Постанова
Іменем України
26 червня 2019 року
м. Київ
справа № 681/1824/14-ц
провадження № 61-14770св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Понінківська селищна рада Полонського району Хмельницької області, відділ Держземагентства у Полонському районі Хмельницької області, державна реєстраційна служба Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області, у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Ярмолюка О. І., від 03 лютого 2017 року.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області, відділу Держземагентства у Полонському районі Хмельницької області, державної реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що рішенням сесії Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 17 листопада 1993 року № 2 її батькові - ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 та 0,109 га для ведення підсобного господарства. ОСОБА_3 помер у 2003 році, а державні акти на земельні ділянки не виготовив. Позивач є спадкоємцем померлого. Рішенням сесії від 18 серпня 2005 року № 6 на підставі її заяви земельні ділянки, що були у власності батька, передані у власність позивача та надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою. Державні акти на земельні ділянки не отримала, тому що виник спір із сусіднім землекористувачем ОСОБА_2 . Натомість Понінківська селищна рада Полонського району Хмельницької області надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку під водоймою, що належала батькові позивача, ОСОБА_2 , яка отримала свідоцтво на право власності на земельну ділянку, що належить позивачу по спадщині після смерті батька.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконними та скасувати наступні рішення Понінської селищної ради: від 27 травня 2013 року № 4-1 у частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,18 га по АДРЕСА_2 ; від 20 лютого 2014 року № 11-2, № 11-3 у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та про передачу в приватну власність земельної ділянки розміром 0,18 га по АДРЕСА_2 для ОСОБА_2 ; від 09 вересня 2014 року № 5-6 про відмову у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 .
Також просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,18 га та рішення державного реєстратора від 05 березня 2014 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,18 га за ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 . Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Справа розглядалась судами неодноразово
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та провадження у національних судах
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області, у складі судді Боб`яка В. В., від 25 червня 2015 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 Визнано незаконними та скасовано рішення сесії Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 27 травня 2013 року № 4-1 в частині надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,18 га по АДРЕСА_2 та рішення від 20 лютого 2014 року №11-2 та №11-3 в частині про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості та про передачу в приватну власність цієї земельної ділянки; рішення від 09 вересня 2014 року №5-6 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею 0,09 га по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,18 га по АДРЕСА_2 та рішення державного реєстратора від 05 березня 2014 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 Визнано право власності ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку, виділену рішенням сесії Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 17 листопада 1993 року № 2 для ведення підсобного господарства ОСОБА_3 . У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю факту порушених прав позивачки на земельну ділянку, отриману у спадщину після смерті батька.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 08 вересня 2015 року рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 08 вересня 2015 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивачки не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та не довела суду, що на земельній ділянці, яку вона отримала у порядку спадкування, знаходилась водойма, а також, що ця земельна ділянка була вилучена у неї та передана ОСОБА_2
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У лютому 2017 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року, а справу передати на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції повно і всебічно не з`ясовано обставини справи . Висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення заявлених заявником позовних вимог першого є необґрунтованим. Апеляційний суд, вказуючи про те, що рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 17 листопада 1993 року № 2 ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розміром 0,15 га та 0,1090 га, проте, із матеріалів справи вбачається, що батьком позивачки ОСОБА_3 , не враховано, що це була технічна помилка. Апеляційним судом не було досліджено земельну-кадастрову книгу Понінківської селищної ради Хмельницької області, не враховано витяги із рішення Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області № 2 від 17 листопада 1993 року, не досліджено первинні документи та інші докази у справі, надані під час апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
20 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справу за позовом ОСОБА_1 до Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області, відділу Держземагентства у Полонському районі Хмельницької області, державної реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів . Відповідно до пункту 4 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 Про здійснення правосуддя у Верховному Суді та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки , у справі № 681/1824/14-ц (провадження № 61-14770св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.
06 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу Сердюку В. В.
12 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області, відділу Держземагентства у Полонському районі Хмельницької області, державної реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції Хмельницької області, ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва про право власності та державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 рокупризначено до розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ОСОБА_2 у запереченні (відзиві) на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Домоволодіння ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 знаходяться на різних вулицях, проте межують кінцевими точками земельних ділянок.
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 17 листопада 1993 року № 2 ОСОБА_3 було передано у приватну власність земельні ділянки по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, розміром 0,15 га та 0,1090 га. ОСОБА_3 є батьком позивачки, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Державні акти на вказані земельні ділянки ним за життя не виготовлялись.
Відповідно до записів земельно-кадастрової книги ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка у розмірі 0,21 га по АДРЕСА_1 , яка отримана позивачкою в порядку спадкування.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01 вересня 2004 року ОСОБА_1 отримала у спадщину житловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 18 серпня 2005 року № 6 позивачу у зв`язку з оформленням спадщини згідно з поданою нею заявою за цією ж адресою надано у власність земельні ділянки, площею 0,15 га, для обслуговування жилого будинку і, площею 0,09 га, для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 16 травня 2011 року № 15 ОСОБА_1 за її заявою надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,15 га для обслуговування житлового будинку та 0,0772 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 .
На замовлення ОСОБА_1 був виготовлений кадастровий план земельних ділянок, на які вона заявляє свої права. Відповідно до цих планів земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку становить 0,15 га, що відповідає рішенню ради про її надання, а для ведення особистого селянського господарства 0,1431 га, в той час як дозвіл надано лише на ділянку розміром 0,0772 га (згідно з її заявою). Підтверджуючих документів щодо виділення позивачці земельної ділянки, площею 0,1431 га, суду не надано.
Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 15 березня 2011 року визнано незаконним та скасовано рішення Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 06 січня 2006 року у частині передачі ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га по АДРЕСА_2 , державний акт про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку; державний акт про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_2 ; рішення Понінківської селищної ради від 30 січня 2008 року про скасування попереднього рішення сесії, про відмову передати у власність земельну ділянку під водоймою, про залишення у комунальній власності земельної ділянки, на якій знаходиться водойма.
Відповідно до пояснень Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області рішення ради від 18 серпня 2005 року № 6 не скасовано та не змінено.
Згідно з листами Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області рішеннями ради від 23 травня 2011 року та від 06 червня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у наданні земельної ділянки площею 0,084 га, що знаходиться під водою.
Листом Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області ОСОБА_1 повідомлено про встановлення зовнішніх межових знаків земельних ділянок і згідно з рішенням селищної ради від 16 травня 2012 року № 15 остання вправі замовити виготовлення технічної документації на земельні ділянки по АДРЕСА_1 .
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 27 травня 2013 року № 4-1 ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,18 га по АДРЕСА_2 , для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 20 лютого 2014 року № 11-2 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо виготовлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , передано у власність останньої земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,15 га, по АДРЕСА_2 .
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 20 лютого 2014 року № 11-3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 , передано у власність останньої земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,18 га, по АДРЕСА_2 .
05 березня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Полонського районного управління юстиції прийнято рішення про реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована у АДРЕСА_2 , кадастровий номер НОМЕР_1 за ОСОБА_2
04 квітня 2014 року ОСОБА_2 отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку, площею 0,18 га, для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 .
Рішенням Понінківської селищної ради Полонського району Хмельницької області від 09 вересня 2014 року № 5-6 ОСОБА_1 відмовлено по суті заяви щодо скасування рішення Понінківської селищної ради № 4-1 від 27 травня 2013 року Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для ОСОБА_2 .
За висновком експерта № 016/16 від 26.10.2016 року (за результатами земельно-технічної експертизи, проведеної на стадії апеляційного провадження відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2016 року), площа земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) становить 0,2246 га; площа земельної ділянки, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 становить 0,2969 га; розташування земельних ділянок, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , по відношенню одна до одної згідно з фактичним землекористуванням та відомостей земельно-кадастрової документації, довжини ліній, які проходять по межі двох земельних ділянок співпадають між собою; накладення площ земельних ділянок одна на одну та розриви між ними згідно з фактичним землекористуванням відсутні. У виготовленому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1800 га по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 рішенням Понінківської селищної ради Полонського району № 4-1 від 27 травня 2013 року до площі 0,1800 га входить земельна ділянка під водоймою. Згідно з рішенням Понінківської селищної ради від 16 травня 2011 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1500 га для обслуговування житлового будинку та 0,0772 га для ведення особистого селянського господарства, до виділених земельних ділянок не входить земельна ділянка під водоймою.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 61 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Аналогічну норму містить частина четверта статті 82 ЦПК України, в якій, зокрема, вказано, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За положеннями статей 116, 118 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказувала про те, що було порушено її право на земельну ділянку, на якій знаходиться водойма, вказана земельна ділянка була безпідставно вилучена у неї та передана відповідачці.
Вирішуючи спір, апеляційний суд, врахувавши, що позивач на підтвердження своїх позовних вимог, належних та допустимих доказів не надала, не довела суду того факту, що на земельній ділянці, яку вона отримала у порядку спадкування, знаходилась водойма і що саме ця земельна ділянка була вилучена та передана відповідачу, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог заявника.
Апеляційний суд правомірно не прийняв до уваги докази, надані заявником на стадії апеляційного провадження, так як процесуальне законодавство забороняє апеляційному суду досліджувати та надавати оцінку доказам, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції виконав вимоги статті 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.
За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Апеляційний суд надав оцінку основним аргументам сторін та поданим доказам.
Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 03 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. С. Висоцька СуддіА. І. Грушицький І. В. Литвиненко В. В. Сердюк І. М. Фаловська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2019 |
Оприлюднено | 04.07.2019 |
Номер документу | 82798004 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Сердюк Валентин Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Закропивний Олександр Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні