Постанова

від 24.06.2019 по справі 917/1503/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/1503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Ткач І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод кварцевого скла",

на рішення Господарського суду Полтавської області

від 10.01.2019

(суддя - Ціленко В.А.)

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Пелипенко Н.М., судді - Медуниця О.Є., Чернота Л.Ф.)

від 26.03.2019,

у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод кварцевого скла",

про стягнення грошових коштів в сумі 532 050,92 грн,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2018 року ПАТ "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" про стягнення 532 050,92 грн вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про постачання електричної енергії від 13.04.2009 № 4333 щодо договірної величини споживання електричної енергії та належної оплати її вартості, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.01.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019, позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 532 050,92 грн вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Приймаючи рішення, господарські суди дійшли висновків про наявність підстав для задоволення позову. Вказали, хоча Закон України "Про ринок електричної енергії" не передбачає відповідальності за порушення договірних величин споживання електричної енергії, проте умовами договору від 13.04.2009 № 4333, який є обов`язковим для сторін, передбачена відповідальність за таке перевищення.

ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанції. Вважає, що умови договору про постачання електричної енергії №4333 від 13.04.2009 щодо відповідальності відповідача не відповідають діючому законодавству, оскільки з 11.06.2017 діє Закон України "Про ринок електричної енергії", яким не встановлено відповідальність за перевищення договірних величин споживання електричної енергії. Посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 № 923/252/18.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає постанову апеляційного суду та рішення місцевого суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін. Вказує на лист (роз`яснення) НКРЕКП № 5512/20/7-18 від 23.06.2018.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, 13.04.2009 між ВАТ "Полтаваобленерго" (змінено найменування на ПАТ "Полтаваобленерго") в особі Полтавської філії міських електромереж як постачальником та ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії № 4333, згідно з умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 3000 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони зобов`язалися під час виконання умов, а також вирішення всіх питань, що обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (п. 4.2.2 договору)

Відповідно до п. 5.5 договору, звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку №2 "Порядок розрахунків".

У пункті 9.4 договору про постачання електричної енергії від 13.04.2009 № 4333 сторони встановили строк дії договору до 31.12.2009 та визначили, що договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про припинення дії договору або перегляд його умов.

В додатку №1 до договору про постачання електричної енергії №4333 від 13.04.2009 "Обсяги споживання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу", обсяг споживання електричної енергії відповідачу у грудні 2017 року складає 400,0 тис. кВт/год.

Згідно з п. 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії від 13.04.2009 №4333, розрахунковим вважається період з 8:00 годин 25 числа попереднього місяця до 8:00 годин такого ж числа поточного місяця. Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електроенергії за регульованим тарифом.

Пунктом 2 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору про постачання електричної енергії від 13.04.2009 №4333 сторони визначили, що споживач, до початку розрахункового періоду, здійснює платіж на наступний період у сумі вартості 100% заявленого (договірного) обсягу споживання електричної енергії.

Відповідно п. 8 додатку № 2 договору №4333 від 13.04.2009 "Порядок розрахунків" (в редакції додаткової угоди) коригування договірних величини споживання електричної енергії та потужності у відповідності п. 5.5 договору здійснюється споживачем за наступних умов:

а) звернення споживача не пізніше ніж на п`ять робочих днів постачальника до закінчення розрахункового періоду;

б) проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з врахуванням додатково заявленого не пізніше п`яти робочих днів постачальника після звернення.

Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування не раніше, ніж з дня проведення зазначеної оплати.

При наявності заборгованості за спожиту електричну енергію коригування не проводиться.

27.11.2017 ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" звернулось до Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" з листом про зменшення договірної величино споживання електроенергії у грудні 2017 року на 370 тис. кВт/год до рівня 30 тис. кВт/год.

04.12.2017 Полтавська філія міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" листом №04-34/15803 повідомило ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" про зменшення договірних величин споживання електричної енергії у грудні 2017 року на 370 тис. кВт/год до обсягу 30 тис. кВт/год (а.с. 26).

18.12.2017 ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" звернулося до Полтавської філії міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" з листом №303/17 про збільшення договірної величини споживання електроенергії у грудні 2017 року на 285 тис. кВт/год до рівня 315 тис.кВт/год.

Полтавська філія міських електромереж ПАТ "Полтаваобленерго" листом №04-34/16796 від 21.12.2017 повідомила TOB "Полтавський завод кварцевого скла" про відсутність підстав щодо коригування договірної величини у грудні 2017 року до рівня 315 тис.кВт/год у зв`язку з несвоєчасним зверненням споживача з заявою про коригування договірної величини.

Фактично спожита відповідачем електрична енергія у грудні 2017 року склала 309 675 кВт/год вартістю 706 947, 14 грн, що підтверджується актом до договору №4333 від 13.04.2009 про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) та відомістю про фактичні показники розрахункових приладів обліку електричної енергії за грудень 2017 року (а.с. 24, 25).

Позивач за фактично спожиту у грудні 2017 року електричну енергію надав споживачу для оплати рахунок № А4333 від 25.12.2017 за спожиту електричну енергію за договором від 13.04.2009 №4333 в кількості 309 675 кВт/год на суму 706947,14 грн з врахуванням ПДВ.

ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" сплатило ПАТ "Полтаваобленерго" кошти на загальну суму 683 850 грн в рахунок оплати вартості електричної енергії спожитої у грудні 2017 року, зокрема: платіжним дорученням № 6149 від 06.12.2017 сплачено 150 000,00 грн; платіжним дорученням № 539 від 22.12.2017 сплачено 370 000,00 грн; платіжним дорученням №6281 від 22.12.2017 сплачено 120 000,00 грн; платіжним дорученням № 6292 від 27.12.2017 сплачено 38 850,00 грн; платіжним дорученням № 547 від 28.12.2017 сплачено 5 000,00 грн.

Досліджуючи обставини правовідносин сторін щодо постачання електричної енергії у грудні 2017 року судами встановлено, що ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" повинен був звернутись до ПАТ "Полтаваобленерго" з листом про збільшення договірної величини споживання електроенергії у грудні 2017 року у строк до 15.12.2017, тобто не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду до 25.12.2017, проте фактично звернувся 18.12.2017 (лист № 303/17). Окрім того, попередня оплата у повній сумі за договірний обсяг електричної енергії, з врахуванням додатково заявленого відповідачем листом №303/17 від 18.12.2017 обсягу електричної енергії, сплачена не була. Необхідно було сплатити 719 104,05 грн (315 тис. кВт/год х 1,90239 грн), проте сплачено у грудні 2017 року 683 850,00 грн.

На підставі викладеного суди попередніх інстанцій зробили висновки, що відмова постачальника у коригування договірної величини постачання електричної енергії у грудні 2017 року є правомірною, а позов у цій справі про стягнення вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 532 050,92 грн - підлягав задоволенню.

При цьому господарські суди відхилили доводи відповідача про те, що 11.06.2017 набув чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", умови якого не передбачають відповідальності за порушення договірних величин споживаної електричної енергії та не визначає її розміру.

Проте, з такими висновками господарських судів погодитись неможливо з огляду на таке.

У грудні 2017 року правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище було визначено у Законі України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності з 11.06.2017.

Відповідно до п. 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про електроенергетику", крім: визначення термінів "енергогенеруючі компанії", "енергопостачальники", "оптовий ринок електричної енергії України", "учасники оптового ринку електричної енергії України", "граничні показники", "поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії", "алгоритм оптового ринку електричної енергії", "оптове постачання електричної енергії", "уповноважений банк", передбачених статтею 1, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; статті 9, яка втрачає чинність через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом; абзаців першого і другого частини другої статті 12, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії; статей 15, 15-1, 17, які втрачають чинність з дати початку дії нового ринку електричної енергії.

Обов`язок сплати споживачами енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину, було передбачено частиною 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", що втратив чинність з 11.06.2017.

Чинний у грудні 2017 року Закон України "Про ринок електричної енергії" не передбачає відповідальності за порушення договірних величин споживання електричної енергії та не встановлює її розміру.

Факт перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії мав місце у грудні 2017 року, тобто після вищевказаних змін у законодавстві.

Умови укладеного між сторонами договору постачання електричної енергії, які врегульовують відповідальність споживача за перевищення обсягу фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, містять безпосереднє відсилання на приписи ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (пп. 7 п. 1 додатку № 2 "Порядок розрахунків" до договору №4333 від 13.04.2009).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)", за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

При виконанні договору сторони повинні узгоджувати свою поведінку з урахуванням положень саме чинного законодавства, яке не передбачає відповідальності за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та не встановлює її розміру.

Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/252/18.

В силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів Касаційного господарського суду не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.

Верховний Суд відхиляє посилання ПАТ "Полтаваобленерго" на лист НКРЕКП № 5512/20/7-18 від 23.06.2018, оскільки відповідно до положення "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014, комісія для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право приймати в межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій; рішення, прийняті комісією, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій. Отже, лист комісії, на який посилається позивач, не носить обов`язкового характеру і має оцінюватися з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень, а аргументи, викладені у відзиві, спростовуються наведеним вище.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення вартості перевищення договірної величини споживання електричної енергії у грудні 2017 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 311 ГПК України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 прийняті з порушенням норм матеріального права та підлягають скасуванню.

З огляду на встановлення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій всіх фактичних обстави справи, суд касаційної інстанції вважає за можливе прийняти нове рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за подання позову, апеляційної та касаційної скарг покладаються на позивача.

З ПАТ "Полтаваобленерго" на користь ТОВ "Полтавський завод кварцевого скла" підлягають стягненню 11 971,14 грн за подання апеляційної скарги і 15 961,52 грн за подання касаційної скарги.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод кварцевого скла" задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі № 917/1503/18 скасувати.

Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Полтавської філії міських електромереж до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод кварцевого скла" про стягнення 532 050,92 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Старий поділ, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131819) в особі Полтавської філії міських електромереж (36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул. М. Бірюзова, 47 А, код ЄДРПОУ 37709834) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський завод кварцевого скла" (36007, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Заводська, будинок 3, код ЄДРПОУ 32317141) 27 932,66 грн витрат зі сплати судового збору за подання касаційної та апеляційної скарг.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

І. Ткач