Ухвала

від 04.07.2019 по справі 0940/2089/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2019 року

Київ

справа №0940/2089/18

адміністративне провадження №К/9901/17982/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Тім Юа до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як вбачається з ухвали про відкриття провадження у справі у суді першої інстанції від 14 грудня 2018 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 січня 2019 року зазначена справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статі 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. В касаційній скарзі податковий орган повідомляє Верховний Суд про обставини справи та цитує норми законодавства, які регулюють питання реєстрації податкових накладних, однак жодним чином не зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ Іммошан Україна (замовник) та ТОВ Лідер Тім Юа (виконавець) 4 січня 2016 року укладено договір про виконання робіт (надання послуг) №04/01-2016-1.

Згідно вказаного договору позивачем взято на себе зобов`язання виконати роботи з надання послуг по групуванню за адресатами упаковки до поштових конвертів, відправки рахунків на оплату та інших документів контрагентам замовника та надання інших пов`язаних з цим послуг, а замовник зобов`язується створити виконавцеві необхідні умови для виконання робіт (надання послуг), вчасно прийняти і оплатити їх.

4 січня 2016 року між ТОВ Іммошан Україна та ТОВ Лідер Тім Юа укладено протокол узгодження договірної ціни. 1 вересня 2017 року сторонами договору укладено додаткову угоду №1.

Позивачем виписано податкові накладні від 23 березня 2018 року №17 та від 31 березня 2018 року №16.

ТОВ Лідер Тім Юа виставлено ТОВ Іммошан Україна акти надання послуг №46 та №53 від 31 березня 2018 року. Оплата проведена згідно платіжних доручень від 23 березня 2018 року №2623 та 25 квітня 2018 року №2785.

Судами попередніх інстанцій досліджено зміст Квитанції від 25 квітня 2018 року та встановлено, що податкові накладні прийнято, але реєстрація зупинена з тих підстав, що останні відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

Окремими положеннями Порядку № 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Водночас до 25 травня 2018 року був чинним наказ Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Наказ № 567).

Наказ № 567 як нормативний правовий акт, що зачіпає права, свободи й законні інтереси громадян, на виконання вимог статті 117 Конституції України та відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 753/30621.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірних у цій справі актів індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте, реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, одночасно визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 та наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.

Ці акти визначали критерії ризиковості та передбачали необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з безпідставності зупинення податковим органом реєстрації податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у Квитанції вказано критерій ризиковості, визначений виключно листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18. При цьому листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18 (К/9901/4668/19).

Порушення податковим органом законодавства при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних призвело до протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосування судами попередніх інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її тлумачення.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Таким чином, враховуючи, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та враховуючи необґрунтованість касаційної скарги у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лідер Тім Юа до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх