Ухвала

від 02.07.2019 по справі 804/4605/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2019 року м. Дніпросправа № 804/4605/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року в адміністративній справі №804/4605/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубоплатика Д" до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про скасування наказу та визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року позовну заяву задоволено частково.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, після отримання 20 листопада 2018 року його копії, 03 червня 2019 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи те, що попередньоподана апеляційна скарга, яка була подана відповідачем, повернута ухвалою суду, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.

У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції відповідачем отримано 20 листопада 2018 року, а з апеляційною скаргою він звернувся до суду 03 червня 2019 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що відповідачем пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає неповажними підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання такої апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що первинноподана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою суду від 04 березня 2019 року, яка набрала статусу остаточної та оскаржена не була (а.с.138).

Наступну апеляційну скаргу, яку подано Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області з порушенням порядку її подачі, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року повернуто без розгляду. (а.с.144)

Тому, до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги.

При цьому, подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

Так, підставою для повернення апеляційної скарги скаржнику стало те, що заявником апеляційної скарги не було додано документ, який підтверджує факт сплати судового збору.

Разом з цим, суд зауважує, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання копії судового рішення, що оскаржується - 20 листопада 2018 року, строк на апеляційне оскарження, термін встановлений судом для усунення недоліків, продовження такого строку є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.

Натомість, станом на момент повторної подачі апеляційної скарги - 03 червня 2019 року судовий збір так і не було сплачено.

Зазначене фактично свідчить про недбале ставлення відповідача до своїх процесуальних прав та обов`язків або про намагання відтермінувати набрання законної сили рішенням у справі №804/4605/18, що є неприпустимим.

З цього приводу, суд зауважує, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу» .

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи зобов`язати діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Однак заявником апеляційної скарги не було додано документ про сплату судового збору.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» , за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір встановлюється у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1762,00 грн.

Таким чином, оскільки при поданні адміністративного позову сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 1762 грн., скаржнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2643.00грн. (1762*150%=2643 грн.) за наступними реквізитами:

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Апеляційна скарга містить клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України також передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Наведені скаржником доводи про звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відсутність у державного органу коштів не є підставою для відстрочення або розстрочення оплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від оплати.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням обґрунтованих та поважних причин для такого поновлення та документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року в адміністративній справі №804/4605/18 наведені Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області.

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року в адміністративній справі №804/4605/18 - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Чепурнов