Постанова

від 27.06.2019 по справі 908/2516/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2019 року м.Дніпро

Справа № 908/2516/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Чередка А.Є.

при секретарі судового засідання : Дон О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 (ухвалене суддею Проскуряковим К.В., повне рішення складено 25.04.2019) у справі № 908/2516/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" до відповідача ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання договору дійсним та підтвердження права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом, у якому просило:

- визнати дійсним договір, без подальшого нотаріального посвідчення, укладений між учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712), по передачі права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4, оформлений рішенням загальних зборів учасників Товариства, що оформлене протоколом №2/06 від 10.06.2008, актом приймання-передачі від 10.08.2008, яким учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 передав у власність, а Товариство з обмеженою "Торгово-виставковий центр Агросс" прийняло у власність у тому числі земельні ділянки, та Статутом Товариства, викладений у новій редакції, з нотаріально посвідченим підписом ОСОБА_3, у відповідності до прийнятого на зборах учасників рішення, оформленого протоколом №2/06 від 10.06.2008, та зареєстрований державним реєстратором виконкому Мелітопольської міської ради 15.07.2008;

- підтвердити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712) право власності (право володіння, користування, розпорядження) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2008 на загальних зборах учасників ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс", оформлене протоколом загальних зборів учасників №2/06, прийнято рішення, зокрема про те, що ОСОБА_3 здійснює внесок до Статутного капіталу Товариства належного йому на праві приватної власності майна: земельну ділянку площею 1035,40 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_4 та земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою АДРЕСА_4. Також, 10.06.2008 між ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" (новий власник) та ОСОБА_3 (первісний власник) підписано акт приймання-передачі вказаних земельних ділянок. Відповідні зміни були внесені до Статуту ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" (15.07.2008, номер запису 11011050001001992). Цивільно-правовою угодою, на підставі якої майно перейшло від учасника ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 до юридичної особи ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" є наступні документи: рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом №2/06 від 10.06.2008; акт приймання-передачі від 10.08.2008, яким учасник Товариства ОСОБА_3 передав у власність, а ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" прийняло у власність у тому числі земельну ділянку, яка є предметом спору; Статут Товариства, викладений у новій редакції, з нотаріально посвідченим підписом ОСОБА_3, у відповідності до прийнятого на зборах учасників рішення, оформленого протоколом №2/06 від 10.06.2008 та зареєстрований державним реєстратором виконкому Мелітопольської міської ради 15.07.2008. Однак, вказана цивільно-правова угода (протокол, акт приймання-передачі), які підтверджують перехід права власності на земельні ділянки від учасника ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 до ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" нотаріально посвідчені не було. Відповідач ухилявся від нотаріального посвідчення правочину та зобов`язувався самостійно звернутися до державного реєстратора та подати заяву про перехід права власності. Законодавство України на той час передбачало подібний порядок, який полягав у необхідності власника земельної ділянки звернутися до державного реєстратора із заявою, в якій він просить перереєструвати земельну ділянку на нового власника. ОСОБА_3 щодо земельної ділянки площею 1035,40 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_4 таку заяву подав у 2011 році та перереєстрував земельну ділянку за ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс". Однак, щодо земельної ділянки площею 0,0870 га, розташованої за адресою АДРЕСА_4 - відповідної заяви відповідачем не подано. Крім того, ОСОБА_3 ухиляється від передачі права власності на земельну ділянку до ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" - як від подачі такої заяви, так і від нотаріального посвідчення правочину. Позивач зазначає, що фізична особа не може бути одночасно власником і майна, яке він передав до статутного капіталу Товариства, і учасником такого Товариства. Ці речі є взаємовиключними відповідно до приписів діючого як у 2008 році, так і у 2018 році законодавства України.

Правовою підставою позову позивачем зазначені: ст.ст. 125, 126, 132 Земельного кодексу України, ст.ст. 89, 98, 145, 181, 202, 203, 209, 220, 328, 334 Цивільного кодексу України, ст.ст. 79, 89, 167 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 12, 13 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 20.06.2007, яка діяла на час проведення загальних зборів), ст.ст. 17, 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції від 01.01.2017, чинна на момент реєстрації 15.07.2008 Статуту Товариства).

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/2516/18 в позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що акт приймання-передачі від 10.08.2008 не є правочином у розумінні приписів статті 202 Цивільного кодексу України, не містить істотних умов та не відповідає характеристикам правочину щодо волевиявлення вчинення такого правочину, оскільки ОСОБА_3 . фактично не було вчинено дій щодо передачі земельної ділянки, площею 0,0870 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 99/14В. Посилання позивача на те, що правочином у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України є рішення загальних зборів ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" про здійснення внеску до Статутного капіталу, оформлене протоколом № 2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі від 10.06.2008 та Статут Товариства, відхилені місцевим господарським судом з тих підстав, що вказані документи, оформлені між сторонами, не призводять безпосередньо до будь-якого правового результату до моменту його реалізації, а саме отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку та проведення державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі права власності на нерухоме майно за ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс".

Як зазначено місцевим господарським судом, ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" не підтверджено внесення Зареченським С.Г внеску до статутного капіталу у повному обсязі шляхом видачі відповідного свідоцтва, в порушення частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" та після спливу одного року з моменту проведення загальних зборів учасників товариства - 10.06.2008 ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" достеменно знаючи, що ОСОБА_3 за товариством не оформлено право власності на спірну земельну ділянку, в порушення приписів частини 1 статті 16 Закону України "Про господарські товариства" не прийнято рішення про зменшення розміру статутного капіталу.

Враховуючи, що позивачем в порядку, встановленому законодавством України, не здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку місцевий господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання договору дійсним без подальшого нотаріального посвідчення, оскільки момент вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін, внесок земельної ділянки до статутного капіталу вважається здійсненним належним чином тільки з дати видачі товариству державних актів на право власності на земельні ділянки, а такий момент ще не наступив.

Також місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності відносно вимоги про визнання цивільно-правової угоди дійсною, тому в цій частині необхідно відмовити.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі, прийняте місцевим господарським судом рішення просить скасувати повністю та ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Позивач не погоджується із рішенням суду першої інстанції, вважає, що місцевий господарський суд вийшов за межі судового розгляду - підстав та предмету позову та перейшов у площину тих корпоративних відносин, які не були предметом судового розгляду, оскільки сторонами не ставилось питання порядку та принципів формування статутного капіталу, не ставилось під сумнів факт сформованості статутного капіталу. Однак, місцевим господарським судом за обставин того, що жодна із сторін спору не надавала суду жодні докази на підтвердження факту сформованості чи не сформованості статутного капіталу у 2008 році, тобто без будь-якого посилання сторін та без витребування, вчинення будь яких документів, при тому, що жоден із учасників справи не ставив під сумнів цей факт, самостійно встановлений факт відсутності сформованого статутного капіталу позивача.

Апелянт вважає безпідставними посилання місцевого господарського суду на статтю 52 Закону України "Про господарські товариства", оскільки вказана норма регулює порядок формування статутного капіталу товариства при створенні та протягом першого року діяльності товариства, в той час як на загальних зборах 10.06.2008 (проведених через 1,2 роки після створення товариства) вирішувались поточні питання діяльності товариства, у тому числі й щодо збільшення уже сформованого статутного капіталу.

Також, апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду, що акт приймання-передачі від 10.08.2008 не є правочином у розумінні приписів статті 202 Цивільного кодексу України, оскільки позивач ніколи не стверджував, що Акт є окремим правочином; у даному випадку є волевиявлення сторін, що знайшло своє опосередкування у сукупності документів, а саме в протоколі №2/06 від 10.06.2008, акті приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 та в Статуті товариства. Ці документи, на думку апелянта, у своїй сукупності, повністю відповідають приписам статті 202 Цивільного кодексу України, а саме є дією особи (ОСОБА_3 та ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс") спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків ( ОСОБА_3 - більшої частки у статутному капіталі, а ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" - майна у вигляді земельних ділянок); правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ОСОБА_3 та ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" все погодили).

Апелянт вважає помилковим висновок місцевого господарського суду і про те, що ОСОБА_3 фактично не було вчинено дій щодо передачі земельної ділянки, оскільки: всі документи, які позивач вважає цивільно-правової угодою, а саме протокол №2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 та Статут товариства - містять підпис ОСОБА_3; ОСОБА_3 самостійно переоформив одну з двох земельних ділянок, зазначених у цих документах, за ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс"; ОСОБА_3 пояснював, в тому числі й під час судових засідань, що він дійсно передав земельні ділянки, але потім передумав через те, що його сподівання щодо прибутковості товариства не справдились; всі названі позивачем документи є дійсними та при оскарженні з боку відповідача та третьої особи були визнані законними та дійсними.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що державна реєстрація можлива або у разі відмови ОСОБА_3 від права власності на земельну ділянку, як це було зроблено з першою земельною ділянкою, або у разі нотаріального посвідчення правочину. При цьому, зазначає, що в розумінні корпоративного законодавства право власності на майно виникає з моменту передачі такого майна до статутного капіталу, нотаріальне посвідчення передує державній реєстрації.

Позивач (апелянт) не погоджується із тим, що ним пропущені строки позовної давності, оскільки про порушення своїх прав він дізнався восени 2016 року, коли отримавши інформаційну довідку з відповідних державних реєстрів йому стало відомо, що ОСОБА_3 зареєстрував в вересні 2016 року право власності на земельну ділянку за собою.

Апелянт наголошує, що рішення загальних зборів від 10.06.2008 та акт приймання-передачі від 10.06.2008 породжують правові наслідки і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, тобто для ОСОБА_3 та ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс"; оскільки ОСОБА_3 відмовляється від виконання своїх зобов`язань, то захист цих прав можливий лише у судовому порядку. Саме тому ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" і звернулось до суду із позовом.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

12.06.2019 до апеляційного господарського суду від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ОСОБА_3 у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" просить відмовити, а рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 залишити без змін.

ОСОБА_3 зазначає, що у відповідності до рішення загальних зборів учасників Товариства № 2/06 від 10.06.2008 (протоколу № 2/06 від 10.06.2008) внесок у вигляді земельної ділянки площею 0,0870 га, кадастровий номер НОМЕР_4, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, вважається здійсненим належним чином з дати видачі Товариству Державного акту на право власності на зазначену земельну ділянку.

ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" не отримало право власності та державний акт на право власності на вказану земельну ділянку у передбаченому законодавством порядку та не зареєструвало право власності у Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно у термін часу з 10.06.2008 по даний час.

Отже, за твердженням ОСОБА_3 , його внесок у вигляді земельної ділянки площею 0, 0870 га не є здійсненим.

Враховуючи вказані обставини та посилаючись на ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", зазначає про те, що частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Однак відповідальні особи товариства не виконали вказані вимоги діючого законодавства у визначений ним термін та спосіб. У даному випадку відповідальні особи ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" не виконували вказані вимоги протягом 10 років і лише після спливу такого великого терміну часу стали вважати своє право порушеним.

З огляду на наведене, ОСОБА_3 вважає, що ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" пропустило строк позовної давності, що є безумовною підставою для відмови у позові.

ОСОБА_3 не погоджується з твердженням позивача, що у правовідносинах між юридичною особою та його учасником щодо внесення до статутного капіталу майна такою цивільно-правовою угодою є протокол загальних зборів учасників, акт приймання-передачі майна та зареєстрований у відповідності до законодавства Статут Товариства, а законодавством України будь-яких інших правочинів для набуття юридичною особою права власності на передане до статутного капіталу майно не передбачено. Відповідне твердження позивача вважає безпідставним та таким, що суперечить нормам діючого законодавства.

ОСОБА_3 посилається на непорушність права власності і на правомірність його набуття, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачам у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою ст. 413 Цивільного кодексу України.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є документом, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

ОСОБА_3 посилається на підстави набуття у власність земельних ділянок (ст.ст. 131, 132 Земельного кодексу України (в редакції від 01.01.2008), якими є міна, рента, дарування, успадкування та інші цивільно-правові угоди. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог Земельного кодексу України. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються. Угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

За приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об`єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками) видається при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності.

ОСОБА_3 зазначає, що не можуть розглядатись як правочини ті фактичні дії осіб, які не призводять безпосередньо до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав та обов`язків. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні ст. 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за ст. 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Враховуючи нормативне визначення правочину, акт приймання-передачі від 10.08.2008 не є правочином у розумінні приписів ст. 202 ЦК України, тому що за своєю суттю не відповідає характеристикам правочину, а саме є дефект волі - невідповідність волі та волевиявлення. ОСОБА_3 фактично не було вчинено дій по передачі земельної ділянки площею 0, 0870 га.

ОСОБА_3 не погоджується з доводами позивача, що правочином у розумінні ст. 202 ЦК України є рішення загальних зборів ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" про здійснення внеску до статутного капіталу, оформлене протоколом № 2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі та Статут Товариства, такі доводи вважає помилковими, оскільки це рішення не призводить безпосередньо до будь-якого правового результату до моменту його реалізації, тобто до моменту отримання Товариством державного акту на право власності на земельну ділянку та моменту державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі права власності на нерухоме майно за ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс".

Щодо вимоги позивача визнати дійсним договір без подальшого нотаріального посвідчення, укладений між учасником ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 та ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" в порядку ст. 220 ЦК України, то, на думку ОСОБА_3 , ця вимога суперечить нормам діючого законодавства. Як передбачено ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. За загальними положеннями цивільного законодавства України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 334 ЦК України). Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

За роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 13 Постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9, вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.ст. 210, 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Оскільки позивач вважає, що суд у відповідності до приписів ст. 392 ЦК України може підтвердити право власності ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" на спірну земельну ділянку, то, на думку ОСОБА_3 , безпідставність вимог ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" вже підтверджено рядом судових рішень: рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 серпня 2017, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" до ОСОБА_3 про визнання права власності на спірну земельну ділянку; постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 по справі № 808/1253/17, якою відмовлено у задоволенні вимог ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" про визнання незаконними дії державного реєстратра та саксування: рішеня про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31393487 від 15.09.2016 про реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 ; рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 34679107 від 07.04.2017 у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку за ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс"; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31998525 від 24.10.2016 про реєстрацію права користування земельною ділянкою (суперфіцій) за ОСОБА_1 Постановою Запорізького окружного адміністративнго суду від 12.12.2017 по справі № 808/1253/17 (у задоволенні вище наведених позовних вимог ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" було відмовлено у повному обсязі), постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2018 по справі № 808/1252/17 (апеляційна скарга ТОВ "Торгово-виставковий центр Агросс" залишена без задоволення), Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області по справі № 320/706/17 від 05.04.2017, Постановою апеляційого суду Запорізької області від 15.05.2018, до анологічних висновків дійшов Центральний апеляційний господарський суд у постанові від 19.11.2018 по справі № 908/1232/18.

Враховуючи наведене вище, ОСОБА_3 зазначає, що судами вже встановлено, що власником земельної ділянки на законних підставах є ОСОБА_3 , а землекористувачем (забудовником ) земельної ділянки на законних підставах є ОСОБА_1 Судами вже встановлено, що за рішенням зборів цей внесок земельної ділянки до статутного капіталу вважається здійсненим належним чином тільки з дати видачі товариству державних актів на право власності на земельні ділянки, а такий момент ще не наступив.

12.06.2019 до апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що повністю підтримує доводи, викладені ОСОБА_3 у відзиві на цю апеляційну скаргу та просить відмовити у її задоволенні.

Також ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0870 га кадастровий номер НОМЕР_4, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 Вказане право власності зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 0633 від 23.10.2000 починаючи з 01.01.2013 - у Державному земельному кадастрі України, 09.09.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за № 1026837423107 від 09.09.2016.

Конституція України визначає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану (частини перша, четверта, п`ята статті 41 Основного Закону України).

Право власності є одним із основоположних прав як для приватних осіб, так і для суспільства в цілому. Конституційні засади права власності - такі, як принципові положення щодо непорушності права власності, рівності усіх власників перед законом, а також зазначення на те, що власність зобов`язує, покладені в основу регулювання цивільних відносин як основних засад цивільного законодавства.

Конституційний принцип непорушності права власності проявляється насамперед як засада впевненості власника в незмінності того становища (забезпечення його прав), у якому він перебуває і яке йому гарантовано державою з усім комплексом відповідних засобів, які остання для цього застосовує.

Відповідно до вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

На думку, ОСОБА_1 , неможливо "підтвердити" за кимось право власності на річ за наявності такого права у іншої особи власника вказаної-речі,. поки вказане право власності не буде скасовано або вилучено у передбаченому законом порядку.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі № 908/2516/18; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.06.2019 о 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 13.06.2019, представники учасників справи не прибули. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання, мотивоване тим, що адвокат не має можливості приймати участь у судовому засіданні 13.06.2019 через необхідність прийняття його участі в якості захисника у термінових заходах досудового розслідування в рамках кримінального провадження, які мають відбутися в м. Києві.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.06.2019 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 27.06.2019 о 16:30 год.

В судове засідання, призначене на 27.06.2019, представники відповідача та третьої особи не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином. Про поважність причин неявки у судове засідання суд не повідомили.

У судовому засіданні 27.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

7. Встановлені судом обставини справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712) зареєстроване державним реєстратором Мелітопольської міської ради 16.08.2007, за номером запису 11011020000001992.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 26.06.2018 засновниками (учасниками) юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" є: - ОСОБА_14, розмір внеску до статутного фонду - 525 000,00 грн.; - ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду - 525 000,00 грн.; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Технік Машинес Інтернешенел", розмір внеску до статутного фонду - 1 050 000,00 грн.

Дата закінчення формування статутного капіталу товариства та його розмір: 31.12.2011 2100 000,00 грн. (а.с. 25-32, том 1).

10.06.2008 проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс", на яких прийняті такі рішення, що оформлені протоколом №2/06:

1. прийняти до складу учасників Товариства ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" (код ЄДРПОУ 30443517);

2. збільшити розмір Статутного капіталу товариства до 1 200 000,00 грн. за рахунок внесків учасниками об`єктів основних фондів та грошових коштів з метою їх використання у виробничій діяльності товариства:

ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" здійснює внесок грошовими коштами у розмірі 600 000,00 грн.

ОСОБА_14 здійснює внесок грошовими коштами у розмірі 278 000,00 грн., йому також належить частка в Статутному капіталі товариства у розмірі 22 000,00 грн., раніше повністю внесена ним.

ОСОБА_3 здійснює внесок до Статутного капіталу товариства належного йому на праві приватної власності майна: земельну ділянку площею 1035,40 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_4 , державний акт на право приватної власності на землю від 08.01.2008, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010826200001, та земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 23.10.2000. Вартість двох земельних ділянок встановлюється оцінкою сторін у розмірі 278 000,00 грн. цей внесок вважається здійсненим належним чином з дати видачі Товариству Державних актів на право власності на вищезазначені земельні ділянки. Йому також належить частка в Статутному капіталі Товариства у розмірі 22 000,00 грн., раніше повністю внесена ним.

Зазначені внески нових учасників використовувати у виробничій діяльності Товариства. Статутний фонд Товариства розподілено між учасниками таким чином: ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел" розмір внеску - 600 000,00 грн., частка в статутному капіталі - 50 %, ОСОБА_14 розмір внеску - 300 000,00 грн., частка в статутному капіталі - 25%, ОСОБА_3 розмір внеску - 300 000,00 грн., частка в статутному капіталі - 25%, всього 1 200 000,00 грн. - 100 %;

3. внести зміни та доповнення до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" шляхом викладення у новій редакції.

Доручити директору подати зміни та доповнення до Статуту Товариства шляхом викладення у новій редакції для державної реєстрації та здійснити усі пов`язані з такою реєстрацією дії.

На зазначених зборах були присутні громадянин України - ОСОБА_14, громадянин України - ОСОБА_3 та запрошені юридична особа - ТОВ "Технік Машинес Інтернешенел". Вказаний протокол підписаний головою загальних зборів - ОСОБА_3, секретарем загальних зборів - ОСОБА_14

Відповідні зміни були внесені до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" (15.07.2008, номер запису 11011050001001992).

10.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" (новий власник) та ОСОБА_3 (первісний власник) підписаний акт приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до якого Первісний власник передає в якості внеску до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс", а Новий власник приймає належне Первісному власнику на праві приватної власності майно: земельну ділянку площею 1035,40 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 08.01.2008, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010826200001, та земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 23.10.2000, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 0633. Вартість двох земельних ділянок, що передаються відповідно до пункту 2 акту встановлюється оцінкою сторін у розмірі 278 000,00 грн.

У пункті 3 вказаного акту зазначено, що з дати підписання цього акту вказані в пункті 1 земельні ділянки переходять у власність Нового власника.

Відповідно до пункту 4 акту, сторони вказали, що вони не мають взаємних претензій з приводу передачі зазначених в цьому акті земельних ділянок.

17.03.2009 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" оформлені протоколом № 3/02, на яких, зокрема, прийняті рішення про збільшення статутного капіталу Товариства та зазначено, що ОСОБА_3 також належить частка в Статутному капіталі Товариства у розмірі 300 000,00 грн., раніше внесена майном: земельна ділянка площею 1035,40 кв. м., розташована за адресою АДРЕСА_4, та земельна ділянка площею 0,0870 га, розташована за адресою АДРЕСА_4, загальною вартістю 278 000,00 грн. та грошовими коштами у розмірі 22 000,00 грн.

Також відомості про належність ОСОБА_3 частки в Статутному капіталі Товариства раніше внесеної майном, а саме земельної ділянки площею 0,0870 га, розташованої за адресою АДРЕСА_4, містяться і у рішенні загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" оформлених протоколом № 4/04 від 02.04.2010.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - виставковий центр Агросс" зверталося з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою АДРЕСА_4 .

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 у справі №908/2214/16, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017, у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - виставковий центр Агросс" до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою АДРЕСА_4 відмовлено.

Як зазначено у рішенні Господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 у справі №908/2214/16 юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - виставковий центр Агросс" повинно здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер НОМЕР_4, у порядку встановленому Земельним кодексом України. Правових підстав для визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - виставковий центр Агросс" на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, в судовому порядку немає.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчужень об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №71169304 земельна ділянка площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1026837423107) 09.09.2016 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 (підстава виникнення права власності: Державний акт на право власності на земельну ділянку серія на номер НОМЕР_2 , виданий 23.10.2000 Мелітопольською міською радою).

18.10.2016 в державному реєстрі вчинений запис про інше речове право щодо земельної ділянки площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, а саме право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіція №2 від 17.10.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 151, том 1).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" вважає рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 та Статут Товариства, в якому містяться зміни щодо збільшення розміру частки ОСОБА_3 у статутному капіталі, в тому числі й шляхом внесення до статутного капіталу спірної земельної ділянки, у своїй сукупності правочином та просить визнати його дійсним без подальшого нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції станом на 10.06.2008) товариство є власником: майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом (частина 1 статті 13 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції станом на 10.06.2008).

Відповідно до частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (частина 1 статті 374 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на 10.06.2008) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (частина 1 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції станом на 10.06.2008).

За приписами частини 1 статті 131 Земельного кодексу України (в редакції станом на 10.06.2008) громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Угоди про перехід права власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються (частина 1 статті 132 Земельного кодексу України (в редакції станом на 10.06.2008).

Відповідно до приписів статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (стаття 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (стаття 220 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" вважає рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 та Статут Товариства, в якому містяться зміни щодо збільшення розміру частки ОСОБА_3 у статутному капіталі, в тому числі й шляхом внесення до статутного капіталу спірної земельної ділянки, у своїй сукупності правочином про передачу ОСОБА_3 внеску у вигляді земельної ділянки площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" зазначає, що оскільки предметом внеску ОСОБА_3 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" є земельна ділянка (тобто правочин є про перехід права власності на земельну ділянку), вказаний правочин підлягає нотаріальному посвідченню відповідно до статті 132 Земельного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" посилається також на часткове виконання вказаного правочину, а саме внесення змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" про збільшення частки ОСОБА_3 із врахуванням земельної ділянки площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_4.

Місцевий господарський суд не погодився із такими доводами позивача, зазначивши, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України, до них не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, в акті приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 відсутнє жодне посилання, що вказані в акті земельні ділянки ОСОБА_3 . передаються Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" в якості внеску до Статутного капіталу товариства саме на виконання протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" №2/06 від 10.06.2008 р., тому суд дійшов до висновку, що акт приймання-передачі від 10.08.2008 не є правочином у розумінні приписів ст. 202 Цивільного кодексу України, не містить істотних умов та не відповідає характеристикам правочину щодо волевиявлення вчинення такого правочину, оскільки ОСОБА_3 . фактично не було вчинено дій щодо передачі земельної ділянки, площею 0,0870 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 /14В.

Також місцевим господарським судом відхилені посилання позивача на те, що правочином у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України є рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" про здійснення внеску до Статутного капіталу, оформлене протоколом №2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі від 10.06.2008 та Статут Товариства, оскільки вказані документи оформлені між сторонами не призводять безпосередньо до будь-якого правового результату до моменту його реалізації, а саме отримання позивачем державного акту на право власності на земельну ділянку та проведення державної реєстрації права власності в Єдиному державному реєстрі права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс".

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та вважає сукупність документів: рішення загальних зборів, оформлене протоколом №2/06 від 10.06.2008, акт приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 та Статут товариства правочином про перехід права власності на земельну ділянку площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташовану за адресою: АДРЕСА_4.

Апеляційний господарський суд дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази дійшов до висновку, що між сторонами виник корпоративний спір стосовно збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0870 га, розташованої за адресою АДРЕСА_4.

За приписами статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу, а також майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до статей 330, 334 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає у добросовісного набувача з дня державної реєстрації, якщо відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що він позбавлений своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном (земельною ділянкою площею 0,0870 га, розташованою за адресою АДРЕСА_4), яке було передане йому на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок від 10.06.2008 у зв`язку із не вчиненням ОСОБА_3 дій направлених на перереєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" права власності нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджується, що на загальних зборах учасників товариства 10.06.2008 прийняті рішення, зокрема про збільшення розміру Статутного капіталу товариства за рахунок внеску ОСОБА_3 належного йому на праві приватної власності майна: земельної ділянки площею 1035,40 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 08.01.2008, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010826200001, та земельної ділянки площею 0,0870 га, розташованої за адресою АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 23.10.2000.

10.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" (новий власник) та ОСОБА_3 (первісний власник) підписаний акт приймання-передачі земельних ділянок, відповідно до якого Первісний власник передає в якості внеску до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс", а Новий власник приймає належне Первісному власнику на праві приватної власності майно: земельну ділянку площею 1035,40 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 08.01.2008, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010826200001, та земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 23.10.2000, зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 0633.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 вчинені дії щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" права власності на земельну ділянку площею 1035,40 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_4, однак не вчинено дій щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4

У рішенні Господарського суду Запорізької області від 28.02.2017 у справі №908/3314/16 зазначено, що юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - виставковий центр Агросс" повинно здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер НОМЕР_4, у порядку встановленому Земельним кодексом України. Правових підстав для визнання права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово - виставковий центр Агросс" на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер НОМЕР_4, у судовому порядку немає.

Між тим, за приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Земельного кодексу України реєстрація права власності на земельну ділянку здійснюється на підставі угоди про перехід права власності на земельні ділянки, яка укладається в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Як зазначено у рішенні суду першої інстанції, момент вчинення правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації пов`язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін, отже враховуючи, що позивачем в порядку встановленому законодавством України не здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, тому місцевий господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання правочину дійсним.

Апелянт вважає такий висновок місцевого господарського суду помилковим, оскільки державна реєстрація на спірну земельну ділянку можлива або у разі відмови ОСОБА_3 від права власності на земельну ділянку (як це зроблено щодо земельної ділянки площею 1035,40 м 2 ) або у разі нотаріального посвідчення правочину, оскільки нотаріальне посвідчення передує державній реєстрації.

Між тим, дії осіб (позивача та відповідача) у спірних правовідносинах (збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення земельної ділянки) спрямовані на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків (спрямовані на перехід права власності від відповідача до позивача на земельну ділянку), тому апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, що фактично між сторонами вчинений правочин про перехід права власності на земельну ділянку, який нотаріально не посвідчений, що унеможливлює здійснення позивачем державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, кадастровий номер НОМЕР_4, у порядку встановленому Земельним кодексом України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не вчинено дій щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_3. звернувся до державного реєстратора про внесення інформації про право власності на вказану земельну ділянку за ним, про що 09.09.2016 вчинений запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання дійсним договору, без подальшого нотаріального посвідчення, укладеного між учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" про передачу права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4, оформленого рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №2/06 від 10.06.2008, актом приймання-передачі від 10.08.2008, яким учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 передав у власність, а Товариство з обмеженою "Торгово-виставковий центр Агросс" прийняло у власність у тому числі земельні ділянки, та Статутом Товариства, викладений у новій редакції, з нотаріально посвідченим підписом ОСОБА_3, у відповідності до прийнятого на зборах учасників рішення, оформленого протоколом №2/06 від 10.06.2008, та зареєстрованого державним реєстратором виконкому Мелітопольської міської ради 15.07.2008.

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства" у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов`язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Учаснику товариства з обмеженою відповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтво товариства.

Місцевим господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" ні під час прийняття рішення загальних зборів, ні під час складання акту приймання-передачі, ні під час внесення змін до Статуту не підтвердило того, що ОСОБА_3 було фактично здійснено внесок до статутного капіталу у повному обсязі шляхом видачі відповідного свідоцтва, що є порушенням частини 4 статті 52 Закону України Закону України "Про господарські товариства".

Крім того, після спливу одного року з моменту проведення загальних зборів учасників товариства - 10.06.2008, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" достеменно знаючи, що ОСОБА_3 за товариством не оформлено право власності на спірну земельну ділянку, повинно було у відповідності до частини 1 статті 16 Закону України "Про господарські товариства" прийняти рішення про зменшення розміру статутного капіталу та зареєструвати відповідні зміни у державному реєстрі. Однак, вказані дії позивачем здійснені не були.

Враховуючи, що статтею 52 Закону України "Про господарські товариства" врегульований порядок формування статутного капіталу товариства при створенні та протягом першого року діяльності товариства, а спірні правовідносини стосуються збільшення статутного капіталу через 1,2 роки після створення товариства, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про безпідставність посилання місцевого господарського суду на приписи частини 4 статті 52 Закону України "Про господарські товариства".

Як зазначив місцевий господарський суд постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2017 у справі №908/3314/16, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі №808/1253/17, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №808/1253/17, заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05.04.2017 у справі №320/706/17, постановою Апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2018 у справі №320/706/17 встановлено, що власником земельної ділянки на законних підставах є ОСОБА_3 , а землекористувачем (забудовником) земельної ділянки на законних підставах є ОСОБА_1 . Також, внесок земельної ділянки до статутного капіталу вважається здійсненним належним чином тільки з дати видачі товариству державних актів на право власності на земельні ділянки, а такий момент ще не наступив.

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчужень об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №71169304 земельна ділянка площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташована за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1026837423107) 09.09.2016 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_3 (підстава виникнення права власності: Державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер НОМЕР_5 виданий 23.10.2000 Мелітопольською міською радою).

18.10.2016 в державному реєстрі вчинений запис про інше речове право щодо земельної ділянки площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, а саме право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіція №2 від 17.10.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 151, том 1).

З наведеного вбачається, що після прийняття на загальних зборах учасників товариства 10.06.2008 рішення про збільшення розміру Статутного капіталу товариства за рахунок внеску ОСОБА_3 належного йому на праві приватної власності майна: земельної ділянки площею 1035,40 кв.м., розташованої за адресою АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 08.01.2008, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010826200001, та земельної ділянки площею 0,0870 га, розташованої за адресою АДРЕСА_4, державний акт на право приватної власності на землю від 23.10.2000 та підписання 10.06.2008 акту приймання-передачі вказаних земельних ділянок, ОСОБА_3 не вчинено дій щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" права власності на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, та вчинено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 та про інше речове право щодо земельної ділянки, а саме право забудови земельної ділянки (суперфіцій) за ОСОБА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" просить підтвердити право власності (право володіння, користування, розпорядження) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4.

У відповідності до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно зі статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі статтями 319, 321 Цивільного кодексу України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

У постановах Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі № 6-1219цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-1388цс16, від 26.10.2016 у справі № 6-1625цс16, від 13.09.2017 у справі № 761/32495/15-ц, від 12.10.2016 у справі № 6-504цс16 наведені висновки, що можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 Цивільного кодексу України. В усіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина 1 статті 328 Цивільного кодексу України).

Крім того, Верховний Суд України зазначив, що стаття 392 Цивільного кодексу України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Враховуючи, що після прийняття на загальних зборах учасників товариства 10.06.2008 рішення про збільшення розміру Статутного капіталу товариства за рахунок внеску ОСОБА_3 належної йому на праві власності спірної земельної ділянки та підписання 10.06.2008 акту приймання-передачі земельної ділянки, ОСОБА_3 не вчинено дій щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" права власності на вказану земельну ділянку та вчинено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 та про інше речове право щодо земельної ділянки, а саме право забудови земельної ділянки (суперфіцій) за ОСОБА_1, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта (позивача) про наявність порушеного права власності на спірну земельну ділянку, та вважає, що підтвердження права власності (право володіння, користування, розпорядження) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4 за позивачем є ефективним способом захисту порушеного права.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності відносно вимоги про визнання цивільно-правової угоди дійсною, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач зазначає, що про порушення своїх прав товариство дізналося лише в 2016 році коли отримали інформаційну довідку з відповідних державних реєстрів з яких стало відомо, що ОСОБА_3 . зареєстрував у вересні 2016 право власності на земельну ділянку за собою.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" не отримало право власності та Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку у передбаченому законодавством порядку та не зареєструвало право власності у Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, оскільки для реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр "Агросс" необхідно було вчинення дій щодо реєстрації саме ОСОБА_3 .

18.10.2016 в державному реєстрі вчинений запис про інше речове право щодо земельної ділянки площею 0,087 га, кадастровий номер НОМЕР_4, розташованої за адресою: АДРЕСА_4, а саме право забудови земельної ділянки (суперфіцій) на підставі договору суперфіція №2 від 17.10.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 151, том 1).

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, що про невизнання відповідачем права власності на спірну земельну ділянку позивач дізнався у жовтні 2016, після реєстрації у Державному реєстрі права власності на земельну ділянку за відповідачем.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд частково погодився із доводами апелянта, наведеними в апеляційній скарзі та дійшов до висновку про скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/2516/18 та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції, як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи підлягає скасуванню на підставі пункту 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

10. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у сумі 8 810,00 грн. (3 524,00 грн. - за подання позовної заяви та 5 286,00 грн. - за подання апеляційної скарги) покладаються на ОСОБА_3 .

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/2516/18 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/2516/18 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір, без подальшого нотаріального посвідчення, укладений між учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712), про передачу права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4, оформлений рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом №2/06 від 10.06.2008, актом приймання-передачі від 10.08.2008, яким учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" ОСОБА_3 передав у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" прийняло у власність у тому числі земельні ділянки, та Статутом Товариства, викладений у новій редакції, з нотаріально посвідченим підписом ОСОБА_3, у відповідності до прийнятого на зборах учасників рішення, оформленого протоколом №2/06 від 10.06.2008, та зареєстрований державним реєстратором виконкому Мелітопольської міської ради 15.07.2008.

Підтвердити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" (код ЄДРПОУ 35238712) право власності (право володіння, користування, розпорядження) на земельну ділянку площею 0,0870 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виставковий центр Агросс" витрати по сплаті судового збору у сумі 8 810,00 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.07.2019.

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Л.М. Білецька

Суддя А.Є. Чередко