Рішення

від 18.06.2019 по справі 915/31/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року Справа № 915/31/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.;

представника позивача: Шульги В.І. - директора (в судовому засіданні в режимі відеоконференції);

представника відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Елко-Транс»

(51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, просп.Аношкіна, буд.61;

ідент.код 40064866; адреса представника - Федоренка Р.В.:

51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, вул.Іванівська, буд.14-1),

до відповідача : Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод»

(54017, м.Миколаїв, вул.1 Слобідська, буд.120; ідент.код 07856371),

про : стягнення заборгованості у розмірі 188171,20 грн.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог б/н від 22.04.2019 (вх.№6914/19 від 25.04.2019): стягнення заборгованості у розмірі 207736,48 грн,-

в с т а н о в и в:

11.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Елко-Транс» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 29.12.2018, в якій просить стягнути з Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» 188171,20 грн заборгованості за Договором поставки №347 від 20.10.2017, яких: 181369,44 грн основного боргу, 5816,23 грн пені, 985,53 грн - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору поставки №347 від 20.10.2017 відповідач не здійснив оплату за товар у повному обсязі. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору позивачем також нараховані пеня та 3% річних.

Ухвалою суду від 16.01.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

04.02.2019 ухвалою суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2019.

27.02.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №495 від 25.02.2019 (вх.№3155/19), в якому він заперечив проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та надав суду свій контррозрахунок пені та 3% річних.

11.03.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 05.03.2019 (вх.№3623/19), в якій він виклав свої заперечення на доводи відповідача, викладені у відзиві.

12.03.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.04.2019.

Ухвалою суду від 03.04.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.04.2019.

22.04.2019 суд у підготовчому засіданні оголосив перерву до 06.05.2019.

25.04.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про збільшення позовних вимог б/н від 22.04.2019 (вх.№6914/19), згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 207736,48 грн, з яких: 181369,44 грн основний борг, 22685,09 грн пені, 3681,95 грн - 3% річних.

Відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у ст.42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п.2) ч.2 ст.46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача б/н від 22.04.2019 (вх.№6914/19).

06.05.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог №1134 від 06.05.2019 (вх.№7299/19), в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Елко-Транс» не визнає з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву №495 від 25.02.2019.

Також 06.05.2019 від відповідача надійшла заява про зменшення штрафних санкцій №1135 від 06.05.2019 (вх.№7298/19), в якій він просить зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягає стягненню з ДП «Миколаївський бронетанковий завод» на 95% від визначеної судом до стягнення суми.

Ухвалою суду від 06.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.05.2019.

31.05.2019 суд ухвалив відкласти судове засідання на 18.06.2019.

Згідно п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки у судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Господарським судом також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Судом у судовому засіданні 18.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши представника позивача, суд встановив наступні обставини.

20.10.2017 між Державним підприємством «Миколаївський бронетанковий завод» (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елко-Транс» (постачальник, позивач у справі) було укладено Договір поставки №347 (надалі - Договір поставки), згідно п.1.1., якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити покупцю товар (далі - товар), асортимент, комплектність, кількість та вартість якого зазначається в Специфікаціях, що є Додатками до цього Договору, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити поставлений товар в порядку та строки, передбачені даним Договором.

У відповідності до п.2.1. Договору поставки якість, комплектація, пакування й маркування товару повинні відповідати чинним державним стандартам, технічним умовам, технічній документації на даний вид товару, сертифікатам якості виробника товару, а також спеціальним вимогам, передбаченим у Специфікаціях.

Відповідно до п.3.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється видами транспорту, визначеними за згодою сторін. Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах поставки DDP - склад покупця, м.Миколаїв, вул.1-ша Слобідська, 120, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів « INCOTERMS» у редакції 2010 року, якщо інші умови не визначені в Специфікації.

Згідно п.3.2. Договору поставки товар поставляється в наступні строки: 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту здійснення переплати покупцем, якщо інший строк не визначений сторонами в Специфікації.

Пунктом 3.3. Договору поставки встановлено, що при передачі товару покупцю, постачальник зобов`язаний надати оригінали наступних документів: рахунок-фактуру; видаткову накладну; товарно-транспортну накладку; сертифікат та/або паспорт якості на товар або інший документ, що підтверджує якість товару; податкову накладну в електронному вигляді зареєстровану в ЄДРПН, а також інші документи, визначені сторонами на партію товару.

Відповідно до п.4.1. Договору поставки, поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у Специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов`язані з поставкою товару.

У відповідності до п.5.1. Договору поставки оплата покупцем товару здійснюється за відповідним рахунком постачальника в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному Договорі (якщо постачальник не повідомить покупцеві реквізитів іншого рахунка).

Згідно п.5.2. Договору поставки оплата по даному Договору, якщо інше не визначено в Специфікації, здійснюється наступним чином:

5.2.1. переплата, у розмірі 50% від суми Специфікації здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) банківських днів від дати отримання рахунку постачальника на оплату;

5.2.2. остаточний розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше чотирнадцяти календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до п.5.3. Договору поставки датою оплати товару вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2017. Якщо за місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна зі сторін не подасть іншій стороні заяви про розірвання цього Договору, він вважається продовженим на 1 (один) рік на тих самих умовах. Закінчення строку дії даного Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов`язань (у тому числі гарантійних) за даним Договором (п.9.3. Договору поставки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки позивачем у період з березня по липень 2018 року було поставлено відповідачу товар на загальну суму 613463,53 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №EL-0000073 від 07.03.2018 на суму 9536,94 грн; №EL-0000074 від 07.03.2018 на суму 1993,41 грн; №EL-0000075 від 07.03.2018 на суму 2976,0 грн; №EL-0000076 від 07.03.2018 на суму 2500,80 грн; №EL-0000077 від 07.03.2018 на суму 2880,0 грн; №EL-0000078 від 07.03.2018 на суму 1584,0 грн; №EL-0000080 від 12.03.2018 на суму 463,32 грн; №85 від 07.03.2018 на суму 1200,0 грн; №EL-0000081 від 12.03.2018 на суму 13019,80 грн; №94 від 22.03.2018 на суму 53325,60 грн; №95 від 22.03.2018 на суму 80400,0 грн; №102 від 27.03.2018 на суму 27820,80 грн; №110 від 03.04.2018 на суму 2916,42 грн; №111 від 03.04.2018 на суму 511,50 грн; №112 від 03.04.2018 на суму 2940,0 грн; №113 від 03.04.2018 на суму 2982,0 грн; №115 від 12.04.2018 на суму 216975,0 грн; №116 від 12.04.2018 на суму 2664,0 грн; №117 від 12.04.2018 на суму 1498,50 грн; №118 від 12.04.2018 на суму 996,0 грн; №119 від 12.04.2018 на суму 2910,0 грн; №136 від 20.04.2018 на суму 2318,40 грн; №137 від 20.04.2018 на суму 2318,40 грн; №138 від 20.04.2018 на суму 2318,40 грн; №139 від 20.04.2018 на суму 2318,40 грн; №155 від 05.05.2018 на суму 2995,20 грн; №156 від 05.05.2018 на суму 2910,0 грн; №164 від 18.05.2018 на суму 2898,0 грн; №165 від 18.05.2018 на суму 2998,80 грн; №166 від 18.05.2018 на суму 2998,80 грн; №167 від 18.05.2018 на суму 2998,80 грн; №168 від 18.05.2018 на суму 2998,80 грн; №227 від 10.07.2018 на суму 22200,0 грн; №228 від 11.07.2018 на суму 7449,60 грн; №236 від 18.07.2018 на суму 105840,0 грн; №241 від 19.07.2018 на суму 14113,44 грн; №243 від 23.07.2018 на суму 1694,40 грн (а.с.23-59).

Факт отримання товару на вище зазначену суму відповідачем не заперечується.

Відповідач в свою чергу на підставі виставлених рахунків на оплату (а.с.83-123) здійснив часткову оплату за поставлений йому товар позивачу у сумі 432094,09 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с.72-81). Решта заборгованості за отриманий товар у сумі 181369,44 грн (613463,53 грн - 432094,09 грн) залишилась відповідачем не сплаченою.

21.09.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією №09-18 щодо сплати заборгованості за Договором поставки №347 від 20.10.2017, в якій вимагає в семиденний термін з моменту отримання цієї претензії сплатити заборгованість за поставлений товар, згідно Договору поставки №347 від 20.10.2017, в сумі 181369,44 грн, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. В матеріалах справи містяться докази направлення зазначеної претензії та отримання її відповідачем (а.с.21, 22).

Вказану претензію залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки, відповідач оплату за отриманий ним товар по Договору поставки №347 від 20.10.2017 в розмірі 181369,44 грн не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного та Господарського кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На день розгляду справи відповідач не надав суду доказів погашення боргу за поставлений йому товар у сумі 181369,44 грн.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати за поставлений йому товар по Договору поставки №347 від 20.10.2017, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують належне виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення боргу по оплаті за поставлений товар за Договором поставки №347 від 20.10.2017 в сумі 181369,44 грн є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.3) ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою (ч.1 ст.546 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Згідно п.7.2. Договору поставки у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати товару, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості.

Позивачем нараховано пеню за період з 20.05.2018 по 22.04.2019 у розмірі 22685,09 грн. В свою чергу відповідач разом із відзивом на позовну заяву №495 від 25.02.2019 (вх.№3155/19 від 27.02.2019) надав контррозрахунок щодо стягнення з нього пені у сумі 5090,48 грн, який позивачем не заперечений, та з яким останній погодився у судовому засіданні 18.06.2019.

Перевіривши контррозрахунок відповідача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягненню підлягають пеня у загальній сумі 5090,48 грн.

В частині стягнення пені у сумі 17594,61 грн слід відмовити.

Розглянувши заяву №1135 від 06.05.2019 (вх.№7298/19) відповідача щодо зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи те, що відповідно до ст.233 ГК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати розмір санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, а також відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає, що заява відповідача задоволенню не підлягає, оскільки нарахування пені передбачено умовами договору, а її розмір не можна вважати надмірним.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 05.05.2018 по 22.04.2019 у сумі 3681,95 грн.

В свою чергу відповідач надав контррозрахунок щодо стягнення з нього 3% річних у сумі 771,72 грн, з яким позивач у судовому засіданні 18.06.2019 погодився.

Перевіривши контррозрахунок 3% річних наданий відповідачем, суд вважає, що стягненню підлягають 3% річних у сумі загальній у сумі 771,72 грн.

В частині стягнення 3 % річних у сумі 2910,23 грн слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» (54017, м.Миколаїв, вул.1 Слобідська, буд.120; ідент.код 07856371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елко-Транс» (51931, Дніпропетровська обл., м.Кам`янське, просп.Аношкіна, буд.61; ідент.код 40064866) 181369,44 грн основного боргу, 5090,48 грн пені, 771,72 грн - 3% річних та 2808,47 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 01.07.2019.

Суддя М.В. Мавродієва