Постанова

від 26.06.2019 по справі 2-2582/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 2-2582/2010

провадження № 61-18980св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Журавель В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - комунальне підприємство Якимівське БТІ ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - державний навчальний заклад Якимівський професійний аграрний ліцей ,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Кочеткової І. В., Маловічко С. В.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - комунальне підприємство Якимівське бюро технічної інвентаризації (далі - КП Якимівське БТІ ), про визнання договору дійсним, визнання права власності на майно та зобов`язання вчинити певні дії.

Вимоги обґрунтовував тим, що 20 травня 2010 року він і ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна (виробничих приміщень).

Того ж дня він здійснив розрахунок за придбане майно.

Усупереч умовам указаного правочину відповідач відмовився від його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Ураховуючи наведене, на підставі частини другої статті 220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив визнати дійсним договір купівлі-продажу від 20 травня 2010 року, укладений між ним та ОСОБА_2 , визнати за ним право власності на виробничі приміщення: сторожку літ. А-1 , загальною площею 8.4 кв. м, склад літ. Б-1 , загальною площею 512,1 кв. м, об`єкт незавершеного будівництва - склад літ. В , загальною площею 1 042,2 кв. м, вигрібну яму № 1, замощення № 2, що розташовані на АДРЕСА_1 ; зобов`язати КП Якимівське БТІ зареєструвати за ним право власності на ці виробничі приміщення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу, укладений 20 травня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Визнано за ОСОБА_1 право власності на виробничі приміщення, а саме: сторожку літ. А-1 , загальною площею 8,4 кв. м, склад літ. Б-1 , загальною площею 512,1 кв. м, об`єкт незавершеного будівництва - склад літ. В , загальною площею 1 042,2 кв. м, вигрібну яму № 1, замощення № 2, що розташовані на АДРЕСА_1 .

Зобов`язано КП Якимівське БТІ зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на зазначені виробничі приміщення.

Суд першої інстанції виходив із того, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору та фактично виконали їх, що є підставою для задоволення позову.

При цьому суд урахував визнання відповідачем позову у повному обсязі, що не порушує права, свободи і інтереси інших осіб.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Державний навчальний заклад Якимівський професійний аграрний ліцей (далі - ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей ) оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, посилаючись на те, що з 2001 року він є законним землекористувачем земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Спірне нерухоме майно розташоване саме на вказаній земельній ділянці. Виконавчий комітет Якимівської селищної ради не приймав рішення про присвоєння поштової адреси будь-якому об`єкту нерухомого майна на АДРЕСА_1 . Крім того, зазначав, що спірне нерухоме майно перебувало на балансі ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей .

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2010 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Суд зробив висновок про те, що оскільки матеріали справи не містять доказів, які підтверджують факт належності спірного майна на праві власності на момент укладення договору купівлі-продажу продавцю ОСОБА_2 , підстав для задоволення позову немає.

Крім того, суд зазначив, що договір від 20 травня 2010 року не може вважатися укладеним, оскільки він не пройшов державну реєстрацію, як це передбачено статтею 657 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору).

Короткий зміст касаційної скарги

У квітні 2018 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції у порушення норм процесуального права відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей , який не є стороною у справі чи особою, щодо якої місцевий суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Ліцей не довів, що спірне майно перебуває на його балансі.

Апеляційний суд безпідставно врахував наданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 , виданий 28 грудня 2012 року ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей , оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене раніше - 29 жовтня 2010 року.

Крім того, зазначає, що за відсутності технічної документації суд зробив необґрунтований висновок про те, що спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, наданій ліцею у користування.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

20 травня 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого позивач придбав у власність у відповідача: сторожку літ. А-1 , загальною площею 8,4 кв.м, склад літ. Б-1, загальною площею 512.1 кв.м, об`єкт незавершеного будівництва - склад, літ. В , загальною площею 1 042,2 кв. м, вигрібну яму, № 1, замощення № 2, за адресою: АДРЕСА_1 .

Указаний договір нотаріально не був посвідчений та не зареєстрований у передбаченому законом порядку, що стало підставою для подання даного позову.

Крім того, апеляційний суд установив, що ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей з 2001 року користуєтсья земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

28 грудня 2012 року ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 5,1341 га за вказаною адресою.

Спірне нерухоме майно розташоване на вищезазначеній земельній ділянці, що підтверджується актом від 06 листопада 2017 року комісії, створеної на підставі розпорядження голови Якимівської селищної ради від 06 листопада 2017 року № 147.

Відповідно до довідки Якимівської селищної ради від 06 листопада 2017 року № 1639 виконавчим комітетом селищної ради рішення про присвоєння поштової адреси: смт АДРЕСА_1 будь-якому об`єкту нерухомого майна не приймалось.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 657 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору купівлі-продажу) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного

Майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За змістом частини першої статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Установивши відсутність документів, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на спірне майно на момент укладення договору купівлі-продажу, а також державної реєстрації такого правочину, суд апеляційної інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що підстав для застосування положень частини другої статті 220 ЦК України до спірних правовідносин немає.

Колегія відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд безпідставно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліцея, який не був учасником справи.

Визнання дійсним договору від 20 травня 2010 року порушує права та законні інтереси ДНЗ Якимівський професійний аграрний ліцей - користувача земельної ділянки, на якій розташовані спірні виробничі приміщення.

Тому відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) ліцей мав право на апеляційне оскарження рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 29 жовтня 2010 року.

Інші доводи касаційної скарги на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду не впливають і зводяться до переоцінки доказів, що в силу частини першої статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а оскарженого судового рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Запорізької області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. І. Журавель Н. О. Антоненко М. М. Русинчук