Ухвала

від 03.07.2019 по справі 910/15136/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.07.2019Справа № 910/15136/14

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., розглянувши заяву державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі

за позовом Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві Розрахунковий центр Голосіїво , м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Магазин 424 , м. Київ

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2014 у справі №910/15136/14 частково задоволено позовні вимоги Комунального підприємства Голосіївського району в місті Києві Розрахунковий центр Голосіїво , а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства Магазин 424 на користь позивача основний борг у розмірі 71 584,14 грн та судовий збір у розмірі 1 822,58 грн.

17.10.2014 Господарським судом міста Києва видано наказ на виконання рішення від 01.10.2014 у справі 910/15136/14, яке набрало законної сили 17.10.2014.

25.06.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 20.06.2019 за вих. № 41549 про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі №910/15136/14.

В обґрунтування поданої заяви державний виконавець вказує на обставини втрати наказу суду в паперовій формі під час здійснення виконавчого провадження № 451491712, на підтвердження чого суду надано відповідну довідку.

Розглянувши заяву державного виконавця та додані до неї документи, господарський суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

15.12.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким, у тому числі, викладено Господарський процесуальний кодексу України в новій редакції.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У частині 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Накази суду викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, і підписуються електронним цифровим підписом судді (в разі колегіального розгляду - електронними цифровими підписами всіх суддів, що входять до складу колегії).

У зв`язку з введенням положень про електронну форму виконавчих документів суду, чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає порядку видачі дублікату наказу суду в паперовій формі. Одночасно з цим, у пункті 19 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України визначені перехідні норми, які застосовуються судом до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів.

Так, згідно з підпунктом 19.4 пункту 19 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Суд зазначає, що наведені норми не ставлять саму по собі видачу дубліката втраченого наказу в залежність як від причин його втрати, так і від того, ким втрачений наказ.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії наказу суду від 17.10.2014, строк пред`явлення його до виконання становив один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили. Однак, з наданих державним виконавцем документів вбачається, що постановою державного виконавця від 17.10.2014 наказ повертався стягувачу, що є підставою для переривання строку пред`явлення наказу до виконання згідно з частиною 5 статті 12 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, судом встановлено, що державний виконавець звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документу з дотриманням вимог, встановлених у п. п. 19.4 п. 9 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом прийнято до уваги, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне задовольнити заяву державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/15136/14.

Керуючись ст. 234, п. п. 19.4 п. 9 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/15136/14.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2014 у справі № 910/15136/14.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання.

Відповідно до пункту 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В. В. Князьков