Постанова

від 03.07.2019 по справі 826/7310/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 826/7310/18

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Ключковича В.Ю., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника відповідача Грицаєнка Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу підприємства Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року у справі

за позовом підприємства Делішес продактс компані

Всеукраїнської громадської організації

Народна академія творчості інвалідів

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування

податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Підприємство Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.04.2018 р. № 0019381404.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було належним чином направлено копію акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, яке прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про задоволення його позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на тому, що акт перевірки йому не вручено і засобами поштового зв`язку такий акт також не отримано, через що він був позбавлений можливості з ним ознайомитися та подати заперечення, що у спірному податковому повідомленні-рішенні вказана неправильна дата акта, на підставі якого воно прийнято, що контролюючим органом взагалі не здійснювався виїзд на склад, де начебто проведена перевірка, що відповідачу було надано всі необхідні документи і акт про відмову в наданні будь-яких документів не складався, а також, що доводи відповідача про відсутність на складі ТМЦ, які обліковуються на балансі підприємства, не підтверджуються жодними доказами.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на своїй правовій позиції, на правильності висновків суду першої інстанції та зазначає, що під час перевірки позивачем не було надано документів, які б підтверджували зберігання на складі ТМЦ, і що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням всіх вимог законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, підприємство Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у м. Києві.

На підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 15.02.2018 р. № 2528, відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, починаючи з 28.02.2018 р. було розпочато проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства Делішес продактс компані ВГО Народна академія творчості інвалідів з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за грудень 2014 року.

20.03.2018 р. за результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт, в якому встановлено порушення підприємством вимог п. 200.4 а ст. 200 Податкового кодексу України.

18.04.2018 р. контролюючим органом на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019381404, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 123 200,00 грн. та накладено штраф у розмірі 30 800,00 грн.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 р. № 395 (далі - Порядок № 395).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1. статті 44 ПК України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні позапланові виїзні або невиїзні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Пунктом 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

У підпункті 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платники податків зобов`язані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Наведене кореспондується з приписами п.п. 85.2, 85.6 ст. 85 ПК України, відповідно до яких платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Правові наслідки невиконання платником податків обов`язку надати на законний запит контролюючого органу документи, на підставі яких сформовані податкові зобов`язання, визначено ст. 44 ПК України.

Пунктом 44.6 вказаної статті встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У п. 2.3.2.2 Порядку № 395 визначено, що в разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Пунктом 86.3 статті 86 ПК України визначено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Згідно з п.п. 86.7, 86.8 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, податковим законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок проведення податкової перевірки та оформлення її результатів.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за грудень 2017 року.

Листом від 03.03.2018 р. № 9327/10/26-15-14-04-01-12 позивача було повідомлено про призначення та проведення інвентаризації фактично наявних ТМЦ, основних фондів та інших активів підприємства.

Листом від 07.03.2018 р. № 12 відповідача повідомлено про проведення інвентаризації ТМЦ 13.03.2018 р. за місцезнаходженням складу позивача: Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Острів , вул. Садова, 2/1 /Т.1 а.с.56/.

13.03.2018 р відповідачем складено акт № 351/26-15-14-04-01 про неможливість проведення інвентаризації ТМЦ позивача /Т.1 а.с.55/.

20.03.2018 р. відповідачем складено акт перевірки № 264/26-15-14-04-01/40969703, в якому зазначено про порушення позивачем п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 ПК України внаслідок заниження його податкових зобов`язань за грудень 2017 року на 123 200,00 грн., у зв`язку з чим завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за грудень 2017 року на суму ПДВ 123200,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за цей період на вказану суму /Т.1 а.с.18-19/.

Підпис посадової особи (представника) позивача у зазначеному акті відсутній, відомості щодо відмови від підпису, проведення перевірки у присутності чи відсутності уповноваженого представника позивача в акті не мітиться /Т.1 а.с.18-19, 27-28/.

18.04.2018 р. відповідачем на підставі акта перевірки від 20.03.2018 р. № 264/26-15-14-04-01/40969703 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019381404, яким позивачу визначено суму бюджетного відшкодування 123 200,00 грн. та штраф 30 800,00 грн.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що перевірка проводилася за відсутності уповноваженого представника позивача, без витребування у позивача первинних документів на підтвердження спірних показників його податкової звітності та/або засвідчення в порядку, визначеному законодавством, відмови їх надати, зокрема в матеріалах перевірки відсутній акт про відмову позивача від надання первинних документів, як таке передбачено п. 2.3.2.2 Порядку № 395.

