Рішення

від 27.06.2019 по справі 640/19010/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 640/19010/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Град-Інвест доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови ВСТАНОВИВ:

15.11.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Град-Інвест (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2018 № 734 про розгляд скарги Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА;

- закрити провадження по справі про правопорушення на ринку цінних паперів.

В якості підстав позову позивач зазначив, що склад адміністративного правопорушення у діях ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест відсутній, у Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку немає жодних підстав для прийняття постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА. Зокрема, позивач зазначає, що 04.07.2018 відповідачем порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача; відповідачем встановлено порушення позивачем вимог абз. 5 п. 18 розділу І Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), затверджених рішенням Комісії від 23.07.2013 № 1281, в частині не надання протягом п`яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіатом письмового у довільній формі повідомлення про це Комісії із зазначенням веб-сторінки або веб-сайту, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), де було оприлюднено таку інформацію; листом від 16.06.2017 № 3 (вх. Комісії № 18240 від 21.06.2017) позивач повідомив про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком за 2016 рік шляхом розміщення 28.04.2017 на сайті позивача та опублікування у друкованому виданні газети Фондовий ринок Черкащини від 28.04.2017 № 17; таким чином, позивач до порушення справи та винесення постанови від 15.08.2018 усунув порушення норм п. 18 розділу І Ліцензійних умов; відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; з наведеної правової норми вбачається, що Комісія має право застосовувати до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за неподання інформації, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації; тобто, зазначений п. 7 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні перелік є вичерпним; однак, позивач здійснив оприлюднення річної фінансової звітності з аудиторським висновком, зауважень про надання інформації не в повному обсязі та/або надання недостовірної інформації позивач від Комісії не отримував; на момент постановлення відповідачем постанови про правопорушення на ринку цінних паперів письмове повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком було більше року наявне у відповідача; отже, з усього вищевикладеного вбачається, що позивач надав відповідачу повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком; відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді); таки чином відповідач не мав права 15.08.2018 накладати стягнення у зв`язку з пропущеним строком накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

22.11.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19010/18 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

10.12.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. Так, позивач лише на запит відповідача (лист від 09.06.2017 № 11/03/11361) повідомив останнього про оприлюднення річної фінансової звітності та аудиторського висновку; таким чином позивач порушив вимоги абз. 5 п. 18 розділу І Ліцензійних умов в частині неподання до Комісії повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності та аудиторського висновку у строк, визначений нормативно-правовим актом Комісії; щодо тверджень позивача щодо строку накладення стягнень, то відповідно до ч. 9 розділу І Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 № 1470, адміністративне стягнення на громадянина чи посадову особу може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення; однак, в спірному випадку мова йде про накладення стягнення на юридичну особу, тому застосуванню підлягає норма ст. 12 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні , відповідно до якої юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції; таким чином, постанова від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА була винесена згідно з вимогами чинного законодавства України.

28.12.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Відповідач зазначає, що позивач повинен був повідомити відповідача про оприлюднення річної фінансової звітності та аудиторського висновку до 05.05.2017, тому факт правопорушення мав місце, за що, в свою чергу, передбачена відповідальність відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні , натомість усунення правопорушення не спростовує факту його вчинення; посилання ж позивача на норми Кодексу України про адміністративні правопорушення є необґрунтованими, оскільки вони регулюють порядок накладення санкцій на суб`єктів адміністративної відповідальності, якими є виключно фізичні особи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2019 залишено без задоволення клопотання № 27 від 06.12.2018 представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Град-Інвест Гребченка Р.О.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

09.06.2017 відповідачем направлено позивачу запит № 11/03/11361 щодо надання інформації/документів щодо оприлюднення на власній веб-сторінці або веб-сайті річної фінансової звітності та аудиторського висновку за 2016 рік та опублікування в періодичному або неперіодичному виданні із зазначенням найменування такого видання та дати здійснення публікації.

16.06.2017 позивач листом № 3 надав відповідь відповідачу на його запит № 11/03/11361 від 09.06.2017, в якій зазначив, що фінансова звітність та аудиторський висновок за 2016 рік оприлюднено на власній веб-сторінці та опубліковано у періодичному виданні - газеті Фондовий ринок Черкащини від 28.04.2017 № 17.

15.08.2018 уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - членом Комісії Панченком О.С. у відношенні ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 427-ЦА-УП-КУА, відповідно до якої за неподання інформації до Комісії застосовано штрафну санкцію у розмірі 4 080 грн.

Вказаною постановою встановлено порушення ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест вимог абз. 5 п. 18 розділу І Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), затверджених рішенням Комісії від 23.07.2013 № 1281, в частині не подання протягом п`яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіатом письмового у довільній формі повідомлення про це Комісії з цінних паперів та фонового ринку.

04.09.2018 ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест було подано до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку скаргу № 19, у якій скаржник просив скасувати постанову та закрити справу.

16.10.2018 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглянула скаргу ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест та винесла рішення № 734 Про розгляд скарги ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест від 04.09.2018 № 19 на постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА , яким скарга залишена без задоволення.

Не погоджуючись із фактом відмови у скасуванні постанови від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА, позивач звернувся із відповідним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначені в Законі України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні .

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні основними завданнями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування; захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 14 ст. 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право: накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Як встановлено судом та вбачається з постанови від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА, відповідач застосував до ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест санкцію, яка передбачена п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні .

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з конструкції норми ч. 1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні перелік підстав для застосування до юридичних осіб фінансових санкцій є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до п. 18 розділу І Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), затверджених рішенням Комісії від 23.07.2013 № 1281, ліцензіат зобов`язаний не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність, засвідчені заявником (крім банку та товариств, у яких звітний період (рік) з дати створення не настав), разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці або веб-сайті (у повному обсязі) з опублікуванням (якщо це передбачено законом) у періодичному або неперіодичному виданні. Аудиторський висновок, який оприлюднюється ліцензіатом, має відповідати Вимогам до аудиторського висновку, що подається до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації про результати діяльності інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів) та компанії з управління активами, затвердженим рішенням Комісії від 11 червня 2013 року № 991, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1119/23651. Для проведення аудиту ліцензіат залучає аудиторську фірму, що включена до реєстру аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки професійних учасників ринку цінних паперів, що ведеться Комісією. Зазначена інформація повинна бути оприлюднена у вигляді PDF файлів, у вільному доступі, у цілодобовому режимі на власній веб-сторінці або веб-сайті за кожний звітний період та перебувати на такій веб-сторінці або веб-сайті протягом п`яти років з дати її оприлюднення. Протягом п`яти робочих днів після оприлюднення річної фінансової звітності та річної консолідованої фінансової звітності разом з аудиторським висновком ліцензіат письмово у довільній формі повідомляє про це Комісію із зазначенням веб-сторінки або веб-сайта, періодичного або неперіодичного видання (за наявності такої публікації), в яких була оприлюднена зазначена інформація.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач оприлюднив річну фінансову звітність та аудиторський висновок 28.04.2017 шляхом розміщення на власній веб-сторінці та опублікування у періодичному виданні - газеті Фондовий ринок Черкащини № 17.

Також відповідачем не заперечується, що ним було отримано лист позивача від 16.06.2017 № 3 (вх. № 18240 від 21.06.2017) з письмовим повідомленням у довільній формі про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком.

Тобто, на момент порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні позивача та на момент складення постанови від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА письмове повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком було наявне у Комісії.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем фактично, хоч і з пропуском встановленого строку, було надано Комісії повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком. Відтак, на час притягнення ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест до відповідальності, порушення вимог п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні у вигляді ненадання повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком було відсутнє, а зміст вищенаведеної норми права встановлює відповідальність за неподання інформації, а не за порушення строку її надання. Натомість відповідачем доказів того, що ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест було надано інформацію не в повному обсязі та/або недостовірну інформацію суду надано не було.

Відповідно до п. п. 4, 8 ч. 1 ст. 11 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні , Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит; невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів.

Проте, відповідачем застосовано до позивача штраф не за несвоєчасне подання інформації, а за неподання такої інформації або її подання не в повному обсязі та/або подання недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття постанови від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів за неподання повідомлення про оприлюднення річної фінансової звітності разом з аудиторським висновком.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2018 № 734 Про розгляд скарги на постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА варто зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Однак, позовні вимоги про скасування рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку за результатами вирішення скарг не можуть бути предметом розгляду в адміністративних судах, оскільки такі рішення не породжують певних правових наслідків, не спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і не мають обов`язкового характеру для суб`єктів цих відносин.

Актом, який породжує певні правові наслідки для суб`єкта правовідносин у сфері цінних паперів та фондового ринку, є відповідна постанова, якою безпосередньо встановлюється штрафна санкція.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2018 № 734 Про розгляд скарги на постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА .

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ Компанія з управління активами Град-Інвест підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то наявні правові підстави для стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 881,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Град-Інвест задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15.08.2018 № 427-ЦА-УП-КУА.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (адреса: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, корп. 30, код ЄДРПОУ 37956207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Град-Інвест (адреса: 18000, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лазарєва, буд. 6/1, кімн. 3, код ЄДРПОУ 34817027) сплачений останнім при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко