Рішення

від 02.07.2019 по справі 540/489/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/489/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника позивача - Івченка О.О.,

представника відповідача - Козлова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" (далі - позивач, ТОВ "Акцент Логістик") звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Акцент Логістик" від 25.07.2018 року № 338/21- 22-08-01- 25;

- зобов`язати відповідача відновити в реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію позивача.

Ухвалою від 18.03.2019 року судом залишено позовну заяву без руху на надано позивачу строк для усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки у строк, встановлений судом.

Ухвалою від 26.03.2019 року по справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання на 16.04.2019 року.

Протокольною ухвалою від 16.04.2019 року за клопотанням позивача підготовче засідання вирішено відкласти на 25.04.2019 року.

Протокольною ухвалою від 25.04.2019 року підготовче засідання було відкладено для надання позивачу часу на подання відповіді на відзив, на 23.05.2019 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що в результаті протиправних дій відповідача, ТОВ Акцент Логістик було позбавлено статусу платника ПДВ. Підставою для анулювання реєстрації платника ПДВ вказано пп. „г" п. 184.1 ст.184 ПК України. На думку позивача, наявні підстави для визнання протиправним та скасування прийнятого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ 25.07.2018 року №338/21-22- 08-01-25 (форма №6-РПДВ) та відновлення реєстрації ТОВ Акцент Логістик як платника податку на додану вартість, оскільки через бездіяльність відповідача товариство не змогло подати податкову звітність з ПДВ. Позивач стверджує, що ним не отримувалось спірне рішення, а зазначеним в листі податкового органу поштовим відправленням на адресу товариства направлялось податкове повідомлення-рішення, яке не має відношення до спірних правовідносин. З посиланням на норми ПК України, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. №1130, обґрунтовує правомірність своїх вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимог підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві від 16 квітня 2019 року, пояснивши, що ТОВ "Акцент Логістик" відповідно до пп. „г" п. 184.1 ст.184 ПК України анульовано реєстрацію платником ПДВ 25.07.2018 року. Згідно реєстру податкових декларацій ТОВ "Акцент Логістик" від 25.07.2018 №327/21-22-12-01, платником подано декларацію з ПДВ за липень 2017 року надано з показниками, що свідчать про відсутність фінансово-господарської діяльності (№9169117098 від 20.08.2017), декларації за період з жовтня 2017 по червень 2018 року до органів ДФС не надано. Відповідно до ст. 42 ПК України рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №338/21-22-08-01-25 (форма №6-РПДВ) направлено 30.07.2018 року поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено за довіреністю 01.08.2018. Відповідно до п.49.4 ст.49 ПК України податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті. Таким чином, на думку відповідача, позивач безпідставно вказує на неможливість подання ним звітності з ПДВ з причин відсутності діючого договору про визнання електронних документів. З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №338/21-22-08-01-25 від 25 липня 2018 року на підставі пп. „г" п. 184.1 ст.184 ПК України анульовано реєстрацію ТОВ Акцент Логістик як платника податку на додану вартість.

Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стали дані реєстру податкових декларацій позивача №327/21-22-12-01 від 25 липня 2018 року, яким встановлено факти неподання товариством податкових декларацій за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року податкових декларацій з ПДВ, а також факти подання за період з липня 2017 року по вересень 2017 року податкових декларацій з нульовими показниками, що свідчить про відсутність господарської діяльності.

Відповідно до ст. 42 ПК України рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ №338/21-22-08-01-25 (форма №6-РПДВ) направлено 30.07.2018 року поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке вручено за довіреністю 01.08.2018.

Позивач стверджує, що податковим органом створено перешкоди щодо приєднання до договору про визнання електронних документів, як наслідок товариство не могло своєчасно подати до контролюючого органу податкову звітність.

07.10.2016 року між ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та ТОВ Акцент Логістик був укладений договір №160620175 про визнання електронних документів (16.06.2017 року о 17:47 було отримано квитанцію №2 про прийняття договору про визнання електронних документів).

01.11.2016 року було змінено адресу реєстрації товариства та керівника ТОВ Акцент Логістик . Квитанції, про припинення договору від 16.06.2017 у зв`язку зі зміною особи підписувача, збоку ДФС України не надходило.

07.10.2016 року були направлені дві заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та Херсонської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Після цього 31.01.2018, 13.02.2018, 19.02.2018, 22.02.2018, 28.02.2018, 02.03.2018 року повторно направлялись заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів до Херсонської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що ТОВ Акцент Логістик вживалися заходи щодо використання права на подання податкової звітності засобами електронного зв`язку, шляхом направлення заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів (копії заяв додаються до позову), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Доказів подання до податкового органу податкових декларацій з ПДВ за вказаний в спірному рішенні період позивач суду не надав.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Пунктом 184.1 статті 184 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках, визначених абзацами а - з цього пункту.

Так, відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платником податку на додану вартість анулюється якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Також за змістом пункту 5.5 Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Положення № 1130), анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти б - з пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у разі існування відповідних підстав.

Підпунктом 3 абзацу 3 пункту 5.5 Положення № 1130 визначено, що рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є довідка про подання/неподання платником податку на додану вартість контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Суд дослідив спірне рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №338/21-22-08-01-25 від 25 липня 2018 року та встановив, що на підставі даних реєстру податкових декларацій №327/21-22-12-01 від 25 липня 2018 року встановлено факти не подання податкових декларацій за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року, а також встановлено факти подання за липень - вересень 2017 року податкових декларацій з нульовими показниками.

З наведеного податковим органом зроблено висновок про відсутність господарської діяльності у товариства на протязі 12 послідовних податкових місяців.

Позивач не заперечує проти доводів відповідача про відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідовних податкових місяців, як не заперечує проти не подання податкових декларацій.

Натомість, в якості поважної підстави для не подання податкової звітності товариство вказує на бездіяльність відповідача в приєднання до договору про визнання електронних документів.

Так, позивач зазначає, що 01.11.2016 року було змінено адресу реєстрації товариства та керівника ТОВ Акцент Логістик . Квитанції, про припинення договору від 16.06.2017 у зв`язку зі зміною особи підписувача, збоку ДФС України не надходило.

Пунктом 183.15 статті 183 ПК України передбачено, що у разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого контролюючого органу зняття такого платника з обліку в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок №1588) встановлено порядок переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого у зв`язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов`язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.

Положеннями Порядку №1588 закріплено, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.

У разі отримання з Єдиного державного реєстру даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків, пов`язану зі зміною адміністративного району, контролюючий орган, в якому платник податків перебуває за основним місцем обліку, вносить зміни до Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб та передає до Єдиного державного реєстру відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів Центрального контролюючого органу із зазначенням: дати внесення таких даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платник податків перебуває на обліку, та терміну, до якого платник податків перебуває на обліку у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), що відповідає даті спливу одного місяця після отримання зазначеним контролюючим органом даних про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків (пункти 10.1. 10.2. 10.5).

Подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ юридичною особою здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року - за новим місцезнаходження (основне місце обліку); подання декларацій з ПДВ та сплата ПДВ фізичною особою - підприємцем здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік в контролюючому органі (основне місце обліку).

Отже, платник податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та сплачує податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає новому місцю обліку, починаючи з початку бюджетного року, наступного за тим, в якому такий платник податків змінив місце обліку.

07.10.2016 року були направлені дві заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та Херсонської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Після цього 31.01.2018, 13.02.2018, 19.02.2018, 22.02.2018, 28.02.2018, 02.03.2018 року повторно направлялись заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів до Херсонської об`єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.

Наведене, на думку позивача, свідчить про те, що ТОВ Акцент Логістик вживалися заходи щодо використання права на подання податкової звітності засобами електронного зв`язку, шляхом направлення заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів (копії заяв додаються до позову), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Відповідно до інформації, яка вказана в квитанціях №2 (копії квитанцій додаються до позову) - ДОКУМЕНТ НЕ ПРИЙНЯТО. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору про визнання електронних документів/Повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП обов`язкові для заповнення (п.п. 2,13 розд. III). Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 р. за № 959/30827. (Код: 5) або - ДОКУМЕНТНЕ ПРИЙНЯТО. При необхідності виправте документ та відправте його знову. Невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору/Повідомленні про надання інформації щодо ЕЦП, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (п.п. 9,13 розд. III). Наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017р. за № 959/30827. (Код: 2).

Відповідно до ідентифікації зазначених кодів вбачається, що Код 2 може свідчити про невірно вказані в заяві дані про документ про державну реєстрацію або вказано електронний адрес відмінний від того, що зазначено в держреєстрі; Код 5 може свідчити, що в документі було невірно заповнено один із реквізитів невірно заповнено адресу субсайту офіційного порталу ДФС - повинно бути прописано: https://cabinet.sfs.gov.ua/contract або в документі не було вказано електронну адресу або вказано адресу не українського провайдера (наприклад, @і. uа або @ ukr. net).

ТОВ Акцент Логістик стверджує, що воно фактично було позбавлено права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв`язку податкової звітності.

Неприйняття податковим органом заяв про приєднання до договору про визнання електронних документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису, позбавило позивача можливості подати до ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі податкові декларації з ПДВ.

Суд не приймає наведені доводи позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не впливають на правильність висновків відповідача стосовно неподання податкових декларацій за відповідний період, з огляду на таке.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до гі.49.3 ст.49 Кодексу Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Відповідно до п.49.4 ст.49 Кодексу податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі припинення договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами "а" і "б" пункту 49.3 цієї статті.

З огляду на вищезазначені приписи ПК України, позивач помилково вказує на неможливість подання ним звітності з ПДВ з причин відсутності діючого договору про визнання електронних документів.

Щодо подання податкових декларацій з податку на додану вартість за липень- вересень 2017 року з нульовими показниками податкових зобов`язань та податкового кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1. 191. п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Позивач у поданих до податкового органу податкових деклараціях з ПДВ за липень- вересень 2017 року не вказав операцій з постачання товарів, робіт та послуг та не задекларував податкових зобов`язань.

Відповідно до Листа ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2017 р. №635/10/26-15-12-01-18 2017, в якому ГУ ДФС у м. Києві, аналізуючи п.5.2 Положення при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПКУ (пп. "г" п. 5.1 розділу V Положення), звертає увагу на те, що якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Втім, у поданих до податкового органу податкових деклараціях з ПДВ за липень- вересень 2017 року не вказав операцій з придбання товарів, робіт та послуг та не задекларував податковий кредит.

Позиція позивача про неотримання ним спірного рішення про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість судом до уваги не приймається з таких підстав.

Листом ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) №4460/10/21-22-12-01-08 від 27 лютого 2019 року товариству повідомлено, що рішення направлено на адресу товариства 30 липня 2018 року та отримано 01 серпня 2018 року уповноваженою особою позивача за дорученням.

Суд дослідив повідомлення про вручення 01 серпня 2018 року поштового відправлення № 7302200357010 та встановив, що наявні докази його отримання представником позивача, що не заперечується й самим товариством.

Натомість доводи товариства про отримання в цьому поштовому відправленні замість спірного рішення іншого документу - податкового повідомлення-рішення 01.11.2016 року №0072641204 форма ПС за платежем - податок на прибуток у розмірі 340 грн. не знайшли свого підтвердження.

Позивач належними доказами не спростував доводи відповідача та не довів протиправність спірного рішення, як наслідок відсутні підстави для відновлення реєстрації товариства в якості платника податку на додану вартість.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

Вирішуючи питання про застосування ст.13 Конвенції, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Аманн проти Швейцарії (Заява N 27798/95 п.88) зазначено, що стаття 13 Конвенції вимагає, щоб кожен, хто вважає себе потерпілим внаслідок заходу, який, на його думку, суперечив Конвенції, мав право на засіб правового захисту у відповідному національному органі для вирішення свого спору, а в разі позитивного вирішення - для одержання відшкодування шкоди. Однак це положення не вимагає безумовного досягнення вирішення спору на користь заявника.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог.

Керуючись статтями 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 139, 241 - 246, 250 , 255 КАС України, суд

вирішив :

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" (код ЄДРПОУ 40883731, вул.Старообрядницька, 13, офіс 19-Б, м.Херсон) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 липня 2019 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 111000000