При цьому, відповідачем не доведено, що позивач був ознайомлений з результатами такої перевірки, зокрема отримував копію акта про її результати до прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення. Посилання податкового органу на наявність поштових документів щодо відправлення позивачу копій актів від 13.03.2018 р. та 20.03.2018 р. /Т.1 а.с.62-62/ колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з них неможливо встановити, куди та взагалі кому саме вони направлялися, а зі зворотного поштового повідомлення 0305805818722 (невідоме відправлення від 18.04.2018 р., тобто в день прийняття спірного ППР) /Т.1 а.с.62/ не вбачається, що саме направлялося і яким представником отримано таке відправлення.

Крім того, податковий орган стверджує, що при виїзді для проведення інвентаризації на підприємстві позивача 13.03.2018 р. нікого з працівників не було, але в акті від 13.03.2018 р., на який він посилається у підтвердження таких доводів, лише вказано про відсутність інвентаризаційної комісії /Т.1 а.с.55/. При цьому, такий акт не засвідчений підписами свідків. Натомість, з інформації, наданої службою охорони ТОВ РГК , що здійснює охорону складу позивача (де за твердження відповідача 13.03.2018 р. нікого з працівників не було) 13.03.2018 р. на територію відвідував лише директор позивача і три працівники (позивач є орендарем приміщень (складу) ТОВ РГК за адресою, виїзд на яку начебто здійснювався відповідачем у вказану дату.

Водночас, у матеріалах перевірки відсутній акт про надсилання позивачу копії акта перевірки поштою у зв`язку з його відсутністю за місцезнаходження як таке передбачено ст. 86 ПК України.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окрім зазначеного, колегія суддів також звертає увагу й на те, що ані до суду першої інстанції, ані на виконання ухвали апеляційного суду про витребування доказів відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували відсутність у позивача спірних ТМЦ та неправильність обчислення ним відповідних податкових зобов`язань, та взагалі не надано доказів, з яких би вбачалося, яким чином та на підставі яких саме документів відповідач дійшов висновку, наведеного в акті перевірки від 20.03.2018 р. Натомість, позивачем надано докази придбання відповідного товару (цукру піску) та наявності в нього технічної спроможності здійснювати його зберігання (складських приміщень).

Також у контексті дослідження даного питання колегія суддів приймає до уваги й те, що при наступній податковій перевірці позивача у вересні 2018 року за період червень 2018 року, до податкових показників якого наростаючим підсумком частково увійшли показники його звітності за попередні періоди, зокрема грудень 2017 року, жодних порушень не виявлено.

Посилання відповідача на ксерокопії фотографій колегія суддів до уваги не приймає, оскільки з них неможливо встановити, коли саме вони вироблені та ким, і наявні на них зображення жодним чином не підтверджують спірні обставини справи та доводи податкового органу.

Враховуючи вищевикладен, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не доведено ані дотримання порядку проведення перевірки позивача та забезпечення реалізації його права на ознайомлення з їїх результатами та на подання відповідних заперечень, ані факту вчинення позивачем правопорушень, за які її було притягнуто до відповідальності.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (ч.2 ст.77 КАС України).

У свою чергу податковим законодавством презюмується правомірність рішень, дій та бездіяльності платника податків (ст. 4 ПК України).

Зазначене в сукупності обумовлює покладення обов`язку доказування в податкових спорах на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20.02.2018 р. у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 р. у справі № 813/2758/16 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, є обов`язковим для колегії суддів при вирішенні даної справи.

Судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 23.07.2002 р. у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , відповідно до яких адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції було неповно встановлено обставини даної справи, неправильно застосовано норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування

Таким чином, апеляційна скарга підприємства Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судова колегія встановила, що відповідно до платіжного доручення від 05.05.2018 р. № 1 за подання позову у цій справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2310,00 грн. /Т.1 а.с.3/, відповідно до платіжного доручення від 14.01.2019 р. /Т.1 а.с.98/ за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі: 3465,00 грн.

При цьому, сплата судового збору у вказаних розмірах відповідає ставкам, встановленим Законом України Про судовий збір у відповідній редакції.

Отже, в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат в загальному розмірі: 2310,00 грн. + 3465,00 грн. = 5775,00 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підприємства Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов підприємства Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів`до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2018 р. № 0019381404.

Стягнути на користь підприємства Делішес продактс компані Всеукраїнської громадської організації Народна академія творчості інвалідів (ЄДРПОУ 40969703) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві судові витрати в розмірі 5775,00 (п`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 04 липня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: