Рішення

від 02.07.2019 по справі 200/4665/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2019 р. Справа№200/4665/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., при секретарі судового засідання Шташаліс О.О.,

від представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ 34782767),

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача реєстратор Волноваської державної нотаріальної контори (87500, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБР, 9),

про визнання бездіяльності дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, в якому позивач просить:

- визнати незаконною бездіяльність Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає у не вчиненні необхідних дій щодо реєстрації припинення обтяження майна ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , після повернення виконавчого документу (виконавче провадження № 37129567) до суду або іншого органу, який його видав, в рамках якого було накладено арешт на все належне позивачу майно;

- зобов`язати Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження майна ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із закінченням виконавчого провадження на підставі статті 40 Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою суду від 03 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу встановлено строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду обґрунтованих письмових пояснень щодо пропуску десятиденного строку звернення із цим позовом до суду та надання власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

18 квітня 2019 року суд продовжив ОСОБА_1 строк на 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Разом із тим представник позивача просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

У зв`язку з усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 13 травня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено строк звернення до адміністративного суду та призначено розгляд справи на 15 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 травня 2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача реєстратора Волноваської державної нотаріальної контори.

Цією ж ухвалою зобов`язано ОСОБА_1 та Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надати суду належним чином засвідчені документи щодо погашення заборгованості перед ТОВ КФЦ «Глобус» .

Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зобов`язано надати суду обґрунтовані письмові пояснення щодо предмету спору, належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження, а у разі їх відсутності письмові пояснення щодо вчинення конкретних виконавчих дій з моменту відкриття виконавчого провадження до винесення постанови про повернення виконавчого документу із зазначенням обов`язкових реквізитів відповідних документів (постанови, тощо).

Також, реєстратора Волноваської державної нотаріальної контори (87500, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБР, 9) зобов`язано надати суду обґрунтовані письмові пояснення щодо предмету спору та докази якими вони підтверджуються. У зв`язку з цим розгляд справи відкладено на 27 травня 2019 року та оголошено перерву до 30 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 02 липня 2019 року у зв`язку з наданням позивачем заяви про уточнення позовних вимог, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає у не вчиненні дій щодо зняття арешту майна, яке належить ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження;

- зобов`язати Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зняти арешт з усього майна ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , накладений в рамках виконавчого провадження № 37129567.

В обґрунтування позовних вимог позивач, посилаючись на норми Закону України «Про виконавче провадження» зазначає, що у вересні 2018 року позивачу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо, що 13.04.2006 року за № 3102504, державним реєстратором Волноваської державної нотаріальної контори за постановою серії АА 390959 від 28.03.2006 року накладено арешт на все майно, що належить позивачу. У січні 2019 року позивач звернувся до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області із відповідним запитом щодо зняття арешту.

Проте, відповідач листом від 28 січня 2019 року № 14.39-28/7/469/2076 повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту у зв`язку із тим, що матеріали виконавчого провадження № 37129567, відповідно до п.1, п.2 частини 11 Наказу Міністерства Юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5 Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями передані до архіву органу державної виконавчої служби, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Вважає, що оскільки відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідач повинен був зняти арешт з майна позивача, проте, постанову про зняття арешту відповідач не виносив, чим на думку позивача допустив бездіяльність, що порушує законні інтереси та права позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач до суду відзив на адміністративний позов не надав, до судових засідань не з`являвся, просив розглянути справу за відсутності його представників. Правову позицію щодо предмету спору не виклав, разом з тим повідомив суд про те, що відповідно до п.1, п.2 частини 11 наказу Міністерства Юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5 Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями , виконавчі докуметни, передані до архіву органу державної виконавчої служби, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.

Представник третьої особи також до судового засідання не з`явився, правову позицію щодо предмету спору не виклав, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи на примусовому виконанні Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебувало виконавче провадження № 37129567 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ КФЦ Глобус заборгованості.

20 березня 2013 року державним виконавцем відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.5 частини 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Судом також встановлено та підтверджено відповідачем, що станом на день розгляду справи матеріали виконавчого провадження № 37129567, відповідно до п.1, п.2 частини 11 наказу Міністерства Юстиції України від 07.06.2017 року № 1829/5 Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями , виконавчі документи, передані до архіву органу державної виконавчої служби, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню (а.с. 11).

У вересні 2018 року позивачу з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стало відомо, що 13.04.2006 року за № 3102504 державним реєстратором Волноваської державної нотаріальної контори, за постановою АА № 390959 від 28.03.2006 року накладено арешт на все майно позивача.

10 січня 2019 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації стану виконавчого провадження № 37129567 (а.с.29).

28 січня 2019 року листами №№ 14.39-28/7/469/2075 та 14.39-28/7/469/2076 (а.с. 11, 12) відповідач повідомив позивача, що 20.03.2013 року державним виконавцем відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.5 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Також, зазначеними листами відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для зняття арешту та запропонував позивачу звернутись до суду.

В матеріалах справи наявне свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 , видане 04 травня 2011 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Горлівського міського управління юстиції, відповідно до якого позивач мала прізвище ім`я та по батькові - ОСОБА_4 , а після одруження - ОСОБА_1 (а.с. 13).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до приписів статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Принцип мирного володіння майном закріплений у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно з нормами статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) застосовується українськими судами як джерело права.

ЄСПЛ виходить із того, що положення статті 1 Першого протоколу містить три правила: (а) перше правило має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; (б) друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у право на мирне володіння майном правомірним; (в) третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Зазначені правила не застосовуються окремо, вони мають тлумачитися у світлі загального принципу першого правила, але друге та третє правило стосуються трьох найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних інтересах, регулювати використання власності та встановлювати систему оподаткування.

У практиці ЄСПЛ напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: (а) чи є втручання законним; (б) чи переслідує воно «суспільний інтерес» (public interest, general interest, general interest of the community); (в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям (must be a reasonable relationship of proportionality between the means employed and the aims pursued). ЄСПЛ констатує порушення державою статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404). Водночас, на день виникнення спірних правовідносин (2006-2013 роки) діяв Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606).

Статтею 1 як Закону № 606 так й Закону № 1404 визначено, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Спірним питанням у даній справі є бездіяльність Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо не зняття арешту з майна позивача при закінченні виконавчого провадження.

Як вже зазначалось судом, 20.03.2013 року державним виконавцем відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.5 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV.

Відповідно до приписів п. 5 частини 1 статті 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника).

Приписами статті 49 Закону № 606 визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

Згідно з приписами статті 50 Закону № 606 у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Статтею 60 Закону № 606 визначено, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Державний виконавець зобов`язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Аналогічні приписи містить стаття 59 Закону № 1404, зокрема, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

При цьому частиною 5 передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як вже зазначалось судом вище, 20 березня 2013 року державним виконавцем відділу була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п.5 частини 1 статті 47 ЗУ Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV.

З правового аналізу норм, зокрема, статей 47, 49, 50 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV вбачається, що державний виконавець зобов`язаний зняти арешт шляхом винесення відповідної постанови лише у випадку закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач не приймав постанови про закінчення виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з тим, що у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника) (п.5 ч.1 ст. 47 Закону № 606).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи постанову про повернення виконавчого документа стягувачу не допустив протиправної бездіяльності в частині не зняття арешту з майна позивача.

Натомість, відповідно до приписів статті 60 Закону України Про виконавче провадження від 21.04.1999 року № 606-XIV та статті 59 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року № 1404-VIII арешт може бути знятий за рішенням суду.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 13 квітня 2006 року за № 3102504 реєстратором: Волноваська державна нотаріальна контора на підставі постанови Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області серії АА № 390959 від 28 березня 2006 року на об`єкт обтяження невизначене майно, все майно , яке належить ОСОБА_5 накладено арешт (а.с. 42).

Також, судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Консультаційний фінансовий центр Глобус (код ЄДРПОУ 31832739) перебуває в стадії припинення юридичної особи на підставі рішення суду з 18 листопада 2013 року № запису 12661130014012122 (а.с. 46-49).

Крім того, місцезнаходження зазначеного підприємства є 83001, м. Донецьк, вул. Щорса-12-а, що є тимчасово окупованою територією. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність об`єктивних підстав, що унеможливлює добровільне виконання позивачем зобов`язань.

Разом із тим, відповідно до п.п. 1, 2 частини 11 Наказу Міністерства Юстиції України від 07 червня 2017 року № 1829/5 Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями виконавчі документи передані до архіву органу державної виконавчої служби, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині визнання протиправною бездіяльності Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, яка полягає у не вчиненні дій щодо зняття арешту майна, яке належить ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із знищенням матеріалів виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд, з метою захисту прав та інтересів позивача, з урахуванням вимог ст. 245 КАС України, а також висновків суду у даній справі, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково шляхом скасування постанови про арешт майна від 28 березня 2006 року серії АА № 390959 в рамках виконавчого провадження № 37129567 та зобов`язання Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог частини 3 статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 139 КАС України у разі часткового задоволення адміністративного позову судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ 34782767), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача реєстратор Волноваської державної нотаріальної контори (87500, Донецька область, Волноваський район, м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБР, 9), про визнання бездіяльності дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати постанову Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ 34782767) від 28 березня 2006 року серії АА № 390959 винесену в рамках виконавчого провадження № 37129567 щодо накладення арешту на майно ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Волноваський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 43, код ЄДРПОУ 34782767) зняти арешт з майна, що належить громадянці України ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Волноваського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Центральна, 43) на користь ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Повний текст судового рішення проголошено у судовому засіданні та підписано 02 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова