не врахував того, що положення ч.ч.1, 2 ст.329 ГПК України, ч. 6 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження №1404-УІП не передбачають обов`язковою умовою для поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання попереднє оскарження дій, бездіяльності державного виконавця.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду:

- від 10.05.2019р. апеляційну скаргу залишено без руху;

- від 03.06.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці ДФС на ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р . у справі №916/5148/15; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 18.06.2019р.; роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 18.06.2019р. подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи;

- від 18.06.2019р. призначено справу №916/5148/15 до розгляду на 0 2.07.2019р., 15.00год.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

ТОВ Брок-Сервіс Марін свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п.22 ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Яв вбачається з матеріалів оскарження ухвали від 12.04.2019р., два накази (на суму 21902854,22грн. та на суму 182700грн.) від 13.07.2016р. у справі №916/5148/15 були надіслані господарським судом Одеської області 13.07.2016р. на адресу Одеської митниці ДФС України.

Згідно наказу від 13.07.2016р. про примусове виконання, виданого на виконання рішення господарського суду Одеської області від 29.06.2016р. у справі №916/5148/15, з ТОВ Брок-Сервіс Марін на користь Одеської митниці ДФС стягується 182700грн. судового збору.

Відповідно до п.1,7 Положення про Державну фіскальну службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014р., Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів.

Згідно Додатку 1 до постанови Кабінету міністрів України №311 від 06.08.2014р. Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України Одеська митниця є територіальним органом Державної фіскальної служби.

Отже стягувачем за виконавчим листом на суму 182700грн., виданим господарським судом Одеської області 13.07.2016р. у справі №916/5148/15, є державний орган.

Відповідно до ст.22 ЗУ Про виконавче провадження №606-XVI від 21.04.1999р. ( в редакції, чинній станом на 13.07.2016р.) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред`явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання встановлюються для кожного платежу окремо.

05.10.2016р . набрав чинності Закон України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р.

Відповідно до п.5,7 Перехідних положень Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом . Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно із ст.12 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016р. виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців . Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Таким чином наказ від 13.07.2016р. у справі №916/5148/15 підлягав пред`явленню до виконання у строк до 05.01.2017р. включно (3 місяці з дня набрання чинності 05.10.2016р. ЗУ Про виконавче провадження №1404-VIII), якщо він був пред`явлений до виконання після набрання чинності законом №1404-VIII.

Місцевий господарський суд дійшов висновку в оскаржуваній ухвалі про те, що строк пред`явлення до виконання наказу господарського суду Одеської області від 13.07.2016р. у справі №916/5148/15 є таким, що сплинув 13.07.2017р., проте з матеріалів заяви не убачається, коли саме був пред`явлений наказ до виконання.

Разом з цим, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.6 ст.12 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VIII стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.19.2 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно із ст.329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, тобто, наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Поновлення пропущеного строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об`єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред`явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, норми ГПК України не пов`язують право суду поновити пропущений строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, підлягають оцінці доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його відновлення, та представлені на їх підтвердження докази.

З матеріалів оскарження ухвали господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. вбачається, що в додатки до заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання Одеською митницею ДФС додані:

- копію постанови Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області від 26.06.2018р. ВП №52188567 про повернення виконавчого документа стягувачу;

- копію супровідного листа Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області від 26.06.2018р. №24234 про надіслання постанови від 26.06.2018р. з додатком на 3-х арк.; на супровідному листі митниці міститься відмітка про отримання листа 22.11.2019р., №4664/11-26;

- копію заяви Одеської митниці ДФС до Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області про примусове виконання наказу №916/5148/15 від 13.07.2016р.; на заяві міститься штрихкодовий ідентифікатор 3639/15-70-10 від 30.11.2018р.;

- копію повідомлення Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області №6120 від 26.02.2019р. про повернення виконавчого документу (наказу №916/5148/15 від 16.07.2016р.) стягувачу у зв`язку із тим, що боржник ТОВ Брок-Сервіс Марін зареєстрований за адресою:м.Одеса, пр-т М.Жукова, 47/3, яка територіально підвідомча Другому Київському ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області;

- копію конверту, де відправником зазначено Перший Малиновський відділ ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області, одержувачем - Одеська митниця, на конверті міститься штрихкодовий ідентифікатор ДППЗУ Укрпошта 6507203426681;

- копія роздруківки ДППЗУ Укрпошта , відповідно до якого, відправлення з штрихкодовим ідентифікатором №6507203426681 було вручено адресату 21.03.2019р.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.ст.76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 79 ГПК України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Одеською митницею ДФС ані в заяві, поданій до суду першої інстанції, ані в апеляційній скарзі не зазначається про те, коли саме нею був пред`явлений до виконання наказ №916/5148/15 від 13.07.2016р. до Першого Малиновського відділу ДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області, зазначено лише про порушення державним виконавцем триденного строку для повернення виконавчого документу, встановленого п.10 ч.4 ст.4 ЗУ Про виконавче провадження №1404-VIII.

Позивач у заяві та апеляційній скарзі не висвітлює обставин, пов`язаних із примусовим виконанням наказу суду від 13.07.2016р., що відбувались/не відбувались у період часу з 13.07.2016р. (дата надсилання судом першої інстанції наказу до Митниці) до 26.06.2018р. (дати постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) та посилається тише на обставини, які виникли після 26.06.2018р.

В наявних в матеріалах заяви документах відсутні докази та відомості стосовно того, коли був пред`явлений вперше наказ до виконання, чи переривався в подальшому строк його пред`явлення до виконання та на який термін, коли саме вперше було відкрите виконавче провадження, тощо.

У своїй заяві та апеляційній скарзі Одеська митниця зазначає, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (не зазначаючи при цьому коли саме цей строк сплинув) пропущений з поважних причин, оскільки 22.11.2018р. до Митниці надійшла постанова про повернення виконавчого документа від 26.06.2018р.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що Одеська митниця ДФС 28.03.2019р. подала до Другого Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області заяву про примусове виконання рішення (вихідний номер митниці 1077/15-70-10 від 28.03.2019), у якій просила суд прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення №916/5148/15 (виданого 13.07.2016р. господарським судом Одеської області) та вжиття заходів щодо повідомлення про стан розгляду заяви та на підствердження цих обставин надала копію відповідної заяви до Другого Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області та копію запиту до Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області.

Проте під час розгляду заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання судом першої інстанції Митниця на вищезазначені обставини не посилалась; в апеляційній скарзі відсутнє обґрунтування ненадання доказів суду першої інстанції, у зв`язку із чим вищезазначені докази не приймаються судом апеляційної інстанції, а відповідні обставини - не досліджуються.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання наявності підстав для поновлення строку за ст.329 ГПК України перш за все слід встановити обставину пропуску цього строку, що в даному випадку із заяви Одеської митниці та доданих до неї доказів зробити не видається за можливе.

За таких обставин посилання стягувача на порушення строків надсилання йому постанови від 26.06.2018р. та повідомлення Відділу ДВС від 26.02.2019р. як поважну причину пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання не можуть бути підставою для задоволення його заяви, адже стягувачем не обґрунтовано із посиланням на докази, що цей строк дійсно ним пропущений.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи необґрунтованість заяви про поновлення строку для пред`явлення наказу від 13.07.2016р. до виконання, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги як окремо, так і у своїй сукупності не спроможні спростувати правильність висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу від 13.07.2016р. до виконання, а отже підстави для зміни або скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів вважає відсутніми.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. у справі №916/5148/15 без змін (з мотивів, наведених у постанові суду апеляційної інстанції), а апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 235, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12.04.2019р. у справі №916/5148/15 залишити без змін.

Постанова в порядку ст.282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст. 286, 287 ГПК України у передбачених ст.287 ГПК України випадках.

Повна постанова складена 03 липня 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк