Постанова

від 24.06.2019 по справі 921/324/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2019 р. Справа №921/324/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Галушко Н.А.

Зварич О.В.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Теофіпілка за № 7 від 13.02.2019

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 року (м.Тернопіль, повне рішення складено 24.01.2019, суддя Бурда Н.М.)

у справі № 921/324/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Теофіпілка , с.Теофіпілка Козівського району Тернопільської області

до відповідача: Фермерського господарства Урожай-Тео , с.Теофіпілка Козівського району Тернопільської області

про cтягнення суми збитків в розмірі 1 989 622,67 грн.

за участю представників:

від позивача: Микитович М.М. - ордер серії ТР № 061914 від 02.04.2019, Кузик О.В. - ордер серії ТР № 045001 від 22.05.2019;

від відповідача : Дасюк В.В. - ордер серії КС № 443252 від 10.09.2018.

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ Теофіпілка звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фермерського господарства Урожай-Тео про cтягнення збитків в розмірі 1 989 622, 67 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вх. № 18496 від 08.10.2018), а саме 648 973, 05 грн. завданих збитків, 23 622, 62 грн. інфляційних та 1 317 067 грн. упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок недодержання відповідачем правил здійснення господарської діяльності та безпідставного набуття в оренду ФГ Урожай-ТЕО земельних ділянок, позивачем понесені збитки.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у даній справі в позові ТзОВ Теофіпілка відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в процесі розгляду даного спору по суті не встановлено протиправної поведінки відповідача - ФГ Урожай-ТЕО та його вини у тому, що з позивачем розірвано договори оренди земельних ділянок з 59 власниками земельних паїв, відповідно і причинно-наслідкового зв`язку дій ФГ Урожай-ТЕО та збитків, що спричинені ТзОВ Теофіпілка внаслідок такого розірвання.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ Теофіпілка подало апеляційну скаргу № 7 від 13.02.2019, в якій просить рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що без державної реєстрації договір оренди земельної ділянки є нікчемним. Також апелянт вказує на те, що суд не дав належної оцінки наявним у справі доказам, а тому дійшов хибного висновку про недоведеність повного складу цивільного правопорушення. Протиправна поведінка відповідача полягає в незаконному заволодінні та користуванні земельними ділянками за адресою: с. Теофіпілка, Козівський район, Тернопільська область. Негативним результатом такої поведінки є настання для позивача збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками полягає у тому, що саме протиправні дії ОСОБА_1 , щодо розірвання договорів, спричинили позбавлення позивача права користування земельними ділянками, які були підготовлені для посіву цукрового буряка.

Відповідачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 25.03.2019, в якому просить залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не спростовує висновки суду першої інстанції.

22.05.2019 позивачем подано до суду апеляційної інстанції копію Висновку експерта № 1.1.-2/19 від 21.01.2019, яка не є належним чином посвідчена. Судом встановлено, що Висновок датований 21.01.2019, тобто після винесення оскаржуваного рішення.

Враховуючи те, що зазначений документи був поданий через канцелярію суду, останній долучаються до матеріалів справи, однак, судом не надається йому правова оцінка. Адже, згідно ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Крім цього позивачем були подані до суду наступні документи: інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстр прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ФГ Урожай Тео від 17.09.2018; копія адвокатського запиту від 23.05.2019 № 2305; копія листа ТзОВ Радехівський цукор від 28.05.2019 № 279; копія договору купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2018 року для виробництва цукру квоти А № 180-ЦБ/18 від 04.04.201; копії Актів прийому-передачі сировини й готової продукції № Ч00000855 від 30.09.2018, № Ч00000868 від 16.10.2018; копія довідки Головного управління статистики у Тернопільській області від 27.05.2019 № 09.1-06/1290-19. Позивач зазначив, що документи подаються до суду апеляційної інстанції в спростування тверджень відповідача про те, що він у 2018 році не збирав урожай (зазначені твердження представником відповідача висловлювались у суді апеляційної інстанції).

Водночас, позивач вказав, зазначені документи не були подані до суду першої інстанції оскільки відповідач не заперечував у суді першої інстанції, що саме він збирав урожай.

Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Судом встановлено, згідно додаткових пояснень відповідача б/н від 10.09.2018 (вх. № 17054 від 12.09.2018) поданих до суду першої інстанції, останній вказував, що 59 договорів оренди укладені з ФГ Урожай Тео є дійсними та виконуються. Отже, відповідач у суді першої інстанції стверджував, що у вересні 2018 році він користувався спірними земельними ділянками. Однак, у суді апеляційної інстанції (22.05.2019) представник відповідача усно зазначив, що після 06.07.2018 (скасування рішень державної реєстрації) він не користувався спірними земельними ділянками.

Суд апеляційної інстанції зазначені вище документи приймає на виконання вимог ст.ст. 76, 77 та обов`язку передбаченого ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження у справі доказів.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

ТОВ Теофіпілка є сільськогосподарським підприємством основними видами діяльності якого, зокрема, є вирощування сільськогосподарських культур.

У 2016 році на території Олесинської сільської ради Козівського району позивачем було укладено 59 (п`ятдесят дев`ять) договорів оренди землі загальною площею 114,93 га з власниками земельних майнових паїв. Строк дії вказаних договорів до 2026 року .

Згідно довідки ПАП Агропродсервіс №36 від 15.08.2018 вказаному земельному масиву (полю) загальною площею 114,93 га був присвоєний код 777 та умовна назва Уритва паї біля складу . До вказаної довідки долучено перелік земельних ділянок, що сформували названий земельний масив, а також витяг з картографічних матеріалів щодо цієї земельної ділянки.

Протягом жовтня-грудня 2017 року на земельних ділянках загальною площею 114,93 га позивачем були проведені сільськогосподарські роботи по підготовці ґрунтів до посіву цукрового буряку весною 2018 року. В процесі виконання вказаних робіт позивач стверджує, що поніс витрати на загальну суму 648 973, 05 грн., що підтверджує долученими до матеріалів справи даними бухгалтерського обліку.

В березні-квітні 2018 року директором ТОВ Теофіпілка ОСОБА_1 було розірвано 59 договорів оренди землі загальною площею 114,93 га на території Олексинської сільської ради Козівського району.

Позивач стверджує, що відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ Теофіпілка , оформленого протоколом №2 від 21.03.2014, повноваження директора ТОВ Теофіпілка ОСОБА_1 на розірвання таких угод були обмежені.

Крім того позивач зазначає, що відповідно до п. 6.17 Статуту ТОВ Теофіпілка в редакції, затвердженій протоколом загальних зборів учасників від 12.03.2018, укладення, зміна чи припинення правочинів Товариства на суму, що становить більше 100 000 грн, здійснюється директором при умові попереднього погодження їх умов загальними зборами учасників. Також названий пункт Статуту передбачає право директора розпоряджатися основними засобами Товариства на суму, яка перевищує 100 000 грн, лише за згодою учасників товариства, тоді як сукупна вартість земельних ділянок суттєво перевищує визначеній статутом сумі.

З огляду на викладене позивач вважає що, ОСОБА_1 , як директор товариства, користуючись своїм службовим становищем, знаючи про всі витрати, які були понесені ТОВ Теофіпілка на підготовку до посіву цукрового буряку на земельних ділянках площею 114,93 га. та про обмеження повноважень директора виписаних в Статуті товариства, свідомо (за відсутності рішень загальних зборів товариства) розірвав договори оренди, чим фактично наніс матеріальну шкоду (збитки) позивачу через втрату останнім масиву землі, на обробіток якої було витрачено значні кошти - 648 973, 05 грн.

ОСОБА_1 23 квітня 2018 року звільнений з посади директора ТОВ Теофіпілка за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно з відомостями, що містяться у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.09.2018 за №1004379044 (копія витягу міститься у матеріалах справи) керівником ТОВ Теофіпілка з 24.04.2018 року є ОСОБА_2 .

Після припинення дії вказаних 59 договорів оренди землі ОСОБА_1 , будучи уже головою та єдиним засновником Фермерського господарства Урожай-ТЕО , уклав від імені вказаного Фермерського господарства договори оренди землі з 59 власниками земельних ділянок, які раніше перебували в орендному користуванні ТОВ Теофіпілка .

21.06.2018 ТОВ Теофіпілка звернулося до Міністерства юстиції України із скаргою в порядку ст.37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень із скаргою на дії та рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно комунального підприємства Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Тернопільської області Царик Н.М., Дуб`юк Г.Я., Ясінської Л.Б., обґрунтовану тим, що державними реєстраторами, всупереч вимогам законодавства, що регулює порядок державної реєстрації прав, при прийнятті оскаржуваних рішень не було належним чином встановлено повноважень Сказка С.Й., що діяв від імені ТОВ Теофіпілка при припиненні за товариством права оренди земельних ділянок, а також доказів на підтвердження його повноважень (як то Статут фермерського господарства) при реєстрації за ФГ Урожай-ТЕО права оренди цих ділянок.

За результатами розгляду вказаної скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України надано висновок від 05.07.2018 , яким, з огляду на виявленні порушення приписів законодавства в сфері державної реєстрації прав, вирішено скаргу Товариства Теофіпілка задовольнити частково, скасувати рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно комунального підприємства Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Тернопільської області Царик Н.М., Дуб`юк Г.Я., Ясінської Л.Б. про державну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок ТОВ Теофіпілка , а також про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за орендарем - ФГ Урожай ТЕО , про що видано відповідний наказ Міністерства юстиції України від 06.07.2018 року за №2296/5.

Позивач вказує, що з моменту розірвання та переоформлення договорів оренди земельних ділянок загальною площею 114,93 га з ТОВ Теофіпілка на ФГ Урожай ТЕО , він був позбавлений можливості використовувати вказані землі для здійснення господарської діяльності, внаслідок чого зазнав збитків в сумі 1 989 622, 67 грн, з яких: 648 973, 05 грн збитки у формі витрат понесених позивачем за виконання сільськогосподарських робіт по підготовці ґрунтів до запланованого посіву цукрового буряка весною 2018 року (оранка землі, внесення мінеральних добрив, оренда техніки, придбання паливо-мастильних матеріалів, зарплата), 23 622, 62 грн інфляційні, а також 1 317 067 грн упущена вигода у формі неодержаних доходів, які товариство одержало б у разі здійснення на орендованих землях запланованого посіву цукрового буряка весною та збір врожаю цієї культури восени 2018 року.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного .

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 частини 1-3 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій…» .

Таким чином позивач, заявляючи вимогу про стягнення упущеної вигоди повинен довести суду, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.74 ГПК України). Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведеності їх переконливості. Отже, за приписами вище наведених норм позивач - ТОВ Теофіпілка , повинен довести суду належними та допустимими доказами факт заподіяння йому збитків, розмір цих збитків, наявність неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між неправомірною поведінкою та заподіяними збитками.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на час винесення рішення суду першої інстанції так і станом на даний час є чинними договори оренди землі загальною площею 114,93 га укладені в 2016 році з власниками земельних майнових паїв та ТзОВ Теофіпілка .

Колегія суддів вважає, що необґрунтованими є твердження суду першої інстанції про те, станом на день розгляду спору договори оренди землі загальною площею 114,93 га укладені в квітні 2018 році між ТзОВ Урожай-Тео та власниками паїв є чинними оскільки ніким не визнані недійсними у встановленому законом порядку, а висновки, викладені у Висновку Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.07.2018 стосуються лише оцінки правомірності та законності дій державного реєстратора в процесі їх (договорів оренди ) реєстрації.

Так, ст. 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Враховуючи те, що рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно комунального підприємства Лазарівської сільської ради з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, бізнесу та громадських формувань Тернопільської області Царик Н.М., Дуб`юк Г.Я., Ясінської Л.Б. про державну реєстрацію припинення права оренди земельних ділянок ТОВ Теофіпілка , а також про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за орендарем - ФГ Урожай ТЕО скасовані, відтак відповідні договори оренди не можуть вважатись укладеними.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ФГ Урожай ТЕО користувалось спірними земельними ділянками без достатньої правової підстави, попри те, що законним користувачем останніх був позивач.

Протиправна поведінка відповідача полягає в укладенні договорів оренди з фізичними особами (власниками паїв) та заволодінні земельними ділянками за адресою: с. Теофіпілка, Козівський район, Тернопільська область, які були підготовлені для посіву.

Негативним результатом такої поведінки є настання для позивача збитків, у формі упущеної вигоди та реальних збитків.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками полягає у тому, що саме дії відповідача позбавили позивача права користуватись земельними ділянками, які були підготовлені для посіву цукрового буряка. Адже, відповідач засіваючи земельні ділянки усвідомлював, що зазначені поля були підготовлені позивачем для посіву, та бажав настання для позивача негативних наслідків у формі збитків.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків є обґрунтованими.

Відповідач не заперечує, що ним було посіяно цукровий буряк на спірних земельних ділянках, однак, заперечує (в суді апеляційної інстанції) факт збирання ним урожаю.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що 04.04.2018 року між ФГ Урожай ТЕО та ТзОВ Радехівський цукор було укладено договір купівлі-продажу та переробки на давальницьких умовах цукрових буряків урожаю 2018 (на площі 116 га ) для виробництва цукру. У 2018 році ТзОВ Радехівський цукор було отримано від відповідача 4 722,285 т цукрового буряка, що підтверджується Актами виконаних робіт та Актами прийому передачі сировини і готової продукції № Ч00000855 від 30.09.2018 і № Ч00000868 від 16.10.2018.

Як вбачається з інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 17.09.2018 за ФГ Урожай Тео були зареєстровані 5 земельних ділянок, в тому числі 4 земельні ділянки під об`єктами нерухомості та одна земельна ділянка для введення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7927 га

Оскільки відповідачем було передано ТзОВ Радехівський цукор цукрові буряки вирощені на земельних ділянках площею 116 га, за таких обставин, слід вважати, що, саме, відповідачем було зібрано урожай у 2018 році на спірних земельних ділянках. Зазначеного факту відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 1 317 067 грн. упущеної вигоди, 648 973,05 грн. збитків та 23 622,62 грн. індексу інфляції.

Позивачем було подано до суду Висновок експерта по результатам проведення судово-економічної експертизи № 913/945-947/18-22 від 05.10.2018, яким встановлено, що сума прямих збитків, які були понесені ТзОВ Теофіпілка на підготовку до посіву цукрового буряка на площі 114,93 га складає 648 973,05 грн.

Крім цього позивачем подано до суду в обґрунтування ним понесення збитків: видаткові накладні № РН -0000530 від 23.10.2017 № РН -0000487 від 06.10.2017, згідно яких позивач придбавав дизельне паливо, бензин, оливу; видаткові накладні від 24.10.2017, що підтверджує факт придбання позивачем добрив (Амофос в Біг-Бегіх, Фосфорно-калійне), Акт використання мінеральних органічних добрив № ТФ -00000245 від 17.12.2017; Акт приймання робіт від 31.12.2017 (оренда техніки); Подорожні листи вантажних автомобілів.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 648 973,05 грн. збитків є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

У Висновку експерта по результатам проведення судово-економічної експертизи № 913/945-947/18-22 від 05.10.2018 встановлено, що упущена вигода, яку ТзОВ Теофіпілка одержало б при збиранні буряка у 2018 році на площі 114,93 га складає 1 317 067 грн. Експертом було розраховану зазначену суму виходячи з того, що позивач використовуючи спірні земельні ділянки мав би отримати 8 068,08 т. буряка. Однак, з рахуванням інформації зазначеної у Актах виконаних робіт та Актах прийому-передачі сировини і готової продукції № Ч00000855 від 30.09.2018 і № Ч00000868 від 16.10.2018, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач користуючись спірними земельними ділянками отримав урожаю - 4 722,285 т цукрового буряка, що становить 58 % від маси цукрових буряків, яку брав експерт для здійснення розрахунку упущеної вигоди.

Судом апеляційної інстанції здійснено розрахунок упущеної вигоди виходячи з валового доходу цукрових буряків вагою 4 722,285 т та встановлено, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 769 842,24 грн. упущеної вигоди.

Щодо індексу інфляції колегія суддів дійшла висновку про відмову в позові, оскільки законодавством не передбачено нарахування інфляційних на збитки.

Таким чином рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі № 921/324/18 слід скасувати в частині відмови в позові 648 973,05 грн. збитків та 769 842,24 грн. упущеної вигоди. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір розподілити між сторонами пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ТзОВ Теофіпілка за № 7 від 13.02.2019 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі № 921/324/18 скасувати в частині відмови в позові 648 973,05 грн. збитків та 769 842,24 грн. упущеної вигоди. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. В решті рішення залишити без змін: стягнути з Фермерського господарства Урожай-Тео (47652, Тернопільська область, Козівський район, с. Теофіпілка, код ЄДРПОУ 21148327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Теофіпілка (47652, Тернопільська область, Козівський район, с.Теофіпілка, код ЄДРПОУ 31104295) 648 973,05 грн. збитків та 769 842,24 грн. упущеної вигоди.

3. Стягнути з Фермерського господарства Урожай-Тео (47652, Тернопільська область, Козівський район, с. Теофіпілка, код ЄДРПОУ 21148327) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Теофіпілка (47652, Тернопільська область, Козівський район, с.Теофіпілка, код ЄДРПОУ 31104295) 21 282,23 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 31 923,34 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.07.2019.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Зварич О.В.

суддя Галушко Н.А.