Ухвала

від 26.06.2019 по справі 160/511/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/511/19

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №160/511/19 за позовом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №160/511/19 у задоволенні позову відмовлено.

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, після отримання 18 квітня 2019 року його копії, 19 червня 2019 року звернулося до суду з апеляційною скаргою.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення скаржником отримано 18 квітня 2019 року, про що зазначено скаржником у апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду 19 червня 2019 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що останнім пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

Заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивовано тим, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження у зв`язку з неможливістю сплатити судовий збір.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, зазначені підстави не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження з огляду на наступне.

По-перше, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання копії судового рішення, що оскаржується - 18 квітня 2019 року, терміну, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Водночас, станом на момент подачі апеляційної скарги - 19 червня 2019 року, судовий збір так і не сплачено.

Зазначене свідчить про свавільне розпоряджання скаржником часом на апеляційне оскарження.

По-друге, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області вже було повернуто апеляційну скаргу скаржнику, у зв`язку із несплатою судового збору.

Зазначена ухвала набрала законної сили та не була оскаржена.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Таким чином, Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області слід навести обґрунтовані та поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо такі є.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак заявником апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір в редакції чинній на час подання апеляційної скарги визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Враховуючи те, що при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 1921 грн., скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (1921*150%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору скаржником не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 2881,50 грн.

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення та документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року наведені Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №160/511/19 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Чепурнов