Постанова

від 03.07.2019 по справі 128/454/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/454/19

Провадження № 22-ц/801/1398/2019

Категорія: 56

Головуючий у суді 1-ї інстанції Васильєва Т. Ю.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 рокуСправа № 128/454/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача: Рибчинського В.П.,

суддів: Голоти Л.О., Денишенко Т.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ардаган СДА про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

В лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Ардаган СДА про стягнення заборгованості по заробітній платі, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що він з 03.05.2017 по 23.08.2017 року працював в ТОВ Ардаган СДА на посаді охоронника та його функціональні обов`язки полягали в охороні майна СВК Колос , що знаходиться в с. Польова Лисіївка Калинівського району Вінницької області. Прийом на роботу здійснював директор підприємства ОСОБА_2 , який повідомив, що за виконану роботу позивач буде отримувати мінімальний розмір заробітної плати, встановлений в 2017 році, а саме 3 200 грн., та після обов`язкових відрахувань ця сума буде дещо меншою. На посаді охоронника позивач працював вахтовим методом, а саме, тиждень працював, а потім тиждень відпочивав. Письмовий трудовий договір при прийнятті на роботу з ним не укладався, а наказ про прийняття на роботу було винесено 22.05.2017, що не відповідає дійсності, так як фактично позивач розпочав роботу 03.05.2017. З кошторисом розрахунку витрат по охоронцю СВК Колос його ніхто не ознайомлював та проведення відрахувань з нарахованої заробітної плати з ним не узгоджував, тому із затвердженим на підприємстві кошторисом розрахунку витрат по його посаді він не погоджується та вважає, що розмір його щомісячного доходу мав становити 3 736 грн., що за відрахуванням обов`язкових платежів становить 3 007, 48 грн. Однак фактично за травень позивач отримав 300 грн., за червень, липень та серпень - по 2 200 грн., а зазначена у відомості на виплату грошей № 8 за серпень 2017 року сума 3 300 грн. не відповідає дійсності, оскільки фактично він отримав 2 200 грн. та у відповідній відомості розписувався навпроти суми 2 200 грн. Таким чином, на підставі складеного ним розрахунку позивач вказує, що підприємство заборгувало йому 5 129, 92 грн. Тому посилаючись на ст. 116 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 03.05.2017 по 23.08.2017 в загальній сумі 5 129,92 грн.

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач надав суду недостатньо доказів для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Судом встановлено, що згідно копії рапортів на ім`я директора підприємства Ардаган СДА ОСОБА_2 , 03.05.2017 року зміну чергування на посту 1 підприємства Колос прийняв, в тому числі ОСОБА_1 , та 10.05.2017 зміну здали, в тому числі ОСОБА_1 (а.с. 7, 8).

Відповідно до копії наказів ТОВ Ардаган СДА № 7-К від 22.05.2017 та № 17-К від 06.09.2017 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду охоронника з 23.05.2017 з посадовим окладом згідно штатного розкладу, та звільнено з роботи з посади охоронника з 23.08.2017 за угодою сторін (а.с. 9, 10).

Згідно копії наказу ТОВ Ардаган СДА № 4 від 03.04.2017 року затверджено кошторис розрахунку витрат по охоронцю СВК Колос , та в копії кошторису розрахунку витрат по охоронцю СВК Колос зазначено розмір заробітної плати охоронця, відрахування, а також надбавки та премія (а.с. 11, 12).

Також суду першої інстанції надано копії відомостей: на виплату грошей № 07-ск-17 за липень 2017 року, де зазначено про нарахування та виплату ОСОБА_1 2 200 грн., на виплату грошей № 8 за серпень 2017 року, де зазначено про нарахування та виплату ОСОБА_3 3 300 грн., на виплату грошей № 11-ск-17 за листопад 2017 року, де зазначено про нарахування та виплату ОСОБА_4 2 500 грн.

У відповідності до ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Ч. 1 ст. 94 КЗпП України встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно кошторису розрахунку витрат по охоронцю СВК Колос заробітна плата охоронця складає 3200,00 грн., зазначені відрахування на податок з доходів фізичних осіб - 576,00 грн., військовий збір - 160,00 грн., транспортні витрати - 100 грн., харчування - 700 грн. Також встановлені надбавки за особливі умови - 324,00 грн., за вихідні та святкові дні - 212,00 грн. та премія за попередження злочину - 300 грн.

Проте з наданих суду відомостей на виплату грошей не вбачається на підставі чого проводились розрахунки заробітної плати, чи встановлювались надбавки та як проводились відрахування.

В позовній заяві та апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що його розмір щомісячного доходу без обов`язкових відрахувань складає 3200 грн. заробітної плати, 324,00 грн. надбавка за особливі умови праці та 212,00 грн. надбавка за роботу у вихідні та святкові дні, що разом становить 3736 грн. З урахуванням обов`язкових відрахувань його місячна заробітна плата складає 3007,48 грн.

З наданих суду документів не можливо встановити на підставі чого і як обраховувалась заробітна плата ОСОБА_1 , в якому розмірі проводились відрахування із заробітної плати.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 3, 4 статті 83 ЦПК України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначено статтею 367 ЦПК України. Зокрема, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 84 ЦК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Окрім того, згідно з приписами статті 43 ЦПК України, подання усіх наявних доказів в порядку та в строки встановлені законом або судом є обов`язком сторін.

Зі змісту ст. 110 КЗпП України слідує, що обов`язок повідомляти працівника про розмір загальної суми заробітної плати, розміри і підстави відрахувань та суми заробітної плати, що належить до виплати, покладено саме на власника або уповноважений ним орган.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року зобов`язано ТОВ Ардаган СДА надати оригінали або належним чином завірені копії таких документів: журнал рапортів охоронників за 2017 рік, журнал наказів за 2017 рік, наказ №7-к від 22.05.2017 року, наказ №17-к від 06.09.2017 року, наказ № 4 від 03.04.2017 року, кошторис розрахунку витрат по охоронцю СВК Колос від 03.04.2017 року, журнал відомостей на виплату грошей за 2017 рік, відомість на виплату грошей № 07-ск-17 за липень 2017 року, відомість на виплату грошей №8 за серпень 2017 року, відомість на виплату грошей №11-ск-17 за листопад 2017 року (а. с. 31).

Дана ухвала отримана уповноваженою особою ТОВ Ардаган СДА 24 квітня 2019 року (а. с. 33). Проте, в установлений судом строк зазначені документи суду не надані, про причини невиконання ухвали суду не повідомлено.

За таких обставин, враховуючи те, що обов`язок повідомляти працівника про розмір загальної суми заробітної плати, розміри і підстави відрахувань та суми заробітної плати, що належить до виплати, покладено саме на роботодавця, зокрема на ТОВ Ардаган СДА , однак останній на вимогу суду не надав оригінали чи завірені копії документів, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 вичерпав свої можливості щодо надання суду доказів для встановлення обставин у справі, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2019 року скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Оскільки ОСОБА_1 при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, а позовні вимоги задоволено в повному обсязі то з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 1921,00 грн. (виходячи з 768,40 грн. за подачу позовної заяви та 1152,60 грн. за подачу апеляційної скарги).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 травня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Ардаган СДА про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ардаган СДА (ЄДРПОУ - 37849706, 23251, Вінницька область, Вінницький район, с. Комарів, вул. Михайлівська, 30а) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 03 травня 2019 року по 23.08.2017 року в сумі 5129,92 грн..

Рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць в сумі 3007,48 грн. допустити до негайного виконання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ардаган СДА на користь держави 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1152,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складено 03 липня 2019 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

Т.О. Денишенко